ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2017 року Справа № 904/12150/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецова В.О.,

суддів: Євстигнеєва О.С., Чус О.В. (зміна складу колегії суддів відбулася на підставі розпорядження керівника суду № 1277/17 від 25.07.2017 р. та протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 25.07.2017 р.)

секретар судового засідання: Пінчук Є.С.,

за участю сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №673 від 17.05.2017 р., ОСОБА_2 представник, довіреність №659 від 17.05.2017 р., ОСОБА_3 представник, довіреність №837 від 17.05.2017 р.;

від відповідача: ОСОБА_4 представник, довіреність №46 від 13.01.2017 р., ОСОБА_5 представник, довіреність №46 від 13.01.2017 р.

від третьої особи: ОСОБА_6 представник, довіреність №16 від 01.03.2017 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2017 р. у справі

за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпро

до товариства з обмеженою відповідальністю "Автомак", м.Кривий Ріг

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області, м.Дніпро

про стягнення 3 734,88 грн. заборгованості по орендній платі

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2017 р. у даній справі (суддя Золотарьова Я.С.) в позові відмовлено повністю.

Зазначене рішення обґрунтовано посиланням на відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором оренди в розмірі 3 734,88 грн.

Позивачем до матеріалів справи не надано належних доказів заміни орендодавця як кредитора у зобов'язанні, що виникло на підстав договору оренди від 12.02.2014 р. № 12/02-5471-ОД з грудня 2015 р.

Державна реєстрація орендованого майна була проведена 21.06.2016 р. (№ запису 16600880). Отже позивач набув право власності на нежитлові вбудовані приміщення, площею 104,0 кв.м. за адресою: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Серафимовича,1, саме 21.09.2016 р.

          Не погодившись з даним рішенням, публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

          Апеляційна скарга мотивована посиланням на те, що відповідно до ст.85 ГК України та ст.115 ЦК України з 21.10.2015 р. публічне акціонерне товариство "Укрзалізниця" з 21.10.2015р. набуло право власності на нерухоме майно згідно спірного договору оренди.          

          На виконання вищезазначених положень між ПАТ "Укразалізниця" та відповідачем 05.02.2016 р. був укладений додатковий договір до договору оренди № 12/02-5471-ОД від 12.02.2014 р., яким встановлено, що орендодавцем майна, визначеного договором оренди є ПАТ "Укрзалізниця".

          На підставі ст.15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" є правонаступником прав і обов'язків за договорами оренди, укладеними регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області.

          У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить апеляційну скаргу відхилити. У відповідності до приписів ст.83 ГПК України, вирішити питання щодо визнання додаткового договору від 05.02.2016 р., укладеного між публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" та товариством з обмеженою відповідальністю "Автомат", як додаткового договору (угоди) до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-5471-ОД від 12.02.2014 р. - недійсним.

          Відповідач вважає, що відповідно до ч.1 ст.651, ст.654 ЦК України та умов договору оренди, будь яка зміна цього договору, його припинення, тощо, можливе лише за волевиявленням сторін цього договору, якою публічне акціонерне товариство в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" не є.

          Позивачем до матеріалів справи не надано належних доказів заміни орендодавця, як кредитора, у зобов'язанні, що виникло на підставі договору оренди.

          Матеріали справи свідчать, що орендоване майно, на день подання позовної заяви, не вибувало з державної власності та на нього не оформлялося право власності позивачем та не реєструвалися відповідні права до Державного реєстру речових прав.

          Додатковий договір від 05.02.2016 р. до договору оренди нерухомого майна № 12/02-5471-ОД від 12.02.2014 р. суперечить чинному законодавству України й волевиявленню третьої особи, а тому він підлягає визнанню апеляційним судом недійсним.

          Регіональне відділення Фонду державного майна України у поданому відзиві на апеляційну скаргу просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

          Регіональне відділення вважає, що воно є належним орендодавцем за спірним договором, оскільки на сьогоднішній день доказів того, що майно за договором увійшло до статутного капіталу скаржником не надано, як і не надано доказів того, що статутний фонд товариства взагалі сформовано.

          Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи таке.

12.02.2014 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Автомат" (орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності №12/02-5471-ОД (а.с.11-14).

Відповідно до п. 1.1. договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме або інше майно, нежитлове вбудоване приміщення (майно), площею 104,0 кв. м, розташоване за адресою м. Кривий Ріг, вул. Серафимовича, 1 на першому поверсі одноповерхового (будинку, приміщення, будівлі), що перебуває на балансі ДП "Придніпровська залізниця" (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 12 вересня 2013 року і становить за незалежною оцінкою 97 5070,0 грн.

Майно передається в оренду з метою розміщення станції технічного обслуговування автотранспорту (п.1.2 договору).

Згідно п.2.1. договору, орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації договору) та акту приймання-передачі майна.

За п. 3.1 договору, орендна плата визначена на підставі ОСОБА_5 розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (із змінами) (далі - ОСОБА_5 розрахунку), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - грудень 2013 - 1643,01 грн.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.3. договору).

У пункті 3.6 договору сторони погодили, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України, чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж: 70% - до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки відкриті відділеннями казначейства - у розмірі 1150,11 грн., 30% - балансоутримувачу - у розмірі 492,90 грн. Орендна плата перераховується щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.

Цей договір укладено строком на 1 рік, що діє з 12.02.2014 р. до 12.02.2015 р. включно (п. 10.1. договору).

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди (пункт 10.4 договору).

Вказаний договір підписано з боку позивача (балансоутримувача), відповідача (орендаря) та третьої особи (орендодавця).

12.02.2014 р. орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду за актом приймання-передачі нежитлові вбудовані приміщення площею 104,0 кв.м., за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Серафимовича, 1 (а.с.16).

05.12.2015 р. між сторонами було укладено додаткову угоду (а.с.18), якою сторони вирішили доповнити п. 10.1. абзацом 2 та викласти його у наступній редакції: "Цей договір є пролонгованим з 12.02.2015 до моменту створення (реєстрації) публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", але не більше ніж по 11.01.2018".

Вказаною додатковою угодою сторони змінили строк дії договору, визначивши дату його закінчення з вказанням на певну подію - момент створення (реєстрації) публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

05.02.2016 р. позивач звернувся до відповідача з листом №НГ-9/153 від 02.02.2016, в якому повідомив, що 21.10.2015 р. було здійснено державну реєстрацію юридичної особи - Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", і внесено запис про утворення регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця". Відповідно до Статуту, ПАТ "Українська залізниця" має у власності майно, що внесене до його статутного капіталу. Позивач вказав, що до ПАТ "Українська залізниця" переходять права та обов'язки за договорами оренди, укладеними через регіональні відділення державного майна України, в зв'язку з чим просив відповідача погодити внесення змін до договору оренди та повернути позивачу підписаний та скріплений печатками додатковий договір (а.с.20).

05.02.2016 р. між публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" та товариством з обмеженою відповідальністю "Автомак" укладено додатковий договір до договору оренди нерухомого (або іншого) майна від 12.02.2014 р. № 12/02-5471-ОД, відповідно до п.1 якої сторони погодили, що орендодавцем майна, визначеного цим договором є публічне акціонерне товариство "Придніпровська залізниця".

Зазначеною додатковою угодою сторони внесли зміни до пунктів 3.1., 3.6. договору, зазначивши: "3.1. Орендна плата, визначена на підставі ОСОБА_5 розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786, за базовий місяць розрахунку - листопад 2015 року становить 2919,81 грн. з ПДВ. 3.6. орендна плата 100% перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця. Одержувач коштів - структурний підрозділ "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним".

Сторони домовились, що умови цього додаткового договору поширюються на взаємовідносини сторін, що виникли з 01.12.2015 р. Цей додатковий договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.03.2016 р. включно (п.10 додаткової угоди від 05.02.2016 р.)

05.02.2016 р. згідно акту приймання-передачі в оренду нерухомого (або іншого) майна (а.с. 23) позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нерухоме майно (далі - об'єкт оренди) - нежитлові вбудовані приміщення площею 104,0 кв.м., за адресою: м. Кривий ріг, вул. Серафимовича, 1, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 12.09.2013 і становить за незалежною оцінкою 97507,00 грн.

У пункті 2 акту приймання-передачі від 05.02.2016 р. зазначено, що об'єкт оренди обліковується на балансі СП "Криворізька дирекція залізничних перевезень" філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця".

Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просив стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Автомак" заборгованість за спірним договором оренди у розмірі 3734,88 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 "Про утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця" було утворено публічне акціонерне товариство "Українська залізниця". Відповідно до додатку №1 до цієї постанови, до переліку підприємств та установ, на базі яких утворюється Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", віднесено також Державне підприємство "Придніпровська залізниця".

Позивач вважає, що набуття права власності на нерухоме майно - нежитлові вбудовані приміщення, площею 104,0 кв.м за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул.Серафимовича,1, надає йому підстави для стягнення з відповідача заборгованості за договором за період з грудня 2015 по лютий 2016 у сумі 3734,88 грн., оскільки у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця (ч. 1 ст. 770 ЦК України).

Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для задоволення позовних вимог, колегія суддів приймає до уваги наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" передбачено утворення на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності.

          Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 200 встановлено, що статутний капітал товариства формується шляхом внесення до нього майна Укрзалізниці, підприємств, зазначених у додатку 1, крім майна, яке закріплюється за товариством на праві господарського відання згідно із Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", та іншого майна, яке відповідно до законодавства не може бути включене до статутного капіталу.

          Частиною 3 ст. 4 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" передбачено, що внесення нерухомого майна залізничного транспорту до статутного капіталу товариства може здійснюватися на підставі обліку майна на балансах Державної адміністрації залізничного транспорту України, підприємств залізничного транспорту відповідно до законодавства без попередньої державної реєстрації права власності на таке майно.

          Відповідно до ч.2 ст.5 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", переоформлення правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, внесені до статутного капіталу товариства, здійснюється протягом двох років з дня державної реєстрації товариства; державна реєстрація прав на нерухоме майно, внесеного до статутного капіталу товариства, здійснюється на підставі передавального акту та акту оцінки майна залізничного транспорту, внесеного до статутного капіталу товариства. Передавальний акт та/або акт оцінки майна залізничного транспорту є документами, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на майно, внесене до статутного капіталу товариства.

           18.08.2015 р. Міністром інфраструктури України затверджено передавальний акт по ДП "Придніпровська залізниця", зведений акт оцінки майна, що вноситься до статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця", а також, зведений передавальний акт майна, що вноситься до статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця".

          Відповідно до наданих документів майно, що є об'єктом оренди за договором № 12/02-5471-ОД, передано до статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця".

          Згідно ст. 329 ЦК України, юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

          Відповідно ст. 85 ГК України, ст.115 ЦК України господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

          Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 р. №735 затверджено Статут публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

          Пунктом 2 Статуту встановлено, що товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту та підприємств залізничного транспорту.

          Відповідно до пункту 20 Статуту товариство має у власності майно, що внесене до його статутного капіталу, та/або інше майно, набуте ним на підставах, що не заборонені законодавством. Товариство здійснює володіння, користування та розпорядження таким майном згідно з метою своєї діяльності з урахуванням вимог законодавства та цього Статуту.

          Пунктом 32 Статуту передбачено, що товариство, здійснюючи право власності, володіє, користується та розпоряджається належним йому майном і вчиняє стосовно нього будь-які дії, що не суперечать законодавству, Статуту та меті діяльності підприємства.

          Отже, з урахуванням положень наведених норм, зокрема, в частині особливостей утворення ПАТ "Українська залізниця" та вищезазначених фактичних обставин справи, з моменту складання передавального акта та/або акта оцінки майна залізничного транспорту, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на майно, внесене до статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця", та державної реєстрації зазначеної юридичної особи, остання набула право власності на майно, в тому числі, об'єкт нерухомості, що є предметом оренди за договором № 12/02-5471-ОД.

          Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

          За приписами ч.1 ст.770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

          Аналогічні положення закріплені в частині 2 ст.15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", яка передбачає, що у разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов'язки за договором оренди.

          Враховуючи викладене, у зв'язку з переходом права власності на майно, яке є об'єктом оренди, в силу вимог закону відбулася заміна сторони у зобов'язанні, внаслідок чого до позивача перейшли права та обов'язки орендодавця по договору оренди №12/02-5471-ОД, в тому числі, і право вимагати сплати орендних платежів, тобто, прав кредитора у зобов`язанні.

          Відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

          Отже, відповідно до наведеної норми права, за умови заміни кредитора без згоди боржника, останній має бути повідомлений про такі зміни в суб`єктному складі зобов`язання. Якщо внаслідок неповідомлення боржника про здійснену заміну кредитора боржник виконав зобов`язання первісному кредиторові, таке виконання слід вважати належним виконанням, яке припиняє зобов`язання. При цьому, обов'язок повідомлення боржника про здійснену заміну кредитора покладається на нового кредитора, оскільки саме новий кредитор несе ризик негативних наслідків у вигляді припинення зобов`язання у зв`язку зі здійсненням боржником виконання первісному кредиторові.

          Відповідач не був належним чином своєчасно повідомлений про заміну кредитора у спірному зобов'язанні, а тому він здійснив оплату орендних платежів за грудень 2015 р., січень 2016 р. на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області (а.с.140).

          Згідно платіжного доручення № 1273 від 15.03.2016 р. відповідачем сплачено заборгованість за лютий 2016 р. у розмірі 3 496,55 грн., що не заперечується позивачем у підписаному сторонами акті звіряння розрахунків станом на 31.08.2017 р. (а.с.35).

          З урахуванням наведеного, враховуючи, що заборгованість за спірний період відповідачем сплачена у повному обсязі, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

          При цьому, колегія суддів звертає увагу, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку, що позивач набув право власності на спірне нерухоме майно з 21.09.2016 р., тобто з моменту державної реєстрації цього приміщення.

          Так, право власності на спірне нерухоме майно перейшло до публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" з моменту державної реєстрації товариства та складання передавального акта та/або акта оцінки майна залізничного транспорту, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на майно, внесене до статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця".

          У пункті 12 постанови "Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 17.05.2017 р. роз'яснено, що не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.

          Не зважаючи на помилковість висновків суду першої інстанції, викладених в мотивувальній частині рішення щодо дати набуття позивачем права власності на спірне нерухоме майно, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.

          Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача про необхідність застосування до спірних правовідносин п.1 ч.1 ст.83 ГПК України, шляхом визнання недійсним додаткової угоди від 05.02.2016 р., оскільки за змістом п.2 ч.1 ст.83 ГПК України, суд може вийти за межі позовних вимог і визнати недійсним договір, пов'язаний з предметом спору, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів саме позивачів.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 99, 101-103,105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні апеляційної скарги публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" відмовити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2017 р. у справі №904/12150/16 залишити без змін.

          Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом 20 днів.

          Постанова складена в повному обсязі 01.08.2017 р.

Головуючий суддя В.О.Кузнєцов

Судді О.С.Євстигнєєв

                                                                                 ОСОБА_7