№ 2-1413/2009
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м.Вільнянськ 03 листопада 2009 року
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі: головуючий суддя – Кофанов А.В., при секретарі – Лазечна Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди дійсною, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житловий будинок, та визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку, -
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, який уточнив під час судового розгляду справи, і в якому вимагає визнати дійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1, що був укладений 20.12.1983 року між ним (як покупцем) та ОСОБА_3. (як продавцем), визнати недійсним свідоцтво про право власності на зазначений житловий будинок, що був виданий останній 27.05.1990 року виконкомом Матвіївської сільською Радою народних депутатів, та визнати за собою право власності на 1/2 частину житлового будинку, а на іншу 1/2 часину – за відповідачкою в порядку спадкування після померлої ОСОБА_3
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1. підтримав позовні вимоги, пояснив по суті позову, що він у ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_3; остання за свої власні кошти придбала житловий будинок АДРЕСА_1. Далі, як пояснив позивач, 20.12.1983 року згідно договору купівлі-продажу, зареєстрованому у Матвіївській сільській Раді, він придбав у ОСОБА_3 1/2 частину зазначеного будинку, проте у нотаріальному порядку договір посвідчений не був, оскільки його дружина вважала, що це не є обов'язковим. ІНФОРМАЦІЯ_2 його дружина ОСОБА_3 померла, її єдиним спадкоємцем, згідно заповіту, є відповідачка ОСОБА_2; після смерті ОСОБА_3 він дізнався, що вона вже після укладення договору у травні 1990 року отримала свідоцтво про право власності на житловий будинок в цілому, незважаючи на те, що раніше між ними була укладена угода купівлі-продажу 1/2 його частини. Враховуючи наведене, позивач вважає, що його права порушені, та просить задовольнити свої позовні вимоги.
Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні заявила про визнання нею позову, пояснила, що заперечень проти вимог позивача вона не має.
Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши надані йому докази, вважає, що позов ОСОБА_1. підлягає задоволенню.
Як встановлено судом, 20.12.1983 року згідно договору купівлі-продажу, зареєстрованому у Матвіївській сільській Раді, позивач ОСОБА_1. придбав у ОСОБА_3 за 9000 карбованців СРСР 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 (а.с.11); будинок належав особисто ОСОБА_3, але у нотаріальному порядку договір посвідчений не був.
Відповідно до ч.2 ст.47 ЦК УРСР в ред.1963 року, що діяла на момент укладення договору, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального оформлення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною.
Таким чином, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача про визнання угоди дійсною.
Оскільки згідно зазначеної угоди позивач ОСОБА_1. отримав у власність 1/2 частину спірного будинку, свідоцтво № 23 про право власності на цей будинок в цілому (а.с.32), що було видано 27.05.1990 року ОСОБА_3 виконкомом Матвіївської сільської Ради народних депутатів, слід визнати таким, що було видано без достатніх правових підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла (а.с.13), її єдиним спадкоємцем за заповітом є відповідачка ОСОБА_2, яка своєчасно звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини (а.с.14, 37); позивач ОСОБА_1. від виділу обов'язкової частки у спадщині відмовився (а.с.36).
Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може вимагати у судовому порядку визнання його права власності, якщо це право оспорюється чи не визнається іншою особою.
Враховуючи викладене, визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав і законних інтересів інших осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 60, 174, 212-215 ЦПК України, суд
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди дійсною, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житловий будинок, та визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку – задовольнити повністю.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу, укладений 20.12.1983 року між ОСОБА_1 (як покупцем), та ОСОБА_3 (як продавцем), відповідно до умов якого ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_1. купив за 9000 (дев'ять тисяч) карбованців СРСР 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_2
Визнати недійсним свідоцтво № 23 про право особистої власності на житловий будинок АДРЕСА_2, що було видане 27.05.1990 року ОСОБА_3 виконкомом Матвіївської сільської Ради народних депутатів.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_2, визнавши при цьому за ОСОБА_2 право власності на іншу 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_2, - в порядку спадкування після померлої ОСОБА_3
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Запорізької області через Вільнянський районний суд Запорізької області; апеляційна скарга має бути подана у тому ж порядку протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя А.В. Кофанов