12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 серпня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1017/17

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сєвєродонецького міського відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії Сєвєродонецького міського відділу ГУМВС України у Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції,-

ВСТАНОВИВ:

19 липня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - Позивач) до Сєвєродонецького міського відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії Сєвєродонецького міського відділу ГУМВС України у Луганській області (далі - Відповідач, Сєвєродонецький МВ ГУМВС) про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначив, що з 05.08.2008 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ. Згідно наказу Головного управління МВС України у Луганській області №405 о/с від 06.11.2015 був звільнений з органів внутрішніх справ у запас ЗС України, у званні старшого лейтенанта міліції. У період з 22.07.2014 по 30.09.2014 та в період з 01.10.2014 по 06.11.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області.

19.06.2017 від Сєвєродонецького МВ ГУМВС отримав довідку №54/17463 від 19.06.2017 про нарахування та виплату грошового забезпечення та винагороди за безпосередню участь в антитерористичних операціях за період з 01.07.2014 по 31.12.2014.

Згідно вказаної довідки за період з жовтеня по грудень 2014 року винагорода за участь в АТО, яка встановлена постановою Кабінету Міністрів України «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» №158 від 04.06.2014., йому не нараховувалась та не виплачувалась.

У відповідності з розрахунком наведеним в адміністративному позові просив стягнути на його користь з Відповідача винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції, а саме: за жовтень 2014 року - 3286,86 грн.; за листопад 2014 року - 4533,60 грн.; за грудень 2014 року - 5086,65 грн.; загальна сума складає - 12907,11 грн. (а.с.4). Також просив справу розглядати без його участі (а.с.26).

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, про що надав письмові заперечення (а.с.20-21).

В обґрунтування зазначив, що наказом АТЦ при СБУ від 13.12.2014 №98 Позивач був включений до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення у період з 22.07.2014 по 30.09.2014.

Наказом АТЦ при СБУ від 07.06.2015 №158 Позивач був включений до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 01.10.2014.

Наказом АТЦ при СБУ від 17.11.2015 №321 Позивач був виключений зі складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 07.11.2015.

Виплата винагороди здійснена за період з 01.01.2015 по 07.11.2015, протягом 2015 року.

Виплата винагороди за участь в АТО у 2014 році була передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 №158 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету», передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету».

Відповідач також зазначив, що для виплати винагороди були виділені кошти з резервного фонду із зазначенням сум, які виділяються для проведення виплат Тобто кошти були наданні за окремою бюджетною програмою.

Оскільки наказ АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 був виданий по закінченню бюджетного періоду, тому ГУ МВСУ було позбавлено можливості зареєструвати кредиторську заборгованість щодо виплати коштів за участь в АТО за період з жовтня по грудень 2014 року.

На підставі викладеного, просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Також просив розгляд справи провести без участі представника відповідача (а.с.21).

В судове засідання сторони не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в матеріалах справи наявні клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Враховуючи положення частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

Згідно з пунктом 15 частини першої статті 3 КАС України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункт 2 частини другої статті 17 КАС України).

Судом встановлено, що Позивач - ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), з 05.08.2008 по 06.11.2015 проходив службу в Сєвєродонецькому міському відділі ГУМВС України у Луганській області. З 06.11.2015 старший лейтенант міліції ОСОБА_1 звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил за п.64 «з».

Вказані обставини підтверджуються копією дублікату трудової книжки Позивача серія НОМЕР_2 та копією Витягу з наказу ГУ МВС України у Луганській області від 06.11.2015 №405 о/с (а.с.5,27).

Також судом встановлено, що Позивачу рішенням комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасника бойових дій від 22.01.2016 №1/І/ХІІІ/261 надано статус учасника бойових дій (а.с.28).

ОСОБА_1 відповідно до наказу АТЦ при СБУ (по стройовій частині) від 13.12.2014 №98 включений до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення у період з 22.07.2014 по 30.09.2014, що підтверджується довідкою ГУМВС України у Луганській області від 19.01.2015 №ВДЗ/1343/А (а.с.8).

Також відповідно до наказу АТЦ при СБУ (по стройовій частині) від 07.06.2015 № 158 Позивач включений до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 01.10.2014, що підтверджується довідкою ГУМВС України у Луганській області від 12.08.2015 №ВДЗ/8785/А (а.с.9).

Наказом АТЦ при СБУ (по стройовій частині) від 17.11.2015 №321 з 07.11.2015 Позивач виключений зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення. Вказані обставини підтверджуються довідкою №6/4-274 Л.К від 21.07.2017, виданою ліквідаційною комісією ГУМВС України у Луганській області (а.с.22).

Статтею 1 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР "Про оплату праці" (далі - Закон № 108) передбачено, що заробітна плата виплачується працівникові власником або уповноваженим органом, та виплата заробітної плати проводиться за місцем роботи (статті 24 цього Закону).

Оскільки Позивач безпосередньо перебував у трудових відносинах та отримував заробітну плату в Сєвєродонецькому міському відділі ГУМВС України у Луганській області, належним відповідачем у справі є Сєвєродонецький міський відділ ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету" (далі - Постанова №158) військовослужбовцям у 2014 році виплачувалась винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях.

Відповідно до пункту 2 Постанови № 158 за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

Пунктом 3 наказу МВС України від 13.12.2007 № 49 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за № 205/14896, яким затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, установлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Статтею 43 Конституції України, зокрема, передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до пункту 2 наказу від 23.07.2014 № 719 "Про виплату винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України" винагорода виплачується за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників), начальників органів внутрішніх справ.

Згідно до вимог статті 2 Закону № 108 в структуру заробітної плати входять: основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

На підставі викладеного, сума винагороди за безпосередню участь в антитерористичних операціях встановлених пунктом 2 Постанови №158 входить до структури заробітної плати.

З системного аналізу наведених вище правових положень Постанови № 158 та Наказу №719, з урахуванням змістового навантаження розділових знаків у контексті пункту 2 Постанови № 158, суд дійшов висновку, що спірна винагорода обчислюється у розмірі 100% місячного грошового забезпечення, з розрахунку на місяць. Проте, такий розмір не повинен бути меншим ніж 3000 грн. При цьому, враховуючи положення Наказу №719, обчислення цієї винагороди здійснюється з дня фактичного початку участі в операціях і заходах до дня завершення такої участі, тобто винагорода виплачується військовослужбовцям за відповідні місяці із дня фактичної участі в операціях до дня завершення такої участі. Таким чином, зазначеним наказом передбачено виплата винагороди за минулий період без будь-яких обмежень.

Однак, з додатку 26 до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №1294) вбачається, що одноразова допомога на оздоровлення та допомога на вирішення соціально-побутових питань не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, тому відповідно до вимог наказу № 719 МВС України вона не може бути врахована при обчисленні винагороди за безпосередню участь в антитерористичних операціях.

З довідки №54/17489 від 31.07.2017 про грошове забезпечення за період з 01 жовтня 2014 року по 31 грудня 2014 року, яка видана Сєвєродонецьким міським відділом ГУМВС України у Луганській області, вбачається, що Позивачу з жовтня по грудень 2014 року винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях не нараховувалась та не виплачувалась. Крім того, йому нараховано грошове забезпечення: у жовтні 2014 року на суму 3286,86грн.; у листопаді 2014 року - 4533,60 грн.; у грудні 2014 року - 5086,39 грн. (а.с.24).

Згідно інформації, зазначеній у довідці від 01.08.2017 №17492, виданої Сєвєродонецьким міським відділом ГУМВС України у Луганській області, Позивач за період з 01.10.2014 по 31.12.2014 у відпустці та на лікарняному не перебував (а.с.23).

Позивачем надано свій розрахунок позовних вимог з урахуванням розміру грошового забезпечення, тривалості його участі в АТО (а.с.4).

Пунктом 3 наказу МВС України від 13.12.2007 № 49 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за № 205/14896, яким затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - Інструкція), установлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Враховуючи, що відповідно до наказу АТЦ при СБУ від 13.12.2014 №98 та 07.06.2015 № 158 Позивача було залучено до безпосередньої участі в антитерористичній операції на території Луганської області з 22.07.2014 по 30.09.2014 та з 01.10.2014 по 07.11.2015, тому винагорода за участь в Антитерористичної операції повинна була йому сплачуватись саме з вказаних періодів.

Як вже зазначалось раніше винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з жовтня 2014 по грудень 2014 Позивачу не нараховувалась та не виплачувалась (а.с.24).

Таким чином, розмір винагороди за безпосередню участь в АТО, яка підлягає стягненню на користь Позивача за період з 01.10 по 31.12.2014 рік повинен становити:

- за жовтень 2014 року - 3286,86 грн. - за 31 день безпосередньої участі в АТО;

- за листопад 2014 року - 4533,60 грн. - за 30 днів безпосередньої участі в АТО;

- за грудень 2014 року - 5086,39 грн. - за 31 день безпосередньої участі в АТО.

А всього розмір винагороди становить - 12906,85 грн.

Позивачем, виконаний розрахунок позовних вимог з урахуванням розміру грошового забезпечення та тривалості його участі в АТО за період з жовтня по грудень 2014 у загальному розмірі 12907,11 грн. (а.с.4), однак з урахуванням вище викладеного, суд вважає обґрунтованою суму винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за вказаний вище період у розмірі саме 12906,85 грн.

В своїх заперечення Відповідач зазначає, що наказ АТЦ при СБУ від 07.06.2015 №158 був виданий по закінченню бюджетного періоду, а тому Відповідач по справі був позбавлений можливості зареєструвати кредиторську заборгованість щодо виплати коштів за участь в АТО за період з жовтня по грудень 2014 року.

Суд вважає, що посилання Відповідача на відсутність у ліквідаційної комісії видатків на виплату Позивачеві винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції є безпідставним, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Даний висновок суду підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини, а саме рішенням Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Кечко проти України" (п.26).

Згідно ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до статті 32 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикція Європейського Суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї.

Пунктом 1 Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" передбачено, що Україна повністю визнає на своїй території юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Згідно статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Інших правових доводів заперечення Відповідача не містять.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, тому розмір винагороди, що підлягає стягненню дорівнює 12906,85 грн. У зв'язку з цим вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат судом не здійснюється у зв'язку з їх відсутністю.

Керуючись статтями 2, 8, 10, 11, 122, 158-163,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сєвєродонецького міського відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії Сєвєродонецького міського відділу ГУМВС України у Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції задовольнити.

Стягнути з Сєвєродонецького міського відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (код ЄДРПОУ 08670711, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вулиця Партизанська, буд.16) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: 93400, АДРЕСА_1) винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 01 жовтня по 31 грудня 2014 року у загальному розмірі 12906 (дванадцять тисяч дев'ятсот шість) гривень 85 копійок з відрахуванням податків та обов'язкових платежів до бюджетів всіх рівнів.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Н.М. Басова