Справа № 2-а-12191-09
ПОСТАНОВА
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2009 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
Головуючого – Кривошеєва Д.А.
При секретарі – Бородавка Н.Ю.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов’янська справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Слов’янської міської Ради Донецької області, про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення,
ВСТАНОВИВ:
У Слов'янський міськрайонний суд звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позивом до Управління праці та соціального захисту населення Слов’янської міської Ради Донецької області, про визнання протиправними дії відповідача, щодо відмови в перерахунку допомоги на оздоровлення.
У ході розгляду даної справи позивач уточнивши свої позивні вимоги просить: визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Слов’янської міської Ради щодо відмови йому в перерахунку і виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за період з 2002 року по 2008 рік, зобов’язавши відповідача, згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», провести виплату невиплаченої щорічної допомоги на оздоровлення, за вказаний період часу, виходячи із розміру чотирьох мінімальних заробітних плат, у сумі 9772 гривень.
Позивач обґрунтовує заявлені вимоги тим, що: він являється учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, 1 категорії, інвалідом 3 групи за захворюванням, пов’язаним з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС, перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту населення Слов’янської міської Ради, Донецької області. 10 березня 2009 року він звертався до відповідача із заявою по перерахунок допомоги на оздоровлення за 2002-2008 роки, однак відповідач, відмовив йому у проведенні перерахунку вказаної допомоги. Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» інвалідам 3 групи передбачена щорічна допомога на оздоровлення виходячи із розміру чотирьох мінімальних заробітних плат. Розмір допомоги на оздоровлення визначається із розміру мінімальної заробітної плати на день фактичної виплати. У зв’язку з чим, дії відповідача щодо відмови в перерахунку та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення, за вказаний період часу, необхідно визнати протиправними, та зобов’язати відповідача провести виплату недоотриманої допомоги на оздоровлення, за вказаний період часу, у розмірі 9772 гривень.
Представник відповідача заявлені позивні вимоги не визнав і просив у їх задоволенні відмовити. У ході судового засідання представник відповідача показав, що позивач перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту населення Слов’янської міської Ради, як учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Позивачу відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірах встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у 2002-2008 роках виплачувалась щорічна допомога на оздоровлення. Допомога позивачу виплачувалась відповідно до норм діючого законодавства, а тому у задоволенні вимог позивача необхідно відмовити.
Також представник відповідача вказав, що позивач з вимогами про виплату недоотримах сум на оздоровлення за 2005-2008 роки звертався до суду, вказані вимоги позивача розглянуті судом і по ним прийнято рішення.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що: адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Слов’янської міської Ради Донецької області, про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення, підлягає частковому задоволенню.
Так у ході судового засідання достовірно було встановлено, що:
ОСОБА_1, є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 3 групи, та перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту населення Слов’янської міської Ради.
10 березня 2009 року ОСОБА_1, звертався до відповідача із заявою про перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2002-2008 року. Відповідач своїм листом від 7 квітня 2009 року відмовив позивачу у проведенні перерахунку зазначеної допомоги.
Згідно наданих відповідачем у своїх запереченнях проти позову слідує, що: ОСОБА_1, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліду 3 групи, виплачувалась допомога на оздоровлення: 2002 році – 21,5 гривень, 2003 році – 21,5 гривень, 2004 році – 21,5 гривень.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, в тому числі, органів державної влади.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема соціальний захист потерпілого населення визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 63 Закону передбачено, що фінансування витрат пов’язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 48 спеціального Закону щорічна допомога на оздоровлення сплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання громадянина.
Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, якою затверджений Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, встановлено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Таким чином відповідач є головним розпорядником коштів місцевого бюджету за рахунок субвенцій з державного бюджету та нього покладено обов’язок щодо реалізації механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, зокрема, пільг громадянам які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», передбачена щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 3 групи – чотири мінімальних заробітних плат.
Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Таким чином нормами спеціального Закону визначений розмір щорічної допомоги як величина, кратна розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на час здійснення виплати.
Всупереч нормам спеціального закону, зазначеною постановою встановлені конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, суд застосовує акт, який має вищу юридичну силу у відповідності до пункту 2 Указу Президента України «Про Єдиний державний реєстр нормативних актів» від 27 червня 1996 року стосовно преюдиції нормативних актів.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню норми ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», та Закони України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на відповідні роки, а не вказана Постанова Кабінету Міністрів України.
Враховуючи викладене на користь позивача підлягає стягненню сума щорічної допомоги на оздоровлення за 2002, 2003 і 2004 роки в розмірі 2363,5 гривень.
За 2002 рік 638,3 гривень (165 гривень (розмір мінімальної заробітної плати на момент виплати) х 4 – 21,5 гривень).
За 2003 рік 798,5 гривень (205 гривень (розмір мінімальної заробітної плати на момент виплати) х 4 – 21,5 гривень).
За 2004 рік 926,5 гривень (237 гривень (розмір мінімальної заробітної плати на момент виплати) х 4 – 21,5 гривень).
Всього 2363,5 гривень (638,5 гривень + 798,5 гривень + 926,5).
Разом з тим вимоги позивача про визнання дій відповідача протиправними при виплаті йому щорічної допомоги на оздоровлення за 2006-2008 роки, та стягнення недоплаченої суми допомоги за вказаний період часу, не підлягають задоволенню з наступних підстав:
Рішенням Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 5 березня 2009 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про перерахунок та виплату недоотриманої допомоги на оздоровлення за 2005 і 2007 рік було відмовлено.
Рішенням Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 28 травня 2009 року за позовом ОСОБА_1 дії Управління праці та соціального захисту населення Слов’янської міської Ради щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку і виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за період за 2008 рік визнано протиправними і відповідача зобов’язано провести перерахунок та виплату недоотриманої допомоги на оздоровлення.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України: обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ у яких беруть участь ті самі особи, щодо якої встановлені ці обставини.
Згідно статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію абзаців 2,3,4,5,6 та 7 частини 1 статті 3, абзаців 2,3,4,5,6,7 частини 4, та частини 7 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» на 2006 рік зупинено, а тому відповідач при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення при визначені розміру виплат обґрунтовано керувався Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, про необхідність визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу в перерахунку та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2002-2004 роки, та зобов’язання відповідача здійснити виплату недоотриманої допомоги на оздоровлення, за вказаний період часу, на користь позивача у розмірі 2363,5 гривень.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 11, 14, 86, 161-163 КАС України , суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Дії Управління праці та соціального захисту населення Слов’янської міської Ради Донецької області, щодо відмови у перерахунку і виплаті ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення, як ліквідатору аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліду 2 групи, за 2002-2004 ріки - визнати протиправними.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Слов’янської міської Ради Донецької області, за рахунок коштів Державного бюджету України, на користь ОСОБА_1, провести виплату недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення за 2002-2004 ріки у розмірі 2363,5 гривень.
В іншій частині позивні вимоги ОСОБА_1 – залишити без задоволення.
Звільнити Управління праці та соціального захисту населення Слов’янської міської Ради Донецької області від сплати судового збору.
Постанова може бути оскаржена до адміністративного апеляційного суду Донецької області, через Слов’янський міськрайонний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів, з дня проголошення постанови, а апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, одночасно надіславши дану скаргу до апеляційного адміністративного суду Донецької області.
Постанова складена в одному екземплярі в нарадчий кімнаті.
Суддя Слов'янського міськрайонного суду
ОСОБА_2