Справа № __2-749 __  

2009р.  

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

„_07_” вересня 2009 року Свердловський міський суд Луганської області у складі:  

головуючого судді      Бабенко С.Ш.,  

при секретарі          Радченко Л.О.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Свердловська Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» про стягнення незаконно отриманих грошових коштів, -  

в с т а н о в и в :  

Позивач звернулася до суду із вказаною позовною заявою, в обґрунтування якої зазначила, що після смерті 22.10.2005р. її чоловіка ОСОБА_2 вона стала власником житлового будинку №38, розташованого по вулиці Урицького сел.Довжанське м.Свердловська Луганської області, який належить їй на підставі свідоцтва про право на спадщину від 11.12.2008р., про що зареєстровано в реєстрі 2-ї Свердловської нотаріальної контори Луганської області за №3062. В цьому будинку її чоловік ОСОБА_2 проживав з 12.07.1977р. і по день смерті 22.10.2005р. Вона почала проживати в цьому будинку з 11.04.1990р. і по теперішній час. Цей будинок раніше було газифіковано і вони користувалися газом для  приготування їжі і обігріву житлових приміщень будинку.  

20 лютого 2002 року представник Свердловського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства філії ВАТ по газопостачанню та газифікації ОСОБА_3 відключив ввід газопостачання до житлового будинку №38 по вул. Урицького селища Довжанське м.Свердловська, про що був складений відповідний акт. Відключення житлового будинку від постачання природного газу на побутові потреби відбувалося в її присутності і у присутності свідків, які є її сусідами.  

Але починаючи з 01.01.2006р. і по теперішній час на її адресу: сел. Довжанське м.Свердловськ, вул.Урицького, 38, постійно надходять платіжні повідомлення від відповідача ВАТ по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» про оплату заборгованості за отриманий на побутові потреби природний газ без лічильника. Всі ці повідомлення вона отримує на своє ім’я ОСОБА_1, в яких указаний особовий рахунок №4175, однак ні в одній квитанції не указано конкретно місяць і рік заборгованості.  

Також позивач зазначає, що вона знала, що до лютого 2002 року у її чоловіка ОСОБА_2 перед відповідачем існувала заборгованість за отриманий природний газ на побутові потреби, але яка сума боргу утворилася, вона до цих пір не знає.  

Однак позивач вважає, що з лютого 2002 року і по теперішній час, заборгованості за споживчий газ за нею, як споживачем газу, не може бути, оскільки за цей час відповідач не поставляє природний газ у будинок за зазаначеною адресою.  

Отримуючи від відповідача щомісячно, починаючі з січня 2006 року по грудень 2008 року, зазначені повідомлення про оплату заборгованості за природний газ по її житловому будинку, вона  сплатила відповідачеві за період з 26.06.2006р. по 04.10.2008р. суму заборгованості у розмірі 2043 грн.  

Вважає, що цю суму вона сплатила незаконно, так як до лютого 2002 року вона особисто не повинна сплачувати ніяких грошових сум відповідачеві за поставлений природний газ у будинок № 38 по вул. Урицького селища Довжанське. Якщо по особовому рахунку на зазначений будинок рахувалася заборгованість на період до лютого 2002 року відповідач мав право звернутися до суду про стягнення  цієї заборгованості у примусовому порядку протягом трирічного строку позовної давності. Особисто вона і її чоловік за своє життя письмових договорів на постачання природного газу на побутові потреби у будинок №38 по вулиці Урицького селища Довжанське з відповідачем не укладали.        

Позивач просить суд постановити рішення, яким признати незаконно отриманими і стягнути з відповідача на її користь грошову суму у розмірі 2043 грн,  а також сплачені нею судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн та судовий збір у розмірі 51 грн. свої вимоги обгрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем договір на газопостачання не укладався, передбачені ст.257 ЦК України строки для погашення боргів минули, факт такого відключення від газопостачання будинку позивача підтверджений актом, складеним ОСОБА_3  

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі, підтвердила, обставини, викладені у позовній заяві, наполягає на її задоволенні, змінивши позовні вимоги щодо їх збільшення, та просить додатково стягнути на її користь вартість наданих послуг з правової допомоги з боку її представника ОСОБА_4 у розмірі 650 грн. Додатково позивач пояснивши, що вона помилково сплатила відповідачу 2043 грн, тоді як ніякої заборгованості по газопостачанню за її будинком та особовим рахунком відповідача не існувало.  

Представник позивача ОСОБА_4 також у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі вважає безпідставним отримання з боку позивача грошових коштів у рахунок сплати заборгованості за газ який не надавався до будинку споживача, починаючи з 20.02.2002р., у розмірі 2043 грн.  

Представник відповідача ОСОБА_5 у судовому засіданні із заявленими позовними вимогами не погодився у повному обсязі та пояснив, що договори Свердловський міжрайгаз почав укладати з абонентами з 2001 року, але позивач та її чоловік фактично вступили в договірні стосунки з Свердловським міжрайгазом, так як вони користувалися природним газом на побутові потреби по 2006 рік і повинні були оплатити дану комунальну послугу у зв’язку з житловим і цивільним законодавством, але вони порушили свої обов’язки. Безпосередньо у лютому 2002р. та взагалі у 2002р. будинок позивача не відключався від газопостачання, жодних нарядів на такі дії працівникам відповідача не надавалося, це також підтверджено даними, які містяться у комп’ютерній системі відповідача, та ОСОБА_3 в силу своїх професійних обов’язків не мав права на відключення від газопостачання будинку позивача та права на складання будь-яких актів з цього приводу.  

Суд, вислухавши сторони, допитавши свідків ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.  

Відповідно до домової книги на будинок № 38 по вулиці Урицького Свердловського району, розпочатої 26 лютого 1999 року, даний будинок належав ОСОБА_2, на підставі свідоцтва, виданого Свердловською міськрадою 03.09.98 року № 161. В будинку на цей час зареєстрована одна ОСОБА_1, її чоловік ОСОБА_2 знятий з реєстраційного обліку в зв’язку зі смертю (а.с.17-20).  

Згідно свідоцтва про смерть, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Свердловського міського управління юстиції Луганської області від 09 лютого 2006 року, ОСОБА_2 помер 22.10.2005 року у віці 48 років (а.с.12).  

Як убачається з свідоцтва про право на спадщину за законом від 11 грудня 2008 року, спадкоємицею  майна ОСОБА_2, який помер 22 жовтня 2005 року, є його дружина ОСОБА_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, селище Довжанське, вул. Урицького, буд.38. Спадкове майно складається з житлового будинку з господарськими і побутовими будівлями та спорудами, що знаходяться: Свердловський район Луганської області, селище Довжанське, вул. Урицького, буд.38, загальною площею 66,0 кв.м, житловою площею 24,7 кв.м, про що державним нотаріусом 3-ї Свердловської державної нотаріальної контори, в.о. держнотаріуса 2-ї Свердловської держнотконори ОСОБА_10 зареєстровано в реєстрі за № 3062 (а.с.14) і про що в комунальному підприємстві Свердловське міжрайонне бюро технічної інвентаризації /номер витягу 21284506 від 16.12.2008 року/  за реєстраційним № 25441407 зареєстрований на праві приватної власності за ОСОБА_1 будинок з господарськими і побутовими будівлями та спорудами за адресою: Луганська область, Свердловський район, сщ. Довжанське, вул. Урицького, буд 38,  № запису 1552 в книзі 6 від 16.12.2008 року (а.с.16).  

Відповідно до виписок з особистого рахунку № 4175 на ім’я абонента ОСОБА_2 за адресою: м. Свердловськ КСГ Довжанське, Урицького, 38, заборгованість за спожитий газ на січень 1996 року складала 15,95 грн, оплата за газ за період з 01.01.1996 року по  01.08.1997 року, споживачем проводилась частково  

і не щомісячно, з серпня 1997 року по травень 2000 року зовсім  оплати за  спожитий газ споживач ОСОБА_2 не проводив.  

Відповідно до акту за підписом представника міськгазу ОСОБА_3,  власника будинку № 38 по вулиці Урицького в селищі Довжанське – ОСОБА_1, та свідка ОСОБА_11, в лютому 2002 року домобудівництво по вулиці Урицького, 38 відключено від газопостачання за борги (а.с.21).  

Між тим, у судовому засіданні свідки ОСОБА_8, який на період з 1999р. по 2003р. працював у відповідача на посаді майстра абонвідділу Свердловськміжрайгаз, ОСОБА_9, який працював до квітня 2002р. у відповідача на посаді начальника відділу по газопостачанню, та на яких відповідно до їх посадових обов’язків було покладено роботу зі споживачами, які порушують строки сплати за використаний газ, підтвердили, що будинок позивача від газопостачання не відключався, жодних актів з цього приводу не складалося. У разі такого відключення обов’язково було відключення зафіксоване у комп’ютерній базі, контроль за веденням якої був покладений на свідка ОСОБА_8  

Цей факт також підтверджений у суді довідками відповідача з приводу того, що житловий будинок, який належить позивачу, безпосередньо 20.02.2002р. та взагалі у 2002р. від газопостачання не відключався.  

Одночасно у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що він на період 2002р. працював та продовжує за сумісництвом працювати на посаді слюсаря по газорозподільчим пунктам та зовнішнім сітям Свердловськміжрайгаз на території с.Довжанське. У силу своїх обов’язків він не має права на складання будь-яких актів на відключення від газопостачання, та безпосередне на таке відключення. Про складання такого акту до нього у 2008р. звернулася жителька с.Довжанське ОСОБА_1, та він, будучи особою, яка дійсно у лютому 2002р. наблюдала як, до будинку позивача під’їздила машина з горгазу, на якій по селищу здійснювали працівники горгазу на чолі зі ОСОБА_9 відключення від газопостачання боржників по оплаті за газ, але він сам не бачив, щоб будинок позивача було відключено від газопостачання. Між тим, акт він на прохання позивача склав та підписав його, оскільки свідок ОСОБА_11 підтверджував цей факт.  

У судовому засіданні свідок ОСОБА_12 підтвердив факт відключення будинку позивача у 2002р. від газопостачання, при цьому безпосередньо він процедуру відключення будинку позивача від газопостачання не бачив, про це йому у подальшому розповіла позивач.  Свідку ОСОБА_7 також відомо про відключення будинку позивача від газопостачання безпосередньо від неї.  

Згідно до п.1 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.  

Положенням ст.205 ЦК України передбачено, що  правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.  

Правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.  

У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.  

На  вимогу ч.1 ст.509 ЦК України,  зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор  має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.  

В частині 2 ст.509 ЦК України указано, що зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, яка  передбачає, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.  

Відповідно до ст.ст.526 та 610 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно трапляються.  

Порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).  

Статтею 1220 ЦК передбачено, що смерть спадкодавця  породжує спадкові правовідносини, з цього витікає, що на вимогу ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.  

На вимогу ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.  

Аналогічно, як передбачено ст.8 ЦК України, у відповідності до ст.714 ЦК України правила про енергопостачання застосовуються до постачання і газом через приєднану мережу.  

Положенням ст.67 Житлового Кодексу України передбачено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами і на вимогу ст.68 цього ж Кодексу наймач зобов’язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.  

Відповідно до п.19 «Правил надання населенню послуг з газопостачання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 року № 2246 (з послідуючими змінами та доповненнями) припинення газопостачання не звільняє споживача від обов’язку сплатити заборгованість за фактично отримані послуги з газопостачання.  

Суттю  пункту 1 ст.264 ЦК України є, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку. В п.3 цієї статті вказано, що час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.  

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що після смерті 22.10.2005 року ОСОБА_2, його дружина, позивач у справі ОСОБА_1, прийняла у спадщину будинок № 38 по вулиці Урицького в селищі Довжанське м.Свердловська Луганської області. В цьому будинку позивачка зареєстрована і проживає з 11.04.1990р. по теперішній час. До лютого 2002 року позивач і її чоловік користувалися послугами газопостачання, тобто вона і її чоловік фактично вступили в договірні стосунки з Свердловським міжрайонним управлінням газового господарства, що породило між ними взаємні права і обов’язки. Позивач і її чоловік  користувалися  природним газом на побутові потреби, а оплату не проводили, від чого утворилася заборгованість. Як вказано у позовній заяві і підтверджено позивачем у судовому засіданні, вона знала, що її чоловік має борг за газопостачання, але тільки не знала розмір суми боргу і коли їй почали приходити повідомлення про оплату боргу, вона добровільно почала сплачувати заборгованість за спожитий природний газ на побутові потреби, що підтверджується квитанціями про оплату заборгованості, заповненими і оплаченими позивачем. В даному випадку строк позовної давності в три роки, на якому наполягає позивач, не застосовується так як, він вважається перерваним.  

За таких обставин суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Луганськгаз” в особі філії „Свердловське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства” про стягнення незаконно, необґрунтовано отриманих грошових сум, відмовити за необґрунтованістю. Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України також не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення на її користь понесених у зв’язку зі зверненням та розглядом судом цивільної справи за її позовом судових витрат.  

На підставі ст.ст. 202 ч.1, 205, 264 п.1, 509 п.1, 2, 526, 610, 1282  ЦК України, ст.ст. 67, 68 Житлового Кодексу України,  керуючись ст.ст. 10-15, 60,88,209,212-215,218, 294 ЦПК України, суд  

в и р і ш и в :  

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Відкритого акціонерко товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» про стягнення незаконно отриманих грошових коштів відмовити за необґрунтованістю.  

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 07.09.2009р. Рішення суду у повному обсязі складено 11.09.2009р.  

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано сторонами протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції до апеляційного суду Луганської області подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.  

Головуючий