УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ОДЕСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем  України

17  січня  2007  року                                                                                      м.Одеса

Колегія   суддів   судової   палати  у  цивільних   справах     апеляційного   суду

Одеської  області  в  складі:

Головуючого:   Федорової  А.Є.,

суддів:   Мизи  Л.М.,   Процик  М.В.,

при  секретарі  Непомнящій  0.0.,

розглянувши  у  судовому  засіданні   справу  за  апеляційною  скаргою ОСОБА_1  на  рішення  Котовського  міськрайонного   суду  Одеської

 області    від    25    жовтня    2006    року    за    позовом   ОСОБА_2   до   ОСОБА_1   про   відшкодування   майнової   та

моральної  шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2006 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди. Позивачка зазначала, що 19 серпня 2006 року вона передала корову до ічереди, яку випасав відповідач згідно з чергою, встановленою жителями села Коси Котовського району Одеської області. Після повернення | корови з пасовиська вона захворіла, оскільки на полі з'їла ячменю з колосками, від чого отруїлася. Через три дні її дорізали і частину м'яса продали, отримавши 670 грн. Посилаючись на те, що в результаті неналежного виконання відповідачем покладених на нього обов'язків їй заподіяна майнова шкода у розмірі 2000 грн. та моральна шкода 2000 грн.,   позивачка  просила  задовольнити  позов.

Відповідач позов не визнав, мотивуючи тим, що при випасанні стада 17-18 серпня 2006 року він сумлінно виконував свої обов'язки, його  вини  в  хворобі  корови  немає.

Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 25 жовтня 2006 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивачки у відшкодування майнової шкоди 1330 грн. та судові  витрати.   У  відшкодуванні  моральної  шкоди  відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд у зв'язку з тим, що воно не відповідає  матеріалам  справи  та  вимогам  закону.

Заслухавши    доповідача,     перевіривши    матеріали     справи,     доводи  -скарги,      колегія     суддів     вважає,      що     апеляційна     скарга     підлягає задоволенню    за  таких  підстав.

Справа  №  22ц-87/2007  р.                              

Головуючий  в   1  інст.:   Сітарчук  О.І.

 Доповідач: .Федорова  А.Є.

2

Відповідно до ст.213-214 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Суд зобов'язаний вирішити справу згідно із законом, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалити рішення на основі повно й всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими  доказами,   які  були  досліджені  в  судовому  засіданні.

Ці вимоги  закону  суд  не  виконав.

Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що 17 та 18 серпня 2006 року відповідач згідно з усним договором, випасав череду корів належних жителям села Коси. Випас проводився на полі, на якому раніше вирощувався ячмінь і залишилася частина незібраного врожаю, в зв'язку з чим корова позивачки з'їла ячмінь з соломою та колосками, від    чого    захворіла    та    була    вимушено    дорізана    позивачкою.            Тому

майнова шкода позивачці завдана внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо випасу корови, і відповідач не довів, що шкода  завдана  не  з  його  вини.

Разом з тим суд вирішив спір на підставі ст.1166 ЦК України, не прийнявши до уваги, що правила, встановлені зазначеною нормою, не розповсюджуються на випадки відшкодування шкоди, завданої внаслідок невиконання зобов'язань, прийнятих на себе боржником по договору. Урегульовані нормами статей 1166,1167 ЦК України зобов'язання відносяться до позадоговірних (деліктних), тобто їх суб'єкти не перебувають  у  договірних  відносинах.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п.2 постанови № 6 від 27 березня 1992 року „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", шкода,заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок  та  є  вина  зазначеної  особи.

Проте, задовольняючи позовні вимоги в частині відшкодування майнової шкоди, суд зазначені роз'яснення Пленуму Верховного Суду України не врахував, не з'ясував які правовідносини склалися між сторонами та помилково застосував закон, який не поширюється на дані правовідносини.

Крім того, суд стягнув майнову шкоду на користь ОСОБА_2, не з'ясував належним чином чи є вона належним позивачем у справі. В матеріалах справи відсутні докази про те, що корова  належить  на  праві  власності  позивачці.

З довідки виконкому Косівської сільської ради та Акта Косівської ДВМ від 22 серпня 2006 року вбачається, що хазяїном двору є ОСОБА_3 і за ним числиться 2 голови великої рогатої худоби (корова і телиця) (а.с.10,11). Однак,ОСОБА_3   не  брав  участі  у  справі  і  позовних  вимог  не  заявляв.

Стягуючи вартість корови на користь позивачки, суд вирішив питання про права та обов'язки особи, яка не брала участі у справі, що згідно з п.4 ч.І ст.311 ЦПК є безумовною підставою для скасування рішення  суду  та  направлення  справи  на  новий  розгляд.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.   Доказування  не  може  ґрунтуватися  на  припущеннях.

з

Стягуючи на користь позивачки 1330 грн., суд не витребував докази про вагу корови та її дійсну вартість, тому висновок суду про розмір  шкоди  ґрунтується  на  припущенні.

Суд також не перевірив належним чином заперечення відповідача про те, що 17-18 серпня 2006 року він випасав корів в посадці за межами поля з ячменем, і всі корови повернулися здоровими, не зазначивши в рішенні, чому не взяв до уваги пояснення свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які підтвердили ці обставини,    (а.с.25,26,27)

В листі заступника начальника управління ветеринарної медицини в Котовському районі від 15 січня 2007 року зазначено, що по факту загибелі корови 22 серпня 2006 року було проведено службове розслідування і стверджувати,• що тварина захворіла 17-18 серпня 2006 року,   а  також  що  вона  об'їлася  зерном  на  полі  неможливо.

Ці обставини мають значення для вирішення спору, однак суд їх  не  перевірив  і  не  дав  їм  належної  оцінки.

Таким чином, вирішуючи спір по суті, суд у порушення вимог ст.ст.213-215 ЦПК не створив необхідні умови для всебічного й повного дослідження обставин справи, не сприяв здійсненню прав сторін, передбачених законом, не з'ясував належним чином юридичну сутність правовідносин сторін, їх права та обов'язки, обставини справи, наявність порушення прав, за захистом яких спрямоване звернення до суду.

Оскільки суд не виконав норми матеріального та процесуального права, є потреба, у збиранні та перевірці доказів з участю всіх зацікавлених осіб, рішення суду не ' можна вважати законним та обґрунтованим, воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.                                                                  '

З урахуванням зазначених недоліків підстави для ухвалення нового рішення  відсутні.

Керуючись ст.ст.303, 307 ч.1 п.5, 311 ч.1 п.4, 313, 314 ч.І п.2, 315,   317,319  ЦПК  України,   колегія    суддів

УХВАЛИЛА   :

Апеляційну  скаргу  ОСОБА_1  задовольнити.

Рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 25 жовтня 2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої  інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох  місяців  із  дня  набрання  законної  сили.