УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем   України

14 лютого 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді                 Жизневської. А.В.

судців:                                     Малахової Н.М.

Матюшенка І.В. при секретарі судового

засідання                                Кульчицькій І.В.

з участю:                                 ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 25 грудня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Брусилівського районного комунального підприємства «Тепломережа» про визнання незаконними наказів про накладення дисциплінарних стягнень, -

встановила:

Рішенням Брусилівського районного суду від 25 грудня 2006 року у задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати вказане рішення, його позов задовольнити. Зазначає, що, суд не дав належної оцінки обставинам справи, які мають суттєве значення для її вирішення. Вважає, що поза увагою суду залишилося те, що він був інвалідом 3 групи і став інвалідом 2 групи, а, відповідно, і має право на відпустку в зручний для нього час. На його думку, суд повинен був зазначити які конкретні три години робочого часу він був відсутній на роботі без поважних причин.

Перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно наказів від 16.10.2006 р. НОМЕР_1 та від 19.10.2006 р. НОМЕР_2 до позивача було застосовано дисциплінарні стягнення у вигляді доган за відсутність на роботі більше трьох годин без поважних причин 12 і 13 жовтня 2006 року та відсутність на роботі без поважних причин з 16 по 18 жовтня 2006 року.

Справа №22ц/557                                         Головуючий у суді 1 -ї інстанції Грищенко М.В,

Категорія  39                                                          Суддя-доповідач Жизневська А.В

З матеріалів справи вбачається, і про це не заперечує сам позивач, що він дійсно був відсутній на робочому місці у вказані дні. Однак, вважає, що відсутній був з поважних причин, а саме - їздив за розпорядженням керівника у ліс  по  віники,   знаходився  у  бухгалтерії підприємства,  був  у  відпустці, відвідував лікаря.

Позивачем не представлено суду жодного доказу на підтвердження своїх доводів щодо поважності причин відсутності його на робочому місці в період 12,13,16-19 жовтня 2006 року. Його пояснення спростовуються поясненнями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (а.сп.61-62,90,92). А самовільне використання відпустки без погодження з власником або уповноваженим ним органом, згідно роз'яснень п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року із послідуючими змінами, визнається прогулом.

Судом досліджено всі обставини справи, представлені докази, надано їм належну оцінку та зроблено обгрунтований висновок про відсутність підстав для  задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і на його правильність не впливають. Рішення постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Брусилівського районного суду від 25 грудня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.