Справа№340/268/17

Провадження № 2/340/180/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2017 року Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Бучинського А.Б.,

при секретарі судових засідань Фурманюк В.М.,

з участю позивача ОСОБА_2,

представників позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника відповідача Савчук І.В.,

представника третьої особи Кавінського В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Верховина Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Верховинської районної державної адміністрації, треті особи: Верховинська центральна районна лікарня, Верховинська районна рада про визнання недійсним та скасування розпорядження, визнання трудового договору продовженим на невизначений строк,-

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду із позовними вимогами до відповідача, третіх осіб про визнання недійсним та скасування розпорядження Верховинської районної державної адміністрації від 19.04.2017 №101-к про розірвання контракту, визнання трудового договору, укладеного між Верховинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 від 20.04.2012 продовженим на невизначений строк.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуваним розпорядженням припинено із ним дію контракту укладеного з головою районної державної адміністрації 20.04.2012 та звільнено його з посади головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні з 20.04.2017 у зв'язку із закінченням дії контракту. Вважає його незаконним та таким, що порушує його права з декількох підстав.

Переконаний, що припинення дії контракту з ним, як особою, яку не поновлено на роботі та яка не приступила до виконання своїх трудових обов'язків є протиправним. Зокрема зазначив, що рішенням Яремчанського міського суду від 07.05.2015, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 08.07.2015, скасовано розпорядження №181-к від 18.07.2014 Верховинської районної державної адміністрації та наказ №64 Верховинської центральної районної лікарні від 18 липня 2014 року про звільнення його з посади головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні та поновлено на роботі на цій посаді з 18 липня 2014 року. Однак, рішення суду на день винесення спірного розпорядження райдержадміністрації не було виконано. Дійсно, адміністрацією на виконання рішення суду було видано розпорядження про його поновлення на роботі, однак реально він не був поновлений на роботі, оскільки відповідний запис у трудову книжку вчинений не був, він до виконання обов'язків не приступив, свої посадові обов'язки станом на 20.04.2017 не виконував. У зв'язку із невиконанням рішення суду іншими рішеннями суду за його позовами стягувалися на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу. Крім цього розглядалися різні заяви судами в процесі виконання рішення суду. Таким чином вважає, що відповідач не мав права розривати із ним трудовий договір не поновивши його на роботі та не виплативши йому заробітну плату за час вимушеного прогулу та за час невиконання рішення суду. І таке розірвання контракту відбулося в порушення конституційного права на захист від незаконного звільнення до відновлення становища, яке існувало перед порушенням цього права. Отже вважає, що не міг бути звільнений із посади, оскільки попередньо не був поновлений на цій посаді відповідно до рішення суду.

Крім цього, зазначив, що відповідно до п.18 Положення про укладення контракту, затвердженої типової форми контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров'я, за два місяці до закінчення дії контракту він може за угодою сторін продовжений або укладений на новий чи інший строк відповідно до законодавства. Однак, за два місяці, що передували закінченню дії контракту тривав трудовий спір щодо його поновлення на роботі, він не допускався до виконання посадових обов'язків, внаслідок чого був позбавлений можливості ставити питання про продовження строку дії контракту.

Також вважає, що строк дії контракту закінчувався 20.04.2017, а тому розпорядження про його звільнення неправомірно винесено напередодні 19.04.2017. До того ж зазначив, що в порушення вимог закону при звільненні йому не було видано трудову книжку із записом про звільнення та не проведено розрахунок.

Крім цього переконаний, що приймаючи оскаржуване розпорядження Верховинська районна державна адміністрація діяла поза межами делегованих їй повноважень. Відповідно до рішення Верховинської районної ради від 05.03.2015 повноваження призначати та звільняти керівників установ спільної власності територіальної громади належить до виключної компетенції Верховинської районної ради. А тому відповідач не мав права приймати рішення про розірвання із ним контракту.

З цих підстав просить скасувати незаконне розпорядження відповідача. А оскільки поновлення на роботі фактично означає продовження трудових відносин, і в разі продовження трудових відносин, після закінчення дії контракту, цей контракт трансформується у звичайний трудовий договір, укладений на невизначений строк, просить позовні вимоги задовольнити в цілому.

В судовому засіданні позивач, його представники позовні вимоги підтримали з аналогічних підстав. Позивач уточнив, що після подачі позовної заяви він отримав поштою трудову книжку, в якій вчинено запис про його звільнення у зв'язку із закінченням дії контракту.

Представник відповідача Верховинської районної державної адміністрації в судовому засіданні відносно позову заперечила, суду пояснила, що дійсно оскаржуваним розпорядженням вони звільнили ОСОБА_2 у зв'язку із закінченням дії контракту. Вважає, що розпорядження є законним та винесене уповноваженим органом з огляду на таке. Контракт із позивачем було укладено із Верховинською районною державною адміністрацією у 2012 році. Після цього, рішенням суду було визнано незаконним звільнення позивача, що мало місце у 2014 році. В той же час, Верховинською районною радою були внесені зміни у рішення про розмежування повноважень відповідно до яких, питання про призначення і звільнення головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні мало вирішуватися виключною на пленарному засіданні ради. Однак, у зв'язку із тим, що контракт з позивачем укладався саме райдержадміністрацією, і рішенням суду обов'язок по поновленню ОСОБА_2 поклався на них, тому вони спочатку винесли розпорядження про поновлення на роботі позивача, а по закінченні дії контракту його звільнили. Крім цього зазначила, що власник їхню ініціативу про розгляд на сесії питання звільнення ОСОБА_2 не розглядав, а тому в інший спосіб припинити трудові відносини із ОСОБА_2 вони не вбачали. Одночасно вказала, що посада головного лікаря перебуває у штаті лікарні, яка здійснювала запис у його трудову книжку. Також вважає, що невиконання рішення суду про поновлення особи на роботі не трансформує контракт у безстроковий трудовий договір, а породжує наслідки, передбачені ст. 117 КЗпП України. Просить відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи Верховинської центральної районної лікарні в судовому засіданні 23.06.2017 відносно позову заперечила, суду пояснила, що лікарня підпорядковується власнику Верховинській районній раді від імені якого управління її майном здійснює Верховинська районна державна адміністрація. Вважає винесене розпорядження відповідачем законним, оскільки позивача звільнено внаслідок закінчення дії контракту. Ними було здійснено відповідний запис у дублікат трудової книжки, в якій попередньо поновлено усі записи про трудову діяльність позивача, а в подальшому цю трудову книжку надіслано позивачу поштою. Через відсутність в лікарні оригіналу трудової книжки та непредставлення її позивачем, були змушені виготовити її дублікат. Просить відмовити в задоволенні позову.

В останнє судове засідання представник третьої особи не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, документів про поважність своєї неявки суду не представила, а тому суд вважає за можливе завершувати розгляд справи у її відсутності.

Представник третьої особи Верховинської районної ради в судовому засіданні у вирішенні спору поклався на розсуд суду, пояснив, що дійсно з 2015 року саме до повноважень Верховинської районної ради відноситься вирішення питання про прийняття та звільнення головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні. Вказав, що дійсно в квітні 2017 року закінчилася дія контракту із позивачем, районна рада мала б колегіально на засіданні сесії вирішувати питання про його звільнення у зв'язку із цим, однак з невідомих йому причин його не вирішувала. В той же час районною державною адміністрацією прийнято розпорядження про звільнення ОСОБА_2 у зв'язку із закінченням дії контракту, яке він коментувати не вбачає за необхідне, просить постановити рішення згідно з вимогами чинного законодавства.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, а також представників третіх осіб, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд ухвалює судове рішення про таке.

Судом встановлено, що 20.04.2012 між головою Верховинської районної державної адміністрації Гондураком В.І. від імені Верховинської районної ради та в інтересах територіальної громади району і ОСОБА_2 було укладено контракт на термін з 20.04.2012 по 20.04.2017 про прийняття ОСОБА_2 на роботу на посаду головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні (а.с.114-119). У зв'язку із укладенням контракту, розпорядженням Верховинської районної державної адміністрації від 20.04.2012 №66-к (а.с.121) ОСОБА_2 призначено на посаду головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні з 20.04.2012 терміном на 5 років.

Рішенням Яремчанського міського суду від 07.05.2015, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 08.07.2015, задоволено позов ОСОБА_2 до Верховинської районної державної адміністрації, Верховинської центральної районної лікарні, Верховинської районної ради, третя особа на стороні відповідача: Департамент охорони здоров'я Івано-Франківської обласної державної адміністрації. Скасовано розпорядження від 18.07.2014 №181-к Верховинської районної державної адміністрації та наказ Верховинської центральної районної лікарні від 18 липня 2014 року №64 про звільнення з роботи головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні ОСОБА_2 та поновлено ОСОБА_2 на роботі на посаді головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні з 18 липня 2014 року.

На виконання вказаного рішення суду Яремчанським міським судом видано два виконавчі листи №354/606/14-ц, в яких наведено резолютивну частину рішення: «скасувати розпорядження №181-к від 18.07.2014 року Верховинської районної державної адміністрації та наказ №64 Верховинської центральної районної лікарні від 18 липня 2014 року про звільнення з роботи головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні ОСОБА_2 по п.3 ст.40 КЗпП України та припинення дії контракту. Поновити ОСОБА_2 на роботі на посаді головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні з 18 липня 2014 року».

Боржниками у виконавчих листах вказано Верховинську районну державну адміністрацію та Верховинську центральну районну лікарню.

Розпорядженням Верховинської районної державної адміністрації від 10.05.2016 №125-к скасовано розпорядження районної державної адміністрації від 18.07.2014 №187-к «Про звільнення ОСОБА_2.» та поновлено ОСОБА_2 на посаді головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні з 18.07.2014.

В іншій частині рішення суду щодо покладення обов'язків на боржника Верховинську центральну районну лікарню продовжує перебувати на примусовому виконанні та на даний час не закінчене. ОСОБА_2 фактично на роботі поновлений не був, до виконання посадових обов'язків головного лікаря його допущено не було, відповідного запису в трудовій книжці не вчинено, заробітну плату за спірний період з моменту незаконного звільнення і по 20.04.2017 не виплачувалося, що підтверджується рішеннями суду про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та середнього заробітку за затримку виконання рішення про поновлення на роботі. Зокрема, останнім рішенням Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 12.06.2017 (а.с.144-151), залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 13.07.2017 (а.с.152-154), задоволено позов ОСОБА_2, стягнуто з Верховинської центральної районної лікарні на його користь середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 10.05.2016 по 20.04.2017 в сумі 154741 грн. 91 коп.

Розпорядженням Верховинської районної державної адміністрації від 19.04.2017 №101-к (а.с.120) припинено дію контракту з ОСОБА_2, укладеного з головою районної державної адміністрації 20.04.2012. Звільнено ОСОБА_2 з посади головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні з 20.04.2017 у зв'язку із закінченням дії контракту. Доручено бухгалтерії Верховинської центральної районної лікарні провести з ОСОБА_2 фінансовий розрахунок.

Однак, відповідно до положень ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статутом Верховинської центральної районної лікарні в редакції станом на 2012 рік (а.с.82-91) власником комунального закладу охорони здоров'я є територіальні громади району в особі Верховинської районної ради, яка відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування» делегує Верховинській районній державній адміністрації повноваження щодо управління лікарнею. Пунктом 7.3 Статуту було передбачено, що призначення головного лікаря здійснюється районною державною адміністрацією за погодженням з ГУОЗ ОДА на контрактній основі в межах делегованих повноважень районною радою.

Такі функції щодо призначення та звільнення керівників установ та організацій, що є спільною власністю територіальних громад району делеговані Верховинській районній державній адміністрації, рішенням Верховинської районної ради від 07.03.2007 «Про внесення змін та доповнень до рішення районної ради від 24.06.1998 «Про затвердження переліку підприємств та об'єктів, які належать до районної комунальної власності» з додатками №1 та №2 (а.с.78-81).

Однак, рішенням Верховинської районної ради від 05.03.2015 «Про управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селища району» (а.с.92-96) визнано таким, що втратило чинність рішення районної ради від 16.10.1998, затверджено Перелік питань з управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селища району, яким встановлено, що виключно на пленарних засіданнях районної ради вирішуються питання щодо призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ, закладів та інших організацій спільної власності територіальних громад сіл, селища району за поданням голови районної ради або уповноваженого органу управління об'єктами спільної власності територіальних громад, сіл, селища району за погодженням з постійними (профільними) комісіями районної ради. Верховинській районній державній адміністрації делеговано інші повноваження щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селища згідно з додатком №2.

В подальшому, рішенням Верховинської районної ради від 15.07.2015 (а.с.97-104) затверджено Положення про порядок призначення та звільнення з посад керівників підприємств, установ, закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селища Верховинського району.

Крім цього, іншим рішенням від 15.07.2015 (а.с.112-113) Верховинською районною радою затверджено зміни до Статуту Верховинської центральної районної лікарні, якими п.7.3 Статут викладено у новій редакції: «Поточне керівництво діяльністю ЦРЛ здійснює головний лікар, який призначається на посаду і звільняється з посади на пленарному засіданні районної ради на умовах контракту…».

За таких обставин є переконливим висновок, що починаючи з 05.03.2015 Верховинська районна державна адміністрація втратила повноваження щодо припинення трудових відносин із керівниками комунальних закладів охорони здоров'я, що відносяться до спільної власності територіальних громад сіл, селища Верховинського району, зокрема Верховинської центральної районної лікарні. Такі повноваження відійшли до представницького органу Верховинської районної ради, а тому приймаючи оскаржуване розпорядження від 19.04.2017 №101-к про звільнення ОСОБА_2, Верховинська районна державна адміністрація діяла поза межами наданих їй повноважень. У зв'язку із наведеним прийняте нею розпорядження є незаконним, підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача в цій частині слід задовольнити.

Задовольняючи позовні вимоги в цій частині, одночасно судом не приймаються до уваги обґрунтування позивачем цієї позовної вимоги іншими обставинами.

Зокрема, безпідставними є посилання позивача на ту обставину, що недопустимим є припинення розпорядженням дії контракту з ним, як особою, яку не поновлено на роботі та яка не приступила до виконання своїх трудових обов'язків, оскільки такі не ґрунтуються на жодній правовій нормі та не випливають із положень укладеного із ним контракту. В той же час, порушене право позивача на працю, внаслідок незаконного звільнення та протягом тривалого не виконання рішення суду про його поновлення на роботі, було захищене судом шляхом прийняття рішень про стягнення середнього заробітку за вимушений прогул та за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі аж по час звільнення.

Також необґрунтованими є посилання позивача про те, що підставою визнання незаконним розпорядження є не проведення з ним розрахунку в день звільнення та не здійснення запису у трудовій книжці. Наслідком не проведення такого розрахунку може бути відповідальність власника або уповноваженого ним органу, передбачена ст. 117 КЗпП України, а не визнання недійсним самого рішення про припинення трудових відносин. До того ж, як встановлено в судовому засіданні, по день звільнення позивача 20.04.2017, рішенням суду стягнуто на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі. Щодо не здійснення запису у трудову книжку, то в судовому засіданні позивач визнав факт отримання поштою дубліката трудової книжки із записом про звільнення із займаної посади головного лікаря з 20.04.2017.

Безпідставними суд вважає посилання позивача і на обставину винесення розпорядження не в день закінчення дії контракту, а 19.04.2017, оскільки, як вбачається із змісту розпорядження припинення трудових відносин із позивачем передбачалося 20.04.2017, а не 19.04.2017.

Що стосується позовної вимоги про визнання укладеного трудового договору від 20.04.2012 між Верховинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 продовженим на невизначений строк, суд зазначає наступне.

Згідно з контрактом від 20.04.2012 року, укладеного з Верховинською районною державною адміністрацією, ОСОБА_2 був призначений на посаду головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні на термін з 20.04.2012 по 20.04.2017, та відповідно до умов п.10.1 якого контракт припиняється після закінчення терміну його дії (а.с.118). При цьому, умовами контракту не передбачено можливості продовження його дії на певний строк чи на невизначений строк за настання певних обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України (ч. 3 ст. 21 КЗпП України).

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Київської міської ради від 09.07.1998 р. № 12-рп/98, незважаючи на застереження, що містяться в Кодексі законів про працю України та інших актах трудового законодавства і спрямовані на захист прав громадян під час укладання ними трудових договорів у формі контрактів, сторонами в контракті можуть передбачатися невигідні для працівника умови: зокрема, це, як правило, тимчасовий характер трудових відносин, підвищена відповідальність працівника, додаткові підстави розірвання договору тощо. Тому сфера застосування контракту під час оформлення трудових відносин не може бути безмежною, вона визначається законами України, чинними міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постановами Верховної Ради України, указами Президента України, декретами і постановами Кабінету Міністрів України, прийнятими в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.

Пленум Верховного Суду України у п. 7 постанови № 9 від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз'яснив, що контракт є особливою формою трудового договору і укладається він, коли його застосування відповідає законодавству (ст. 21 КЗпП України). Власник або уповноважений ним орган може вимагати від працівника, який працює за трудовим договором, укладення контракту тільки в тому разі, коли він відноситься до категорії працівників, які згідно з законодавством працюють за контрактом (наприклад, керівники підприємств).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставою для припинення трудового договору є закінчення строку (п. п. 2 і 3 ст. 23 КЗпП України), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Припинення трудового договору після закінчення строку не вимагає заяви або іншого волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового трудового договору - контракту він виявив, коли його підписував. У цей же час він виразив і волю на припинення такого контракту після закінчення строку, на який він був укладений. Власник не зобов'язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за п. 2 ст. 36 КЗпП України.

За таких обставин у суду відсутні підстави вважати, що контракт із позивачем, як строковий договір трансформувався у безстроковий договір, оскільки як встановлено судом вимога власника про припинення дії контракту не вимагається за умови чіткого визначення умовами контракту порядку припинення строкового договору, що було сторонами дотримано. Крім цього, ні на час закінчення дії контракту, ні після цього, позивач трудові обов'язки головного лікаря не виконував, воля власника на укладення із позивачем контракту на новий термін була відсутня, що підтверджується наявним в матеріалах справи контрактом, укладеним 29.04.2016 між Верховинською районною радою та ОСОБА_9 (а.с.106-111).

А тому є переконливим висновок про те, що після спливу визначеного терміну в укладеному із ОСОБА_2 контракті, дія строкового трудового договору припинилася 20.04.2017, і його дія могла бути продовжена виключно за умови завчасно висловленого волевиявлення двох сторін шляхом укладення контракту на новий термін.

До того ж, відповідно до п.4.2 Положення про порядок призначення та звільнення з посад керівників об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селища Верховинського району, затвердженого рішенням Верховинської районної ради від 15.07.2015 (а.с.102), у разі закінчення терміну дії контракту, а також за наявності умов, передбачених п.3.19 цього Положення, контракт вважається припиненим без прийняття про це районною радою рішення.

На підставі наведеного, суд приходить до переконання про безпідставність позовних вимог про визнання укладеного трудового договору від 20.04.2012 між Верховинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 продовженим на невизначений строк, у зв'язку із чим в їх задоволенні слід відмовити.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, суд частково задовольняючи позовні вимоги позивача, враховуючи факт звільнення позивача від сплати судового збору, покладає на відповідача судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88,209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження Верховинської районної державної адміністрації від 19.04.2017 за №101-к про припинення дії контракту та звільнення ОСОБА_2 з посади головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні з 20 квітня 2017 у зв'язку із закінченням дії контракту.

В задоволенні позову про визнання трудового договору, укладеного між Верховинською районною державною адміністрацією і ОСОБА_2 від 20.04.2012 продовженим на невизначений строк, відмовити за безпідставністю вимог.

Стягнути з Верховинської районної державної адміністрації на користь держави судовий збір в розмірі 640 гривень 00 копійок (шістсот сорок гривень нуль копійок).

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Івано-Франківської області через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: А.Б. Бучинський