ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2017 року Справа № 904/1724/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.

суддівБарицької Т.Л. Картере В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіто"

на ухвалу відКиївського апеляційного господарського суду 19.05.2017

у справі№ 904/1724/15

Господарського судуміста Києва

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Авіто"

доПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпропетровськ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Вовк Ірина Іванівна

провизнання іпотеки та договору іпотеки припиненими

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача повідомлений, але не з'явився;

- відповідача - третьої особи Гладіліна О.В.; повідомлений, але не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2017 у справі № 904/1724/15 (колегія суддів у складі: Сулім В.В. - головуючий суддя, судді Коротун О.М., Майданевич А.Г.) відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Авіто" у поновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги. Повернуто скаржнику апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіто" та додані до неї матеріали на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.10.2015 у справі № 904/1724/15.

Не погоджуючись з даною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіто" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2017 у справі № 904/1724/15 з підстав порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіто" залишити без задоволення, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2017 у справі № 904/1724/15 залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

21.07.2017, через канцелярію Вищого господарського суду України від Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіто" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю виконати вимоги ухвали Вищого господарського суду України від 13.07.2017 у справі № 904/1724/15 у визначений в ній строк, а також у зв'язку із тим, що представник ТОВ "Авіто", який веде дану справу та хоче особисто надати пояснення, які мають суттєве значення для розгляду справи, перебуватиме у відпустці.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає за можливе задовольнити дане клопотання про відкладення розгляду справи заявлене з підстав неможливості виконання вимог ухвали Вищого господарського суду України від 13.07.2017, оскільки предметом даного касаційного розгляду за касаційною скаргою ТОВ "Авіто" є обґрунтованість висновків, які викладені в ухвалі Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2017 у справі № 904/1724/15, якою повернуто саме скаржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Авіто" апеляційну скаргу та додані до неї матеріали на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.10.2015 у справі № 904/1724/15, відтак посилання скаржника на неможливість виконання вимог ухвали Вищого господарського суду України від 13.07.2017 щодо надання оригіналу апеляційної скарги з додатками до неї не можна визнати обгрунтованими, так як скаржнику було достеменно відомо, яка апеляційна скарга була йому повернута судом апеляційної інстанції. До того ж, ухвалою Вищого господарського суду України від 24.07.2017, на підставі заяви ТОВ "Авіто", було виправлено описку в резолютивній частині ухвали Вищого господарського суду України від 13.07.2017 у справі № 904/1724/15 щодо дати апеляційної скарги, оригінал якої позивача зобов'язано надати (дана ухвала була направлена на адресу сторін та розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень). Крім того, колегія суддів суду касаційної інстанції не вбачає за можливе задовольнити клопотання скаржника про відкладення розгляду справи з підстав перебування його представника у відпустці, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіто" не надало доказів на підтвердження викладеного; в силу наданих ст. 1117 ГПК України повноважень, суд касаційної інстанції не має права досліджувати докази, збирати нові, тощо, а перевіряє судові рішення виключно на дотримання судами при їх прийнятті норм матеріального та процесуального права; п. 3 резолютивної частини ухвали Вищого господарського суду України від 13.07.2017 у справі № 904/1724/15 доведено до відома сторін та скаржника, що нез'явлення їх повноважних представників у судове засідання касаційної інстанції не тягне перенесення справи на інші строки, не перешкоджає розгляду справи без їх участі; ст. ст. 69, 1118 ГПК України обмежено строк розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судом апеляційної інстанції належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2015 відновлено матеріали справи № 904/1724/15.

Відповідно до частини першої статті 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

25.04.2017 ТОВ "Авіто" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.10.2015 у справі № 904/1724/15. Копія апеляційної скарги ТОВ "Авіто" від 25.04.2017 наявна в матеріалах справи (т. 5 а. с. 72-78).

Одночасно скаржник звернувся з клопотанням про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, обґрунтовуючи його тим, що оскаржувана ухвала була винесена без виклику сторін і про неї, апелянту стало відомо лише напередодні подання даної апеляційної скарги із Єдиного державного реєстру судових рішень.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2017 у справі № 904/1724/15 відмовлено ТОВ "Авіто" у поновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги. Повернуто скаржнику апеляційну скаргу ТОВ "Авіто" та додані до неї матеріали на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.10.2015 у справі № 904/1724/15 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції відхиляючи заявлене клопотання про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги та повертаючи апеляційну скаргу скаржнику виходив з того, що повний текст ухвали Господарського суду міста Києва від 12.10.2015 у справі № 904/1724/15 отримано позивачем 05.11.2015, про що свідчить оригінал рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення; відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.10.2015 у справі № 904/1724/15 зареєстровано в реєстрі 23.10.2015, оприлюднено - 27.10.2015; представник апелянта ОСОБА_7 17.11.2015 ознайомлювався з матеріалами справи, в яких знаходився оригінал оскаржуваної ухвали від 12.10.2015 про, що є відповідний підпис на заяві про ознайомлення з матеріалами справи.

Вищий господарський суд України погоджується з даними висновками апеляційного господарського суду, з огляду на наступне.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Доступ до правосуддя в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до частини першої статті 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної апеляційної скарги і невідкладне (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються апеляційним господарським судом у вирішенні питання про відновлення строку подання апеляційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні (абз. 6 п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 53 ГПК України Вищий господарський суд України може відновити пропущений строк у разі наявності поважних причин пропуску цього строку.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

При цьому, виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Відповідно до абз. 8 п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. У клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Таким чином, відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником.

У п. 41 рішення Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" зазначено, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити державне мито (див. пункти 19 та 20 вище), таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.

Як вже зазначалося вище, скаржник у клопотанні про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, зазначив, що оскаржувана ухвала була винесена без виклику сторін і про неї, апелянту стало відомо лише напередодні подання даної апеляційної скарги із Єдиного державного реєстру судових рішень.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи та встановлено апеляційним господарським судом, що повний текст ухвали Господарського суду міста Києва від 12.10.2015 у справі № 904/1724/15 отримано позивачем 05.11.2015, що підтверджується наявним у матеріалах справи оригіналом рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 4 а. с. 10).

Крім того, апеляційним господарським судом встановлено, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.10.2015 у справі № 904/1724/15 зареєстровано в реєстрі 23.10.2015, оприлюднено - 27.10.2015.

Водночас, суд апеляційної інстанції обгрунтовано зазначив, що представник апелянта ОСОБА_7 17.11.2015 ознайомлювався з матеріалами справи, в яких знаходиться оригінал оскаржуваної ухвали від 12.10.2015 про, що є відповідний підпис на заяві про ознайомлення з матеріалами справи (т. 4 а. с. 13).

Враховуючи наведене, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що відхиляючи заявлене ТОВ "Авіто" клопотання про поновлення строку, суд апеляційної інстанції підставно дійшов висновку про неповажність викладених у ньому причин пропуску процесуального строку.

Згідно із ст. 11113 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, фактично зводяться до оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що не є компетенцією касаційної інстанції, з огляду на приписи ст. ст. 1115, 1117 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого або постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Такі рішення можуть бути скасовані лише у виняткових обставинах, а не тільки з метою одержання іншого рішення у справі (вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі № 908/4804/14).

Таким чином, застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права відповідає встановленим ним обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни прийнятої у справі ухвали апеляційного господарського суду.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіто" залишити без задоволення, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2017 у справі № 904/1724/15 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

В.І. КАРТЕРЕ