Справа № ____2-а-1259/1226___
2009р.
У Х В А Л А
“_02_” вересня 2009р. Свердловський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Бабенко С.Ш.,
при секретарі Радченко Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі в місті Свердловську Луганської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради про визнання неправомірними дій, зобов’язання вчинити певні дії та стягнення недоплаченої щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
в с т а н о в и в :
Позивач звернулася до суду із позовом, в обґрунтовування позовних вимог зазначила, що згідно Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року вона отримувала грошові виплати від органу місцевого самоврядування - Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради Луганської області , які розраховувались на підставі абзацу третього частини другої статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» , а саме, як різницю між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї у розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн для незастрахованих осіб, та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 09.07.2007р . №6-рп/2007 визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним) зазначені вище положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Як зазначено у пункті 4 та пункті 6 Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 це рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при вирішенні ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Незважаючи на зазначене відповідач по справі продовжував здійснювати виплати на підставі визнаного на той час неконституційним абзацу третього частини другої статті 56 Законів України «Про Державний бюджет України» і не здійснив перерахунку раніше здійснених ним виплат по державній допомозі по догляду за дитиною до трьох років, що порушило, як вважає позивач, її права на отримання зазначеної допомоги.
При нарахуванні державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років відповідач, як вважає позивач, повинен був користуватись нормами частини 3 статті 46 Конституції України, згідно якої пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом .
26.04.2006 року позивач народила сина ОСОБА_2.
Згідно статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року (з наступними змінами та доповненнями), з урахуванням вимоги частини 3 статті 46 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна була надаватись позивачу у розмірі 100% прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років .
Згідно ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Враховуючи розмір прожиткового мінімуму, встановлений Законами України «Про державний бюджет України» для дітей віком до 6 років, зазначені вище рішення Конституційного Суду України, положення ч.3 ст.46 Конституції України, фактично отримані позивачем виплати з допомоги сім'ям з дітьми згідно з довідкою, наданою відповідачем, вона недоотримала суму допомоги до досягнення її дитиною трирічного віку, у розмірі 1898,35 грн, з приводу чого надала суду відповідний розрахунок недоотриманої суми допомоги за період з липня 2007р. по грудень 2007р.
Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» встановлено, що оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії .
Позивач вважає, що дії відповідача щодо неправильного нарахування та виплати їй державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є неправомірними.
Позивач просить суд поновити строк для звернення з адміністративним позовом до суду , визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради Луганської області щодо неправильного нарахування, призначення та виплати їй державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради Луганської області зробити перерахунок та сплатити недоотриману нею допомогу по догляду за дитиною, а саме до досягнення трирічного віку ОСОБА_2, згідно з наведеним розрахунком, у розмірі 1898,35 грн, стягнути судові витрати.
У судові засідання 17.06.2009р., 26.06.2009р. та 02.02.2009р. позивач ОСОБА_1 не з’явилася, незважаючи на те, що про розгляд справи судом належним чином повідомлена, про що свідчать повідомлення Свердловського відділення Укрпошти про отримання судової повістки та її розписка, поважності причини своєї неявки суду не повідомила, заяв про розгляд справи у її відсутності до суду не надходило.
Згідно зі ст.155 ч.1 п.4 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутністю.
Таким чином, суд вважає адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення про визнання неправомірними дій, зобов’язання вчинити певні дії та стягнення недоплаченої щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
На підставі ст.128 КАС України, керуючись ст.ст. 49, 51, 128, 155 ч.1 п.4 КАС України, суд
у х в а л и в :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради про визнання неправомірними дій, зобов’язання вчинити певні дії та стягнення недоплаченої щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку залишити без розгляду.
На ухвалу може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом п’яти днів з дня її проголошення до Свердловського міського суду, а апеляційна скарга протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження в Донецький адміністративний апеляційний суд, через Свердловський міський суд з одночасним надісланням копії апеляційної скарги особою яка її подає до Донецького адміністративного апеляційного суду.
Головуючий