Справа № 22-1256/2009 рік                    Головуючий суддя 1 інстанції: Красько В.Й.

 Категорія : 19.24     Суддя-доповідач : Гордійчук С.О.

              Р І Ш Е Н Н Я

            І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

    16 вересня 2009 року                                                            м. Рівне

       Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :

        Головуючого судді  : Мельника Ю.М.

        суддів : Гордійчук С.О., Ковалевича С.П.

        при секретарі : Сеньків Т.Б.

    розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою комунального підприємства ’’Будинкоуправління’’ на рішення Дубровицького районного суду від 10 червня 2009 року  в справі за позовом комунального підприємства ’’Будинкоуправління’’ до ОСОБА_1 про примусове укладення договору на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території.

    Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,-

                                                          в с т а н о в и л а  :

    Рішенням Дубровицького районного суду від 10 червня 2009 року в задоволенні позову КП ’’Будинкоуправління’’ до ОСОБА_1 про примусове укладення договору на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території відмовлено за недоведеністю.

            В поданій на рішення апеляційній скарзі позивач вказує на його незаконність, оскільки  суд не врахував, що необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачено законом і його укладення визначено, як обов’язок, а не право сторін.

          Крім того, суд не врахував, що чинне законодавство передбачає  позивача розробляти умови спірного договору на основі типових договорів, проте законодавство не забороняє позивачу вносити до них свої зміни.

 Тому, відсутність рішення органу місцевого самоврядування про структуру тарифів, періодичність та строки виконання робіт, не може бути безумовною підставою відмови у задоволенні вимог позивача, оскільки в Україні відсутній імперативний текст договору на надання житлово-комунальних послуг, та відсутній відповідний державний орган, який би був наділений повноваженнями легалізовувати тексти таких договорів.

 Просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення яким позов задоволити.

         Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

         Відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав відповідачу рішення затверджене органом місцевого самоврядування про структуру тарифів, періодичність та строки виконання робіт, а тому позов не доведений.

         Проте з таким висновком суду погодитись не можна.

         Оскільки рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

          Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу  від 16 березня 2005 року на праві власності належить АДРЕСА_1, який обслуговується КП ’’Будинкоуправління’’.

          З моменту набуття відповідачем права власності на квартиру він договору з позивачем на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території не уклав, та не несе витрат по утриманню будинку та прибудинкової території.

         Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням укласти вищевказаний договір, проте останній залишав їх без задоволення.

         У даному договорі, підготовленому позивачем і запропонованому для підпису відповідачу передбачено порядок проведення оплати за спожиті житлово-комунальні послуги та права споживача у випадках ненадання відповідних послуг.

         Відповідно до ЗУ "Про приватизацію державного житлового фонду" власники приватизованих квартир зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території.

         Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"  позивач, як виконавець послуг, зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

         Пунктом 1 ч.3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"  та п. 7 "Правил користування приміщеннями житлових будинків" затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 24.01.2006 року  передбачено обов'язок відповідача, який є власником квартири та виконавцем житлово-комунальних послуг, укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

         Обов'язок власника квартири укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України               № 572 від 8 жовтня 1992  року.

         Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов'язок, а не право сторін.

         За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 зобов’язаний укласти договір з КП ’’Будинкоуправління’’ на надання житлового-комунальних послуг.

            Посилання відповідача на те, що позивач не надав йому рішення затверджене органом місцевого самоврядування про структуру тарифів, періодичність та строки виконання робіт не заслуговує на увагу, оскільки це не є істотними умовами договору і не може бути безумовною підставою для відмови в його укладенні. Крім того, як вбачається з додатків до апеляційної скарги позивач надав вищевказані документи.

            Керуючись ст.ст. 307, 309, 316, ЦПК України, ст.ст. 20,21 ЗУ ’’Про житлово-комунальні послуги’’, колегія суддів, -

                                                                      вирішила :

             Апеляційну скаргу комунального підприємства ’’Будинкоуправління’’ задовольнити.

             Рішення Дубровицького районного суду від 10 червня 2009 року  скасувати.

             Позов комунального підприємства ’’Будинкоуправління’’ до ОСОБА_1 про примусове укладення договору на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території задоволити.

             Зобов'язати ОСОБА_1 укласти з комунальним підприємством ’’Будинкоуправління’’ договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та при будинкової території на умовах визначених типовим договором,  затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року №529.

              Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним чинності.

             Головуючий :

             Судді :