Справа № 22-ц-5302 / 2009 року Головуючий 1 інстанції
Категорія : із договорів позики (27) –Майстренко О.М.
Доповідач – Бородін М.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 листопада 2009 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого-судді – Бородіна М.М.,
суддів: Гальянової І.Г.,
Ларенка В.І.,
при секретарях: Руссу К.З., Сватенко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 26 серпня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми, -
в с т а н о в и л а:
У березні 2009 року позивач звернувся у суд з позовом, в якому на підставі ст.ст. 509, 526, 530, 625 ЦК України просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь 315 грн. 56 коп. суми боргу за рішенням суду, 19 614 грн. 85 коп. інфляційних втрат, 18 286 грн. 76 коп. суми збитків (втраченої вигоди) та судові витрати у справі.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 27 квітня 2007 року його позовні вимоги були задоволені в повному обсязі та з відповідача на його користь було стягнуто 83 380 грн. 32 коп. боргу за договором позики
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 6 червня 2007 року зазначене рішення суду було змінено та зменшено суму зазначеного стягнення до 75 271 грн. 87 коп.
Вищевказане судове рішення відповідач ОСОБА_2 виконувати в добровільному порядку відмовився, про що повідомив особисто позивача, у зв’язку з чим він отримав виконавчий лист на виконання рішення суду та в період з грудня 2007 року по лютий 2009 року зазначене рішення знаходилось на виконанні в Московському відділі державної виконавчої служби, при цьому за вказаний період відповідач перерахував йому не всю суму боргу, замість 75 271 грн. 87 коп. сплатив 74 956 грн. 31 коп., що на 315 грн. 56 коп. менше, ніж стягнуто за рішенням суду.
Підставою для стягнення з відповідача інфляційних втрат вважає неналежне виконання ним грошового зобов’язання в період з 06 червня 2007 року по 06 грудня 2007 року, з 06 грудня 2007 року до 17 лютого 2009 року.
Вимоги щодо стягнення з відповідача збитків (упущеної вигоди) обґрунтовує тим, що внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем грошового зобов’язання, він не міг отримувати проценти, розмістивши грошові кошти в сумі 75 271 грн. 87 коп., як вклад у банку, та при цьому посилається на облікову ставку НБУ за даний період, яка визначена у 12% згідно Постанови НБУ № 107 від 21 квітня 2008 року.
В судовому засіданні суду першої інстанції позивач та його представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити.
Відповідач та його представник позов не визнали, хоча і не заперечували щодо сплати позивачеві недоотриманих ним за рішенням суду суми боргу в розмірі 315 грн. 56 коп.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 26 серпня 2009 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення 315 грн. 56 коп. – відмовлено. У задоволенні позовних вимог про стягнення інфляції в розмірі 19 614 грн. 85 коп., та втраченої вигоди у розмірі 18 286 грн. 76 коп. – відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити його позовні вимоги.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги він вказує, що рішення районного суду є незаконним, прийнятим з грубим порушенням норм матеріального і процесуального права, без повного з’ясування обставин справи.
При цьому позивач зазначає, що твердження відповідача про існування угоди про відстрочку та розстрочку погашення боргу нічим не підтверджені та необґрунтовані, також вважає, що ним доведені його вимоги щодо спричинення йому відповідачем збитків у вигляді упущеної вигоди.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явились у судове засідання, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судова колегія перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Як вбачається із матеріалів справи, 06 червня 2007 року рішенням апеляційного суду Харківської області стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 75 271 грн. 87 коп. боргу за договором позики.
30 липня 2007 року Московським відділом виконавчої служби ХМУЮ відкрите виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа про стягнення суми боргу з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 Боржнику запропоновано добровільно виконати постанову у термін до 06 серпня 2007 року.
В добровільному порядку відповідач рішення суду не виконав.
Перше погашення боргу відповідачем було проведено 06 грудня 2007 року, в подальшому виплати провадилися періодично: безготівково або особисто позивачу під розписку.
Таким чином, відповідачем сплачені наступні суми:
06 грудня 2007 року – 4 314 грн. 65 коп.;
17 січня 2008 року – 34 250 грн.;
18 лютого 2008 року – 102 грн. 73 коп.;
20 лютого 2008 року – 2 500 грн.;
29 лютого 2008 року – 1 181 грн. 82 коп.;
17 березня 2008 року – 2 500 грн.;
22 квітня 2008 року – 2 500 грн.;
26 травня 2008 року – 2 500 грн.;
22 липня 2008 року – 3 100 грн.;
17 вересня 2008 року – 4 000 грн.;
23 вересня 2008 року – 2 922 грн. 11 коп.;
28 листопада 2008 року – 5 000 грн.;
15 січня 2009 року – 5 360 грн.;
17 лютого 2009 року – 4 725 грн.
Судова колегія приходить до висновку, що відповідачем дійсно тривалий час не виконувалося рішення суду, у зв’язку з чим сума боргу була знецінена внаслідок інфляції. Тому, виходячи із загальних засад відшкодування шкоди, шкода має бути відшкодована особою, яка її завдала.
Судова колегія вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача суму інфляційних втрат за період з 06 червня 2007 року по лютий 2009 року. При цьому судова колегія робить розрахунок згідно Листа Верховного Суду України від 03 квітня 1997 року № 62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», відповідно до якого при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а у середньому на місяць, тому сума, внесена у період з 1 по 15 число місяця індексується за період з урахуванням відповідного місяця, а сума, внесена з 16 по 31 число, індексується з урахуванням наступного місяця.
місяць, рік сума боргу
(у гривні) розмір індексів інфляції
(у відсотках до попереднього місяця) розмір
інфляційних втрат
( у гривні)
Червень 2007 75 271, 87 102,2 769, 28
Липень 2007 75 271, 87 101,4 763, 26
Серпень 2007 75 271, 87 100,6 757, 24
Вересень 2007 75 271, 87 102,2 769, 28
Жовтень 2007 75 271, 87 102,9 774, 55
Листопад 2007 75 271, 87 102,2 769, 28
Грудень 2007 70 957, 22 102,1 724, 47
Січень 2008 70 957, 22 102,9 730, 15
Лютий 2008 36 707, 22 102,7 376, 98
Березень 2008 32 922, 67 103,8 341, 74
Квітень 2008 30 422, 67 103,1 313, 66
Травень 2008 27 922, 67 101,3 282, 86
Червень 2008 25 422, 67 100,8 256, 26
Липень 2008 25 422, 67 99,5 252, 96
Серпень 2008 22 322, 67 99,9 223, 00
Вересень 2008 22 322, 67 101,1 225, 68
Жовтень 2008 15 400, 56 101,7 156, 62
Листопад 2008 15 400, 56 101,5 156, 32
Грудень 2008 10 400, 56 102,1 106, 19
Січень 2009 5 040, 56 102,9 51, 87
Лютий 2009 5 040, 56 101,5 51, 16
Всього інфляційні втрати: 8 852, 81
Таким чином, інфляційні втрати у зв’язку з несвоєчасним виконанням рішення складають 8 852 грн. 81 коп., які судова колегія стягує з відповідача на користь ОСОБА_1
Крім того, позивачем заявлений позов з підстав ст. 625 ЦК України, яка регулює умови відповідальності боржника за порушення ним грошового зобов’язання та визначає правові наслідки прострочення боржником такого зобов’язання.
Оскільки правовідносини сторін виникли не з приводу порушення грошового зобов’язання відповідачем, а у зв’язку з примусовим виконанням рішення суду, застосування у такому випадку санкцій передбачених ст. 625 ЦК України є безпідставними.
Між тим правовідносини, що існують між сторонами, не з порушення грошового зобов’язання, взятого відповідачем, а з примусового виконання рішення, тому вони регулюються нормами законодавства про виконавче провадження.
За таких підстав, судова колегія вважає за необхідне рішення суду першої інстанції змінити, виключивши з мотивувальної частини рішення посилання на ст. 625 ЦК України.
Крім того, судова колегія при частковому задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат бере до уваги пояснення позивача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції 05 листопада 2009 року, про те, що відповідач сплатив йому залишок боргу у сумі 315 грн. 56 коп. ще до подачі заяви у суд, але кошти на його рахунок надійшли набагато пізніше. Таким чином, рішення суду на теперішній час виконане у повному обсязі.
Питання про розподіл судових витрат судова колегія вирішує відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Судова колегія, керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314,319,209.218,88 ЦПК України, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 26 серпня 2009 року – змінити.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8 852 (вісім тисяч вісімсот п’ятдесят дві) грн. 81 коп. інфляційних втрат, а також 88 грн. 53 коп. витрат, пов’язаних зі сплатою судового збору та 30 грн. витрат, пов’язаних зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
Виключити з мотивувальної частини рішення посилання на ст. 625 ЦК України.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий суддя –
Судді –