РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2009р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Горблянського Я. Д.
суддів Бойчука І.В., Матківського Р.Й.
секретаря Юрків І.П.
з участю представника апеллянта - Селяніна В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК Експрес-24» про визнання права власності на майно - за апеляційною скаргою МЖК «Експрес-24» на рішення Івано-Франківського міського суду від 14 вересня 2009 року, -
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ТзОВ «МЖК Експрес-24» про зобов’язання відповідача передати йому гараж загальною площею 21.10 м. кв. по вул. Карпатської Січі в м. Івано-Франківську, а змінивши позовні вимоги просив визнати за ним право власності на даний гараж.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 14.09.2009 року позов ОСОБА_1. задоволено. Визнано за ним право власності на гараж в житловому будинку АДРЕСА_1
Не погоджуючись з даним рішенням ТзОВ «МЖК Експрес-24» подало апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Суд погодився з доводами позивача про те, що згідно ч.1 ст.334 ЦК України право власності на гараж у того виникло з моменту передання йому майна у 2004 році. Однак відповідно до п.2.1. договору про дольову участь у будівництві гаража, передача майна відбувається за актом приймання-передачі. Жодного акту приймання-передачі гаража відповідач з позивачем не підписував і гараж йому не передавав. Не може братися до уваги укладений між позивачем і «ЖЕД Експрес-24» договір про участь на утримання будинку та прибудинкової території, оскільки він не є правовстановлюючим
_____________________________________________________________________________
Cправа № 22 -ц - 1557/2009 р. Головуючий у 1 інстанції - Антоняк Т.М.
Категорія 5 Суддя - доповідач Горблянський Я.Д.
документом. Судом не досліджено ту обставину яким саме гаражем користується позивач і чи саме цей гараж, на який суд визнав право власності, був предметом договору. Суд не врахував і те, що згідно договору відповідач повинен був передати позивачу гараж до 01.04.2003 року. Отже порушення права позивача відбулося в лютому 2004 року, а з позовом той звернувся в 2008 році. Тому ним пропущено термін позовної давності для звернення з даним позовом до суду. Оскільки позивач жодного правовстановлюючого документу на гараж не мав то і не мав права звертатися з позовом до суду.
Суд проігнорував і той факт, що відповідач згідно п.2.2. даного договору скористався наданим йому правом і за невиконання позивачем умов договору 23.10.2008 року направив йому лист про те, що розірвав договір в односторонньому порядку.
Безпідставно суд стягнув з відповідача на користь позивача і вартість наданих адвокатом послуг без надання жодного доказу його сплати.
Просить дане рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника апелянта, оцінивши зібрані докази, колегія суддів приходить до висновку що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду першої інстанції в частині стягнення витрат за надану правову допомогу до зміни.
Судом першої інстанції встановлено що 05.12.2002 року між сторонами укладено Договір про дольову участь в будівництві гаражів в житловому будинку АДРЕСА_1, згідно якого позивач повинен був сплатити до 01.01.2003 року вартість гаража в сумі 15070 грн., а МЖК зобов’язувалося передати йому до 31.04.2003 року за актом приймання - передачі гараж НОМЕР_1 в цокольному поверсі даного будинку.
Відповідно до рішення Івано Франківського міськвиконкому від 21.10.2003 року затверджено акт державної комісії прийняття в експлуатацію 58- квартирного будинку на АДРЕСА_1 Судом встановлено що позивач згідно платіжних доручень повністю сплатив вказану в Договорі суму, а тому не взяв до уваги посилання відповідача про те, що в зв’язку з невиконанням позивачем умов Договору відповідач розірвав його в односторонньому порядку. Оскільки відповідачем не виконано п.2.1. Договору щодо складання акту прийому – передачі спірного майна, то суд першої інстанції прийшов до висновку про порушення відповідачем зобов’язань щодо позивача та що позивач дійсно є власником спірного майна, відповідно до вимог ст.ст. 13,16, 328, 331,334,386,387,526 та 538 ЦК України визнав за ОСОБА_1. право власності на спірний гараж.
З даним висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки з 2003 року по вересень 2008 року відповідачем жодних претензій позивачу відносно неправомірності користування гаражем не ставилося.
Не заслуговують на увагу посилання апелянта щодо пропуску позивачем строку позовної давності для звернення з позовом до суду та що позивач не вправі звертатися з позовом до суду, тому що не є власником спірного майна, оскільки спростовуються наявними у справі доказами. Також у матеріалах справи відсутні дані про те, що відповідач відповідно до п.2.3 укладеного між ними Договору уточнював з позивачем за період з 2003 року по даний час ціну вартості гаража, оскільки відсутній додаток до договору.
Відповідно до ст.88 ЦПК України суд стягнув з відповідача на користь позивача 1800 грн. понесених витрат на правову допомогу зіславшись на договір та акт приймання – передачі. Однак колегія суддів вважає що стягуючи витрати за надання позивачу правової допомоги судом не враховано вимоги Постанови КМ України № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних і адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави». Враховуючи розмір наданої позивачу правової допомоги дані витрати слід зменшити до 600 грн. Тому рішення суду в цій частині підлягає зміні.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316,317 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК Експрес-24» задовольнити частково.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 14 вересня 2009 року в частині стягнення 1800 грн. витрат за надання правової допомоги змінити та ухвалити нове рішення.
Стягнути з ТзОВ «МЖК Експрес-24» на користь ОСОБА_1 600 грн. витрат за надану правову допомогу.
В решті рішення залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом
двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Судді: Я.Д. Горблянський
І.В. Бойчук
Р.Й. Матківський