АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«31» січня 2007 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Яковлева Ю.В.
суддів - Сидоренко І.П., Троїцької Л.Л.
при секретарі - Нікітіні Д.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України про визнання права і відшкодування майнової шкоди за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2. на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 05 жовтня 2006 року, -
встановила:
26 червня 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Одеській області на про визнання права і відшкодування майнової шкоди, вказуючи, що з 1 серпня 2003 року на підставі ч.2 ст. 25 Закону України "Про державну прикордонну службу України" він має право на обчислення і перерахунок пенсії виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого відповідній категорії військовослужбовців Державної прикордонної служби України та просив визнати право на обчислення пенсії і зобов'язати відповідача зробити перерахунок призначеної йому пенсії за вислугу років з урахуванням одержуваного начальником технічно-експлуатаційної частини 17 окремого авіаційного полку грошового забезпечення, яке включає:
з 1 серпня 2003 року передбачену Указом Президента України № 173 "Про посилення соціального захисту військовослужбовців і осіб рядового і керівного складу внутрішніх справ" від 23 лютого 2002 року надбавку в розмірі 100 % грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення і надбавки за вислугу років);
з 1 серпня 2003 року передбачену Указом Президента України № 389 "Про надбавки військовослужбовцям Збройних сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України і Управління державної охорони України за безперервну службу" від 5 травня 2003 року надбавку за безперервну військову службу у розмірі 30% грошового забезпечення;
- з 1 січня 2004 року передбачену пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №1167 "Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби" від 28. 07. 20003 року надбавку за особливі умови служби, кваліфікацію і виконання особливо важливих завдань або значного обсягу робіт та за вислугу років у розмірі 50% грошового забезпечення.
Справа №22а-9672007
Головуючий першої інстанції суддя - Нікітіна С.Й. Категорія АП: 22
Доповідач суддя - Яковлев Ю.В.
Також позивач просив суд визнати за ним право на надбавку за участь у бойових діях з ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 324,84 гривні, з ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 373,15 гривні, з
ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 402,00 гривні, з ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 402,00 гривні, з
ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 427,03 гривні, з ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі 498 гривень.
Також позивач просив зобов'язати Управління Служби безпеки України в Одеській області виплатити йому суму, недоотриману по надбавці за участь у бойових діях за період з ІНФОРМАЦІЯ_1, що утворилася внаслідок перерахунку.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 05 жовтня 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення судом 1-ї інстанції норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду 1-ї інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом 1-ї інстанції встановлено, що позивач в званні ІНФОРМАЦІЯ_7 проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_8 СРСР і перед звільненням посідав ІНФОРМАЦІЯ_9.
Наказами по особовому складу Комітету Державної безпеки СРСР від ІНФОРМАЦІЯ_10 за НОМЕР_1 і командира військової частини НОМЕР_2 від НОМЕР_3, позивач по віку звільнений в запас Збройних сил СРСР із ІНФОРМАЦІЯ_11 виключений із списків особового складу частини. В період проходження дійсної військової служби позивач брав участь у бойових діях.
Згідно зі ст. ч.3 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ", пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу. При цьому для обчислення їм пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України. У Законі будь-яких обмежень щодо розміру пенсії не встановлено, а вирішення цього питання віднесено на розсуд Кабінету Міністрів.
Запроваджені Указом Президента України №173 від 23.02.2002 року, Указом Президента України та № 1167 від 28.0.2003 року, Указом Президента України № 389 від
05.05.2003 року надбавки військовослужбовцям належать до додаткових видів грошового
забезпечення і враховуються при нарахуванні пенсії особам, які отримували їх під час
проходження служби й звільнені після їх запровадження.
Ст. 25 Закону України "Про державну прикордонну службу України" ( в редакції від 3 квітня 2003 року) встановлює, що пенсії військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, які звільненні зі служби і мають право на пенсію, яка обчислюється виходячи з розміру грошового забезпечення цих військовослужбовців на день звільнення або в розмірах, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців. Перерахунок раніше призначеної пенсії не передбачено, тому підстав для перерахунку пенсії до 1 січня 2005 року не вбачається.
Судом встановлено, що позивач був звільнений з військової служби в запас у 1991 році і з цього ж часу він отримував пенсію за вислугу років, а отже при проходженні служби вищевказаних надбавок не отримував і дія зазначених Указів Президента України на нього не поширюється.
Призначення та виплата надбавки до пенсії за участь в бойових діях визначена і регулюється Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року та Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року.
Зокрема, частина 4 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», визнає, що учасникам бойових дій пенсія або щомісячне довічне грошове забезпечення, яке виплачується замість пенсії, підвищується у розмірі 150 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Крім того, п. «г» ст.25 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців...», встановлено, що пенсії учасникам бойових дій підвищуються у розмірі 150 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком на період до 01.10.2003 року був визначений Постановами Кабінету Міністрів України №342 від 19.03.1996 року, №831 від 26.07.1996 року і складав 16,62 гривень.
Постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 року мінімальна пенсія за віком була встановлена у розмірі 19,91 гривні з 01.10.2003 року. Згідно цієї ж постанови KM України розрахунок надбавок і підвищення пенсій по інвалідності здійснюється виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком у сумі 19,91 грн. Позивачу в період до 01.10.2003 року виплачувалась надбавка за участь у бойових діях у розмірі 24,93 гривні, що відповідає 150 відсоткам мінімальної пенсії за віком (16,62 х 150%), а з 01.10.2003 року - у розмірі 29,87 гривень, що також відповідає 150 відсоткам мінімальної пенсії за віком (19,91 х 150%).
Доводи представника апелянта про те, що розрахунок надбавки за участь у бойових діях з ІНФОРМАЦІЯ_5 повинен здійснюватись виходячи з мінімальної пенсії за віком у розмірі 284,69 гривень, а з ІНФОРМАЦІЯ_6 - виходячи з мінімальної пенсії за віком у розмірі 332,00 гривні колегія суддів вважає необгрунтованим.
Законом України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004рік» прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, встановлений у розмірі 284,69грн. на місяць, а ст. 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» встановлює прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, у розмірі 332 гривні на місяць.
Вищевказаними Законами України передбачено розмір прожиткового мінімуму, а положення ст.ст.14,15 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, який вступив в дію з ІНФОРМАЦІЯ_5, зобов'язують KM України у 6-ти місячний термін привести свої нормативно-правові акти і забезпечити міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади приведення їхніх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом, а також вказує на те, що до приведення законодавства України у відповідність з цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
Колегія суддів погоджується з висновком суду, що постанови Кабінету Міністрів України № 342 від 19.03.1996 року, № 831 від 26.07.1996 року та № 1 від 03.01.2002 року, при застосуванні для обчислення підвищення пенсії на підставі розміру мінімальної пенсії за віком Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не суперечили.
Колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції, приймаючи вказане рішення, правильно виходив з того, що згідно пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 15.04.2005 року «Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» вбачається, що у статті 15 Закону України № 2262-ХП передбачено підвищення пенсій за вислугу років. Зокрема, особам офіцерського складу, прапорщикам мічманам та військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом і є ветеранами війни або особами, на яких поширюється дія Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пенсії за вислугу років підвищуються у відповідних відсотках від розміру мінімальної пенсії за віком.
Таке підвищення провадиться виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком -19,91 гривень, встановленого Постановою КМУ №1 від 03.01.2002 року, дію якої поширено з 01.10.2003 року на осіб, вказаних Постановою КМУ від 27.08.2003 року №1350 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».
Таким чином, суд 1-ї інстанції ґрунтовно і на законних підставах відмовив позивачу в задоволені його позовних вимог.
Також колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції при розгляді справи порушень норм матеріального права не допустив, а доводи апеляційної скарги правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206 та ч. 5 ст. 254 КАС України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2. - залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 05 жовтня 2006 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України про визнання права І відшкодування майнової шкоди - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена протягом одного місяця безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України.