31.07.2017

ЄУН 1107/3500/12

Провадження № 4-с/389/5/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2017 року Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Тьор Є.М.

при секретарі - Гончаровій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» на дії державного виконавця Знам’янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Кіровоградській області, заінтересована особа ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В:

Представник Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця в якій просить визнати незаконною та скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачу та повернути судовий наказ до Знам’янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції для подальшого виконання. Вимоги обгрунтував тим, що відповідно до судового наказу Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 серпня 2012 року на користь скаржника стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення у розмірі 3021 грн. 45 коп. 19 вересня 2016 року за вказаним судовим наказом відкрите виконавче провадження з примусового виконання. 26 травня 2017 року державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу в зв’язку з тим, що у боржника відсутнє майно та кошти на які можливо звернути стягнення, а проведені заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Вважає вказану постанову незаконною, так як державним виконавцем не в повній мірі виконані всі передбачені законом заходи примусового виконання рішення.

Представник Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» в судовому засіданні вимоги підтримала в повному об'ємі. В судове засідання 31.07.2017 року надала заяву про розгляд справи без її участі.

Державний виконавець в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без участі представника. Раніше надавав заперечення проти задоволення вимог скарги.

Заінтересована особа в судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином за адресою реєстрації.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги скарги підлягають частковому задоволенню.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (в редакції, що діяла на час відкриття виконавчого провадження) визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право безперешкодно входити до приміщень, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

Статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (в редакції чинній на момент винесення спірної постанови) встановлено вичерпний перелік підстав для повернення виконавчого документу стягувачу.

За п.2 ч.1 ст. 37 зазначеного Закону виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт.

25 травня 2017 року державним виконавцем складено акт про неможливість стягнення. Постановою від 26 травня 2017 року державним виконавцем повернуто виконавчий документу стягувачу на підставі п.2 частини першої ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» з мотивів відсутності у боржника, в тому числі за інформацією контролюючих та реєструючих органів, майна та коштів, на які можна звернути стягнення, а проведені заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 52 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV «Про виконавче провадження» державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. У подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Аналогічні вимоги містяться в ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII. Стаття 13 вказаного Закону передбачає, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 18 зобов'язує виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Права виконавця під час здійснення виконавчих дій передбачені частиною 3 статті 18 Закону.

Так, державний виконавець під час здійснення виконавчих дій крім всього має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом

Із матеріалів виконавчого провадження встановлено, що державний виконавець виконав наступні виконавчі дії: направив запити щодо надання інформації про наявність майна та поточних рахунків боржника; постановою про відкриття виконавчого провадження наклав арешт на все рухоме майно боржника із вимогою про заборону відчуження; викликав боржника із роз’ясненням таких наслідків неявки, як штрафні санкції та примусовий привід.

Державним виконавцем за неявку боржника на його виклик, штраф не накладено та примусовий привід через органи внутрішніх справ не застосовано, не з’ясовано причину неявки, фактичне місце знаходження боржника, не оголошено, в разі необхідності, його розшук.

Крім того, державним виконавцем не здійснено заходів щодо розшуку та встановлення наявності рухомого майна боржника, на яке можливо звернути стягнення.

Вищенаведене свідчить, що державним виконавцем не було вжито всіх заходів щодо виявлення майна боржника, на яке можна звернути стягнення, у зв'язку з чим останній необґрунтовано та передчасно виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Разом з тим, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні вимоги про повернення судового наказу до Знам’янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції для подальшого виконання, як такої, що є необґрунтованою та не підпадає під розуміння статті 383 ЦПК України, як порушення прав чи свобод сторони виконавчого провадження. Стягувач не позбавлений права самостійно надати судовий наказ для подальшого виконання.

Керуючись ст. ст. 213-215, 383 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Скаргу комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» задовольнити частково.

Визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Знам’янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції від 26 травня 2017 року про повернення судового наказу № 2-н/1107/159/12 стягувачу.

В задоволенні інших вимог відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Кіровоградської області протягом п’яти днів через суд першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Знам‘янського міськрайонного суду

Кіровоградської області ОСОБА_2