2-38/07
РІШЕННЯ
іменем України
23 січня 2007 року Обухівський районний суд
Київської області в складі головуючого - судді Кулініченко Г.В., при секретарі судового засідання: Войцеховській Н.В. за участю: Старостенко Д.М., Павлюка М.П., Іщук Г.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом прокурора Обухівського району Київської області в інтересах ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства „Зв'язок" про визнання недійсним приватизацію житлового будинку, виключенню з переліку майна та вчинення певних дій ;
встановив:
Прокурор звернувся з позовною заявою до суду. Обґрунтовуючи яку зазначив, що в 1994-1995 роках було здійснено приватизацію територіального виробничо-експлуатаційного підприємства «У-С-5» та створено орендне підприємство «Зв'язок».. Даному підприємству згідно договору купівлі-продажу регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області було продано цілісний майновий комплекс. З часом, після придбання цілісного майнового комплексу, орендне підприємство було реорганізоване у закрите акціонерне товариство «Зв'язок» -відповідача по справі. Під час придбання цілісного майнового комплексу був також; придбаний житловий будинок АДРЕСА_1, в якому проживає позивач - ОСОБА_1 разом з родиною, тим самим позивач був позбавлений разом з родиною права на отримання у власність даного будинку, а тому прокурор просить в судовому порядку, визнати недійсною приватизацію даного житлового будинку та зобов'язати відповідача передати його на баланс регіонального відділення фонду Державного майна України у Київській області.
В судовому засіданні прокурор свій позов збільшив, а саме крім вимог зазначених у позові також просить виключити даний будинок з переліку майна, що приватизовано відповідачем.
Позивач - ОСОБА_1 в судовому засіданні позов прокурора підтримав і просить його задовольнити, вказавши, що він разом з своєю родиною проживає в даному будинку більше десяти років, приватизація майнового комплексу була проведена з порушенням законодавства, так як його не повідомляли, в зв'язку чим він разом з своєю родиною позбавлений можливості отримати у власність займаний будинок, що сприяє погіршенню відносин між; ним та відповідачем, а тому просить в судовому ; порядку захистити його права та задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволенняІ позову, вказавши, що будинок в якому проживає позивач разом з родиною ні коли не
мав статусу житлового, суперечності між ними та позивачем не виникають,
приватизація була проведена відповідно до законодавства України, з часу укладення
договору купівлі-продажу майнового комплексу пройшло більше десяти років, тим
самим позов поданий поза строками позовної давності, а тому відповідач просить
застосувавши строк позовної давності відмовити в задоволенні позову повністю.
Представник регіонального відділення фонду державного майна України в
Київській області в судовому засіданні зазначив, що продаж майнового комплексу був
здійснений у відповідності до законодавства України, а тому просить в задоволенні
позову відмовити.
Третя особа по справі - ОСОБА_2 в судовому засіданні вказала, що вона є дружиною позивача, разом з ним та дитиною постійно проживають в даному будинку,
2
але вони не мають можливості отримати його у власність, а тому просить позов задовольнити.
Суд заслухавши прокурора, позивача, представника відповідача, регіонального відділення фонду державного майна України в Київській області, третю особу, досидівши матеріали справи встановив наступне.
04 серпня 1980 року позивач був прийнятий на посаду кабельника-спаювальника в виробниче-технічне управління зв'язку і радіонавігації Главрічкофлота УРСР, що підтверджується копією трудової книжки.(а.с.29,30,82,84)
16 лютого 1981 року згідно рішення виконавчого комітету Обухівської районної ради народних депутатів Київської області НОМЕР_1, на підставі рішення адміністрації і профспілкової організації виробничо-технічного управління зв'язку і радіонавігації Главрічкофлота УРСР, позивачу з складом сім'ї два чоловіка була надана службова житлова площа в будинку АДРЕСА_1, що підтверджується копією рішення.(а.с.48,99,291).
16 лютого 1981 року позивач, на підставі рішення виконавчого комітету Обухівської районної ради народних депутатів Київської області НОМЕР_1, отримав службовий ордер НОМЕР_2 на зайняття двох кімнат в будинкуАДРЕСА_1, що підтверджується копією ордера. (а.с.35,8б).
07 травня 1982 року виробничо-технічне управління зв'язку і радіонавігації Главрічкофлота УРСР згідно договору передало безоплатно тресту Укртрубопроводстрой будівлі і споруди в смт. Козин Обухівського району Київської області, що підтверджується копією договору і додатками, (а.с.50-52,101-104,215-218)
26 листопада 1982 року виробничо-технічне управління зв'язку і радіонавігації Главрічкофлота УРСР та госпрозрахунковий виробничо-технічний вузол зв'язку Главукрнафтогазстрой взяли на себе виконання умов договору від 07 травня 1982 року, а саме один передав, а іншій прийняв на баланс об'єкти та споруди згідно додатків до договору від 07 травня 1982 року, що підтверджується договором, (а.с.210-212)
25 березня 1994 року колективом територіального виробничо-експлуатаційного підприємства У-С-5 було створено організацію орендарів ТВЕП У-С-5, що підтверджується положенням про організацію орендарів (а.с151-156).
29 квітня 1994 року згідно наказу в.о. начальника регіонального відділення Фонду Державного майна України по Київській області №88-ВП, на підставі заяви орендарів Територіального виробничо-експлуатаційного підприємства «У-С-5» про заключения договору оренди з викупом, було наказано провести інвентаризацію та здійснити оцінку вартості майна підприємства на 01 травня 1994 року, що підтверджується копією наказу, (а.с. 162,284)
11 травня 1994 року згідно наказуНОМЕР_3 в.о. начальника регіонального відділення Фонду Державного майна України по Київській області був затверджений акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу Територіального виробничо - експлуатаційного підприємства «У-С-5», з визначенням загальної вартості даного майнового комплексу та вартість майна, що підлягає приватизації, що підтверджується копією наказу, затвердженого акту та відомості розрахунку вартості будівель, споруд.(а.с.41-45,93-96,160,163,164,281-283)
11 травня 1994 року регіональне відділення фонду Державного майна України по Київській області уклало договір оренди державного майна з орендним підприємством „Зв'язок", що підтверджується п.1.1. договору купівлі-продажу від 08 червня 1995 року.(а.с.205)
06 червня 1994 року було зареєстровано орендне підприємство «Зв'язок», що підтверджується копією розпорядження (а.с. 157) та свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с. 158)
3
08 червня 1995 року регіональне відділення фонду Державного майна по Київській області продало, а орендне підприємство»Зв'язок» придбало цілісний майновий комплекс поАДРЕСА_1, що підтверджується копією договору та актом оцінки вартості даного комплексу, (а.с. 205-208, 276-279,)
16 червня 1995 року регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області передало , а орендне підприємство «Зв'язок», згідно з договором купівлі-продажу №11/12 ВІТ від 08 червня 1995 року, прийняло продане за станом на 01 травня 1994 року державне майно, що підтверджується відповідним актом. (а.с. 165,280).
16 червня 1995 року орендне підприємство «Зв'язок» на підставі договору купівлі-продажу №11/12-ВП від 08 червня 1995 року отримало свідоцтво про власність №18-ВП, що підтверджується копією свідоцтва, (а.с.46,97,167)
21 травня 1996 року було видане свідоцтво про переєстрацію орендного підприємства «Зв'язок» в закрите акціонерне товариство «Зв'язок», що підтверджується копією свідоцтва, (а.с. 47,98).
20 грудня 2005 року наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області №14-25-11/19 було скасовано свідоцтво про власність від 16 червня 1995 року №18-ВП, видане орендному підприємству «Зв'язок», що підтверджується копією листа, (а.с. 159).
15 травня 2006 року ЗАТ „Зв'язок" отримало свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджується копією свідоцтва.(а.с. 168).
Встановивши обставини справи суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З встановлених судом обставин вбачається, що позивач перебуваючи в трудових відносинах з 04 серпня 1980 року по 13 вересня 1993 року з виробничо-технічним управлінням зв'язку та радіонавігації Главрічфлотом УРСР отримав службове житло в будинку, яке перебувало на балансі даного підприємства, що вказує на виникнення між позивачем та підприємством, яке прийняло його на роботу та надало службове житло, трудових та житлових правовідносин. Дані правовідносини взаємопов'язані, так як перебуваючи в трудових відносинах з підприємством позивач мав право на користування наданим йому службовим житлом. З часом позивач припинивши трудові відносини з підприємством продовжив дали проживати в займаному ним приміщенні, яке вже не перебувало на балансі даного підприємства, так як воно, під час проживання в ньому позивача, передало його в комплексі відповідно до договору та діючого на той час законодавства іншому підприємству, а з часом було реалізовано відповідно до Закону України «Про приватизацію державного майна».( надали - Закон).
Згідно ст. 1 даного Закону встановлено, що приватизація державного майна - це відчуження майна, що перебуває у державний власності на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до даного Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України, згідно ст. 15 Закону встановлені способи приватизації, а згідно ст. 17 Закону визначені особливості приватизації майна, зданого в оренду, які також встановлені Декретом Кабінету Міністрів України №57-93 від 20 травня 1993 року «Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду», що відповідає приватизації орендним підприємством «Зв'язок» (правоприемником якого є відповідач) цілісного майнового комплексу в смт. Козин Обухівського району Київської області та вказує на правомірність дій відповідача та регіонального відділення Фонду Державного майна України по Київській області.
Частиною першою статті 27 Закону встановлено, що при приватизації майна державного підприємства як цілісного майнового комплексу шляхом його викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом між продавцем і покупцем укладається відповідній договір купівлі-продажу, а згідно частини четвертою даної статті встановлено, що даний
4
договір підлягає нотаріальному посвідченню і право власності на приватизований об'єкт переходить з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу , що також вказує на правомірність дій відповідача та регіонального відділення фонду Державного майна України по Київській області при укладанні договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу в смт. Козин Обухівського району Київської області. При цьому в п. 1.1 договору купівлі-продажу зазначено, що придбавається державне майно цілісний майновий комплекс, тобто єдиний об'єкт, що підтверджується п.1.2 даного договору, таким чином окрема приватизація будинку , в якому проживає позивач не було, тим самим вимога про визнання приватизації окремої будівлі від загального об'єкту приватизації є безпідставна.
Згідно ч.5 ст. 27 даного Закону встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду, господарського суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу у визначені строки, таким чином встановлено, що договір купівлі-продажу може бути розірваний тільки за вимогою однієї із сторін, яка уклала договір, а не за вимогою сторони, яка подала позов, не будучи стороною по договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу. При цьому розривається або визнається недійсним укладений договір по придбанню цілісного майнового комплексу, який є завершальним етапом при приватизації, а не визнається недійсною приватизація в частині окремого приміщення включеного в загальний об'єкт приватизації , що вказує також на безпідставність позовних вимог. Суд також не вбачає підстав для визнання договору недійсним згідно ст. 215 ЦК України, як зазначено в позові, так як згідно даної статті встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог встановлених частинами першої-третьою, п'ятою 203 ЦК України, а саме зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, з пояснень сторін, матеріалів справи, вбачається, що договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу відповідає вимогам ст.203 ЦК України, тобто даний договір не суперечить законодавству України, укладений особами, які мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення було вільним і відповідало їх внутрішній волі, а також правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що вказує на його відповідність законодавству та не обґрунтованість позовних вимог.
Вимоги про виключення з переліку майна, що приватизовано відповідачем спірної будівлі та зобов'язання відповідача передати житловий будинок на баланс регіонального відділення Фонду державного майна України у Київській області є похідними від визнання приватизації недійсною, яка судом не задовольняється, але крім цього судом встановлено, що даний будинок ніколи не був житловим, тобто для його будівництва не відводилась земельна ділянка, він не був зареєстрований та не перебував на балансі підприємства, як житловий будинок, що підтвердив в судовому засіданні представник Обухівського БТІ, що також вказує на безпідставність позовних вимог. Зауваження позивача, що приватизація цілісного майнового комплексу проведена з порушенням Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду", не відповідає ст.1 даного Закону, згідно якої встановлено, що „приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та однокімнатних будинках, де мешкають два і більше наймачів , та належних до них господарських споруд і приміщень державного житлового фонду на користь громадян України", тобто приватизація державного житлового фонду спрямована на передачу житлового фонду, тобто відповідної квартири, будинків чи кімнат, яке віднесені до житлових, у власність громадян України, що не відповідає обставинам справи, згідно яких здійснювалась приватизація, тобто відчуження державного майна - цілісного майнового комплексу , а не квартири, будинку, які не були віднесені та не рахувалися
5
житловим фондом, тим самим була здійснена приватизація державного майна, а не житлового фонду.
Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову також в загальному згідно до ст.256,257,261 ЦК України, так як особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу на протязі трьох років з дня коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. З часу укладення договору купівлі-продажу пройшло більше 10 років, що вказує на пропущення позивачем строку позовної давності для звернення до суду. Зауваження позивача, що він не пропустив строк позовної давності, так як взнав про порушення свого права в 2002 році при зверненні до прокуратури, спростовується поясненнями сторін та матеріалами справи. Відповідач відповідно до ст.267 ЦК України просить суд , в зв'язку з спливом позовної давності, відмовити в задоволенні позову, а тому суд не вбачаючи поважності причин пропуску позивачем строку позовної давності, також вважає за необхідне відмовити в позові із даних підстав.
При цьому згідно ст.3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, але позивачем ні в позовній заяві ні в судовому засіданні не було зазначено які його права порушені. Зауваження позивача про порушення його житлових прав не підтверджується з пояснень сторін та письмових доказів, зауваження позивача про порушення його права на приватизації зайнятого приміщення також не відповідає обставинам справи, так як зайняте приміщення ні має статусу житлового, а відповідач проживає в ньому, як в службовому, а згідно ст.2 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" встановлено, що не підлягають приватизації квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових.
Керуючись ст.ст. 3,10,15,59,60,72,213,215 ЦПК , ст.ст. 203,215,256,257,261,267 ЦК
України, ст.ст. 1,15,17,27 Закону України «Про приватизацію державного майна» ,
ст. 1,2 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову прокурора Обухівського району Київської області в інтересах
ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства „Зв'язок"
про визнання недійсним приватизацію житлового будинку, виключенню з переліку
майна та вчинення певних дій відмовити повністю.
Дана рішення може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області
через Обухівській районний суд на протязі двадцяти днів після подання заяви
про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня
складання рішення в повному обсязі.