РІШЕННЯ                   Справа № 2-463/09 р.                     ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне рішення)

            29 жовтня 2009  року  Карлівський  районний  суд  Полтавської  області  в складі:    

                 головуючого - судді                                    Чолана М.В.                          при  секретарі                                               Козловій Т.В.

                 за участю представника позивача              Колеснікова В.О.

                 представника третьої особи                         Радченко Т.А.  

           розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  в  м.  Карлівці  цивільну справу  за  позовом   закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

                            В С Т А Н О В И В :    

    ЗАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом і просить суд визнати дійсним договір іпотеки № PLB0GA00000074 від 26.04.2007 р. укладений між закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № PLB0GA00000074 від 26.04.2007 р.  звернути стягнення на будинок загальною площею 71,1 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки, виселити і зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_3, яка зареєстрована і проживає у вищевказаному будинку та стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на ЗАТ КБ «ПриватБанк» державне мито у розмірі 639 грн. 18 коп. та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., а всього в сумі 669 грн. 18 коп.

В позовній заяві позивач посилається на те, що відповідно до укладеного договору № РLВ0GА00000074 від 26.04.2007 року ОСОБА_1 27.04.2007 року отримав кредит у розмірі 111250,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 26.04.2017 року. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник (ОСОБА_1) повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати. Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. В порушення зазначених норм закону та умов договору ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право банку достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_1 станом на 07.04.2009 року має заборгованість - 63067,57 грн., яка складається з наступного: 59753,47 грн. - заборгованість за кредитом; 3042,35 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 200,00 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 71,75 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПриватБанк і ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 26.04.2007 року уклали договір іпотеки № РLВ0GА00000074 (надалі - договір іпотеки). Згідно з договором іпотеки відповідачі надали в іпотеку нерухоме майно, а саме будинок загальною площею 71,1 кв. м , який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачам на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. У відповідності до ст. 6 Закону України „Про іпотеку", іпотека за цим договором поширюється на земельну ділянку, на якій розташований предмет іпотеки і яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі документу зазначеного у договорі іпотеки. Земельна ділянка  розташована  за  адресою:  АДРЕСА_1. Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч. 1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право Іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві. Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» та с. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Відповідачі підлягають виселенню з житла, яке є предметом іпотеки розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Крім того, відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадяни України, іноземці та особи без громадянства реєструють своє місце проживання. В статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесенням цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу. Таким чином, реєстрація фіксує офіційне місце проживання особи. За цією адресою особа має право проживати, на неї надсилаються усі офіційні документи, відповідно до даних про реєстрацію нараховуються усі комунальні послуги і таке інше. Наявність осіб, зареєстрованих по квартирі, на яку звертається, негативно відобразиться на її ціні, а також буде перешкоджати реалізації цього предмета іпотеки. Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги з підстав вказаних в позовній заяві і просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

    Відповідачі в судове засідання не з’явилися, причину неявки суду не повідомили, про час, дату  та місце розгляду справи були повідомлені належним чином про що свідчить оголошення в газеті «Зоря Полтавщини» від 09.10.2009 р.

    Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору начальник відділу паспортної, реєстраційної та міграційної роботи Радченко Т.А., проти задоволення позову не заперечує і при вирішенні рішення покладається на розсуд суду.

    Заслухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи  та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст.. 169 ч. 4 ЦПК України якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

            Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.    

26.04.2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № PLB0GA00000074 згідно якого банк надав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 111250 грн. на строк з 26.04.2007 р. по 26.04.2017 р. зі сплатою за користування кредитом 1,17 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом та винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі суми 0,20 % від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати.

Відповідно до ст.. 630 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.    

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

            Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 4.1. Кредитного договору від 26.04.2007 р. укладеного між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1  при  порушенні позичальником (ОСОБА_1) зобов’язання банк має право нарахувати, а позичальник зобов’язується сплатити  пеню у розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 грн. за кожен день прострочки.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення  частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.. 1048 ЦК України.

      В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 не виконує умови кредитного договору № PLB0GA00000074 від 26.04.2007 р., щодо щомісячного погашення кредиту та процентів за користування кредитом і станом на 07.04.2009 року має заборгованість - 63067,57 грн., яка складається з наступного: 59753,47 грн. - заборгованість за кредитом; 3042,35 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 200,00 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 71,75 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Відповідно до ст.. 3 ЗУ «Про іпотеку» від 05.06.2003 р. іпотека виникає на підставі договору.

26.04.2007 р. між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 укладено договір іпотеки. Згідно з вказаним договором ОСОБА_2 і ОСОБА_3  надали в іпотеку нерухоме майно, а саме будинок загальною площею 71,1 кв. м , який розташований за адресою: АДРЕСА_1. і належить їм на праві власності.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 ЗУ «Про іпотеку» від 05.06.2003 р.  якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на   земельній   ділянці,   яка  належить  іпотекодавцю  на  праві власності,  така  будівля  (споруда)  підлягає передачі в іпотеку разом  із  земельною  ділянкою,  на якій вона розташована.

Відповідно до ст.. 7 ЗУ «Про іпотеку»  від 05.06.2003 р.  за рахунок   предмета   іпотеки іпотекодержатель  має  право задовольнити свою  вимогу  за  основним  зобов'язанням  у  повному обсязі   або  в  частині,  встановленій  іпотечним  договором,  що визначена  на  час  виконання  цієї   вимоги,   включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї  суми,  яке  було  прямо  передбачене  умовами  договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до ст.. 33 ЗУ «Про іпотеку» від 05.06.2003 р. у разі  невиконання  або  неналежного виконання   боржником основного  зобов'язання  іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням  шляхом  звернення  стягнення  на предмет іпотеки.  Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.

       Оскільки ОСОБА_1 не виконує умов кредитного договору № PLB0GA00000074 від 26.04.2007 р., в результаті чого станом на 07.04.2009 року утворилася заборгованість на суму 63067,57 грн., то суд вважає за можливе звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на будинок загальною площею 71,1 кв. м , який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 39 ЗУ «Про іпотеку»  від 05.06.2003 р.  у разі задоволення судом позову про  звернення  стягнення  на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення  про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» від 05.06.2003 р. звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове  приміщення  є підставою для виселення всіх мешканців,  за винятком наймачів та членів  їх  сімей. Виселення проводиться  у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 109 ЖК України звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками встановленими законом.

 В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 помер і в  будинку, який є предметом іпотеки  значиться зареєстрованою лише ОСОБА_3.

Тому суд вважає за можливе зняти з реєстрації і виселити ОСОБА_3, яка зареєстрована і проживає у будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1.

Керуючись ст. 549, 630, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 6, 7, 33, 39, 40 ЗУ «Про іпотеку» від 05.06.2003 р., ст.. 109 ЖК України ґта ст. ст. 57, 60,  169,  212-215, 224-225 ЦПК України, суд ,-                                                             ВИРІШИВ:

   Позов закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити повністю.

Визнати дійсним договір іпотеки № PLB0GA00000074 від 26.04.2007 р. укладений між закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_2 і ОСОБА_3.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № PLB0GA00000074 від 26.04.2007 р.  звернути стягнення на будинок загальною площею 71,1 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки, на підставі договору іпотеки № PLB0GA00000074 від 26.04.2007 р., закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк», з укладанням від імені ОСОБА_2 і ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням закритому акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк» всіх повноважень необхідних для здійснення продажу.

Виселити ОСОБА_3, яка зареєстрована і проживає у будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов’язати відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Карлівського РВ ГУМВС України в Полтавській області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_3, яка зареєстрована у будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» державне мито у розмірі 639 грн. 18 коп. та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., а всього в сумі 669 грн. 18 коп.

Заочне  рішення  може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заяву про апеляційне оскарження на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                    М. Чолан