ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2017 р. Справа № 917/732/17

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", вул. Козака, 2-а; м. Полтава, 36020

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 12695,08 грн.

Суддя Семчук О.С.

Представники:

від позивача: Плескач Ю.А. (довіреність №71 від 15.12.2017р.);

від відповідача: не з'явився.

28.07.2017 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, про стягнення 12695,08грн. заборгованості, з яких: 7927,98 грн. - основна заборгованість, 299,41 грн. - 3% річних, 3229,49 грн. - пеня, 1238,20 грн. - інфляційні втрати.

11.07.2017р. до суду надійшла заява позивача про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача 12670,19грн. заборгованості, з яких: 7927,98 грн. - основна заборгованість, 297,82 грн. - 3% річних, 3206,19грн. - пеня, 1238,20 грн. - інфляційні втрати.

21.07.2017р. до суду надійшла заява позивача про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача 12598,90грн. заборгованості, з яких: 7927,98 грн. - основна заборгованість, 292,90 грн. - 3% річних, 3139,82грн. - пеня, 1238,20 грн. - інфляційні втрати.

Відповідно до п. 3.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова Пленуму ВГСУ № 18) передбачені ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з ч. 3 ст. 55 Господарського процесуального кодексу ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Суд приймає зазначену заяви до розгляду та вирішує спір виходячи з нової ціни позову, а саме, про стягнення з відповідача 12598,90грн. заборгованості, з яких: 7927,98 грн. - основна заборгованість, 292,90 грн. - 3% річних, 3139,82грн. - пеня, 1238,20 грн. - інфляційні втрати.

Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з"являвся, ухвали суду, що направлялися відповідачу за вказаною у позові адресою, повернулися до суду з відміткою поштового відділення - за закінченням терміну зберігання.

Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - постанова Пленуму ВГСУ № 18), особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Адреса відповідача зазначена у позовній заяві відповідає його місцезнаходженню відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 06.07.2017р.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання.

У п. 3.9.2. постанови Пленуму ВГСУ № 18 зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Керуючись ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (позивачем) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем) був укладений договір на технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем № 10-20/127/14 від 01.01.2014р. (далі - Договір).

За умовами п. 1.1 Договору відповідач як замовник доручив, а позивач (як виконавець) прийняв на себе зобов"язання з виконання робіт з технічного обслуговування систем газопостачання, що належить замовнику і знаходиться за адресами: АДРЕСА_2; АДРЕСА_3; АДРЕСА_4; АДРЕСА_5

Відповідно до п. 4.1 Договору, вартість та витрати по технічному обслуговуванню внутрішньобудинкових систем визначається Виконавцем згідно з затвердженою калькуляцією.

Пунктом 4.2 Договору, встановлено, що сума Договору по технічному обслуговуванню внутрішньобудинкових систем на період дії договору складає 10254,58грн., у т.ч. ПДВ 1709,10грн.

Відповідно до п. 5.1. Договору оплата вартості робіт, передбачених цим Договором, проводиться Замовником на поточний рахунок Виконавця відкритого в уповноваженому банку.

Пунктом 5.2. Договору визначено, що Замовник зобов'язується виконувати оплату робіт по даному Договору щоквартально, на підставі акту виконаних робіт та пред'явленого рахунку. Кінцевий розрахунок за надані у звітному кварталі послуги виконується Замовником до 10 числа за звітним кварталом місяця.

Пунктом 8.1. визначено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2014 року. Якщо протягом 1 місяця до закінчення строку дії цього Договору жодна із сторін не заявляє про припинення його дії, цей Договір вважається укладеним на такий самий новий строк та на тих самих умовах.

Сторони доказів розірвання договору не надали, отже договір є чинним.

На виконання умов Договору позивач протягом 2015 - 2016 років виконав роботи на загальну суму 7927,98 грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт № 253/3/20/ХХ від 30.11.2015 року на суму 2499,55 грн., № 253/4/ХХ від 30.12.2015 року на суму 1937,68 грн., № 12/1/20ХХ від 29.04.2016 року на суму 3490,75грн. Дані акти підписані відповідачем без зауважень чи заперечень.

Вартість виконаних робіт в сумі 7927,98грн. відповідачем сплачена не була.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Ст. 193 Господарського кодексу встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Позивач зазначає про те, що заборгованість на даний час відповідачем не оплачена.

Відповідно до ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів, що спростовують вищевикладене, доказів сплати боргу чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення 7927,98 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В п. 6.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за даним Договором сторони несуть відповідальність, згідно з чинним законодавством.

В п. 6.2 Договору визначено, що за несвоєчасну оплату послуг у строки зазначені у п.5.2 даного Договору, Замовник сплачує на користь Виконавця крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

На підставі вказаних положень позивачем нараховано 1210,50 грн. пені за період з 11.12.2015 по 17.05.2017р.р.

При цьому позивачем не враховано, що відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Ч астиною 5 ст. 254 ЦК України передбачено, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

При нарахуванні пені позивач не врахував, що за п. 5.2. Договору замовник зобов"язується виконати оплату робіт щоквартально на підставі акту виконаних робіт та пред'явленого рахунку. Кінцевий розрахунок за надані у звітному кварталі послуги виконується замовником до 10 числа за звітним кварталом місяця.

Оскільки акти виконаних робіт датовані 30.11.2015р., 30.12.2015р. та 29.04.2016р., прострочення оплати починається відповідно 11.01.2016р., 11.01.2016р., 12.07.2016р.

Після проведення перерарахунку пені, з врахуванням положень Договору, ЦК України та ГК України, судом встановлено, що сума пені, яка є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача становить 1417 грн. 08 коп. В іншій частині вимоги про стягнення пені слід відхилити, як безпідставні.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі даної норми позивачем нараховано 292,90 грн. 3 % річних за період з 11.12.2015р. - по 1705.2017р. та 1238,20 грн. інфляційних за період з 01.12.2016р. по 30.04.2017р.

Враховуючи визначені вище періоди початку виникнення прострочення оплати боргу, судом встановлено, що обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню є сума 3 % річних у розмірі 268,25 грн., та сума інфляційних нарахувань у розмірі 1171,26 грн. В іншій частині вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань слід відхилити, як безпідставні.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 32, 33,43,49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (вул. Козака, буд. 2-а, м. Полтава, 36020; код ЄДРПОУ 03351912) 7927 грн. 90 коп. основного боргу, 1417 грн. 08 коп. пені, 268 грн. 25 коп. 3% річних, 1171 грн. 26 коп. інфляційних втрат, 1369 грн. 59 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.08.2017 року

Суддя Семчук О.С.