АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«24» січня 2007 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Яковлева Ю.В.
суддів - Троїцької Л.Л., Каранфілової В.М.
при секретарі - Нікітіні Д.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Іллічівський судноремонтний завод» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 31 жовтня 2006 року, -
встановила:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Іллічівський судоремонтний завод" звернувся до суду з позовом про виселення відповідачів з ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загрожує обвалом, розташованому за адресою АДРЕСА_1 в інше приміщення.
Рішенням виконкому Іллічівськом міської ради від НОМЕР_1 секція „А" та в цілому будівля гуртожитку ТОВ „ІСРЗ", які розташовані за вищевказаною адресою, визнані такими, що загрожують обвалом (а.с. 9-10). Цим же рішенням Іллічівський міськвиконком зобов'язав позивача надати мешканцям секції „А" гуртожитку житлові приміщення на період ремонтно-відновлювальних робіт та відселити їх. Відповідачам запропоновано тимчасово переселитися в житлове приміщення - секцію НОМЕР_2 в готельному комплексі „ІСРЗ", розташованому по АДРЕСА_3. Запропоноване житлове приміщення відповідає технічним та санітарним нормам, і є не гіршим ніж те, у якому відповідачі мешкають на цей час. Відповідачі відмовляються добровільно переселитися у надане позивачем житлове приміщення.
На підставі викладеного представник ТОВ „ІСРЗ" просив суд висилати відповідачів у вказане житлове приміщення на час ремонтно-відновлюваних робіт.
Відповідачі ОСОБА_1., ОСОБА_2. та їх представник вказаних позовних вимог не визнали та пояснили, що надання їм тимчасового житла у готельному комплексі позивача не відповідає вимогам законодавства, яке регламентує відселення у разі проведення ремонтно-відновлювальних робіт гуртожитку. А житлове приміщення, яке надається їм позивачем, не відповідає санітарним та технічним нормам.
Справа №22ц-491/2007
Головуючий першої інстанції суддя Максимович Г.В. Категорія ЦП: ЗО
Доповідач суддя - Яковлев Ю.В.
Представник виконкому Іллічівськом міської ради підтримав вимоги позивача і посилався на те, що будівля гуртожитку загрожує обвалом та потребує проведення ремонтно-відновлюваних робіт. Приміщення, яке надається відповідачам, відповідає санітарно-технічним нормам і є придатним для мешкання.
Представник органу опіки та піклування виконкому Іллічівської міськради просив задовольнити вимоги позивача, оскільки життю та здоров'ю дітей загрожує те, що гуртожиток у якому вони мешкають є аварійно небезпечним.
Третя особа на стороні позивача - Фонд Держмайна України надав суду листа про погодження з позовом та з проханням розглянути справу без його представника (а.с. 357-358).
Рішенням суду від 31.10.2006 року позовні вимоги ТОВ „Іллічівський судоремонтний завод" були задоволені. Відповідачі ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були виселенні на час ремонтно-відновлюваних робіт із спірного приміщення в житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_3.
В апеляційній скарзі апелянти, посилаючись на порушення судом 1-ї інстанції норм матеріального та процесуального права, просять вищевказане судове рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ „Іллічівський судоремонтний завод".
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Будинок, у якому у теперішній час живуть відповідачі, є гуртожитком, прийнятим в експлуатацію ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 192-196) і статус його до цього часу не змінений.
Задовольняючи позовні вимоги ТОВ „ІСРЗ", суд 1-ї інстанції обгрунтовано виходив з того, що відповідачі підлягають відселенню в приміщення двокімнатної секції НОМЕР_2 готельного комплексу (загальною площею 31,2 кв.м., житловою площею 26,9 кв.м., допоміжна - 4,3 кв.м., а.с. 377) на підставі вимог ст. 132 ЖК України, за умовами надання вказаного житла за рахунок підприємства. Вказаний готельний комплекс належить позивачу та був прийнятий в експлуатацію актом державної комісії, який був затверджений рішенням виконавчого комітету Іллічівськом міської ради НОМЕР_3(а.с. 369-374).
Колегія погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають обставинам справи, зібраним по справі доказам, яким судом надана належна оцінка, нормам ст.ст. 50, 132 ЖК України і п. 1.1 Правил користування готелями та надання готельних послуг в Україні, затверджених наказом державного комітету України по житлово-комунальному господарству та Державного комітету України по туризму 10.09.1996 року за №77/44.
Посилання у скарзі на те, що надання тимчасового житла в готельному комплексі ТОВ „ІСРЗ" не відповідає вимогам законодавства, а саме ч. 5 ст. 132 ЖК України, так як готельний комплекс не входить до фонду житла, не можуть бути прийняті до уваги. Згідно Постанови Кабінету Міністрів від 15.03.2006 року №297 „Про затвердження порядку надання послуг з тимчасового розміщення (проживання)" та вже згаданих Правил користування готелями та надання готельних послуг в Україні, приміщення в готелі передбачені для тимчасового проживання громадян.
Судом прийнято рішення про тимчасове переселення відповідачів в приміщення готельного комплексу на час ремонтно-відновлюваних робіт в гуртожитку. Приміщення готельного комплексу відповідає санітарним та технічним нормам (а.с. 370-374, 375-377). Іншого гуртожитку чи інших житлових приміщень, у які можуть бути переселені відповідачі, позивач не має. Данні обставини підтвердив представник позивача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
Доводи апеляційної скарги про наявність кухні на їх поверсі в гуртожитку, де зараз мешкають відповідачі, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки в готельному комплексі наказом генерального директора ТОВ „ІСРЗ" НОМЕР_4, на кожному поверсі будівлі, виділена одна кімната під побутові послуги (кухню), що визнають і самі апелянти у своїй апеляційній скарзі.
Твердження апелянтів про те, що надане їм житло в готельному комплексі менше площею ніж те яке їх сім'я займала в гуртожитку, не можуть служити підставою для скасування рішення, так як виселення їх тимчасове.
Доводи апеляційної скарги про те, що рішенням суду апелянти виселені без зазначення конкретного терміну і що, у свою чергу, є порушенням прав на житло, визначених ст. 27 Конституції України, не відповідають дійсності, оскільки в рішенні суду зазначено про виселення відповідачів на час ремонтно-відновлюваних робіт, окрім цього згідно листа ТОВ „ІСРЗ" від НОМЕР_5 передбачуваний термін тривалості реконструкції будівлі гуртожитку (АДРЕСА_1) складає 6 місяців з початку робіт.
Посилання у скарзі на ненадання доказів про дійсність проведення ремонтно-відновлюваних робіт в гуртожитку колегія суддів вважає безпідставними, оскільки початок та закінчення ремонтно-відновлюваних робіт залежить від відселення всіх мешканців гуртожитку. При цьому необхідність проведення капітального ремонту та реальність власника приступити до нього підтверджується згаданим вище рішенням Іллічівського виконкому НОМЕР_1(а.с. 9), договорами на виконання проектно-технічної продукції (послуг) від ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 109-119), листом приватного підприємства „Мортранс-строй" НОМЕР_5, проектом договору підряду на реконструкцію гуртожитку, кошторисом реконструкції гуртожитку, договором підряду НОМЕР_6 на реконструкцію гуртожитку від ІНФОРМАЦІЯ_5, графіком виконання робіт по реконструкції, графіком виконання робіт по реконструкції гуртожитку, графіком фінансування таких робіт, локальним кошторисом на реконструкцію гуртожитку, ліцензією приватного підприємства „Мортранс-буд" (а.с. 216-231), а також довідками позивача НОМЕР_7 та НОМЕР_8 про те, що об'єм фонду амортизаційних відрахувань на 01.10.2006 року складає 11349, 1 тисяч гривень та про те, що за період з ІНФОРМАЦІЯ_6 надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ „ІСРЗ"(банк „Південний")склало 56948, 4 тисячі гривень.
Доводи апелянтів відносно неможливості мешкати у готельному комплексі не більше 45 діб є безпідставними, бо згідно пункту 1.2 Правил користування готелем та надання готельних послуг мешкання у готелі більше 45 діб можливо з дозволу адміністрації готелю. Твердження апелянтів про отримання їх сім'єю ордеру на спірне житло, реєстрацію за цією адресою та сплату комунальних послуг не можуть бути підставою для скасування рішення.
Враховуючи все вищевикладене колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом 1-ї інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
За таких обставин рішення суду 1-ї інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ч. 1 ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст. 308, ст.317 та ст. 319 ЩІК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - відхилити.
Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 31 жовтня 2006 року по цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Іллічівськяй судноремонтний завод» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про виселення - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення,
однак може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох
місяців з дня набрання нею законної сили.