Ц.с.№2-43/07

РІШЕННЯ іменем України

23 січня 2007 року                                                                              Обухівський районний суд Київської області в складі:

Головуючого - судді Кулініченко Г.В.,

при секретарі судового засідання - Войцеховській Н.В.

за участю представників - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення страховового відшкодування, пені, збитків та моральної шкоди,

установив:

Позивач звернувся з даною позовною заявою до суду. Обґрунтовуючи яку зазначив, що 23 грудня 2003 року між ним, відповідачем та ТзОВ «Укрпромбанк» був укладений договір добровільного страхування транспортного засобу - автомобіля марки - Hyundai Santa Fe, 2003 року випуску, з державним номерним знакомНОМЕР_1. У відповідності з даним договором позивач сплатив перший внесок. 18 березня 2005 року відбулася дорожньо-транспортна пригода внаслідок якої застрахований транспортний засіб був пошкоджений, відновлюваний ремонт якого становить - 98396 грн. 91 коп.. Позивач звернувся з письмовою заявою до відповідача про страхове відшкодування на його користь, але відповідач відмовив в  її задоволенні, в зв'язку з чим позивач просить в судовому порядку стягнути з відповідача на його користь, на рахунок третьої особи, страхове відшкодування в сумі 97866 грн. 91 коп. ( з вирахуванням франшизи-530 грн.), пені - 17254 грн. 06 коп., збитків - 9194 грн. 75 коп., моральної шкоди - 10000 грн., та судові  витрати.

              В судовому засіданні представник позивача свій позов уточнив, а саме просить його задовольнити в повному обсязі, стягнувши кошти в загальному на його користь, без перерахування на користь третьої особи.

Представник відповідача в судовому засіданні з позовом не погодився, вказавши, що відповідач неналежно виконував договірні зобов'язання за договором страхування, а саме у визначений договором строк не сплатив внесок за другий рік страхування, на письмові зауваження відповідача про необхідність сплати даного внеску та розірвання договору позивач уваги не звертав, своєчасно не повідомив відповідача

 про настання страхового випадку, не надав документів поважності пропуску даного строку, не пред'явив для огляду після дорожньо-транспортної пригоди пошкоджений автомобіль, в зв'язку з чим відповідач відмовив в задоволенні заяви позивача про виплату страхового відшкодування, а тому просить в позові відмовити повністю.(43-47).

Представник третьої особи - ТзОВ «Укрпромбанк» в судовому засіданні позов підтримав і просить його задовольнити.

Суд заслухавши представників сторін, третьої особи встановив наступне.

25 грудня 2003 року сторони по справі та третя особа уклали договір добровільного страхування засобів наземного транспорту, згідно п.1.1. якого Страховик зобов'язувався у разі настання випадку  виплати Страхувальнику (Вигодонабувачу) страхове відшкодування на умовах і в обсязі, передбачених  Договором та Правилами добровільного страхування наземного транспорту, діючих у Страховика, а Страхувальник зобов'язувався вчасно і в повному обсязі оплачувати страхові платежі і виконувати інші  умови Договору, що підтверджується копією договору (13,14), визнається та не оспорюється сторонами в  судовому засіданні. 15 листопада 2004 року відповідач повідомляє позивача про необхідність сплати страхового платежу за другий рік до 23 грудня 2004 року, а у разі не сплати договір припиняє дію з 25 грудня 2004 року, що підтверджується копією листа НОМЕР_2. (а.с.58).09 березня 2005 року позивач, через представника, сплатив на користь відповідача страховий платіж, що підтверджується квитанцією. (а.с. 15,57). 16 березня 2005 року відповідач повідомив позивача, що договір страхування припинив свою дію з 23 грудня 2004 року, а проплата проведена представником позивача може бути врахована для поновлення договору страхування з дня огляду транспортного засобу позивача представником відповідача, що підтверджується копією листаНОМЕР_3 (а.с.59,60). 18 березня 2005 року на автодорозі Одеса -Новоазовськ трапилось дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої транспортний засіб під керуванням позивача отримав пошкодження, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення (а.с.55), письмовими поясненнями позивача (а.с.54) та постановою Обухівського районного суду Київської області від 18 травня 2005 року (а.с.52).

2

28 березня 2005 року позивач надав відповідачу пояснення про дорожньо-транспортну пригоду, яка відбулася 18 березня 2005 року, що підтверджується копією пояснень, (а.с.95).

10 червня 2005 року відповідач своїм листом НОМЕР_4 відмовив позивачу в виплати страхового відшкодування, що підтверджується копією листа, (а.с.16,61,63,75,76 ).

10 червня 2005 року відповідач своїм листом НОМЕР_4-а повідомив позивача про припинення договору страхування з грудня 2004 року та про необхідність повідомлення відповідача про повернення сплачених представником позивача коштів, що підтверджується копією листа, (а.с.66).

Встановивши обставини справи суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 979 ЦК України, ст. 16 Закону України «Про страхування» встановлено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується оплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору, а згідно ст. 982 ЦК України та даної статті Закону України «Про страхування» встановлено, що істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, таким чином між сторонами по справі, третьою особою виникли правовідносини в частині страхування транспортного засобу. Даний договір відповідає вимогам встановленим законодавством України, а згідно ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином, але як вбачається з матеріалів справи, позивач своїх обов'язків належним чином не виконував, так згідно п.5.4 договору встановлено, що у випадку укладання між Страхувальником і Банком кредитного договору більш ніж на рік страхова премія по договору зазначена в п.2.3.4 договору, сплачується Страхувальником на рахунок Страховика за кожен рік окремо, в наступному порядку : за перший рік страхування сплачується при укладанні договору; за другий рік сплачується до грудня 2004 року; за третій рік страхування до грудня 2005 року. Таким чином підставою виплати страхового відшкодування є своєчасна проплата, а позивач же здійснив першу оплату при укладанні договору, наступну же здійснив поза встановленими договором строками, що згідно ст. 997 ЦК України та ст. 28 Закону України «Про страхування» є підставою для припинення договору страхування. При цьому позивач будучі повідомлений своєчасно письмово відповідачем про необхідність здійснення оплати, оплату на протязі десяти днів з часу попередження не здійснив, тим самим позивач здійснив оплату після припинення договору страхування. Припинення договору страхування не створює підстав для страхового відшкодування. Згідно ст. 989 ЦК України встановлено, що страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором, а згідно п.7.3.7 договору встановлено, що страхувальник зобов'язаний негайно, на протязі 48 годин, з моменту, як у страхувальника виникне така можливість, будь-яким документованим засобом зв'язку повідомити страховика про настання страхового випадку, таке повідомлення могло бути здійснено факсом, телеграмою або рекомендованим листом, а як вбачається з пояснень сторін, матеріалів справи позивач у визначений договором термін та порядок відповідача не попередив, а звернувшись до відповідача про страхове відшкодування, про поважність причини не своєчасного повідомлення відповідача не повідомив. При цьому відповідач як в досудовому порядку так і під час розгляду справи неодноразово пропонував позивачу вирішити питання про страхове відшкодування при наданні документів про поважність пропущення строку повідомлення про страховий випадок, але позивач таких доказів не надав, а надані докази спростовувались матеріалами справі і свідчили про відсутність поважності причин пропущення позивачем даного строку.

Згідно ст. 991 ЦК України та ст. 26 Закону України «Про страхування» встановлені підстави для відмови в виплати страхового відшкодування при настанні страхового випадку, а тому суд вважає, що відмова відповідача в виплати позивачу страхового відшкодування правовірна, а вимоги позивача про стягнення з нього коштів безпідставні в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10,15,59,60,213,215 ЦПК України, ст.ст. 526,979,982,989,991,997 ЦК України, ст.ст. 16,26,28 Закону України „Про страхування", суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення страхового відшкодування, пені, збитків та моральної шкоди відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київського області через Обухівський районний суд на протязі двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана не пізніше 10 днів з дня складання повного рішення, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України,.