Судове рішення #65534025

11-кп/775/156/2015(м)

263/10147/14-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


26 травня 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:


головуючого судді: Котиша О.П.

суддів: Седиха А.В., Беделева С.!.…………………

при секретарі судового засідання: !льяшенко С.О.

за участю:

прокурора: Дан1л1на О.Е.……………….

захисника: Царьової О.С.

обвинуваченого: ОСОБА_2


розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі кримінальне провадження № 263/10147/14-к, 11-кп/775/156 2015…../15 по обвинуваченню


ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Баку, Азербайджан, українця, громадянина України, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_3, 2012 року народження, раніше судимого вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 22.03.2012 року за ч.1 ст. 187 , 76, 75 КК України до 4 років позбавлення волі з випробуванням на 2 роки, 13.02.2014 року вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя за ч.1,3 ст. 15, ч.3 ст. 185, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, який зареєстрований та мешкає за адресою :АДРЕСА_1,


у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,


за апеляційною скаргою прокурора Трофімчука Віталія Вікторовича на вирок Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 11 лютого 2015 року,


ВСТАНОВИЛА:


Цим вироком ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та призначено йому покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст.71 ч.1 КК України до призначеного покарання, частково приєднано не відбуте покарання за вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 13.02.2014 року у вигляді 6 місяців позбавлення волі, та остаточно призначено йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

Задоволено заявлені цивільні позови потерпілої ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 4000 грн та моральної шкоди в сумі 10000 грн., ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 4000 грн та моральної шкоди в сумі 6000 грн. та ОСОБА_6 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 4000 грн та моральної шкоди в сумі 3200 грн. задовольнити.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 в рахунок стягнення матеріальної ікоди 4000 грн., моральної шкоди в сумі 10000 грн., ОСОБА_5 в рахунок стягнення теріальної шкоди 4000 грн., моральної шкоди в сумі 6000 грн. ОСОБА_6 в рахунок ягнення матеріальної шкоди в сумі 4000 грн., моральної шкоди в сумі 3200 грн.


Згідно вироку суду, ОСОБА_2, 08.06.2014 року, приблизно о 19.00, умисно, повторно, керуючись корисливими мотивами, переслідуючи мету відкритого викрадення чужого майна, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2, відкрито, шляхом ривку викрав, а саме зірвав з шиї ОСОБА_7 ланцюжок із золота 585 проби вагою 10 грамів, вартістю 8000 гри, на якому був хрестик із золота 585 проби, вагою 4 грами, вартістю 2000 грн, на загальну суму 10000 грн, чим заподіяв останній матеріальну шкоду на вказану суму, після чого з викраденим майном з місця скоєння злочину втік, розпорядившись у подальшому викраденим майном на свій розсуд.

Він же, 23.06.2014 року, приблизно о 12.00 умисно, повторно, керуючись корисливими мотивами, переслідуючи мету відкритого викрадення чужого майна, знаходячись біля будинку АДРЕСА_3, відкрито шляхом ривку викрав, а саме зірвав з шиї ОСОБА_4 ланцюжок із золота 585 проби вагою 14 грамів, вартістю 10000 грн, чим заподіяв останній матеріальну шкоду на вказану суму, після чого з викраденим майном з місця скоєння злочину втік, розпорядившись у подальшому викраденим майном на свій розсуд.

Крім того, він же, 26.06.2014 року, приблизно о 08.30 умисно, повторно, керуючись корисливими мотивами, переслідуючи мету відкритого викрадення чужого майна, знаходячись біля будинку АДРЕСА_4, відкрито шляхом ривку викрав, а саме зірвав з шиї ОСОБА_6 ланцюжок із золота 585 проби вагою 5 грамів, вартістю 2500 грн. з підвісом із золота 585 проби, вагою 1 грам, вартістю 700 грн., чим заподіяв останній матеріальну шкоду на загальну суму 3200 грн., після чого з викраденим майном з місця скоєння злочину втік, розпорядившись у подальшому викраденим майном на свій розсуд.

Він же, 29.06.2014 року, приблизно о 15.30 умисно, повторно, керуючись корисливими мотивами, переслідуючи мету відкритого викрадення чужого майна, знаходячись між дитячим садком №135 та ринком «Юмовіла» по вул. 50 років СРСР в Жовтневому районі м. Маріуполя відкрито, шляхом ривку викрав, а саме зірвав з шиї ОСОБА_8 ланцюжок із золота 585 проби вагою 7 грамів, вартістю 6000 грн, чим заподіяв останній матеріальну шкоду на вказану суму, після чого з викраденим майном з місця скоєння злочину втік, розпорядившись у подальшому викраденим майном на свій розсуд.


В апеляційній скарзі прокурор, не оскаржуючи доведеності вини ОСОБА_2, просить вирок скасувати внаслідок м'якості, постановити новий вирок, яким ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 186 КК України призначити покарання у вигляді 6 років позбавлення волі. Відповідно до ч.1 ст.71 КК України шляхом часткового складання вказаного покарання та покарання за вироком Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 13.02.2014 остаточно призначити покарання у вигляді 7 років позбавлення волі.

В обґрунтування своєї скарги посилається на те, що призначене покарання не відповідає вимогам ст. 65 КК України, а саме судом не враховано те, що обвинуваченим вчинено чотири корисливі злочини, пов'язані з відкритим викраденням чужого майна, які відносяться до категорії тяжких, не враховано конкретні обставини кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини проти чужої власності.


Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, думку захисника та обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.


Вина обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні злочину за обставин, зазначених у вироку доведена матеріалами справи, і висновки суду засновані на доказах, досліджених у ході судового слідства, яким дана належна оцінка.


Дії ОСОБА_2 кваліфіковані згідно здобутих доказів правильно.


Згідно ст. 65 КК України суд призначає покарання в межах санкції статті Особливої частини КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.


Вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримані та у вироку належним чином мотивовано призначене покарання.


Так, судом враховано щире каяття обвинуваченого, ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Зокрема, враховано, що ОСОБА_2 скоєно 4 епізоди злочинної діяльності, які відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, конкретні обставини провадження, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, зокрема за вчинення злочинів проти власності, за місцем мешкання характеризується посередньо, не має постійного місця роботи, має на утриманні малолітню дитину.

Також судом враховано як обставина пом'якшують покарання - щиросердне каяття, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до вимог ст.67 КК країни, суд не знайшов. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.


Отже, колегія судів, не вбачає підстав для застосування щодо ОСОБА_2 більш суворого за своїм розміром покарання, вважає що призначене Бєлоус судом першої інстанції покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових правопорушень.


За таких підстав, доводи прокурора про необґрунтованість призначеного покарання є неспроможними.

Істотних порушень кримінального процесуального закону в ході судового слідства у справі, які могли б бути підставою для скасування вироку немає.

За таких обставин суд ухвалив законний і обґрунтований вирок.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів -


УХВАЛИЛА:


Апеляційну скаргу прокурора Трофімчука В.В. - залишити без задоволення.


Вирок Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 11 лютого 2015 року відносно ОСОБА_2 - залишити без змін.


Ухвала набирає законної сили негайно та може бути оскарженою в касаційному порядку в Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення.


Судді:



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація