Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________________________

Справа № 686/21677/16-ц

Провадження № 22-ц/792/1227/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Костенка А.М.,

суддів: Гринчука Р.С., Грох Л.М.,

секретар Гриньова А.М.

з участю : позивача, його представника, представника відповідача

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/21677/16-ц за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 13 квітня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - служба в справах дітей виконавчого комітету Хмельницької міської ради про усунення перешкод у вихованні дитини.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 звертаючись до суду з позовом, просив зобов'язати відповідача надати йому можливість та не чинити перешкод у спілкуванні із донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та брати участь у її вихованні визначивши способи його участі у вихованні доньки шляхом встановлення систематичних побачень з донькою у вихідні дні (у суботу або неділю за домовленістю із відповідачем) з 10 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. з правом батька забирати доньку з місця її проживання, систематичних побачень з донькою у святкові дні та дні народження позивача, баби, діда з 10 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. з правом забирати доньку з місця її проживання. Зазначав, що 12 грудня 2013 року між сторонами було укладено шлюб в період якого народилася донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. 4 грудня 2015 року рішенням суду шлюб між сторонами було розірвано. Після розірвання шлюбу донька проживає із відповідачем, яка за своїм бажанням могла, надати

позивачу можливість бачитися із донькою, а могла і не давати. 16 червня 2016 року між сторонами стався конфлікт, після якого відповідач звернулася до поліції з приводу її побиття позивачем та більше не дозволяє бачитися відповідачу із донькою. З приводу даного факту була винесене постанова про закриття кримінального провадження.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 13 квітня 2017 року позов задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_1 не чинити перешкод у спілкуванні ОСОБА_2 з донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Визначено ОСОБА_2 порядок участі у вихованні неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом систематичних побачень: щотижня у суботу, а також у Другий день Великодня та ІНФОРМАЦІЯ_4 і ІНФОРМАЦІЯ_3 з 10 год. до 18 год. без присутності матері, почергово з ________________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції - Колієв С.А. Провадження № 22-ц/792/1227/17

Доповідач -Костенко А.М. Категорія № 48

матір'ю у святкові дні 7 січня, 19 грудня без присутності матері. У решті в позові відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі апелянт з рішенням суду не погоджується, просить його скасувати та постановити нове, яким відмовити в позові, посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом першої інстанції усіх обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, оскаржуване рішення винесено в супереч вимогам закону та протирічить інтересам дитини. Вказувала, що проживаючи із позивачем в шлюбі, який постійно її принижував в присутності дитини, висловлювався ненормативною лексикою, постійно вчиняв сварки, після кожного побачення доньки із позивачем дитина була дуже нервовою, плаксивою, погано їла та спала, не гралася іграшками, прокидалася та кричала вночі. У зв'язку із цим відповідач звернулася за допомогою до лікаря, відповідно до висновку якого в дитини спостерігалася виснаження нервової системи, замкнутість, уповільнення темпу психічних процесів, підвищена тривожність, переживання страху. Даний стан психіки характерний для дітей, які стали свідками домашнього насильства та скандалів. Після курсу лікування дитина стала почувати себе добре, проте після випадкової зустрічі доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 із позивачем, відповідач була змушено знову звернутися до лікаря, турбуючись про психологічний стан дитини.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 308 ч. 1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 12 грудня 2013 року по 4 грудня 2015 року перебували в зареєстрованому шлюбі. На даний час шлюб розірвано та сторони проживають окремо.

Від спільного проживання мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з матір'ю.

Внаслідок конфлікту між сторонами ОСОБА_1 чинить перешкоди батьку - ОСОБА_2 у спілкуванні з дитиною та участі у вихованні, в результаті чого між позивачем і відповідачем виник спір.

З метою врегулювання цього спору за зверненням ОСОБА_2 органами опіки і піклування Хмельницької районної державної адміністрації було надано висновок органу опіки і піклування щодо можливого порядку участі ОСОБА_2 у вихованні доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 визначено за доцільне встановити порядок такої участі : щосереди з 17 до 20 години та щонеділі з 10 до 20 години за місцем проживання дитини, 7 січня, 19 грудня, другий день Великодня за місцем проживання дитини почергово з матір'ю, за попередньою домовленістю з нею, у день народження батька ІНФОРМАЦІЯ_2, у день народження дідуся та бабусі ІНФОРМАЦІЯ_3 і ІНФОРМАЦІЯ_4 за домовленістю з матір'ю з урахуванням режиму дня дівчинки. перші та треті вихідні місяця в суботу о 10.00 год. забирає дитину до свого місця проживання і повертає матері о 18.00 год. в неділю; щовівторка та щочетверга о 16.00 забирає дитину з дитячого навчального закладу та повертає матері о 18.00 год.; час проведення святкових днів та відпочинку узгоджує з матір'ю дитини.

Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про народження дитини, висновком органу опіки і піклування та іншими матеріалами справи.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

У відповідності до ст. 151, 153 Сімейного кодексу України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Ст. 157 Сімейного кодексу України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно ст. 159 Сімейного кодексу України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Суд при встановленні способу спілкування, має дотримуватись розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

Так, з матеріалів справи вбачається, що після припинення сімейних відносин, між колишнім подружжям склалися особисті неприязні відносини, що унеможливлює вирішення батьками спільно та за взаємною згодою усіх питань щодо виховання їх доньки.

В той же час, з матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_2 зловживає алкогольними напоями або наркотичними засобами, знаходиться на обліку в психіатра, негативно впливає на дитину з точки зору її виховання чи його спілкування з дитиною перешкоджає нормальному розвитку дитини.

Не встановлені судом і обставини, які б обумовлювали побачення батька з дитиною в присутності матері.

За таких обставин, суд першої інстанції при вирішенні питання про встановлення способу спілкування позивача із донькою ОСОБА_3 правильно визначив характер спірних правовідносин, правові норми, що їх регулюють, та з урахуванням інтересів дитини, бажання і можливостей батька, дійшов обґрунтованого висновку про те, що визначений порядок спілкування батька з дитиною не зашкодить їй, а навпаки повністю відповідатиме можливості дитини в повній мірі сприймати піклування кожного із батьків про її здоров'я, фізичний та духовний розвиток.

Доводи апеляційної скарги з посиланням на висновки психолога, що спілкування доньки з батьком негативно позначається на психічному стані дитини, призведе до більшого напруження та стресового стану дівчинки, рішення суду протирічить інтересам дитини слід відхилити.

Як видно з висновків спеціаліста психолога в дитини ОСОБА_3 спостерігається виснаження нервової системи, замкнутість, уповільнення темпу психічних процесів, підвищена тривожність, переживання страху і такий стан психіки дітей характерний для дітей, які стали свідками домашнього насилля та скандалів, тобто зміни психологічного стану дитини є наслідком конфлікту між батьком і матір'ю, свідком якого була дитини, а не наслідком спілкування з батьком.

З цих же підстав є обґрунтованим висновок суду про порядок участі у вихованні дитини позивача без участі матері, оскільки між сторонами виникли напружені, неприязненні, конфліктні відносини, під час особистих зустрічей виникають сварки та скандали. За таких обставин зустріч батька з донькою в присутності матері тільки буде поглиблювати негативні зміни в психологічному стані дитини та негативно впливати на її психічний стан.

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду і твердження апелянта, що донька знаходиться під диспансерним наглядом невролога, потребує уникнення переохолоджень, перегрівань, а у відповідача відсутнє власне житло.

В судовому засіданні позивач пояснив, що проживає в найманому житлі, яке відповідає санітарним нормам житлового приміщення, крім того суд вважає, що побачення з донькою можуть відбуватися за місцем проживання батьків самого позивача, які належним чином забезпечені житлом.

Не спростовують висновків суду першої інстанції і інші доводи апеляційної скарги.

Рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 13 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий (підпис) А.М. Костенко

Судді (підписи) Р.С. Гринчук

Л.М. Грох

Згідно з оригіналом А.М. Костенко