Номер провадження: 22-ц/785/3282/17

Головуючий у першій інстанції Мазун І. А.

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

- головуючого судді - Заїкіна А.П.,

- суддів: - Калараш А.А., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря - Гарбуз В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні власністю, земельною ділянкою, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 січня 2017 року,

встановила:

У травні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з вищезазначеним уточненим у липні місяці позовом, в якому остаточно просила: 1) зобов'язати ОСОБА_5 усунути перешкоди в користуванні її власністю та земельною ділянкою за адресою - АДРЕСА_1 шляхом демонтування віконного отвору в приміщенні 2-2 в літ. «А», який самочинно прорубаний у її двір, а також металевої решітки на цьому віконному отворі; 2) зобов`язати ОСОБА_5 не перешкоджати їй в проведенні робіт по демонтажу віконного отвору та металевої решітки у приміщенні 2-2 в літ.»А» за адресою - АДРЕСА_1; 3) стягнути з ОСОБА_5 на її користь судові витрати.

Позовні вимоги ОСОБА_4 обґрунтовувала тим, що на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 09.06.1980 року їй належить - 14/25 часток у спільній частковій власності домоволодіння АДРЕСА_1 Співвласником інших - 11/25 часток домоволодіння є ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 18.01.1980 року.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 19.08.1998 року, яке набрало законної сили, між ними був визначений порядок користування житловим будинком та земельною ділянкою. В 1996 р. відповідач самочинно добудував по межі по лінії її в`їзду прибудову літ. «А1» (2-6), при цьому закривши по фасаду в літ. «А» в приміщенні 2-2 два віконних отвори, а до неї у двір самочинно прорубав віконний отвір в глухій капітальній стіні.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 10.11.2006 року, було зобов'язано ОСОБА_5 вдосконалити водовідвід з даху літ. «А1» (2-6), демонтувати віконний отвір в жилому приміщенні 2-2, площею - 20,3 кв. м., будинку літ. «А», як самочинно зроблений на земельну ділянку у двір ОСОБА_4.

На виконання вказаного рішення апеляційного суду віконний отвір було демонтовано та закладено цеглою на розчині з цементу та піску. Однак, 19.07.2014 року відповідач за її відсутності, без будь-яких правових підстав, незаконно увійшов до її двору та самочинно зруйнував частину глухої капітальної стіни будинку літ. «А» (2-2) та цегляну кладку із штукатуркою, облаштувавши віконний отвір. 07.11.2014р. встановив металеву решітку на віконному отворі в приміщенні (2-2) літ. «А», який незаконно відкрив 19.07.2014 р.. Вищевказані дії відповідача порушують її право власності, право користування земельною ділянкою, порушує будівельні, пожежні, санітарні норми та правила.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 19.01.2016 р. позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 задоволено.

Зобов`язано ОСОБА_5 усунути ОСОБА_4 перешкоди в користуванні власністю та земельною ділянкою шляхом демонтування віконного отвору в приміщенні 2-2 в літ. «А» за адресою - АДРЕСА_1, який самочинно прорубаний ним у двір ОСОБА_4, а також демонтування металевої решітки на вказаному віконному отворі.

Зобов`язано ОСОБА_5 не перешкоджати ОСОБА_4 в проведенні робіт по демонтажу віконного отвору та металевої решітки в приміщенні 2-2 в літ. «А» за адресою - АДРЕСА_1.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судовий збір в сумі - 243,60 грн..

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 06.04.2016 р. було залишено без задоволення заяву ОСОБА_5 про виправлення помилки у мотивувальній частині рішення, яку заявник подав до канцелярії Малиновського районного суду м. Одеси 17.03.2016 р..

16.03.2016 р. від ОСОБА_5 до канцелярії Малиновського районного суду м. Одеси надійшла заява про перегляд рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19.01.2016 р. у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 07.11.2016 р. у задоволенні вказаної заяви ОСОБА_5 було відмовлено.

На ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 07.11.2016 р. ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, яку було відхилено ухвалою апеляційного суду Одеської області від 01.02.2017 р..

03.02.2017 р. ОСОБА_5 звернувся за апеляційною скарга на рішення Малиновського районного суду м. Одеси 19.01.2016 р., в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції. Ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 у повному обсязі. Посилається на те, що рішення судом першої інстанції ухвалено при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримала викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги.

ОСОБА_4 у письмових запереченнях на апеляційну скаргу вважала необхідним скаргу відхилити. Рішення суду першої інстанції залишити без змін. Посилалася на те, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 19.08.1988 р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 29.11.1988 р., між сторонами визначено порядок користування земельною ділянкою. У 1996 р. ОСОБА_5 самочинно прибудував до житлового будинку літ. «А» прибудову під літ. «А1». При цьому він закрив два вікна, які виходили із приміщення 2-2 на фасад будинку, та одночасно прорубав у цій кімнаті віконний отвір у глухій стіні до неї у двір. Рішенням апеляційного суду Одеської області від 10.11.2006 р., залишеним без змін ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.01.2007 р., ОСОБА_5 було зобов'язано демонтувати вікно. У березні 2010 р. за участю державного виконавця, працівників міліції, оскільки ОСОБА_5 добровільно відмовлявся виконати рішення суду, рішення суду було виконано примусово. 19.07.2014 р. ОСОБА_5 самоправно, у її відсутність, знову облаштував вікно у кімнаті 2-2, прорубавши отвір у глухій стіні в сторону її двору, поставив металеву решітку. Діти постійно в житловому будинку відповідача не проживають, а тільки приїжджають на деякий час.

ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримала викладені у письмових запереченнях на апеляційну скаргу доводи та вимоги.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України колегія суддів перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції вищезазначеним вимогам законодавства у повній мірі не відповідає.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_4 в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості (Т. 1, а. с. 225 - 230).

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції, на підставі наданих сторонами і досліджених судом доказів, дійшов правильного висновку про існування між сторонами правовідносин із спільної часткової власності, захисту права власності, необхідність відновлення порушеного права позивачки шляхом демонтування самочинно прорубаного віконного отвору та металевої решітки на вказаному віконному отворі. Висновки суду в цій частині відповідають обставинам справи, вимогам норм матеріального (ст. 41 Конституції України, ст. ст. 316, 317, 355, 356, 358, 391 ЦК України) та процесуального (ст. ст. 10, 11, 60, 179, 213, 214 ЦПК України) права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду в цій частині.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

На підставі рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 09.06.1980 року (Т. 1, а. с. 7) ОСОБА_4 є власником - 14/25 частин домоволодіння АДРЕСА_1, ОСОБА_5, на підставі договору купівлі-продажу від 18.01.1980 року, - 11/25 частин цього ж домоволодіння.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 19.08.1988 року по справі за № 2-114/1988 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 встановлено порядок користування земельною ділянкою, на якій розташовано їхній будинок. Позивачці ОСОБА_4 виділена земельна ділянка площею- 341,72 кв. м, а відповідачу земельна ділянка площею - 284,28 кв. м..

У 2005 році ОСОБА_4 звернулася до суду з новим позовом до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, про зобов'язання демонтувати віконний отвір, вдосконалити водовідвід та інше.

Рішенням апеляційного суду Одеської області 10 листопада 2006 року (Т. 1, а. с. 20 - 22) зобов'язано ОСОБА_5 демонтувати віконний отвір у житловому приміщенні 2-2, площею - 20,3 кв. м., будинку літера «А», як самочинно зроблений на земельну ділянку у двір ОСОБА_4.

Ухвалою Верховного суду України від 05 січня 2007 року (Т. 1, а. с. 24) відмовлено ОСОБА_5 у відкритті касаційного провадження у справі.

Вищевказаним рішенням апеляційного суду Одеської області від 10 листопада 2006 року встановлено, що внаслідок самовільної прибудови приміщень зі сторони фасаду будинку літера "А" відповідач закрив два віконні отвори у житловій кімнаті 2-2, площею - 20,3 кв. м., і самочинно прорубав віконний отвір із вказаної кімнати, який виходить на земельну ділянку позивачки.

Відповідач добровільно не виконав зазначене рішення суду, постановою першого Малиновського ВДВС Одеського міського управління юстиції №В-9/31 від 11.03.2010р. було залучено до проведення виконавчих дій двох працівників органів внутрішніх справ. Рішення суду було виконане лише - 18.03.2010 року, а саме віконний отвір було закладено цеглою на розчині цементу та піску, про що свідчить постанова № В-9/31 про закінчення виконавчого провадження від 18.03.2010р., винесена державним виконавцем першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції.

У 2014 р., за відсутності відповідних дозвільних документів, затвердженого у встановленому порядку проекту реконструкції, відповідач знову відкрив замурований віконний отвір, що не заперечував представник відповідача у судовому засіданні.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності є непорушним.

Згідно із ст. ст. 316, 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За правилами, передбаченими ст. ст. 355, 356, 358 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Спільна власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Статтею 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що права позивачки порушені. Позовні вимоги останньої про усунення перешкод у користуванні власністю та земельною ділянкою шляхом демонтування вікна та металевої решітки є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апелянта про те, що суд безпідставно проігнорував наявність нововиявлених обставин - народження 23.02.2016 р. онуки, яка зареєстрована у його житловому будинку, житлова кімната, в якій він облаштував віконний отвір, є дитячою, нею не можна користуватися без наявності природного освітлення, безпідставно відмовлено в обстеженні кімнати службою у справах дітей, не спростовують висновків суду першої інстанції про самочинне облаштування віконного отвору.

Доводи апелянта щодо наявності як на його думку у рішенні описок можуть бути усунуті у передбаченому ст. 219 ЦПК України порядку.

Доводи апелянта про його звільнення від сплати судового збору є безпідставними, оскільки відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій звільнені від сплати судового збору тільки у справах пов'язаних із порушенням їх прав. Дана справа не стосується порушення прав учасника бойових дій.

Разом з тим, не можна погодитися з рішенням суду першої інстанції в частині зобов'язання ОСОБА_5 не перешкоджати ОСОБА_4 в проведенні робіт по демонтажу віконного отвору та металевої решітки в приміщенні 2-2 в літ. «А» за адресою - АДРЕСА_1.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У випадку невиконання рішення суду примусове виконання рішення суду покладено на Державну виконавчу службу, яка примусово виконує судове рішення у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Оскільки позивачка просить зобов'язати ОСОБА_5 не перешкоджати їй в проведенні робіт по демонтажу віконного отвору та металевої решітки, тобто в проведенні робіт у майбутньому, колегія суддів вважає, що у задоволенні цих позовних вимог необхідно відмовити, оскільки права позивачки на час розгляду справи не порушені. Вона передчасно звернулася до суду. Посилання суду першої інстанції на ч. 2 ст. 386 ЦК України є помилковими, оскільки у даному випадку мова йде не про можливе порушення права власності.

Таким чином, апеляційна скарга є частково обґрунтованою, її треба задовольнити частково.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 307, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Підставою для скасування рішення суду є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки висновки суду в частині зобов'язання ОСОБА_5 не перешкоджати ОСОБА_4 в проведенні робіт по демонтажу віконного отвору та металевої решітки в приміщенні 2-2 в літ. «А» за адресою - АДРЕСА_1 не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції в цій частині порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цій частині, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню. Необхідно ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні власністю, земельною ділянкою шляхом зобов'язання ОСОБА_5 не перешкоджати ОСОБА_4 в проведенні робіт по демонтажу віконного отвору та металевої решітки в приміщенні 2-2 в літ. «А» за адресою - АДРЕСА_1 відмовити.

В решті рішення необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 січня 2017 року в частині зобов'язання ОСОБА_5 не перешкоджати ОСОБА_4 в проведенні робіт по демонтажу віконного отвору та металевої решітки в приміщенні 2-2 в літ. «А» за адресою - АДРЕСА_1 - скасувати. Ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні власністю, земельною ділянкою шляхом зобов'язання ОСОБА_5 не перешкоджати ОСОБА_4 в проведенні робіт по демонтажу віконного отвору та металевої решітки в приміщенні 2-2 в літ. «А» за адресою - АДРЕСА_1 - відмовити.

В решті рішення - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене до касаційного суду протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: А. А. Калараш

С. О. Погорєлова