11-кп/775/266/2015(м)

264/2005/15-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді: Котиша О.П.

суддів: Мозговенко В.В., Седиха А.В.

при секретарі судового засідання: Костенко О.О.

за участю:

прокурора: Дойнова М.С.

захисника: ……………………………

законних представників неповнолітньої потерпілої: ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3

обвинуваченого: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі кримінальне провадження № 264/2005/15-к, 11-кп/775/266м./15 по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Горлівка Донецької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не судимого, який зареєстрований та мешкає в АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 4 ст. 301, ч. 5 ст. 301, ч. 1 ст. 155 КК України,

за апеляційними скаргами прокурора Єфімцевої О.А., обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Іллічівського районного суду міста Маріуполь від 29 квітня 2015 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком ОСОБА_4 визнано винним в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 4 ст. 301, ч. 5 ст. 301, ч. 1 ст. 155 КК України та призначити покарання:

- за ст. 156 ч. 2 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю;

- за ст. 301 ч. 4 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією порнографічної фото- та відеопродукції, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, засобів їх виготовлення, розповсюдження і демонстрування та з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з роботою в сфері комп'ютерних технологій строком на два роки;

- за ст. 301 ч. 5 КК України у вигляді 7 років позбавлення волі з конфіскацією порнографічної фото- та відеопродукції, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, засобів їх виготовлення, розповсюдження і демонстрування та з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з роботою в сфері комп'ютерних технологій строком на два роки;

- за ст. 155 ч. 1 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі в кримінально-виконавчій установі закритого типу з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з роботою в сфері комп'ютерних технологій строком на два роки та з конфіскацією порнографічної фото- та відеопродукції, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, засобів їх виготовлення, розповсюдження і демонстрування.

Згідно вироку суду, ОСОБА_4 18 серпня 2014 року приблизно о 21.57 годині, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2, умисно, всупереч нормальному фізичному, психічному та соціальному розвитку малолітньої особи, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, направленої на збудження статевого інстинкту, достовірно знаючи про малолітній вік ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, шляхом фізичного розбещення, скоїв розпусні дії сексуального характеру відносно нього, а саме запропонував йому демонструвати свій статевий орган та вчиняти непристойні дотики, які викликали збудження, а сам в цей час незаконно, умисно з метою виготовлення фото-відео продукції порнографічного характеру, в порушення вимог ст. 6 Закону України «Про захист суспільної моралі» від 20.11.2003 року, використовуючи свій мобільний телефон «LENOVO S660», записав, тим самим виготовив 2 відеофайли та 3 фотофайли з участю малолітнього ОСОБА_5, які містять фото-відеозаписи порнографічного характеру з ознаками дитячої порнографії, та у подальшому став зберігати їх на телефоні, а в той же день, перебуваючи за вищевказаною адресою, без дотримання моральних вимог, з метою подальшого розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру, за допомогою зчитування інформації з картки пам`яті мобільного телефону продемонстрував малолітньому ОСОБА_5 виготовлену фото- та відеопродукцію, які в подальшому переніс на ноутбук де продовжував зберігати. А приблизно о 21 години 58 хвл. того ж дня ОСОБА_4, знаходячись за вищевказаною адресою, умисно, з метою статевих зносин з особою, яка не досягла статевої рілості, будучи достовірно обізнаним про малолітній вік ОСОБА_5, з метою вдоволення статевої пристрасті, вступив в статеві зносини з останнім неприродним шляхом.

Він же, 06 вересня 2014 року приблизно о 13.30 годині та 08 вересня 2014 року приблизно о 18 годині, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2, умисно, всупереч нормальному фізичному, психічному та соціальному розвитку малолітньої особи, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, направленої на збудження статевого інстинкту, достовірно знаючи про малолітній вік ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, шляхом фізичного розбещення, скоїв розпусні дії сексуального характеру відносно них, а саме запропонував їм продемонструвати свої статеві органи та вчиняти непристойні дотики, які викликали збудження, а сам в цей час незаконно, повторно, умисно з метою виготовлення фото-відео продукції порнографічного характеру, в порушення вимог ст. 6 Закону України «Про захист суспільної моралі » від 20.11.2003 року, використовуючи свій мобільний телефон «LENOVO S660», записав, тим самим виготовив 06 вересня 2014 року 7 відеофайлів та 24 фотофайли, а 08 вересня 2014 року 7 відеофайлів та 3 фотофайла з участю малолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які містять фото-відеозаписи порнографічного характеру з ознаками дитячої порнографії, та у подальшому став зберігати їх на телефоні, а в той же день, перебуваючи за вищевказаною адресою, без дотримання моральних вимог, з метою подальшого розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру, за допомогою зчитування інформації з картки пам'яті мобільного телефону продемонстрував малолітнім ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виготовлену фото- та в відеопродукцію, які в подальшому переніс на ноутбук де продовжував зберігати.

Він же 13 вересня 2014 року приблизно о 20.07 годині, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2, умисно, всупереч нормальному фізичному, психічному та соціальному розвитку малолітньої особи, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, направленої на збудження статевого інстинкту, достовірно знаючи про малолітній вік ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, шляхом фізичного розбещення, скоїв розпусні дії сексуального характеру відносно них, а саме запропонував їм демонструвати свої статеві органи та скоювати непристойні дотики, які викликали збудження, а сам в цей час незаконно, повторно, умисно з метою виготовлення фото-відео продукції порнографічного характеру, в порушення вимог ст. 6 Закону України «Про захист суспільної моралі » від 20.11.2003 року, використовуючи свій мобільний телефон « LENOVO S660», записав, тим самим виготовив 8 відеофайлів та 1 фотофайл з участю малолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які містять фото-відеозаписи порнографічного характеру з ознаками дитячої порнографії, та у подальшому став зберігати їх на телефоні, а в той же день, перебуваючи за вищевказаною адресою, без дотримання моральних вимог, з метою подальшого розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру, за допомогою зчитування інформації з картки пам'яті мобільного телефону продемонстрував малолітнім ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виготовлену фото- та відеопродукцію, які в подальшому переніс на ноутбук де продовжував зберігати.

Він же, 20 вересня 2014 року приблизно о 17.11 годині, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2, умисно, всупереч нормальному фізичному, психічному та соціальному розвитку малолітньої особи, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, направленої на збудження статевого інстинкту, достовірно знаючи про малолітній вік ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4, шляхом фізичного розбещення, скоїв розпусні дії сексуального характеру відносно них, а саме запропонував їм демонструвати свої статеві органи та скоювати непристойні дотики, які викликали збудження, а сам в цей час незаконно, повторно, умисно з метою виготовлення фото-відео продукції порнографічного характеру, в порушення вимог ст. 6 Закону України «Про захист суспільної моралі » від 20.11.2003 року, використовуючи свій мобільний телефон «LENOVO S660», записав, тим самим виготовив 1 відеофайл та 3 фотофайли з участю малолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5, які містять фото-відеозаписи порнографічного характеру з ознаками дитячої порнографії, та у подальшому став зберігати їх на телефоні, а в той же день, перебуваючи за вищевказаною адресою, без дотримання моральних вимог, з метою подальшого розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру, за допомогою зчитування інформації з картки пам'яті мобільного телефону продемонстрував малолітнім ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 виготовлену фото- та відеопродукцію, які в подальшому переніс на ноутбук де продовжував зберігати.

Він же, 26 вересня 2014 року приблизно о 13.00 годині та 28 вересня 2014 приблизно о 10 годині 50 хвл., знаходячись в квартирі АДРЕСА_2, умисно, всупереч нормальному фізичному, психічному та соціальному розвитку малолітньої особи, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, направленої на збудження статевого інстинкту, достовірно знаючи про малолітній вік ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6,шляхом фізичного розбещення, скоїв розпусні дії сексуального характеру відносно них, а саме запропонував їм демонструвати свої статеві органи та скоювати непристойні дотики, які визивали збудження, а сам в цей час незаконно, повторно, умисно з метою виготовлення фото-відео продукції порнографічного характеру, в порушення вимог ст. 6 Закону України «Про захист суспільної моралі » від 20.11.2003 року, використовуючи свій мобільний телефон « LENOVO S660», записав, тим самим виготовив 26 вересня 2014 року 1 відеофайл, а 28 вересня 2014 року 1 фотофайл з участю малолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які містять фото-відеозаписи порнографічного характеру з ознаками дитячої порнографії, та у подальшому став зберігати їх на телефоні, а в той же день, перебуваючи за вищевказаною адресою, без дотримання моральних вимог, з метою подальшого розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру, за допомогою зчитування інформації з картки пам'яті мобільного телефону продемонстрував малолітнім ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виготовлену фото- та відеопродукцію, які в подальшому переніс на ноутбук де продовжував зберігати.

Він же, 04 жовтня 2014 року приблизно о 13.12 годині, знаходячись в парку імені «Петровського» в Іллічівському районі м. Маріуполя умисно, всупереч нормальному фізичному, психічному та соціальному розвитку малолітньої особи, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, направленої на збудження статевого інстинкту, достовірно знаючи про малолітній вік ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, шляхом фізичного розбещення, скоїв розпусні дії сексуального характеру відносно них а саме запропонував їм демонструвати свої статеві органи та скоювати непристойні дотики, які визивали збудження, а сам в цей час незаконно, повторно, умисно з метою виготовлення фото-відео продукції порнографічного характеру, в порушення вимог ст. 6 Закону України «Про захист суспільної моралі » від 20.11.2003 року, використовуючи свій мобільний телефон « LENOVO S660», записав, тим самим виготовив 2 відеофайла та 1 фотофайл з участю малолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які містять фото-відеозаписи порнографічного характеру з ознаками дитячої порнографії, та у подальшому став зберігати їх на телефоні, а в той же день, перебуваючи за вищевказаною адресою, без дотримання моральних вимог, з метою подальшого розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру, за допомогою зчитування інформації з картки пам'яті мобільного телефону продемонстрував малолітнім ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виготовлену фото- та відеопродукцію, які в подальшому переніс на ноутбук де продовжував зберігати.

В апеляційній скарзі прокурор, не оскаржуючи правильності кваліфікації дій ОСОБА_4 та доведеності його вини, просить вирок скасувати в частині призначення покарання, у зв'язку з невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме неправильним тлумаченням закону, яке суперечить його точному змісту. Постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_4 винним та призначити йому покарання за ст.155 ч.1 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі, за ст.156 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі без позбавлення права, за ст.301 ч.4 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади пов'язані з роботою в сфері комп'ютерних технологій на 2 роки та з конфіскацією порнографічної фото- та відеопродукції, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, засобів їх виготовлення, розповсюдження і демонстрування, за ст.301 ч.5 КК України до 7 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади пов'язані з роботою в сфері комп'ютерних технологій на 2 роки та з конфіскацією порнографічної фото- та відеопродукції, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, засобів їх виготовлення, розповсюдження і демонстрування. На підставі ст.70 ч.1 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити 8 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади пов'язані з роботою в сфері комп'ютерних технологій на 3 роки та з конфіскацією порнографічної фото- та відеопродукції, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, засобів їх виготовлення, розповсюдження і демонстрування. В іншій частині покарання вирок залишити без змін.

В обґрунтування своєї скарги посилається на те, що суд в порушення ч.1 ст. 70 КК України не застосував принцип складання додаткового покарання у вигляді позбавлення права. Крім того, суд призначив обвинуваченому покарання яке не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

В апеляційній скарзі обвинувачений просить вирок змінити в частині призначеного покарання, застосувавши ст.ст. 69, 75, 76 КК України з відстрочкою виконання вироку посилаючись на те, що судом при призначенні покарання не враховано щире каяття обвинуваченого, задовільна характеристика за місцем мешкання, тяжкість стану здоров'я ОСОБА_4, відсутність обставин, які обтяжують покарання, а також те, що він разом проживає з батьками похилого віку, які потребують догляду і турботи.

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_4 просить вирок скасувати в частині призначеного покарання за ч.4,5 ст. 301 КК України у зв'язку з недоведеністю судом кримінального правопорушення за ст.. 301 КК України .

Законність та обґрунтованість вироку в частині доведеності вини та призначення покарання за ч. 2 ст. 156, ч. 1 ст. 155 КК України обвинуваченим не оскаржується.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, думку обвинуваченого, який вважав вирок необґрунтованим, просив змінити його в частині призначеного покарання, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню, а вирок суду слід змінити в частині призначеного покарання, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 404 ч.1 КПК України вирок суду переглядається апеляційним судом у межах наданих апеляційних скарг.

Вина обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні злочинів за обставин, зазначених у вироку доведена матеріалами справи, і висновки суду засновані на доказах, досліджених у ході судового слідства, яким дана належна оцінка.

Доводи обвинуваченого про необ'єктивність розгляду справи судом, про недоведеність його вини за ст.. 301 КК України є необґрунтованими, оскільки спростовуються наведеними у вироку доказами.

Так, як вбачається з матеріалів провадження обвинувачений ОСОБА_4 вину у висунутому проти нього обвинуваченні визнав в повному обсязі та пояснив, що познайомився з ОСОБА_5, а потім з іншими хлопчиками. ОСОБА_5, якому він дав ключі від свого житла, привів їх до нього в квартиру, де вони грали в комп'ютерні ігри. Пояснив, що в його комп'ютері зберігаються матеріали порнографічного характеру, які йому цікаво переглядати. Підтвердив, що 18 серпня, 06 вересня, 08 вересня, 13 вересня, 20 вересня, 26 вересня, 28 вересня та 4 жовтня 2014 року скоїв ряд розпусних дій стосовно малолітніх хлопців, виготовив фото- та відеопродукцію порнографічного характеру з їх участю.

Об'єктивно його вина у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 301 КК України, ч.5 ст. 301 КК України підтверджується: протоколами огляду місця події від 04 жовтня 2014 року та фото таблицею до нього, де зафіксовано огляд квартири АДРЕСА_1, в ході якого вилучено системний блок комп'ютера, (т.1 а.с., а.с. 12-19, 21-25); протоколом від 10 листопада 2014 року зафіксовано огляд ноутбуку «Deel Inspiron 7110», на диску «С» якого містяться фото-і відеозображення порнографічного характеру з участю малолітніх та дорослих осіб. (т. 1 а.с. 46-53); протоколом пред'явлення особи для впізнання від 21 листопада 2014 року та фотознімків до них, відповідно до якого потерпілі ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 впізнали серед інших осіб ОСОБА_4, як особу, яка скоїла стосовно них злочин, (т. 1 а.с. 76-87); висновком експерта з мистецтвознавчих експертиз № 120 від 30 листопада 2014 року надані на експертизу 3 DVD-R-диска, на які 10 листопада 2014 року було записано файли з ноутбуку, який 04 жовтня 2014 року було вилучено в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2, за місцем мешкання ОСОБА_4, є носіями порнографічного характеру та носіями інформації, що належить до дитячої порнографії.(т. 1 а.с. 94-100); висновком комплексної судової компьютерно-технічної та мистецтвознавчої експертизи № 7 від 20 січня 2015 року, відповідно до якої надані на експертизу оптичний диск та ноутбук містять файли з інформацією порнографічного характеру та інформацію з ознаками дитячої порнографії, (т. 1 а.с. 113-120).

Законність усіх отриманих доказів перевірена судом першої інстанції, вони обґрунтовано покладені в основу вироку.

Сукупність наведених доказів, на думку колегії суддів, об'єктивно свідчать про те, що вина ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованих йому злочинах за ч.4 ст.. 301, ч.5 ст. 301 КК України повністю доведена.

Дії обвинуваченого згідно здобутих доказів правильно кваліфіковані судом першої інстанції ч. 2 ст. 156, ч. 4 ст. 301, ч. 5 ст. 301, ч. 1 ст. 155 КК України.

Згідно ст. 65 КК України суд призначає покарання в межах санкції статті Особливої частини КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримані та у вироку належним чином мотивовано призначене покарання.

Так, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно ст.12 КК України за класифікацією злочинів відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, тяжких та особливо тяжких злочинів, особу обвинуваченого який за місцем проживання характеризується задовільно, не працює, вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку в спеціалізованих медичних установах не перебуває.

Також судом враховано як обставина, яка пом'якшує покарання - щире каяття обвинуваченого, та, враховано обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до вимог ст.67 КК України, - вчинення злочину щодо малолітніх осіб та з використанням малолітніх осіб.

Отже, цим заперечуються доводи апеляційної скарги обвинуваченого про те, що суд не взяв до уваги вказані обставини.

Доводи обвинуваченого з приводу того, що він проживає разом з батьками похилого віку, які потребують догляду, мати має другу групу інвалідності, він хворіє хронічними захворюваннями, не може вплинути, на переконання колегії судів, на правильність призначеного покарання, оскільки обвинувачений не працює, його батьки не одержують від нього допомоги, а доводи обвинуваченого, щодо того, що мати потребує уходу саме від обвинуваченого нічим не підтверджені. Крім того, у сукупності ці доводи не є достатніми підставами для призначення обвинуваченому більш м'якого покарання, як він на цьому наполягає у своїй скарзі.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими так і іншими особами.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд призначив покарання ОСОБА_4, яке відповідає вимогам ст.65 КК України і не вбачає підстав для призначення покарання з застосуванням ст.69 КК України, оскільки судом не встановлені як обставини, які б істотно знижували ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, так і обставини, які б вказували на можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 при призначені йому меншого строку покарання, ніж передбаченого санкцією ч. 2 ст. 156, ч. 4 ст. 301, ч. 5 ст. 301, ч. 1 ст. 155 КК України.

Крім того, апеляційний суд не вбачає підстав для застосування щодо ОСОБА_4 ст.. 75 КК України. Тому покарання призначене ОСОБА_4 згідно зі ст.65 КК України є правильним, необхідним й достатнім для виправленням обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.

Разом з цим, Іллічівський районний суд міста Маріуполь визнаючи ОСОБА_4 винним у вчиненні інкримінованих йому злочинах, при призначенні покарання останньому допустився помилки.

Відповідно до п.20. п.22 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24.10.2003року « Про практику призначення судами кримінального покарання» встановлений ст.. 70 КК України порядок, згідно з яким суд зобов'язаний призначити покарання окремо за кожний злочин, а потім остаточно визначити покарання за сукупністю злочинів, стосується як основних, так і додаткових покарань. Принцип повного або часткового складання покарань може застосовуватися у випадках призначення за окремі злочини, що входять до сукупності, як однакових, так і різних за видом покарань. При частковому складанні розмір остаточного покарання в усякому разі має бути більшим за розмір кожного з покарань, призначених за окремі злочини.

Тому доводи прокурора відносно того, що суд не застосував принцип складання додаткового покарання у вигляді позбавлення права заслуговують на увагу.

Отже, з вказаних підстав вирок в частині призначеного покарання підлягає зміні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Єфімцевої О.А. задовольнити.

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Вирок Іллічівського районного суду міста Маріуполь від 29 квітня 2015 року відносно ОСОБА_4 змінити в частині призначеного покарання.

ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 4 ст. 301, ч. 5 ст. 301, ч. 1 ст. 155 КК України та призначити покарання:

- за ст. 156 ч. 2 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю;

- за ст. 301 ч. 4 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією порнографічної фото- та відеопродукції, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, засобів їх виготовлення, розповсюдження і демонстрування та з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з роботою в сфері комп'ютерних технологій строком на два роки;

- за ст. 301 ч. 5 КК України у вигляді 7 років позбавлення волі з конфіскацією порнографічної фото- та відеопродукції, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, засобів їх виготовлення, розповсюдження і демонстрування та з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з роботою в сфері комп'ютерних технологій строком на два роки;

- за ст. 155 ч. 1 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі в кримінально-виконавчій установі закритого типу з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з роботою в сфері комп'ютерних технологій строком на 3 (три) роки та з конфіскацією порнографічної фото- та відеопродукції, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, засобів їх виготовлення, розповсюдження і демонстрування.

В іншій частині вирок залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили негайно та може бути оскарженою в касаційному порядку в Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення.

Судді: