АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«18» січня 2007 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Яковлєва Ю.В.
суддів - Троїцької Л.Л., Сидоренко І.П.
при секретарі - Нікітіні Д.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом рибопромислової асоціації «Хаджибейський лиман» до Дунайсько-Дністровського державного басейнового управління охорони водних живих ресурсів «Дунайдністррибвод» про визнання протиправними дій по обчисленню збитку й направлення в міжрайонну природоохоронну прокуратуру Одеської області необгрунтованих і неправдивих відомостей про заподіяння асоціацією «Хаджибейський лиман» збитків рибному господарству України за апеляційною скаргою Дунайсько-Дністровського державного басейнового управління охорони водних живих ресурсів «Дунайдністррибвод» на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 07 вересня 2006 року, -
встановила:
Позивач рибопромислова асоціація «Хаджибейский лиман» звернулася до суду з вищевказаним позовом у якому просила визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 Дунайсько-Дністровського державного басейнового управління охорони водних живих ресурсів «Дунайдністррибвод» ОСОБА_1 по обчисленню збитку й направленню матеріалів з недостовірною інформацією в природоохоронну прокуратуру. У процесі розгляду справи по суті, позивач уточнив свої вимоги в частині сторони по справі, а також у частині обсягу оскаржуємих дій.
В обґрунтування своїх доводів позивач посилався на фактичну відсутність збитку заподіяного державі, оскільки, відомості для обчислення збитку взяті зі звітних даних про діяльність асоціації в 2005 році, наданих самою асоціацією, без обліку фактичних обставини справи, а також сам збиток нарахований з порушенням порядку обчислення. При цьому позивачем оскаржено не саме право на звернення відповідача в правоохоронні органи, а факт неправомірного обчислення й безпідставного направлення недостовірної інформації в природоохоронну прокуратуру. Позивач вважає, що питання про наявність збитку не можна розглядати винятково в рамках одного періоду й виду риби, оскільки режим господарювання на водоймі для рибопромислової асоціації «Хаджибейський лиман» має тривалий термін і встановлений для всієї господарської діяльності асоціації до 2011 року. Крім того, позивач посилається також на те, що дане питання повинно бути розглянуто винятково з урахуванням специфіки
Справа №22а-89/2007
Головуючий першої інстанції суддя - Свячена Ю.Б. Категорія АП: 36
Доповідач суддя - Яковлєв Ю.В.
діяльності суб'єктів господарювання в специфічних умовах ведення товарного рибного господарства.
Позивач з 01.01.2003 року свою діяльність здійснює на підставі й відповідно до Режиму рибогосподарської експлуатації спеціалізованого товарного рибного господарства (СТРГ). Відповідно до п. 33 «Тимчасового порядку ведення рибного господарства й здійснення рибальства», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 192 від 28.09.1996 року, рибництво в ізольованих природних рибогосподарських водоймах повинне здійснюватися згідно Положенню про спеціальне товарне рибне господарство, затвердженому Мінрибгоспом України.
В порушення вказаної Постанови, даного Положення не існує, у зв'язку з чим сторони керуються Інструкцією про порядок штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів і їхнього використання, затвердженої Укргосрибхозом 28.10.1998 року № 154. Саме відповідно до п. 31 Тимчасового порядку, встановлені обмеження відносно збереження цінних і рідкісних видів водних живих ресурсів. Інших обмежень господарської діяльності в режимі СТРГ не встановлено. Крім того п. 34 цього ж Тимчасового порядку визначено, що водні живі ресурси, одержані в порядку ведення товарного рибництва, є власністю підприємств, установ, організацій і громадян, які здійснювали у передбаченому законодавством порядку, їх відтворення. Згідно ст. 7 Закону України «Про тваринний світ» об'єкти тваринного світу, вилучені зі стану природної волі, розведені (отримані) у напіввільних умовах або в неволі або придбані іншим не забороненим законом шляхом, можуть перебувати в приватній власності юридичних і фізичних осіб. Стаття 4 Закону України «Про власність» передбачає, що власник має право за своїм розсудом володіти, користуватися й розпоряджатися своїм майном. Відповідно п. 2.8 згаданої вище Інструкції про порядок здійснення штучного розведення..., охорона водних живих ресурсів здійснюється не органами рибоохорони, а самим користувачем водойми. А встановлені п. п. 11, 14.3 СТРГ обсяги зариблення й вилову риби носять сугубо рекомендаційний характер.
Відносно факту відсутності заподіяння збитку державі, позивач також посилається на те, що свою діяльність у режимі СТРГ на водоймі він здійснює з 2003 року. За період господарювання фактичні обсяги зариблення водойми в 2003-2004 роках, значно перевищили рекомендовані обсяги, що вбачається з Акту перевірки рибогосподарської діяльності користувача СТРГ, складеного 18.01.2005 працівниками держрибінспекції. За два попередні роки позивачем недовиловлено 48 тонн окуня й 358.3 тонни пиленгаса, що сутєво збільшило їх запаси у 2005 році. На підтвердження фактичного стану рибних запасів на водоймі, позивачем надано звіт державного інституту рибного господарства ОдЦ ПівденНІРО від 26.12.2005 року та Експертний висновок Південного наукового центру НАН України від 27.02.2006 року.
Також позивач не згоден з застосуванням відповідачем, при обчисленні збитку нібито заподіяного державі, Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства й охорони водних живих ресурсів, затверджених наказом Мінагрополітики й Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 12.11.2004 року за № 1446/10045, оскільки така методика не застосовується до суб'єктів господарювання, діючих в режимі СТРГ.
Представник відповідача вказаний адміністративний позов РА «Хаджибейський лиман» не визнав, пояснивши, що Дунайсько-Дністровське державне басейнове управління охорони водних живих ресурсів «Дунайдністррибвод», діяло у рамках своїх повноважень та у відповідності до діючого законодавства.
Постановою суду від 07.09.2006 року вказаний адміністративний позов рибопромислової асоціації «Хаджибейский лиман» був задоволений. Визнані протиправними дії Дунайсько-Дністровського державного басейнового управління охорони водних живих ресурсів «Дунайдністррибвод» по обчисленню збитку й направлення матеріалів в природоохоронну прокуратуру вих. за НОМЕР_1
й вих. за НОМЕР_2, необгрунтованих і неправдивих відомостей про заподіяння рибопромисловою асоціацією «Хаджибейський лиман» збитків рибному господарству України.
В апеляційній скарзі Дунайсько-Дністровське державне басейнове управління охорони водних живих ресурсів «Дунайдністррибвод», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування всіх обставин по справі і дослідження доказів, просить вказану постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову позивачу в задоволенні його адміністративного позову.
Судом 1-ї інстанції було вірно встановлено, що у 2003 році, відповідно до Режиму СТРГ, позивачу переданий у користування Хаджибейський лиман для експлуатації в режимі спеціального товарного рибного господарства (термін дії вказаного Режиму встановлений до 2011 року). У зв'язку з відсутністю Положення про товарне рибне господарство (яке повинно бути ще й затверджене Мінрибгоспом), сторони у своїй безпосередній діяльності керуються Інструкцією про порядок здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів і їхнього використання, затвердженого Укрдержрибгоспом 28.10.1998 року за № 154.
Обгрунтовано суд прийшов до висновку про істотне перевищення позивачем рекомендованого обсягу зариблення водойми й значного недовилову риби в 2003-2004 роках, оскільки вони підтверджені актом перевірки рибогосподарської діяльності користувача СТРГ від 18.01.2005 року, з якого вбачається недовилов позивачем у попередні два роки 48 тонн окуня та 358,3 тони піленгаса, що пояснюється, на думку перевіряючих працівників рибінспекції, пізнім початком промислу (а.с. 150). З експертного висновку відносно обсягів вилову окуня та піленгасу в Хаджибейському лимані в 2005 році рибопромисловою асоціацією „Хаджибейський лиман", затвердженого 27.02.2006 року Директором Південного наукового центру НАН і МОН України Хуторною О.М. вбачається, що плановий обсяг вилову піленгасу на 2005 рік, встановлений у 2003 році на рівні 400 тонн, не забезпечує освоєння промислового запасу та не дозволяє раціонально використовувати популяцію та харчові ресурси лиману, а вилов окуня в 2005 році у обсязі 60, 3 тонни замість запланованих 50 тонн є біологічно доцільним. Він не спричинив негативних наслідків у 2005 році, а меліоративний вилов окуня в 2006 році буде сприяти збільшенню цінних видів іхтіофауни лиману. Фактичний вилов піленгаса в 2005 році в обсязі 573,35 тонн не відбився негативно на його запасах в лимані та може бути урахований у планових показниках його вилову (а.с. 41-46). З матеріалів дослідження екологічного стану Хаджибейського лиману, проведеного у січні-листопаді 2005 року Одеським центром Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії, вбачається, що екосистема Хаджибейського лиману знаходиться у відносно благополучному стані. У вказаному водоймищі 5 років не було заморних явищ. Експертна оцінка результатів любительського рибальства свідчить про високу рибопродуктивність Хаджибейського лиману (а.с. 32-37).
З відповідей Одеської міжрайонної прокуратури Одеської області за №332 від 27.03.2006 року та за №07/5-1410-06 від 24.02.2006 року вбачається, що за результатами перевірки матеріалів Дунайсько-Дністровського державного басейнового управління охорони водних живих ресурсів «Дунайдаістррибвод» про діяльність рибогосподарської асоціації Хаджибейський лиман" встановлено, що підстав достатніх для вирішення питання про порушення кримінальної справи у відношенні посадових осіб рибогосподарської асоціації - не вбачається (а.с. 79-80,134-135). Крім того, з ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 23.05.2006 року вбачається, що за результатами апеляційного розгляду справи за позовом РА „Хаджибейський лиман" до Державної інспекції охорони відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства (м. Київ) та до Державної інспекції охорони, відтворення живих ресурсів і регулювання рибальства в особі Дунайсько-Дністровського басейнового управління (м. Одеса) про скасування наказу, постанова місцевого господарського суду від 14.03.2006
року (якою позов Асоціації був задоволений та скасований наказ першого відповідача від 29.12.2005 року № 93 „Про скасування Режиму рибогосподарської експлуатації Хаджибейського лиману) була залишена без змін, а апеляційна скарга без задоволення (а.с. 50-54).
Погоджується колегія суддів із висновками суду 1-ї інстанції про недоведеність наявності факту збитку, заподіяного РА ,Хаджибейський лиман" державі та про невідповідність дійсності відомостей, викладених відповідачем в матеріалах, направлених у правоохоронні органи.
Правильним, на думку колегії суддів, є й висновок суду про неправомірність та безпідставність застосування відповідачем Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству ...., затвердженою Мінагрополітики та Мінохорони навколишнього середовища України 12.11.2004 року за №1446/10045.
Вірним є й висновок суду про те, що водні живі ресурси, отримані в порядку ведення товарного рибництва, являються власністю підприємств, установ, організацій та громадян, які здійснюють їх відтворення (п. 34 Тимчасового порядку ведення рибного господарства й рибальства, ч. 1 ст. 7 Закону України „Про тваринний світ"). А власник, саме РА „Хаджибейський лиман", має право на свій розсуд володіти, користуватись й розпоряджатись своїм майном (ст. 4 Закону України „Про власність").
У зв'язку з чим твердження відповідача про завдання позивачем матеріальних збитків державі є безпідставним.
Згідно положень ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності накладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції зясував обставини у повному обсязі та прийшов до правильного висновку про те, що зібрані по справі докази, яким суд надав належну оцінку, вказують про наявність підстав для задоволення позову РА „Хаджибейський лиман" при визнання протиправними дій відповідача по обчисленню збитку й направленню в природоохоронну прокуратуру необгрунтованих і неправдивих відомостей відносно заподіяння РА „Хаджибейський лиман" збитку державі.
Довід скарги про не призначення судом експертизи по справі колегія суддів не приймає до уваги, оскільки позивачем був наданий суду згаданий експертний висновок Південного наукового центру НАН і МОН України (а.с. 41-46), а клопотання про проведення повторної експертизи представник відповідача у судовому засіданні не заявляв.
Довід скарги про пред'явлення позивачем позову до неналежного відповідача колегія суддів вважає безпідставним.
Інші доводи апеляційної скарги, на думку колегії суддів суттєвими не являються, висновків суду не спростовують та не дають підстав для визнання неправильності застосування судом 1-ї інстанції норм матеріального і процесуального права, а також про неповне з'ясування судом всіх обставин по справі та не дослідження доказів.
Керуючись ч. 1 ст. 195, ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200, ч. 1 п. 1 ст. 205, ст. 206 КАС України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Дунайсько-Дністровського державного басейнового управління охорони водних живих ресурсів «Дунайдністррибвод» - залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 07 вересня 2006 року по справі за адміністративним позовом рибопромислової асоціації «Хаджибейський лиман»
до Дунайсько-Дністровського державного басейнового управління охорони водних живих ресурсів «Дунайдністррибвод» про визнання протиправними дій по обчисленню збитку й направлення в міжрайонну природоохоронну прокуратуру Одеської області необгрунтованих і неправдивих відомостей про заподіяння асоціацією «Хаджибейський лиман» збитків рибному господарству України - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак
може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом
одного місяця з дня набрання нею законної сили.