УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
Іменем України
14 лютого 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Жизневської А.В.
суддів: Малахової Н.М.
Матюшенка І.В. при секретарі судового
засідання Кульчицькій І.В.
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 13 грудня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування жилого будинку, визнання дійсним договору довічного утримання, розірвання його, визнання права власності на будинок, -
встановила:
Рішенням Малинського районного суду від 13 грудня 2006 року відмовлено у задоволені позову.
В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати вказане рішення, ухвалити нове про задоволення позову. Вважає, що суд не встановив обставини, що мали значення для вирішення справи, допущено порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що поза увагою суду залишилося те, що єдиною умовою укладення договору було пожиттєве утримання, тому що вона з чоловіком цього потребували. Вважає, що суд не дав оцінки показам свідків та тому факту, що ОСОБА_3 має намір продати спірний будинок, а вона не має іншого житла, потребує стороннього догляду.
Перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підчас зареєстрованого шлюбу придбали будинок АДРЕСА_1 і за договором дарування від 26 січня 1996 року подарували його ОСОБА_3 (а.сп.81-82).
Справа №22ц/282 Головуючий у суді 1-ї інстанції Тимошенко А. О.
Категорія 13 Суддя-доповідач Жизневська А.В.
Вказаний договір укладено від імені ОСОБА_1 за письмовою згодою його дружини - ОСОБА_2(а.сп.85).
Виходячи із змісту статей 243 та 425 ЦК України в редакції 1963 року, -договір дарування є безвідплатним договором і ніяких зустрічних обов'язків в обдарованого не виникає. А за договором довічного утримання - зобов'язаним за договором є той, хто придбав будинок. Крім цього, предметом зобов'язань останнього є не тільки утримання, а й догляд та надання допомоги, про що має бути письмово обумовлено в самому договорі.
Позивачі не надали суду жодного доказу на підтвердження того, що умовою договору було надання дарителям матеріального утримання, не надано доказів про його розмір, умови його надання, періодичність, форми, про будь-які допущені порушення при укладенні договору.
Тому суд дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання недійсним вказаного договору дарування або визнання його договором довічного утримання. Відповідно не можуть бути задоволені інші позовні вимоги, оскільки є похідними від вищезгаданих.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і на правильність рішення не впливають. Рішення постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Малинського районного суду від 13 грудня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.