АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2007 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - судді - Варикаші О.Д.
суддів - Бабія А.П.
- Станкевича В. А.
при секретарі - СутулиЯ.Б.
розглянувшиу відкритому судовому засіданні в м: Одесі цівільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04.10.2006 року, по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, -
встановила:
10.12.2004 рокуОСОБА_2 звернувся з позовом до суду до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки, в якому просив стягнути з відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_1 спричинену йому матеріальну шкоду в сумі 1486 грн. та моральну шкоду в розмірі 5000 грн., витрати за проведення експертизи в розмірі 162 грн., витрати за послуги ДАІ в розмірі 34,05 грн. та державне мито в розмірі 51 грн. Свої позовні вимогиОСОБА_2 обґрунтовував тим, що 19.09.2004 року з вини відповідачів сталася дорожньо-транспортна пригода в результаті якої пошкоджено належний йому автомобіль, чим спричинено йому матеріальну шкоду на суму 1486 грн. та моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 5000 грн. також він поніс витрати за проведення експертизи в розмірі 162 грн., послуги ДАІ в розмірі 34,05 грн. та сплату державного мита в сумі 51 грн.
В ході розгляду справи ОСОБА_3 і ОСОБА_1 звернулися із зустрічними позовами до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, в яких просили стягнути з ОСОБА_2 на їхню користь моральну шкоду в розмірі: ОСОБА_3. - 3000 грн., ОСОБА_1 -3500грн. Свої позовні вимоги ОСОБА_3. і ОСОБА_1 обґрунтовували тим, що в дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася 19.09.2004 року виненОСОБА_2, в результаті чого винними діями ОСОБА_2 їм завдано моральної шкоди, яку вони оцінюють, ОСОБА_3. в розмірі 3000 грн., ОСОБА_1 в розмірі 3500 грн.
Справа № 22ц-578/07
Категорія ЦП:23
Головуючий у першій інстанції Ступакова І.Г.
В судовому засіданні в суді першої інстанції ОСОБА_2 свій позов підтримав та не визнав зустрічні позови, ОСОБА_3 і ОСОБА_1 не визнали позов ОСОБА_2 та підтримали свої позови.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04.10.2006 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 і ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 1486 грн., витрати по проведенню експертизи у розмірі 162 грн., послуги ДАІ в розмірі 34 грн. 05 коп. та державне мито в розмірі 51 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 1000 грн. В позовних вимогах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки - відмовлено. В зустрічному позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - відмовлено. В зустрічному позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04.10.2006 року, в якій просить рішення суду скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції іншим суддею, посилаючись на порушення, при ухваленні рішення, норм матеріального і процесуального права.
ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, ОСОБА_2 та його представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги.
ОСОБА_3 і ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 та відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 і ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що .матеріальна та моральна шкода ОСОБА_2, в результаті дорожньо-транспортної пригоди 19.09.2004 року, спричинена діями відповідача ОСОБА_1, який в порушення вимог Правил дорожнього руху передав керування транспортним засобом, автомобілем ГАЗ-69, яким володіє на правовій підставі, ОСОБА_3, що керував транспортним засобом без посвідчення водія та на дорозі, де початкове навчання без присутності майстра виробничого навчання водінню і без достатніх навичок забороняється, та який здійснив дорожньо-транспортну пригоду, пошкодивши належнийОСОБА_2 автомобіль ВАЗ 21063, за що був визнаний винним у здійсненні ДТП і притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП відповідно до постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22.10.2004 року.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції, в межах позовних вимог, повно, всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює та прийшов до правильного висновку задовольнивши частково позовні вимоги ОСОБА_2 та відмовивши в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 і ОСОБА_1
Оскільки, відповідно до Ч.Ч.2, 3 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, доведено дослідженими судом доказами, що ОСОБА_1, який на правовій підставі володіє транспортним засобом ГАЗ-69 д/н НОМЕР_1 (а.с.40), 19.09.2004 року передав керування зазначеним транспортним засобом ОСОБА_3, який не маючи посвідчення водія, порушив правила дорожнього руху, здійснив дорожньо- транспортну пригоду, в здійсненні якої був визнаний винним (а.с.21, 92-93), пошкодивши належний ОСОБА_2 автомобіль ВАЗ 21063.
Тому судом правильно стягнуто матеріальну та моральну шкоду з ОСОБА_1 та відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 і ОСОБА_1
Також судом правильно визначено розмір матеріальної шкоди, в межах позовних вимог, та враховуючи висновок спеціаліста (а.с.6-15), і розмір моральної шкоди, з урахуванням вимог розумності і справедливості та відповідно до ст. 88 ЦПК України стягнуто судові витрати.
Доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції, при ухваленні рішення, були порушені норми матеріального і процесуального права, не було призначено транспортно-трасологічну експертизу, судову товарознавчу експертизу та не обговорено питання про передачу замінених деталей автомобіля відповідачеві або зменшення на цю суму матеріальних збитків, судова колегія вважає, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на законі та не спростовують висновки суду, а спростовуються матеріалами справи.
Із матеріалів справи вбачається, що винним в скоєнні ДТП 19.09.2004 року визнано ОСОБА_3 (а.с.21, 92-93), в постановах Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22.10.2004 року та апеляційного суду Одеської області від 15.09.2005 року вирішено питання щодо події дорожньо-транспортної пригоди та особи, яка її вчинила, відповідно до ч.4 СТ.61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову судуі з питаньт чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою, тому судом першої інстанції обґрунтовано було відмовлено в призначенні автотехнічної експертизи (а.с.95). При визначені розміру матеріальної шкоди суд першої інстанції виходив з висновку спеціаліста (а.с.6-15), який є письмовим доказом, відповідно до ct.ct. 57, 64 ЦПК України, обгрунтовано не призначаючи судову товарознавчу експертизу, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості, що сторони не згідні з визначеним розміром матеріальної шкоди в висновку спеціаліста, а також в ході розгляду справи не заявлялося клопотання про призначення такої експертизи, а призначення в даному випадку експертизи не є обов'язковим, відповідно до ст. 145 ЦПК України. Щодо не обговорення питання про передачу замінених деталей автомобіля відповідачеві або зменшення на що суму матеріальних збитків, то судом першої інстанції в межах позовних вимог розглянуто справу, оскільки це питання сторонами не ставилось.
Керуючись ст.ст. 304, 307, 308, З13,З14, 315,319 ЦПК України, колегія суддів,- ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04.10.2006 року, по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.