Справа № 632/391/17 Провадження № 1-кп/632/103/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2017 року м. Первомайський

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Жупанової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Довженко К.І., Ляшенко Ю.С.,

учасників судового провадження: прокурора - Веліканової І.В., Середи С.С., обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, потерпілого - ОСОБА_4, представника потерпілого ОСОБА_5 за довіреністю - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12016220400001158 від 27 грудня 2016 року щодо

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Первомайський Харківської області, громадянина України, не працює, освіта професійно-технічна, неодружений, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до ст. 108 КК України не судимий, якому висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Первомайський Харківської області, громадянина України, не працює, освіта професійно-технічна, неодружений, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_3, якому висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Первомайський Харківської області, громадянина України, не працює, неодружений, освіта професійно-технічна, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 якому висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доведеним, що 27 грудня 2016 року о 11 години 35 хвилин обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, вступивши в попередню змову, діючи спільно та узгоджено, з метою викрадення чужого майна, прибули до домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 яке на праві власності належить ОСОБА_4. Впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2І, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на викрадення чужого майна, з корисних мотивів, пошкодивши віконне скло, проникли до будівлі господарського призначення, яка розташована на території вищезазначеного домоволодіння, звідки умисно таємно викрали металобрухт чорних металів, загальною вагою 430 кг., вартістю 1505 грн. Однак, обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, виконавши усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, не змогли довести свій злочинний намір до кінця, з причин, що не залежали від їх волі, оскільки у момент переміщення викраденого майна з території зазначеного вище домоволодіння до поряд розташованого гаражу, приїхав потерпілий ОСОБА_7, який застав біля подвір'я зазначеного вище домоволодіння обвинуваченого ОСОБА_1 поруч з викраденим майном. Після чого, обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зникли, залишивши викрадене майно, заподіявши потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду загальною сумою 1505 грн., вчинивши за попередньою змовою групою осіб закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаний з проникненням до іншого приміщення.

Крім того, 13 січня 2017 року близько 03 години обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_3, вступивши в попередню змову, діючи спільно та узгоджено, з метою викрадення чужого майна, повторно, з корисних мотивів, шляхом відкриття захисної ролети та розбиття скла дверей запасного виходу, проникли до приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_4» (власником якого є ОСОБА_5), що розташований за адресою: Харківська область, м. Первомайський, третій мікрорайон (приміщення «Нового громадського центру»), звідки умисно таємно викрали грошові кошти загальною сумою 11 000 грн., дві цифрові відеокамери марки «Camstar» моделі «CAM- C74 DI3» загальною вартістю 999 грн. 62 коп., голчастий пістолет марки «Red Arrow» моделі «YH-31S» вартістю 184 грн. 07 коп. та роутер марки «HUAWEI» моделі «HG532е» вартістю 193 грн. 33 коп., розпорядившись викраденим на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду загальною сумою 12377 грн.02 коп., вчинивши таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у інше приміщення, вчинену повторно.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю та пояснив, що 27 грудня 2016 року близько 12-00 години він разом із рідним братом ОСОБА_2 та ОСОБА_3, якого знає вже більше 10 років, на підпитку, знаходячись біля домоволодіння, розташованого за адресою: Харківська область, АДРЕСА_4 вирішили викрасти металобрухт з цього домоволодіння. Перелізли через паркан та, пошкодивши скло у будівлі господарського приміщення, яке примикало до дачного будинку, почали викрадати металобрухт, та виносити з території домоволодіння, складаючи неподалік, біля гаражу. Раптом до вказаного домоволодіння приїхав потерпілий, який застав його біля подвір'я. ОСОБА_2 та ОСОБА_3, побачивши потерпілого, зникли. Викрадене майно залишили за територією домоволодіння.

13 січня 2017 року, вночі, близько 03 години, разом із ОСОБА_3, знаходячись біля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_4», розташованого в приміщенні «Нового громадського центру» на 3 мікрорайоні в м. Первомайский Харківської області, вирішили скоїти крадіжку з цього магазину. Розуміючи, що їх ніхто не бачить, підійшли до запасного виходу з магазину, відкрили ролету, він розбив скло дверей, через яке вони проникли у приміщення. звідки викрали грошові кошти (точну суму не пам'ятає) але не більш 11000 грн., дві цифрові відеокамери, голчастий пістолет, роутер. Після цього з міста скоєння злочину зникли, але камери, що встановлені у магазину їх зафіксували. Гроші поділили порівну. У вчиненому щиро кається. З вартістю викраденого майна, а саме, по епізоду крадіжки у потерпілого ОСОБА_4 у розмірі 1505 грн. та по епізоду крадіжки у потерпілого ОСОБА_5 -12377 грн. 02 коп., згоден. З розміром процесуальних витрат згоден. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 в частині стягнення матеріальної шкоди визнає у повному обсязі. На теперішній час не має грошей на відшкодування, завданої матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_5.

Також, обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що він не має заперечень щодо повноти висунутого йому обвинувачення та кваліфікації його дій, а тому вважає недоцільним дослідження доказів, щодо фактичних обставин справи, які він не оспорює. Розуміє, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю та пояснив, що 27 грудня 2016 року близько 12 години він разом з ОСОБА_2, якого знає з дитинства та його братом ОСОБА_1 пішли шукати метал. ОСОБА_1 побачив, що у домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_4, пошкоджений паркан. Вони вирішили зайти на територію домоволодіння та пошукати там металобрухт. Перелізли через паркан та, пошкодивши скло у будівлі господарського приміщення, яке примикало до дачного будинку, почали викрадати металобрухт та виносити за територію домоволодіння, складати його неподалік, біля гаражу. Раптом до вказаного дачного домоволодіння приїхав потерпілий, який застав ОСОБА_1 біля викраденого майна, а він з ОСОБА_2 зникли. Викрадене майно залишили за територією домоволодіння

13 січня 2017 року вночі близько 03 години він разом із ОСОБА_1., знаходячись біля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_4», розташованого в приміщенні «Нового громадського центру» на 3 мікрорайоні в м. Первомайский Харківської області, вирішили скоїти крадіжку з цього магазину. Розуміючи, що їх ніхто не бачить, підійшли до запасного виходу з магазину, відкрили ролету, ОСОБА_1 розбив скло дверей ,та вони разом проникли у приміщення, звідки викрали грошові кошти у сумі 11000 грн., дві цифрові відеокамери, голчастий пістолет, роутер. Після цього з міста скоєння злочину зникли, але камери, що встановлені у магазину їх зафіксували. Гроші поділили. У вчиненому щиро кається. З вартістю викраденого майна, а саме, по епізоду крадіжки у потерпілого ОСОБА_4 у розмірі 1505 грн. та по епізоду крадіжки у потерпілого ОСОБА_5 - 12377 грн. 02 коп., згоден. З розміром процесуальних витрат згоден. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 визнає в частині стягнення матеріальної шкоди у повному обсязі. На теперішній час не має грошей на відшкодування, завданої матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_5.

Також, обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що він не має заперечень щодо повноти висунутого йому обвинувачення та кваліфікації його дій, а тому вважає недоцільним дослідження доказів, щодо фактичних обставин справи, які він не оспорює. Розуміє, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що ОСОБА_3 знає з дитинства, а ОСОБА_1 є його рідним братом. 27 грудня 2016 року він разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_3 вирішили пошукати метал. Вони зупинилися біля домоволодіння за адресою: Харківська область, АДРЕСА_4 де був пошкоджений паркан. ОСОБА_1 запропонував перелізти через паркан та пошукати на подвір'ї металобрухт. Зайшовши на територію зазначеного домоволодіння, вони пошкодили скло у господарському приміщенні та почали викрадати металобрухт, складаючи за територією домоволодіння, біля гаражу. Раптом до вказаного дачного домоволодіння приїхав потерпілий, який застав ОСОБА_1 біля подвір'я поруч з викраденим майном, а він з ОСОБА_3 зникли. Викрадене майно залишили біля гаражу. У вчиненому щиро кається. З вартістю викраденого майна у розмірі 1505 грн. по епізоду крадіжки у потерпілого ОСОБА_4 згоден. З розміром процесуальних витрат згоден.

Також, обвинувачений ОСОБА_2 зазначив, що він не має заперечень щодо повноти висунутого йому обвинувачення та кваліфікації його дій, а тому вважає недоцільним дослідження доказів, щодо фактичних обставин справи, які він не оспорює. Розуміє, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

У межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, за згодою учасників судового провадження, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, допитом потерпілого ОСОБА_4 та представника потерпілого ОСОБА_6, дослідженням цивільного позову та письмових доказів, що характеризують особи обвинувачених та пов'язаних з вирішенням питань щодо речових доказів та процесуальних витрат.

Потерпілий ОСОБА_4 під час судового розгляду показав, що з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 він не знайомий, ОСОБА_2 навчався разом з його сином. 27 грудня 2016 року він разом з дружиною був на ринку, у цей час йому зателефонував знайомий та сказав, що з його домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_4, хтось виносить метал. Він одразу подзвонив до поліції та сам на автомобілі поїхав до домоволодіння. Під'їхавши до домоволодіння, він побачив ОСОБА_1, який стояв біля подвіря його домоволодіння, а неподалік була купа металобрухту з його домоволодіння. Впіймати ОСОБА_1 йому не вдалося,останній втік. Викрадене майно йому повернуто. Цивільний позов не заявляв.

Представник потерпілого ОСОБА_6 під час судового розгляду показала, що працює продавцем у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_4», розташованому в приміщенні «Нового громадського центру» на 3 мікрорайоні в м. Первомайский Харківської області. З обвинуваченими вона не знайома. 13 січня 2017 року вона прийшла на роботу до магазину та побачила, що в магазині все розкидано, а тумба, в якій зберігалися гроші - порожня. Підійшовши до дверей запасного виходу, вона побачила, що розбите скло. Потім вона зателефонувала до поліції та повідомила, що з магазину викрали грошові кошти в сумі 11 000 гривень, дві цифрові відеокамери, голчастий пістолет, роутер. У магазині встановлені відеокамери, які зафіксували вчинення обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_3 крадіжки. Цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди підтримала повністю, наполягаючи на стягнення з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 матеріальної шкоди у повному розмірі у суммі 11000 грн., та процесуальних витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, зокрема щодо складання позовної заяви у розмірі 400 грн. Іншу частину позовних вимог просила залишити без розгляду.

Визнавши показання обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 допустимим доказом у справі, приймаючи до уваги, що останні не піддають сумніву фактичні обставини справи, правильність розуміння обвинуваченими змісту цих обставин, дослідивши покази потерпілого ОСОБА_4 та представника потерпілого ОСОБА_6, суд вважає винуватість обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 у пред'явленому їм обвинуваченні доведеною повністю та доходить до переконання про правильність кваліфікації дій обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 по епізоду крадіжки у потерпілого ОСОБА_4 - за ч. 2.ст. 15 - ч. 3. ст. 185 КК України, тобто закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у інше приміщення, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, а також про правильність кваліфікації дій обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по епізоду крадіжки у потерпілого ОСОБА_5 - за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням у інше приміщення, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, повторно.

При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи винних, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких викрадення майна потерпілого ОСОБА_4 не було доведено до кінця, а також обставини, які пом'якшують покарання, не знаходячи обставин, що обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальні правопорушення, які згідно зі ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, на підставі ст.108 КК України судимість погашена, неодружений, офіційно суспільно-корисною працею не займається, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Як вбачається з досудової доповіді від 24 травня 2017 року, щодо обвинуваченого ОСОБА_1, останній має постійне місце проживання, де мешкає разом зі своїм братом ОСОБА_2, характеризується як порядна людина, у конфлікти з сусідами не вступає, працює неофіційно у ПП «Екіпаж» вантажником. За висновками органу пробації - ризик скоєння обвинуваченим повторного кримінального правопорушення є високим, виправлення без позбавлення волі неможливе.

Обвинувачений ОСОБА_3 скоїв кримінальні правопорушення, які згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, на підставі ст. 89 КК України судимість погашена, офіційно суспільно-корисною працею не займається, неодружений, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Як вбачається з досудової доповіді від 25 травня 2017 року, щодо ОСОБА_3, останній за місцем мешкання характеризується позитивно, неконфліктна людина, алкогольними напоями не зловживає, громадський порядок не порушує, фактів що характеризують його негативно немає. За висновками органу пробації - ризик скоєння обвинуваченим повторного кримінального правопорушення є середнім, можливе виправлення без позбавлення волі.

Обвинувачений ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, раніше не судимий, офіційно суспільно-корисною працею не займається, неодружений, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Як вбачається з досудової доповіді від 24 травня 2017 року, щодо ОСОБА_2, останній має постійне місце проживання, за місцем мешкання характеризується, як чуйна, добропорядна людина, завжди привітний та готов прийти на допомогу сусідам, до агресії не схильний, фактів що характеризують його негативно немає. Відповідно до висновку - ризик скоєння повторного кримінального правопорушення є середнім, можливе виправлення без позбавлення волі.

Згідно зі ст. 66 КК України обставинами, яка пом'якшує покарання обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, суд визнає щире каяття обвинувачених та активне сприяння розкриттю злочинів, що виявилися у надані послідових та правдивих показань.

Відповідно до ст. 50 КК України, при призначенні міри покарання обвинуваченим, суд вважає необхідним призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та запобігав вчиненню інших злочинів.

Отже, оцінивши конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень та спричинені наслідки, дані про особу обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3, які скоївши крадіжку у потерпілого ОСОБА_4, та будучи фактично виявленими на місці скоєння злочину, певних висновків для себе не зробили та знову впродовж невеликого проміжку часу вчинили умисний тяжкий злочин проти власності, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність обвинувачених, суд доходить висновку щодо неможливості виправлення обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства, що є підставою для призначення їм покарання у виді позбавлення волі за ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.

При цьому, суд не знаходить достатніх підстав для застосування щодо обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 положень ст. 69 КК України (призначення покарання більш м'якого ніж передбачено законом) чи застосування до них вимог ст.75 КК України (звільнення від відбування покарання з випробуванням), оскільки виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень не можливо без ізоляції від суспільства. У зв'язку з чим суд не може погодитися з висновком досудової доповіді щодо обвинуваченого ОСОБА_3, оскільки органом пробації не враховані достатньою мірою вищенаведені обставини щодо обвинуваченого ОСОБА_3

Враховуючи кількість скоєних обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_3 епізодів кримінальних правопорушень, приймаючи до уваги молодий вік обвинувачених, ставлення останніх до вчиненого, суд вважає необхідним визначити обвинуваченим остаточне покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Разом з цим, оцінивши конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення та дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2І, суд доходить висновку, що до останнього також слід застосувати покарання у виді позбавлення волі на певний строк в межах санкції ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України. Проте, приймаючи до уваги, характер і ступень небезпечності для суспільства вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд вважає доцільним надати обвинуваченому ОСОБА_2 можливість виправитися без відбування покарання в місцях позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України.

При вирішенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування на його користь солідарно з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3, заподіяної матеріальної шкоди у розмірі 11000 грн., суд бере до уваги, що позов повністю визнаний обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_3, які погодились з тим, що їх неправомірними діями потерпілому ОСОБА_5 була заподіяна майнова шкода, а також пообіцяли повністю відшкодувати заподіяну шкоду. Отже, приймаючи до уваги наведені обставини, а також враховуючи положення ч. 5 ст. 128 КПК України, ст. 23, ч. 1 ст. 61, 1166 ЦК України, суд вважає, що цивільний позов в частині стягнення заподіяної матеріальної шкоди у розмірі 11000 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі. При цьому, суд вважає, що провадження в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди слід залишити без розгляду, з урахуванням заяви представника потерпілого ОСОБА_6.

Суд також вважає за необхідне відповідно до ст.ст. 118, 122, 124 КПК України стягнути з обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз, зокрема з обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_1 стягнути 278 грн. 54 коп. з кожного,з обвинуваченого ОСОБА_2 58 грн. 64 коп. Також суд вважає необхідним на підставі п. 1 ч. 1 ст. 118, ст. 120, ч. 1 ст. 124 КПК України стягнути з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_5, документально підтверджені процесуальні витрати, зокрема 400 грн. на оплату послуг адвоката щодо складання цивільного позову.

Запобіжний захід щодо обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у виді домашнього арешту залишити без змін до набрання вироком законної сили. Після набрання вироком законної сили, суд вважає необхідним направити ОСОБА_1та ОСОБА_3 до місця відбування покарання.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 366-368, 370, 371, 374, 376 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 3 (три) місяця.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 3 (три) місяця.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з часу фактичного затримання у порядку виконання даного вироку.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту залишити без змін до набрання вироком законної сили.

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 3 (три) місяця.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 3 (три) місяця.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з часу фактичного затримання у порядку виконання даного вироку.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту залишити без змін до набрання вироком законної сили.

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Встановити ОСОБА_2 іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 у вигляді домашнього арешту залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином задовольнити повністю.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди - залишити без розгляду.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 11000 ( одинадцять тисяч) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз у розмірі 278 (двісті сімдесят вісім) грн.. 54 (п'ятдесят чотири) коп. з кожного, а з ОСОБА_2 58 (п'ятдесят вісім) грн. 64 (шістдесят чотири) коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 здійснені процесуальні витрати на правову допомогу в розмірі 200 (двісті) грн. з кожного.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: металобрухт вагою 430 кг повернути потерпілому ОСОБА_4 як законному власнику; дві цифрові відеокамери марки «Camstar» моделі «CAM- C74 DI3», голчастий пістолет марки «Red Arrow» моделі «YH-31S», роутер марки «HUAWEI» моделі «HG532е» повернути представнику потерпілого ОСОБА_6; «DVD-диск» з відео зйомкою у приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_4» - залишити у матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Апеляційного суду Харківської області через Первомайський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно надати засудженим ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, прокурору.

Копію вироку суду негайно направити потерпілому та представнику потерпілого.

Суддя:О. О. Жупанова.