Справа № 2- а-1104-2009
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 травня 2009 року Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Неминущого Г.Л.
при секретарі – Винник О.В.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Слов’янська справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Слов’янському районі Донецької області за участю третьої особи: Головного управління Державного Казначейства України про визнання дій державного органу протиправними та зобов’язання зробити перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної державної допомоги ,,Дітям війни”, -
В С Т А Н О В И В:
01.04.2009 року у Слов’янський міськрайонний суд Донецької області звернулася ОСОБА_1 з позовом до Управління Пенсійного Фонду України у Слов’янському районі Донецької області за участю третьої особи: Головного управління Державного Казначейства України про визнання дій державного органу протиправними та зобов’язання зробити перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної державної допомоги ,,Дітям війни”, обгрунтувавши свої вимоги тим, що вона народилася 06.06.1941 року. Відповідно до Закону України № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року ,,Про соціальний захист дітей війни”, є дитиною війни. Згідно зі ст. 6 зазначеного Закону з першого січня 2006 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006-2009 роках їй така допомога не виплачувалась.
Законом України від 19.12.2006 року № 489-V «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію цієї статті 6 було зупинено, внаслідок чого питання про стягнення недоплачених сум за 2006 рік вона не ставить.
ОСОБА_2 Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп визнано таким, що не відповідає Конституції України, таке положення п. 12 ст. 71 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік», яке зупиняє на 2007 рік дію ст. 6 ЗУ ,,Про соціальний захист дітей війни”. Рішення Конституційного Суду в цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. У відповідності до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп, яке є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене (п.6 резолютивної частини даного рішення), вона повинна щомісячно отримувати підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 41 розділу ІІ Закону України від 28.11.2007 року № 107- VІ «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», до ст. 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” було внесено зміни, а саме: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
ОСОБА_2 Конституційного Суду України від 22.08.2008 року № 10-рп2008, було визнано таким, що не відповідає Конституції України положення п.41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», як відомо рішення Конституційного Суду в цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене, недоплата їй соціальної допомоги, передбаченої ст. 3 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” є протиправною і такою, що суперечить Конституції України та Законам України.
Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 ,,Про соціальний захист дітей війни” становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України ,,Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Управління Пенсійного Фонду України в Слов’янському районі Донецької області відмовило їй у здійсненні нарахування зазначеного підвищення до пенсії.
Просила визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в Слов’янському районі Донецької області протиправними, щодо відмови у здійсненні нарахування підвищення до пенсії у відповідності зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити їй щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, що становить в грошовому еквіваленті 735,00 грн., з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, що становить в грошовому еквіваленті 983,00 грн. та з 01.01.2009 року по 01.04.2009 року, а всього 1718,00 грн., а також стягнути з Державного бюджету України на її користь витрати по сплаті судового збору в сумі 51,00 грн.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, надала пояснення, що співпадають з викладеним в позовній заяві, просила позовні вимоги задовольнити.
Третя особа, Головне управління Державного Казначейства України, надали до суду заяву, в якій зазначено, що вони не порушували права або інтереси позивача, тому надати пояснення стосовно суті позовних вимог можливості не мають, просили справу розглянути за відсутності їх представника.
Управління Пенсійного фонду України в Слов’янському районі Донецької області, надали до суду заперечення, в якому просили справу розглянути без участі їх представника та зазначили, що відповідно до ст. 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, який набрав чинності з 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Статтею 110 Закону України ,,Про Державний бюджет на 2006 рік” було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 ст. 5 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, запроваджуються з 01 січня 2006 року, а статтею 6 – протягом 2006 року поетапно, за результатами погодження з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Зазначені статті не були визнані неконституційними у встановленому законом порядку, отже відсутні підстави для їх не застування. Крім того, у 2006 році урядом впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України ,,Про державний бюджет України на 2007 рік” з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом на 2007 рік зупинено, зокрема, дію ст. 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”. Статтею 111 Закону України ,,Про Державний бюджет на 2007 рік” передбачено підвищення до пенсії ,,дітям війни” в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
09 липня 2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними ) положення, зокрема п. 12 ст. 71 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік”.
Однак, оскільки ст. 7 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а Законом України ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік” видатки на підвищення дітям війни не передбачено, то і після рішення Конституційного Суду України вище наведене підвищення не виплачувалось.
Відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Згідно до п. 5 ст. 18 Закону України ,,Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 72 Закону України ,,Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не підлягають оподаткуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону України ,,Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” забороняється використання коштів Пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат та на цілі, не передбачені цим Законом.
У зв’язку із ОСОБА_2 Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року у справі № 1-29/2007 р. законодавчим органом не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону, не визнано на законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір.
Таким чином, немає підстав вважати, що саме органи Пенсійного фонду України повинні виплачувати таке підвищення із бюджету Пенсійного фонду.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесені зміни до Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, а саме, текст статті 6 викладений в такій редакції: ,,Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України ,,Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни”.
Відповідно до ст. 14 Закону України ,,Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни – на 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
ОСОБА_2 Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними ) положення, зокрема, п. 41 розділу ІІ Закону України ,,Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі , у зв’язку з прийняттям нової редакції ст. 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” ( пп. 2 п. 41 розділу ІІ Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”), редакція зазначеної статті до 01 січня 2008 р. втратила свою чинність. На підставі Рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 р. втратила чинність нова редакція ст. 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”.
Законодавством України не передбачено автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно-правового акту, який було визнано у подальшому неконституційним. Натомість, старий закон, що втратив юридичну чинність, тільки за спеціальною вказівкою нового нормативного акту, може поширювати свою дію на відповідні правовідносини. А ні ОСОБА_2 Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 р., а ні іншим нормативно- правовим актом не передбачено відновлення дії статті 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” в редакції до 01 січня 2008 р.
Для врегулювання ситуації, 28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 ,,Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, відповідно до п. 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня – 48, 10 грн., з 1 липня - 48, 20 грн. та з 1 жовтня – 49, 80 грн., з 1 січня 2009 року – 49,80 грн.
Таким чином, підвищення дітям війни виплачується органами Пенсійного фонду відповідно до чинного на певний час законодавства.
Статтею 99 КАС України встановлено річний строк звернення до суду. Позивач зазначає, що про факт порушення прав їй стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі, у зв’язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним Судом України 09 липня 2007 року, тобто, ще у липні 2007 року. До суду позивач звернулася лише у квітні 2009 року, тому для захисту порушеного права позивачем пропущено строк звернення до суду. Згідно ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Управління Пенсійного фонду України в Слов’янському районі Донецької області наполягає на пропущенні позивачем строку для звернення для суду.
Враховуючи вищевикладене, положення ст. 95 Конституції України, Закону України ,,Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року № 1058-ІV, ст. 6, 7 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Слов’янському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги ,,Дітям війни” не визнає в повному обсязі і просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
У запереченнях проти позову відповідач наполягає на застосуванні строку звернення до адміністративного суду, оскільки пенсія нараховувалася та виплачувалась щомісячно і позивачу був відомий її розмір.
Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Слов’янському районі Донецької області підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 народилася 06.06.1941 року. Згідно із статтею 1 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”. Відповідач не заперечує того факту, що ОСОБА_1 є дитиною війни в розумінні Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”.
Виходячи з того, що позивач ОСОБА_1 є дитиною війни в розумінні Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, суд вважає, що на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України ,,Про соціальний захист дітей війни”, в тому числі й право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.
Статтею 71 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік” дія статті 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” зупинена.
ОСОБА_2 Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік”, якими була зупинена дія статті 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, визнані такими, що не відповідають Конституції.
Тобто положення статті 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком набрало чинності з 9 липня 2007 року ( день ухвалення рішення Конституційним Судом України). Таким чином, за період з 09 липня 2009 року по 31 грудня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 62 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік” та абзацу першого ч. 1 ст. 28 Закону України ,,Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня – 410,06 грн., з 1 жовтня – 415,11 грн.
Тобто, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року позивач має право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, щомісяця.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року внесено зміни зо Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
ОСОБА_2 Конституційного Суду України № 10-рп2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України «про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, вимоги позивача щодо зобов’язання Управління Пенсійного Фонду України в Слов’янському районі Донецької області здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитині війни» з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, щомісяця, підлягають задоволенню.
Таким чином, за вказані вище періоди, суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача нарахувати та сплатити позивачу підвищення до пенсії, як «дитині війни».
Позовні вимоги ОСОБА_1, щодо зобов’язання Управління Пенсійного Фонду України в Слов’янському районі Донецької області здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитині війни» з 01.01.2009 року по 01.04.2009 року не підлягають задоволенню, оскільки дане підвищення, не передбачене чинним законодавством.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що Законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює противоріччя у законодавстві і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини та громадянина.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
Суд не приймає посилання відповідача на те, що органи Пенсійного фонду України не повинні виплачувати зазначене підвищення, оскільки це спростовується їх функціями та повноваженнями, а також тим, що виплата підвищення здійснюється саме до пенсії позивача, а не є окремим видом виплат.
Визначення мінімального розміру пенсії за віком встановлено статтею 28 Закону України ,,Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Суд не приймає посилання відповідача на те, що на законодавчому рівні не визначено, яким чином обчислюється розмір 30 % виплати дітям війни, а мінімальний розмір пенсії за віком визначений Законом України ,,Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” застосовується лише при визначенні розмірів пенсії, призначених Законом, з огляду на принцип законності, закріплений статтею 9 КАС України, відповідно до частини 7 якої, у разі відсутності закону, який регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини.
Стосовно конкретного визначення позивачем суми нарахування, суд зазначає, що предмет спору є зобов’язання відповідача вчинити певні дії, а саме здійснити нарахування, а не стягнення певної суми. Визначення розміру нарахування у спірних правовідносинах є функцією суб’єкта владних повноважень ( відповідача у справі), внаслідок чого у цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Стосовно строку звернення до суду з адміністративним позовом суд зазначає, що він не є пропущеним з урахуванням того, що виплата підвищення до пенсії є однією зі складових пенсії в цілому. Відповідно до ст. 87 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення” від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог позивача частково.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71,79, 86, 87, 94,99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186,254 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Слов’янському районі Донецької області за участю третьої особи: Головного управління Державного Казначейства України про визнання дій державного органу протиправними та зобов’язання зробити перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної державної допомоги ,,Дітям війни” задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в Слов’янському районі Донецької області щодо відмови у здійсненні нарахування та виплаті підвищення до пенсії у відповідності зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірними.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Слов’янському районі Донецької області здійснити ОСОБА_1 з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням фактично виплачених сум підвищення.
Стягнути з місцевого бюджету Слов’янської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати по судовому збору у сумі 54 грн. 40 коп.
Звільнити Управління Пенсійного Фонду України в Слов’янському районі Донецької області від сплати судового збору.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького Апеляційного Адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова складена в одному екземплярі в нарадчій кімнаті.
Суддя Слов’янського міськрайонного суду Г.Л. Неминущій