Справа № 22-1339/2009 рік Головуючий суддя 1 інстанції: Болотвіна Л.О.
Категорія : 30.33 Суддя-доповідач : Гордійчук С.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2009 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді : Мельника Ю.М.
суддів : Гордійчук С.О., Ковалевича С.П.
при секретарі : Сеньків Т.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду від 06 травня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ДП ’’Сарненський лісгосп’’ про відшкодування майнової шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Сарненського районного суду від 06 травня 2009 року позов ОСОБА_1 до ДП ’’Сарненський лісгосп’’ про відшкодування майнової шкоди задоволено частково.
Стягнуто з ДП ’’Сарненський лісгосп’’ на користь ОСОБА_1 8846 грн. у відшкодування майнової шкоди та 88 грн. 46 коп. державного мита в дохід держави.
В поданій на рішення апеляційній скарзі позивач вказує на його незаконність, оскільки суд не врахував, що вартість деревини була визначена при порушенні кримінальної справи проти нього і становила 27 710 грн. Дана вартість була визначена відповідно до першого сорту деревини.
Суд не врахував, що відповідач не є тією відповідною державною або кооперативною організацією, для реалізації якій, згідно ст. 80 КПК України, здаються речові докази, які можуть швидко зіпсуватися і які не можуть бути повернуті володільцеві. Відповідача на реалізацію даної деревини ніхто не уповноважував, він зобов’язаний був зберігати її до вирішення питання по кримінальній справі по суті. Крім того, деревина породи дуб не є таким речовим доказом, що швидко псується.
Просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення яким позов задоволити повністю.
В запереченні на апеляційну скаргу представник відповідача просить рішення змінити.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що 18 січня 2000 року за фактом незаконної порубки лісу прокурором Сарненського району порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 160 КК України ( в редакції 1960 року) відносно ОСОБА_1
21 січня 2000 року вилучена у ОСОБА_1 деревина в кількості 16,03 м3 передана на зберігання в Сарненський Держлісгосп до вирішення питання по суті.
21 вересня 2001 року постановою слідчого СВ Сарненського РВ УМВС України в Рівненській області деревина породи дуб в кількості 16,03 м3 долучена до матеріалів кримінальної справи як речовий доказ.
Постановою від 07 лютого 2003 року кримінальна справа по факту незаконної порубки лісу з вересня 1999 року по січень 2000 року в Степанському лісництві щодо позивача та інших осіб закрита за відсутністю складу злочину. Питання щодо речових доказів вирішено не було.
Відповідно до акту державного виконавця Сарненського районного відділу державної виконавчої служби Сарненського районного управління юстиції від 18 серпня 2004 року вилучена у позивача деревина породи дуб була знищена через несприятливі умови зберігання.
Відповідно до ст. 80 КПК України в тому випадку, якщо виникне необхідність у поверненні речових доказів, то організації, які їх одержали, повертають взамін такі самі речі або сплачують їх вартість по державних цінах, що існують на момент повернення.
За таких обставин, частково задовольняючи позов суд першої інстанції правильно виходив з того, що з відповідача підлягає стягненню вартість вилученої деревини по державним цінам, що існують на момент повернення. І, в зв’язку з тим, що в акті передачі деревини в Сарненський ДЛГ відсутні відомості про сортність дуба вартість вилученої деревини у позивача необхідно вираховувати відповідно до третього сорту по відпускним цінам і вона становить 8846 грн.
На підтвердження такого висновку в рішенні наведені відповідні мотиви та докази з якими погоджується і апеляційний суд.
Відповідно до норм процесуального права передбачається, що обставини цивільних справ з’ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Щодо обов’язку доказування і подання доказів, то відповідно до ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Будь-які докази щодо сорту вилученої деревини в матеріалах справи відсутні.
Покликання апеляційної скарги на те, що вартість деревини була визначена при порушенні кримінальної справи проти нього і становила 27 710 грн. не заслуговують на увагу, оскільки постанова про закриття кримінальної справи від 07 лютого 2003 року, постанова про направлення кримінальної справи до Сарненського районного суду для вирішення питання про її закриття у зв’язку із закінченням строків давності від 07 лютого 2003 року, постанова про виділення матеріалів кримінальної справи в окреме провадження від 16 березня 2003 року, постанова про відновлення досудового слідства по кримінальній справі та прийняття її до свого провадження від 27 червня 2007 року не є достатніми доказами того, що вилучена деревина була першого сорту і її вартість становила вказану позивачем суму. Окрім того, у вказаних постановах зазначений розмір заподіяної шкоди лісгоспу, а не вартість лісоматеріалу.
Інших доказів позивач суду не надав і судом їх не здобуто.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв’язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Сарненського районного суду від 06 травня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.
Головуючий :
Судді :