ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

УХВАЛА

07 серпня 2017 року К/800/25491/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Борисенко І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016

у справі № 826/333/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Голдфіш-Інвест-Буд»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016 у справі № 826/333/16.

У касаційній скарзі відповідачем ставиться питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Як вбачається з наявних матеріалів, до касаційної скарги додані докази сплати судового збору (платіжне доручення № 1509 від 23.06.2017 про сплату судового збору в розмірі 1 653,60 грн.) у меншому розмірі, ніж передбачено Законом.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлена у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано позов про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Солом'янському Головного управління ДФС у м. Києві № 0004142208 від 22.07.2015, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 606 113,00 грн., №0004152208 від 22.07.2015, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 875 000,00 грн., №0006132208 від 15.10.2015, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на 56 845,00 грн., №0006142208 від 15.10.2015, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 30 000,00 грн., №0006152208 від 15.10.2015, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1360,00 грн.

Таким чином, заявником судовий збір сплачений не у повному розмірі - не доплачено 26 594,12 грн., виходячи з розрахунку: 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, тобто, 120% х (1 569 318,00 грн. х 1,5%) = 28 247,72 грн.

Отже, відповідачем не сплачено судовий збір у встановленому законом розмірі.

Як вбачається з наявних матеріалів, скаржник, порушуючи питання про поновлення процесуального строку на подачу касаційної скарги, зазначає, що відповідачем було подано касаційну скаргу у визначений процесуальний строк із клопотанням про звільнення від сплати судового збору та вважає, що згідно судової практики, зокрема, ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.02.2015 (К/800/50608/15), в якій зазначено, що надання доказу, який свідчить про намір здійснення процесуальної дії (навіть за умови порушення порядку здійснення такої дії) є безумовною підставою для визначення пропуску процесуального строку таким, що відбувся із поважних причин, а тому, на думку відповідача, такий строк підлягає поновленню.

Проте, наведені причини пропуску процесуального строку касаційного оскарження постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016 не можуть бути визнані судом поважними, оскільки жодних доказів наведеного скаржником суду не надано.

При цьому, суд звертає увагу скаржника на те, що колегія суддів під час ухвалення судового рішення від 04.02.2015 (К/800/50608/15) зазначила, що пропуск строку на апеляційне оскарження мав місце у зв'язку з порушенням порядку подання апеляційної скарги, оскільки позивач не дотримався встановленого порядку подання апеляційної скарги та подав її безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а не через суд першої інстанції, що не може свідчити про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки фактичні дії позивача свідчать про його намір оскаржити судове рішення своєчасно, а саме - направлення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а не до місцевого суду.

Таким чином, посилання скаржника (в обґрунтування свого клопотання) на наявність судової практики є безпідставним.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання скаржника (в якості поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження) на велику завантаженість та скорочення чисельності працівників Інспекції, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин скаржником суду не надано.

Відповідно до ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, скаржнику слід навести суду касаційної інстанції поважні причини та надати належні докази, якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції.

Виходячи з наведеного, суддя-доповідач вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення згаданих вище недоліків.

Відповідно до ч. 2 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

У зв'язку з цим скаржнику слід усунути вищезазначені недоліки у визначений судом касаційної інстанції строк.

Керуючись ст.ст. 108, 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху шляхом надання суду документу про доплату судового збору у вказаній сумі та заяви із зазначенням поважних причин (із долученням відповідних доказів), якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції.

3. Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис

Вищого адміністративного

суду України І.В. Борисенко