Справа № 308/10830/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2017 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

-головуючого – судді Шепетко І.О.,

-за участі секретаря судових засідань – ОСОБА_1,

-позивача – ОСОБА_2,

-представника позивача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради, Ужгородської міської ради про визнання не чинною і скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та дій по складанню протоколу у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із вищезазначеним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради ОСОБА_4 було 30.09.2016 року винесено постанову № 8 по справі про адміністративне правопорушення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн. Зазначена постанова, на його думку, була винесена всупереч норм чинного законодавства. Зазначив, що з постанови не зрозуміло за якою саме частиною статті 96 КУпАП його притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки така містить декілька (одинадцять) частин. Водночас, при розгляді матеріалів за наслідками яких була винесена оскаржувана постанова, він присутнім не був, відтак надати пояснення по суті справи був позбавлений можливості. На підставі наведеного, позивач просить суд скасувати постанову № 8 по справі про адміністративне правопорушення від 30.09.2016 року.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали у повному обсязі, просили такий задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Представник відповідача в судове засідання після оголошення перерви не з’явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений. З письмових заперечень проти позову випливає, що вимоги позивача відповідач вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі розгляду звернення ОСОБА_5 щодо будівництва, яке виконує позивач по вул. Замкові Сходи, 6, відповідачем було проведено позапланову перевірку відповідно до вимог Постанови КМУ від 23.05.2011 р. № 553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю». За результатами якої було встановлено, що позивач виконує будівельні роботи по будівництву індивідуального житлового будинку та підпірної стінки на власній земельній ділянці по вул. Замкові Сходи, 6, без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, без затвердженої у встановленому порядку проектної документації та без кваліфікованих спеціалістів, чим порушено ст. 96 КУпАП та Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений Постановою КМУ від 13.04.2011 року № 466. З метою усунення виявлених порушень, відповідачем видано припис № 9 від 26.09.2016 року. Враховуючи виявлені порушення, відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення від 26.09.2016 року, з яким позивач був ознайомлений. За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, уповноваженою особою відповідача після з’ясування всіх обставин справи, винесено постанову № 8 від 30.09.2016 року за ст. 96 КУпАП, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн. (в межах санкції статті). На підставі наведеного, просить відмовити у задоволенні позову.

Допитані у судовому засіданні як свідки гр. ОСОБА_6 та гр. ОСОБА_7 пояснили, що вони є працівниками Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради і проводили перевірку на підставі розгляду звернення ОСОБА_5 щодо будівництва по вул. Замкові Сходи, 6. За результатами перевірки було встановлено, що виконуються будівельні роботи по будівництву індивідуального житлового будинку та підпірної стінки по вищевказаній адресі, без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, без затвердженої у встановленому порядку проектної документації та без кваліфікованих спеціалістів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що 26.09.2016 року головним спеціалістом (інспектором) ОСОБА_7, начальником відділу ОСОБА_4 у присутності гр. ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення, внаслідок виявленого порушення, яке полягає у будівництві житлового будинку та підпірної стінки по вул. Замкові Сходи, 6, без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, без затвердженої у встановленому порядку проектної документації та без кваліфікованих спеціалістів, за що передбачена відповідальність за ст. 96 КУпАП.

30.09.2016 року начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради ОСОБА_4 на підставі розглянутих матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесено постанову відносно гр. ОСОБА_2, якою притягнуто останнього до адміністративної відповідальності за ст. 96 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн.

Відповідно до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення (в редакції на час винесення оскаржуваної постанови), стаття 96, яка визначає порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва містить 18 (вісімнадцять частин).

В той же час, ані в протоколі про адміністративне правопорушення, ані в постанові по справі про адміністративне правопорушення, складених відносно гр. ОСОБА_2 у відповідній графі не вказано частину статті 96 КУпАП, за якою останній притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність», для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України № 439/2011 від 08.04.2011, Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, проводить перевірки: відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об’єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; дотримання порядку обстеження та паспортизації об’єктів, а також здійснення заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації; законності рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об’єктами нагляду; додержання суб’єктами господарювання ліцензійних умов провадження видів господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками; складає акти перевірок, протоколи про вчинення правопорушень, розглядає справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та справи про адміністративні правопорушення із прийняттям відповідних рішень, накладає штрафи відповідно до закону.

Отже, наведеними вище правовими нормами закріплено право відповідача проводити перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил та, за їх наслідками, виносити обов’язкові для виконання приписи, а також постанови про накладення стягнень за допущені правопорушення.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю врегульований Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (далі - Порядок).

Згідно з п. 17 Порядку, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

Згідно з п. 20 Порядку, протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що доказів на підтвердження правомірності винесеної відносно позивача постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності відповідачем надано не було. Встановлені судом обставини вказують на те, що відповідач, притягнувши гр. ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 96 КУпАП (без зазначення відповідної частини) та наклавши на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн. - діяв неправомірно, оскільки таке унеможливлює визначити суть правопорушення та визначити, чи накладено стягнення в межах санкції відповідної норми). Відтак, позов підлягає до задоволення, постанова – скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення – закриттю.

Керуючись ст. ст. 70, 71, 158-163, КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Постанову № 8 по справі про адміністративне правопорушення від 30.09.2016 року, винесену начальником відділу Державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_4 відносно ОСОБА_2 за ст. 96 КУпАП - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення відносно нього - закрити.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду                                                                                                ОСОБА_8