Справа № 2-3108

2009 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2009 року

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі головуючого-судді Баранова В.І., при секретарі Горбань Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мелітополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, про стягнення аліментів на повнолітню дитину та по зустрічному позову   ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права на аліменти у зв’язку з набуттям права власності на майно, зобов’язанням укладення договору на передачу власності на ім’я ОСОБА_3 на 1/2 частку майна,  

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області із позовом до ОСОБА_2 про стягнення з нього на користь її доньки, ОСОБА_3, аліментів в розмірі 1/3 частини заробітку відповідача до досягнення донькою 23 років. В обґрунтування позову вказує, що перебувала з відповідачем у шлюбі, від якого 26.03.1991 року в них народилася донька, ОСОБА_3. 15.04.1998 року шлюб між ними було розірвано. Донька в теперішній час проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні, та навчається в Таврійському національному університеті імені ОСОБА_4 на першому курсі денної форми навчання. Позивач вказує, що відповідач інших дітей не має, аліментів не сплачує, тому вона вважає, що відповідач повинен щомісячно сплачувати аліменти в розмірі 1/3 частини з усіх видів доходів.

ОСОБА_2 звернувся в суд з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про припинення права на аліменти на дитину у зв’язку з набуттям права власності на нерухоме майно, зобов’язання її укласти договір на передачу власності на ім’я ОСОБА_3 на 1/2 частку майна та зареєструвати цей договір нотаріально. В позові зазначає, що після розірвання шлюбу в 1998 році проживав разом з ОСОБА_1 до 2003 року. Після продажу квартири в м.Славутич 03.07.2003 року він віддав 2/3 суми від продажу квартири та все нажите майно ОСОБА_1, в обмін на що остання заявила, що ніколи не буде вимагати від нього аліментів. Незважаючи на домовленість, що частину суми ОСОБА_1 повинна покласти на депозит на ім’я дочки, ОСОБА_3, вона 27.04.2003 року придбала двокімнатну квартиру в м.Мелітополь. ОСОБА_2 вказує, що на даний час не має можливості задовольнити вимоги ОСОБА_1, оскільки є учасником ліквідації наслідків аварії ЧАЕС ІІ категорії, дуже хворіє, оформлює інвалідність, має на утриманні сина, який навчається, проте від утримання доньки не відмовляється.

Від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій вона просила слухати справу за її відсутності, на позовних вимогах наполягає в повному обсязі.

ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, просив слухати справу за його відсутності.  

ОСОБА_3 в судовому засіданні просила задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 за вказаними в позові доводами та підставами, проти задоволення зустрічного позову заперечувала, та пояснила, що ніякого договору про передачу власності між нею та її матір’ю укладено не було.

Вислухавши пояснення ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.199 Сімейного Кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Згідно з копією свідоцтва про народження, батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 /а.с.5/.

ОСОБА_3 дійсно є студентом 2 курсу денного відділення за контрактом економіко-гуманітарного факультету Державного вищого навчального закладу “Запорізький національний університет” у м.Мелітополі ІV рівня акредитації, нормативний термін навчання з 01.09.2008 року по 30.06.2012 року, що підтверджується довідкою зазначеного навчального закладу /а.с.43/.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При визначенні розміру аліментів, відповідно до ст.182 Сімейного Кодексу України, суд враховує матеріальне становище платника аліментів та дитини, стан їх здоров’я, те, що ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, наявність у нього іншої родини, а так само інші обставини, що мають істотне значення, та вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в розмірі 1/4 частини заробітку відповідача на місяць до закінчення ОСОБА_3 навчання, тобто до 30.06.2012 року.

Крім того, на підставі ст.88 ЦПК України, з ОСОБА_2 також підлягає стягненню судовий збір, в розмірі 51 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, в розмірі   120 грн  .

Що стосується зустрічних позовних вимог ОСОБА_2, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.190 Сімейного кодексу України, той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). Такий договір нотаріально посвідчується і підлягає державній реєстрації. Якщо дитина досягла чотирнадцяти років, вона бере участь в укладенні цього договору.  

Тобто, виходячи з даної правової норми, на яку посилається ОСОБА_2, право на аліменти може припинитися при передачі права власності на нерухоме майно, тому суд вважає, що в задоволенні зустрічного позову слід відмовити, оскільки на момент набуття ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно вона аліментів не отримувала, тому підстав для застосування норм ст.190 СК України в даному випадку немає.

Керуючись ст.182, 190, 199, 200 СК України, ст.10, 60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ід.код НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, місце проживання якого: Київська область, м.Тараща, вул.Свободи, буд.4 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання, в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, починаючи з 08.04.2009 року та до закінчення нею навчання в Державному вищому навчальному закладі “Запорізький національний університет” у м.Мелітополі ІV рівня акредитації, тобто до 30.06.2012 року.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в доход держави, в розмірі 51 (п’ятдесят одна) гривня, перерахувавши їх на р/р 31412537700013 в ГУДКУ у Запорізькій області, одержувач платежу місцевий бюджет м.Мелітополь, МФО 813015, ЄДРПОУ 34676932, код 22090100, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, в розмірі 120 (сто двадцять) гривень, перерахувавши їх на р/р 31217259700013, код бюджетної класифікації – 22050000, ЄДПРОУ 34676932, банк: ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015, призначення платежу – “Інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в Мелітопольському міськрайонному суді”.

В задоволенні зустрічного позову   ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права на аліменти у зв’язку з набуттям права власності на майно, зобов’язанням укладення договору на передачу власності на ім’я ОСОБА_3 на 1/2 частку майна відмовити повністю.  

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана апеляційному суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або може бути подана в десятиденний строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ                                    В.І.БАРАНОВ