Справа № 214/9217/15-ц

2/214/190/17

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 липня 2017 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Ковтун Н.Г.,

при секретареві – Горбуновій Л.С.,

за участі представника відповідача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в обгрунтування якого зазначив наступне. Відповідно до укладеного Договору № 1/259-МК від 26 вересня 2007 року, відповідач отримав кредит в розмірі 15 000 доларів США терміном до 30 травня 2010 року та зобов"язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами. Відповідно до договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку - щомісяця в період сплати відповідач повинен надати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. Згідно договору у випадку порушення зобов"язань за кредитним договором відповідач сплачує Банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом. Позивач зобов"язання виконав в повному обсязі, а відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти. У зв"язку із порушенням відповідачем зобов"язань за кредитним договором станом на 05 грудня 2014 року останній має заборгованість 20 566, 76 доларів США, яка складається з наступного: - 1399, 25 доларів США - заборгованість за кредитом; 11677, 05 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 7490, 46 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов"язань за договором. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 20 566, 76 доларів США, що за курсом 23, 49 грн відповідно до службового розпорядження НБУ від 18 грудня 2015 року складає 483 113, 19 грн, а також судові витрати.

До судового засідання представник позивача не з’явився, надавав письмову заяву про розгляд справи за його відсутністю, проти заочного розгляду справи не заперечує, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Відповідач не з"явився в судове засідання, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надавав суду письмові заперечення, згідно яких просив застосувати строк позовної давності, вважає недовіденим позивачем факт надання грошових коштів, оскільки такий факт не підтверджений відповідними платіжними дорученнями, ввжає розрахунок заборгованості необґрунтованим.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилалась на те, що ПАТ "КБ "Приватбанк" неодноразово звертався до суду із позовами про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, на виконання рішення Індустріального районного суду м. Дніпорпетровська в рахунок погашення заборгованості були реалізовані квартири відповідача, передані ним в іпотеку.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши в судовому засіданні цивільну справу, повно і всебічно з’ясувавши обставини цієї справи, дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного Договору № № 1/259-МК від 26 вересня 2007 року, відповідач отримав кредит в розмірі 15 000 доларів США терміном до 30 травня 2010 року та зобов"язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами. Відповідно до договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку - щомісяця в період сплати відповідач повинен надати Банку грошові кошти (щомісяний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом за відсотками, комісією,а також інші витрати згідно кредитного договору. Згідно договору у випадку порушення зобов"язань за кредитним договором відповідач сплачує Банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом (а.с. 8 - 10).

Згідно розрахунку, наданого представником позивача (а.с. 5 - 9) за період з 31.05.2005 року по 21.12.2015 року у зв"язку із порушенням зобов"язань за кредитним договором відповідач станом на станом на 21.12.2015 року має заборгованість 19 912, 62 доларів США, яка складається з наступного: - 1399, 25 доларів США - заборгованість за кредитом; 11677, 05 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 6836, 31 долари США - пеня за несвоєчасність виконання зобов"язань за договором.

Як вбачається зіз місту позовної заяви та позовних вимог (а.с. 1 - 3) у зв"язку із порушенням зобов"язань за кредитним договором відповідач станом на 05 грудня 2014 року має заборгованість 20566, 76 доларів США, яка складається з наступного: - 1399, 25 доларів США - заборгованість за кредитом; 11677, 05 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 7490, 46 долари США - пеня за несвоєчасність виконання зобов"язань за договором.

Станом на 18 грудня 2015 року офіційний курс гривні до долару США становить 2348, 7675 грн за 100 доларів США (а.с. 10).

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, як вбачається з рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 червня 2017 року у справі № 202/38441/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, судом встановлено, що 13 липня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. Просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованість на свою користь за кредитним договором № 1/259-МК від 30.05.2005 року у розмірі 22 579,50 дол. США; з ПАТ «Акцент – банк», ОСОБА_2, ОСОБА_3 на свою користь заборгованість у розмірі 200 грн. 00 коп., з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на свою користь стягнути витрати на юридичну допомогу у розмірі 1 950 грн. 00 коп. та судові витрати по справі.

В мотивувальній частині рішення суду зазначено, що з матеріалів справи вбачається, що 30.05.2005 року між відповідачем ОСОБА_2 та Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК») був укладений кредитний договір № 1/259-МК, відповідно до умов якого банк за наявності вільних грошових коштів зобов’язується надати ОСОБА_2 кредит у вигляді поновлюваної кредитної лінії з лімітом кредитування 15 000 дол. США, на підставі попередньої вимоги згідно п. 2.1.2 цього договору в обмін на зобов’язання позичальника по поверненню кредиту і сплаті відсотків згідно Графіків погашення кредиту та відсотків, які оформляються в вигляді Додатків до цього Договору і є його невід’ємною частиною, комісії та винагороди, штрафу і пені в обумовлені даним договором терміни, зі сплатою за користування ним відсотків у розмірі 14,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 30.05.2010 року включно. Вимоги до відповідача ОСОБА_2 були забезпечені шляхом укладання з ОСОБА_3 30.05.2005 року договору поруки № 1/259-МК/3. Крім того, вимоги до відповідача ОСОБА_2 були забезпечені шляхом укладання з відповідачем ПАТ “А-Банк”, договору поруки № 167 від 20.10.2010 року. Також в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № 1/259-МК від 30 травня 2005 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки № 1/259-МК/1. Згідно додатку № 1 від 31.05.2005 року до Кредитного договору № 1/259-МК від 30.05.2005 року, позичальник зобов’язаний виплатити банку суму кредиту, виданого в рамках кредитної лінії і відсотків по ньому відповідно до графіку платежів. Сума кредиту 15 000 дол. США. Згідно додаткової Угоди № 1 від 06 липня 2006 року до Кредитного Договору №1/259-МК від 30 травня 2005 року укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2, п. 1.1 Кредитного Договору №1/259-МК від 30.05.2005 року викладено в наступній редакції: «банк за наявності вільних грошових коштів зобов’язується надати позичальнику кредит у вигляді поновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 20 800 дол. США, окремими траншами, на підставі попередньої вимоги згідно п. 2.1.2 цього договору в обмін на зобов’язання позичальника по поверненню кредиту і сплаті відсотків згідно Графіків погашення кредиту та відсотків, які оформляються у вигляді Додатків до цього договору і є його невід’ємною частиною, комісії та винагороди, штрафу і пені в обумовлені даним договором терміни». Також п. 3.1 Кредитного договору №1/259-МК від 30.05.2005 року викладено у наступній редакції: «3.1 за користування кредитом в період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно п.п. 2.4.1, 3.3, 3.4 даного договору, позичальник сплачує відсотки в розмірі 15% річних». Також зі справи вбачається, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2011 року стягното солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за вищевказаним кредитним договором станом на 05.07.2011 року у сумі 22604,6 доларів США, що еквівалентно 180215,17 грн., яка складається із заборгованості за кредитом – 10135,29 доларів США, заборгованості по процентам – 7527,76 доларів США, пені – 4943,55 доларів США. Крім того, рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 26.04.2016 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за вищевказаним кредитним договором станом на 05.03.2012 року у сумі 1982,01 доларів США – проценти (за період з 12.08.2011 року по 05.03.2012 року), та 1000 грн. - пеня. Також вбачається, що квартири, належні відповідачу ОСОБА_2, які були ним передані в іпотеку Банку, були реалізовані в рахунок погашення заборгованості по вищевказаному кредитному договору а кошти зараховані на погашення заборгованості: 15.08.2012 року за суму 7687,98 доларів США та 28.08.2012 року за суму 9583,89 доларів США.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 червня 2017 року у справі № 202/38441/13-ц рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2016 року в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_2 скасоване, у задоволені позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, судом встановлено, що до позовної заяви та під час розгляду справи позивачем ПАт КБ "Приватбанк" не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог. При цьому, в позовній заяві та розрахунку заборгованості наявні різні відомості щодо суми заборгованості по договору, що не в повній мірі відповідає умовам договору, додаткової угоди та додатків до договору. Також матеріали справи не містять жодних відомостей щодо виконання рішень суду про стягнення заборгованості за цим же кредитним договором. Отже, суд позбавлений можливості перевірити правові підстави звернення до суду з позовом та відповідність нарахованої заборгованості.

Позивач не скористався наданими йому правами, не обґрунтував свої позовні вимоги та не надав суду доказів на їх підтвердження. Згідно із ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, та відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана надати суду докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку щодо необхідності відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі у зв"язку з їх необґрунтованістю.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже у даному випадку судом не встановлені підставі для застосування строку позовної давності за клопотанням відповідача, оскільки позивачем не доведено порушення його права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати слід покласти на позивача..

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 16, 610-612, 625, 1046, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 208, 209, 212-215, 218, 223, 224-226, 294 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційного банку “Приватбанк” до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.Г. Ковтун