Судове рішення 22-22-3278/09 від 25.11.2009

Судове рішення #6552250

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-3278/ 2009р. Головуючий у 1 інстанції: Швайковський А.А.

Суддя-доповідач: Маловічко С.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2009 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Онищенка Е.А.

Суддів: Маловічко С.В.

Подліянової Г.С.

При секретарі: Петровій О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 09 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на її утримання до закінчення навчання та матеріальної допомоги,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вищевказаним позовом.

В обґрунтування позову зазначала, що ОСОБА_1 є її батьком, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 02 червня 1990 року. На підставі рішення суду він сплачував аліменти на її утримання до досягнення повноліття на користь її матері ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 їй виповнилось 18 років, тому виплату аліментів припинено. Однак на теперішній час вона є студенткою другого курсу денного відділення Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, що підтверджується довідкою № 1560 від 13 листопада 2008 року, але відповідач матеріальної допомоги на її навчання не надає.

Посилаючись на зазначені обставини, просила суд у відповідності до вимог ст.ст. 198, 199, 200 СК України стягнути з відповідача на її користь аліменти у розмірі 25% від усіх видів заробітку, але не менше 30% від прожиткового мінімуму в місяці навчального семестру, починаючи з 04.02.2009 року до закінчення навчання; стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на навчання в розмірі 50% вартості навчання за рік щорічно, а саме 5500 грн. до 01 листопада кожного року до закінчення навчання.

Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 09 червня 2009 року позовні вимоги задоволені. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти у розмірі 25% від усіх видів заробітку, але не менше 30% від прожиткового мінімуму в місяці навчального семестру, починаючи з 04.02.2009 року до закінчення ОСОБА_2 навчання або досягнення нею двадцятитрьохрічного віку.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 щорічно до 01 листопада кожного року до закінчення навчання, починаючи з 04.02.2009 року, матеріальну допомогу у розмірі 5500 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави державно мито в розмірі 51 грн. та витрати на ІТЗ у розмірі 30 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати рішення як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позову.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, є повнолітньою дочкою відповідача ОСОБА_1, яка є студенткою денного відділення Національної юридичної академії України ім.. Я. Мудрого / а.с. 22/ та проживає у гуртожитку академії / а.с. 17/. Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_2 в позові просить стягнути з батька на її користь аліменти у розмірі 25 % від його заробітку щомісячно до закінчення навчання, а також матеріальну допомогу у розмірі 50% оплати навчання щорічно, що складає 5500 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв»язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов»язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Зі змісту зазначеної норми випливає, що суд повинен був дослідити такі обставини: потребу ОСОБА_2 у наданні матеріальної допомоги, матеріальний стан її матері ОСОБА_3. та матеріальний стан батька ОСОБА_1

Суд першої інстанції, правильно встановивши потребу повнолітньої ОСОБА_2 в матеріальній допомозі та матеріальний стан матері позивача, яка не може надавати донці таку допомогу в повному обсягу, при оцінці матеріального становища відповідача припустився помилки у своєму висновку щодо його спроможності утримувати повнолітню дочку та надавати їй матеріальну допомогу, пов»язану з витратами на навчання у вузі.

З матеріалів справи видно, що на теперішній час ОСОБА_1 перебуває в іншому шлюбі / а.с. 8/, має малолітню дитину – дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 / а.с. 10/, є інвалідом 3 групи ІІІ групи ЧАЕС / а.с. 11/ та його пенсія по інвалідності на момент постановлення рішення суду складає 674,70 грн.

Апелянт в судовому засіданні апеляційного суду пояснив, а представник позивача – її матір ОСОБА_3 не заперечувала, що ОСОБА_1 є платником аліментів на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 народження, від першого шлюбу та має заборгованість по аліментам.

Зазначене підтверджується змістом довідки Управління пенсійного фонду України в Оріхівському районі № 156/2, згідно якої з 01.05.2009р. з пенсії відповідача утримуються аліменти в розмірі 50 %. За вирахуванням аліментів до виплати відповідачу залишається сума у розмірі 337,35 грн.

Відповідач пояснив, що іншого доходу не має. Представник позивача, посилаючись на те, що відповідач має інший доход, доказів на підтвердження цьому не надала, на джерело цього доходу не вказала, клопотань щодо встановлення цих фактів шляхом надання запитів не заявляла.

Стягуючи з відповідача матеріальну допомогу у вигляді 50 % оплати вартості навчання щорічно у розмірі 5500 грн., суд виходив з укладеного між ним та вузом договору про навчання № 161/4ф від 13.07.2007р., згідно з умовами якого ОСОБА_1 зобов»язався здійснювати оплату за весь період навчання дочки у академії. Щорічна сума оплати складає 11000 грн.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 оплатив перший курс навчання, та 50 % вартості другого курсу. Однак судом не взято до уваги, що в період здійснення цих проплат відповідач не перебував в другому шлюбі та не мав малолітньої дитини. Станом на момент подання позову 04.02.2009р. ці обставини змінились та на його утримання з»явилась дві інші особи: нова дружина та новонароджена дочка.

Апелянт пояснив, що через зміни у сімейному становищі він не може в подальшому оплачувати навчання дочки у вузі, тому з письмовою заявою про розірвання договору звернувся до навчального закладу. Представник позивача в апеляційному суді пояснила, що з 2009 навчального року договір щодо оплати навчання ОСОБА_1, укладений між вузом та ОСОБА_1, був переоформлений на неї. Ці визнані сторонами обставини додатково підтверджують, що на теперішній час ОСОБА_1 не є спроможним надавати матеріальну допомогу на навчання повнолітньої дочки.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухвалення по справі нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсягу.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 09 червня 2009 року по цій справі скасувати.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання до закінчення навчання та 50 % витрат на оплату навчання.

Рішення набирає чинності негайно, проте може бути оскаржено до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.

Головуючий:

Судді: