печерський районний суд міста києва

Справа № 757/58377/16-а

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2017 року Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Матійчук Г.О.,

при секретарі Поліщук О.Д.;

за участі: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Золотаринець В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Чернігівської митниці ДФС, Державної фіскальної служби Укрїни про скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В :

Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з вказаним адміністративним позовом в якому просить скасувати постанову заступника начальника Чернігівської митниці ДФС - начальника управління боротьби з митними правопорушеннями Литвиненка В. В. у справі про порушення митних правил № 0265/10203/16 від 21 вересня 2016 року та постанову головного державного інспектору відділу провадження у справах про порушення митних правил Департаменту боротьби з митними правопорушеннями Державної фіскальної служби України Бевза О.В. від 18 жовтня 2016 року. Окрім цього представник позивача просить провадження у справі про порушення митних правил № 0265/10203/16 відносно ОСОБА_3 за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України закрити у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування адміністративного позову представник ОСОБА_3 - ОСОБА_1 зазначає, що його довіритель являється резидентом в розумінні положень митного законодавства і 16.01.2016 він ввіз на територію України транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN PASSAT», р.н.з. НОМЕР_1, номер кузова - НОМЕР_2 (далі - ТЗ) в режимі транзиту строком на 10 днів, про що ОСОБА_3 повідомив усно співробітника митної служби. Окрім цього ОСОБА_3 повідомив уповноважений орган у письмовій формі, що ТЗ перебував на ремонті, а тому позивач з об'єктивних причини пропустив термін транзиту. Як зазначає представник позивача, вказані обставини не були належним чином досліджені при прийнятті постанов від 21.09.2016 і 18.10.2016, а тому дані рішення підлягають скасуванню.

Окрім цього, представник позивача зазначає, що строк накладення адміністративного стягнення за нібито наявні порушення митних правил ОСОБА_3 закінчився 01.09.2016, а тому оскаржувані постанови, що винесені вже після закінчення вказаного строку, мають бути скасовані з цієї підстави, а провадження у справі про порушення митних правил відносно позивача має бути з цієї підстави закрито.

В судовому засіданні представник позивач ОСОБА_3 - ОСОБА_1 позов підтримав з підстав викладених в ньому та просив задовольнити.

Представник відповідача Чернігівської митниці ДФС України - Золотаринець В. М. в судовому засіданні заперечувала проти позову з підстав його необґрунтованості та зазначила, що оскаржувані постанови вмотивовані і не підлягають скасуванню.

Представник відповідача ДФС України в судове засідання не з'явився, про час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 128 КАС України, суд визнав можливим розглядати справу у відсутність представник відповідача ДФС України.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що в 06.06.2016 о 17:13 хв. до зони митного контролю пункту пропуску «Славутич-Комарин» ВМО № 2 митного поста «Нові Яриловичі» Чернігівськох митниці ДФС у напрямку «Україна-Республіка Білорусь», заїхав ТЗ під керуванням позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, під час здійснення митних формальностей та перевірки даних встановлено, що позивач 16.01.16 ввіз в режимі тимчасового ввезення на митну територію України ТЗ, без митних платежів. Також спрацювала Автоматизована система аналізу управління ризиків ДФС за орієнтуванням митниці від 01.03.16 № 852/25-70-26-03, згідно якої ОСОБА_3 має реєстрацію місця проживання в Україні за адресою: АДРЕСА_1, а у закордонному паспорті можуть бути відбитки підроблених штампів та печаток консульських установ України за кордоном.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_3 має статус резидента України у розумінні ч. 50 ст. 4 Митного кодексу України (далі - МКУ), про що і зазначається у самому позові представником позивача.

Відповідно до положень МКУ, відмінність у ввезенні транспортних засобів особистого користування на митну територію України громадянами - нерезидентами та громадянами-резидентами полягає у необхідності письмового декларування та сплати митних платежів.

У своєму позові представник позивач ОСОБА_3 - ОСОБА_1 стверджує, що його довіритель 16.01.2016 під час ввезення на територію України ТЗ надав для огляду паспорт громадянина України серії НОМЕР_3, виданий Центрально- Міським РВ УМВС України у м. Горлівці 20.10.1995 року з відміткою про його реєстрацію за адресою: АДРЕСА_1.

Разом з тим, дані твердження спростовується долученими до матеріалів справи доказами, зокрема витягом з АСМО «Інспектор-2006» ДФС України та протоколом опитування старшого державного інспектора ВМО №1 митного поста «Нові Яриловичі» митниці Литвиненко Н. Б., в якому вона зазначила що оформила ТЗ в режимі тимчасового ввезення строком до 1 року на підставі наданих ОСОБА_3 документів: паспорт для виїзду за кордон, технічний паспорт на автомобіль.

Судовим розглядом встановлено, що 16.01.2017 ОСОБА_3 проходив митний контроль через «зелений коридор» та на підставі наданих уповноваженій особі документів ввіз на територію України ТЗ в режимі «тимчасового ввезення» на строк визначений ст. 380 МКУ - тобто до 1 року.

Статтею 366 МКУ затверджено двоканальну систему митного конролю товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України громадянами.

Відповідно до положень чинного законодавства обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України речі не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони обмеження щодо ввезення на митну територію України та свідчить про факти, що мають юридичне значення. Звільненні подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ввозив на територію України ТЗ в режимі «тимчасового ввезення» на строк до 1 року декілька років підряд, й відповідно з порядком проведення даної процедури ознайомлений.

У суду відсутні підстави ставити під сумнів правдивість свідчень посадових осіб митної служби під час фіксації проходження16.01.2017 ОСОБА_3 митного контролю.

Разом з цим, суд критично ставиться до доводів представника позивача ОСОБА_3, зокрема останній вважаючи, що ввіз на територію України ТЗ в режимі транзиту строком до 10 днів, звернувся із заявою 06.06.2016 (вх. № 4498/10) до Київської міської митниці ДФС України та зазначив, що з 18.01.2016 по вказану дату його авто перебував на СТО. Чому позивач не звернувся раніше з клопотанням до відповідного органу про призупинення терміну транзитного перебування ТЗ на території України з адміністративного позову та долученого до нього документів не вбачається можливим встановити.

Судовим розглядом встановлено, що 21.06.16, № 0265/10203/16 прийнята постанова про порушення позивачем митних правил, після оформлення протоколу від 06.06.2016 старшим державним інспектором поста «Нові Яриловичі» ВМО №2 Чернігівської митниці ДФС та визнано ОСОБА_3 винним у вчиненні порушення митних правил (далі - ПМП), передбачених ст. 485 МКУ та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, тобто 483 460 грн. 65 коп.

Постановою головного державного інспектору відділу провадження у справах про порушення митних правил Департаменту боротьби з митними правопорушеннями ДФС України Бевза О.В. від 18.07.2016 постанову від 21.06.16, № 0265/10203/16 скасовано та направлено на новий розгляд з підстав неповноти встановлення обставин, зокрема розрахунку несплаченої суми митних платежів.

Відповідно до ст. 485 МКУ дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Постановою від 21.09.2016 у справі про порушення митних правил № 0265/10203/16, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 МКУ та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, тобто 509 658 грн. 06 коп.

Збільшення розміру штрафу обумовлено уточненням суми несплаченого ОСОБА_3 митного платежу у розмірі 169886, 02 грн., а не спливу трьох місяців, як зазначається у позові.

Постановою головного державного інспектору відділу провадження у справах про порушення митних правил Департаменту боротьби з митними правопорушеннями Державної фіскальної служби України Бевза О.В. від 18.10.2016 залишено без змін постанову від 21.09.2016 за результатами розгляду скарги ОСОБА_3

Відповідно до вимог ст. 487 МКУ провадження у справах про ПМП здійснюється відповідно до Митного кодексу України, а в частині що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Статтею 467 МКУ передбачено, що адміністративне стягнення за ПМП у справах, які розглядаються митними органами, може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду митними органами справ про триваючі ПМП, у тому числі передбачені ст. ст. 469,477-481,485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Поняття триваючого правопорушення роз'яснюється листами Міністерства юстиції України від 01.12.03 № 22-34-1465, від 17.07.2007, № 22-14-493 відповідно до яких зазначається, що триваючими визнаються правопорушення, які розпочавшись з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язків. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія чи бездіяльність, коли винна особа або не виконує конкретний покладений на неї обов'язок, або виконує його неповністю або неналежним чином. Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності).

Представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 вважає, що днем виявлення правопорушення вчинененого позивачем є 01.03.2016 року, тобто дата здійснення Чернігівською митницею ДФС орієнтування № 852/25-70-26-03, згідно листа ГУ ДМСУ у м. Києві від 25.02.16 № 1-16/вх849-16, що на його думку являється підставою для закриття провадження у справі про ПМП № 0265/10203/16.

Суд не погоджується з даним твердженням, оскільки представник відповідача Чернігівської митниці ДФС України у свої запереченнях доцільно зазначає, що вчинення ОСОБА_3 ПМП має характер триваючих, й відповідно строк накладення адміністративного стягнення з позивача не може обраховуватися з моменту оформлення зазначеного орієнтування, а тому дані позовні вимоги з викладених підстав також не підлягають задоволенню.

Згідно до вимог до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 531 МКУ підставами для скасування постанов про накладення адміністративного стягнення за ПМП або припинення провадь у справі про ПМП є:1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил;2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду;3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи;4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду;5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення;6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом. Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

Ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постанов від 21.09.2016 та 18.10.2016, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити у повному обсязі з підстав необґрунтованості викладених у ньому вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 71, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 531 Митним кодексом України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Чернігівської митниці ДФС, Державної фіскальної служби Укрїни про скасування постанов - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Матійчук Г.О.