УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ОДЕСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем  України

17  січня  2007  року                                                                           м.Одеса

Колегія   суддів   судової   палати  у  цивільних   справах     апеляційного   суду Одеської  області  в  складі: Головуючого:   Федорової  А.Є., суддів:   Мизи  Л.М.,   Процик  М.В. при  секретарі:   Непомнящій  0.0.,

розглянувши у судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Кутузова на заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03 липня 2006 року за позовом ОСОБА_1до Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Кутузова, Закритого сільськогосподарського акціонерного товариства „Білгород-Дністровський" про стягнення заборгованості по заробітної платі та відшкодування  моральної  шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до СВК ім.Кутузбва та ЗСАТ „Білгород-Дністровський" про стягнення заборгованості  по  заробітній  платі  та  відшкодування  моральної  шкоди.

Позивачка зазначала, що вона працювала в ЗСАТ „Білгород-Дністровський" ІНФОРМАЦІЯ_1 по сумісництву з 18 січня 1996 року по 25 липня 1996 року. Засновниками ЗСАТ були СВК ім.Кутузова та ВАТ „Україна-Холдинг-Лізинг" м.Київ. У серпні 1996 року підприємство почало розпадатися. При припиненні діяльності ЗСАТ „Білгород-Дністровський" всі основні засоби автоматично залишилися і фактично знаходяться у власності СВК ім. Кутузова. Посилаючись на ці обставини і уточнивши позовні вимоги, позивачка просила задовольнити позов та стягнути з СВК ім. Кутузова на її користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 638,82 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати через порушення строків її виплати в сумі 1591,94 грн.   і   відшкодувати  моральну  шкоду  у  розмірі   66400  грн.

Заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 03 липня 2006 року позов задоволено частково. Стягнуто з СВК.ім. Кутузова на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітної платі у  розмірі   638,82  грн.   та   7000  грн.   на  відшкодування  моральної  шкоди.

Ухвалою    Білгород-Дністровського    міськрайонного     суду     від     03   -листопада    2006   року   заява    СВК   ім.    Кутузова    про   перегляд   заочного рішення  залишена  без  задоволення.

Справа  №  22ц-82/2007  р

 Головуючий  в   1   інст.:  Лозун  О.Ю.

 Доповідач:   Федорова  А.Є.

B апеляційній скарзі СВК ім. Кутузова просить скасувати заочне рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, мотивуючи тим, що суд порушив норми матеріального та процесуального  права,   висновки  суду  не  відповідають  матеріалам  справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає  задоволенню    частково  з  таких  підстав.

Як вбачається з матеріалів справи позов був пред'явлений до двох відповідачів: СВК ім. Кутузова та ЗСАТ „Білгород-Дністровський" і   07  жовтня  2005  року  провадження  у  справі   відкрито.

В судових засіданнях 6 грудня 2005 p., 30 січня, 20 березня, ЗО березня, 16 травня 2006 року, в яких був присутній представник СВК ім. Кутузова, розгляд справи був відкладений на інший строк в зв'язку з неявкою в судове засідання позивачки(а.с.83,85), а також для встановлення правонаступника ЗСАТ „Білгород-Дністровський" (а.с.93-94,101-103).

03 липня 2006 року суд розглянув справу і постановив заочне рішення за відсутності відповідачів, не маючи даних про те, що відповідачу ЗСАТ „Білгород-Дністровський" повідомлено про час і місце судового засідання, не з'ясувавши причину неявки в судове засідання представника СВК ім.Кутузова, незважаючи на його попередню участь у всіх судових засіданнях, а також на те, що у справі відсутні достатні матеріали про права та взаємовідносини сторін, тобто з порушенням вимог  ст.169  ЦПК.

Відповідно до ст.213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Суд зобов'язаний вирішити справу згідно з законом, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалити рішення на основі повно й всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими  доказами,   які  були  досліджені  в  судовому  засіданні.

Суд  ці  вимоги  закону  не  виконав.

Встановлено, що позивачка працювала в ЗСАТ „Білгород-Дністровський ІНФОРМАЦІЯ_1 по сумісництву з 18 січня 1996 р. по  25  липня  1996  р.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що СВК ім.Кутузова був основним засновником ЗСАТ „Білгород-Дністровський" і є .його правонаступником.

Такий висновок суду не відповідає матеріалам справи. Згідно з Установчим договором та Статутом ЗСАТ "Білгород-Дністровський" від 7 серпня 1995 року засновниками цього закритого акціонерного товариства є AT „Україна-Холдинг-Лізинг" (м.Київ) та КСП ім. Кутузова. В подальшому КСП ім. Кутузова реорганізовано в СВК ім. Кутузова, (а.с.16-18,25-32,99)

В   справі   відсутні   докази   про  ліквідацію  або   реорганізацію  ЗСАТ   „Білгород-Дністровський"    та   про   перехід   його   прав    та    обов'язків   до правонаступника.   Суд   докази   про   це   не   отримав,    а   посилання   суду   на реєстраційну   картку   державного   реєстру   звітних   одиниць   України,    яка таких  даних  не  містить,   є  необґрунтованим.(а.с.99)

Оскільки позивачка перебувала в трудових відносинах з ЗСАТ „Білгород-Дністровський" ці обставини мають суттєве значення для справи і "підлягають перевірці та оцінці у встановленому законом порядку.   Якщо  ЗСАТ  „Білгород-Дністровський"  на  час  розгляду  справи  вже

з

ліквідовано, суд повинен притягти до участі в справі суб'єктів, зазначених у ст.240-1 КЗпП України (власника або ліквідаційну комісію).

Вимоги про стягнення заробітної плати, її розмір, а також про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з порушення строків виплати заробітної плати розглянуті судом поверхово та однобічно, без урахування відповідних норм матеріального права та роз'яснень, викладених в постановах Пленуму Верховного Суду України- № 13 від 24 грудня 1999р. „Про практику застосування, судами законодавства про оплату праці" (п.п.20,21,22,25) та № 4. від 31 березня 1995 р. „Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди"   (п.п.5,8,9).

Крім того, всупереч п.4. ч.1 ст.215 ЦПК резолютивна частина рішення не містить висновок про задоволення або відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати через порушення строків її виплати у розмірі 1591,94 грн., а також висновок по суті позовних вимог до відповідача ЗСАТ „Білгород-Дністровський.

Таким чином, вирішуючи спір по суті, суд у порушення вимог ст.ст.213-215 ЦПК не створив необхідні умови для всебічного й повного дослідження обставин справи, не сприяв здійсненню прав сторін, передбачених законом, не з'ясував належним чином юридичну сутність правовідносин сторін, їх права та обов'язки, обставини справи, наявність порушення прав, за захистом яких спрямоване звернення до суду.

Оскільки суд не виконав норми матеріального та процесуального права, є потреба у збиранні та перевірці доказів з участю всіх зацікавлених осіб, рішення суду не можна вважати законним і обґрунтованим, воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

З урахуванням зазначених недоліків підстави для ухвалення нового рішення  відсутні.

Керуючись ст.ст.303, 307 ч.І п.5, 311 ч.1 п.3,4, 313, 314 ч.1 п.2,   315,   317,   319  ЦПК  України,   колегія    суддів

УХВАЛИЛА   :

Апеляційну  скаргу  Сільськогосподарського   виробничого   кооперативу імені  Кутузова  задовольнити  частково.

Заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03 липня 2006 року скасувати, справу направити на новий  розгляд  до  суду  першої  інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох  місяців  з  дня  набрання  законної  сили.