Справа №22ц - 1 - 2007р. Головуючий у І інстанції Шатілова Л.Г.
Категорія - 5 Доповідач Ігнатоля Т. Г.
УХВАЛА
Іменем України
25 січня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Ігнатоля Т.Г.
суддів Кочегарової Л.М., Козлова О.М.
з участю секретаря Фік К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до житлово - будівельного кооперативу „Берізка," ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на квартиру і за зустрічним позовом ОСОБА_2 до житлово - будівельного кооперативу „Берізка," ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частину квартири за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 2 червня 2006 року,-
встановила:
Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 2.06.2006 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволений.
За ОСОБА_2 і ОСОБА_3 визнане право власності по 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 за кожним.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 і і про задоволення позову ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на спірну квартиру, посилаючсь на те, суд зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи і постановив рішення з порушення норм матеріального права.
У зв"язку зі смертю ОСОБА_1 ухвалою апеляційного суду від 9 січня 2007 року в якості правонаступника померлої притягнутий ОСОБА_3
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_3, який підтримав доводи апеляційної скарги, заперечення ОСОБА_2, її представника ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, які просили відхилити апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідності зі ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до ст.15 Закону України „Про власність" член житлово -будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.
2
У відповідності зі ст. 146 ЖК України розподіл квартири в будинку житлово-будівельного кооперативу між членом кооперативу і його дружиною допускається в разі розірвання шлюбу між ними, якщо пай є спільною власністю подружжя.
Відповідно до ст.22 КпШС України майно, придбане чоловіком і дружиною в період браку, належить їм на праві спільної сумісної власності.
З пояснень сторін в судовому засіданні та матеріалів справи встановлено, що 17.10.1966 року ОСОБА_1, як члену ЖБК "Берізка" була виділена двокімнатна квартира АДРЕСА_1 на сім"ю з двох чоловік: на неї та сина - ОСОБА_3 ( а.с. 5,6).
У серпні 1981 року ОСОБА_3 зареєстрував шлюб з ОСОБА_2, яка разом з донькою від першого шлюбу ОСОБА_5 стала проживати з чоловіком та його матір"ю ОСОБА_1 у спірній квартирі. З вересня 1981 року ОСОБА_2 з донькою ОСОБА_5 зареєстрована за даною адресою.(а.с. 112- 114, 117).
19.06.1983 року у сім"ї ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_8, яка також була зареєстрована у спірній квартирі (а.с. 115)
Згідно з рішенням виконкому Ждановської міської Ради народних депутатів № НОМЕР_1 на підставі списку ЖБК "Берізка" ОСОБА_1 була надана однокімнатна квартира АДРЕСА_2, а ОСОБА_3 на сім"ю з чотирьох чоловік - двокімнатна квартираАДРЕСА_1 у даному будинку. З копії квитанції від 2.10.1984 року вбачається, що ОСОБА_1 внесла за квартиру АДРЕСА_2 2494руб., як пайовий внесок за квартиру по обміну.(а.с.34-35, 89).
З 1984 року ОСОБА_1 стала проживати у квартирі АДРЕСА_2, а сім"я ОСОБА_3 залишилася у двокімнатній квартирі.
Згідно відомостей БТІ М.Маріуполя квартира АДРЕСА_2 на підставі реєстраційного посвідчення від 03.04.1992 року належить ОСОБА_1 на праві власності.(а.с. 32).
Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову про визнання права власності
на квартиру АДРЕСА_1 та частково задовольняючи
зустрічний позов ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на 1\2 частину
спірної квартири, суд виходив з того, що ОСОБА_1, як член житлово - будівельного
кооперативу , яка повністю внесла пайовий внесок за квартиру АДРЕСА_2, придбала право власності на дану квартиру. Доказів про
виплату пайового внеску за квартиру АДРЕСА_1 у цьому ж будинку ОСОБА_1 не надала. ОСОБА_3, який був членом ЖБК „Берізка з 1984 року перебував у шлюбі з ОСОБА_2, разом проживав з нею у спірній квартирі АДРЕСА_1 з 1981 року та виплатив пайовий внесок за дану квартиру, а тому вони мають право на квартиру у рівних долях.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи справу, повно,
всебічно і об"єктивно перевірив доводи сторін, встановленим фактам і доказам дав
правильну оцінку і вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що
підлягають застосуванню до даних правовідносин. В рішенні повно відображені
обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені
обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються
достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Висновки суду відповідають і роз"ясненням, які містяться у п.6 постанови
Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами законодавства про житлово - будівельні кооперативи" від 18.09.1987 року № 9 із змінами, відповідно до яких при розгляді спорів про поділ квартири між подружжям, яке розлучилося, судові слід керуватися ст.146 ЖК України, ст.15 Закону України „Про власність" п.43 Примірного статуту ЖБК і чинним законодавством про шлюб та сім"ю ( ст.ст.22,24,28,29 КпШС України).
3
Колегія суддів вважає, що оскільки пай, внесений подружжям ІНФОРМАЦІЯ_1 в ЖБК "Берізка" у період сумісного проживання за рахунок спільних коштів, після повної сплати пайового внеску - квартира є їх спільним майном і підлягає поділу на загальних підставах.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду. Ніяких нових доказів чи обставин, які не були предметом розгляду суду першої інстанції та могли б вплинути на рішення суду не надані.
Оскільки рішення постановлено у відповідності з нормами матеріального і процесуального права підстав для його скасування або зміни колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.303,307, 311,313-314 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду М.Маріуполя від 2 червня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з моменту набрання чинності шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.