Справа № 2-3029
2009 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2009 року
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі головуючого – судді Баранова В.І., при секретарі Калюжній І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Оранта-Січ”, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки,
ВСТАНОВИВ:
Позивачі звернулися в Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області з позовом до відповідачів про стягнення з них матеріальної та моральної шкоди, спричинених внаслідок ДТП, а також судових витрат . В обґрунтування позову вказують, що третій особі ОСОБА_4 належить автомобіль Mercedes-Benz 709 D, державний номер НОМЕР_1. 21.11.2008 року, приблизно о 08 годин 50 хвилин ОСОБА_3, керуючи цим автомобілем на підставі доручення від 27.04.2007 року, рухаючись по пр-ту Б.Хмельницького в м.Мелітополі, не дотримався дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем ЗАЗ-Daewoo Т 13110, номерний знак НОМЕР_2, що зупинився попереду, чим порушив п.13.1 ПДР України. За скоєне правопорушення ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. Внаслідок зіткнення належному позивачу автомобілю ЗАЗ-Daewoo Т 13110 були спричинені механічні ушкодження. Відповідно до висновку спеціаліста автотоварознавчого дослідження, вартість матеріальної шкоди з урахуванням втрати товарної вартості транспортного засобу, належного позивачу ОСОБА_1, складає 3659 грн., а вартість матеріальної шкоди без урахування втрати товарної вартості транспортного засобу становить 2905 грн. За проведення автотоварознавчого дослідження позивачем ОСОБА_1 сплачено 220 грн.
13.11.2008 р. між третьою особою ОСОБА_5 та ВАТ СК “Оранта-Січ” в особі Якимівської філії ВАТ СК “Оранта-Січ” був укладений страховий поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до п.6 якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль Mercedes-Benz 709 D, державний номер НОМЕР_1, яким керував відповідач ОСОБА_3 під час ДТП 21.11.2008 року, тому, позивачі вважають, що ВАТ “ Страхова компанія “Оранта-Січ” зобов’язана відшкодувати позивачу ОСОБА_1 суму матеріального збитку в розмірі 2395 грн. (вартість матеріальної шкоди 2905 грн. без урахування втрати товарної вартості транспортного засобу – 510 грн. франшизи згідно полісу) та 220 грн. витрат на автотоварознавче дослідження автомобілю, а решта суми матеріальної шкоди, в розмірі 1264 грн., підлягає стягненню з ОСОБА_3
Крім того, позивачі вказують, що внаслідок ДТП постраждала ОСОБА_2, яка знаходилася за кермом автомобіля ЗАЗ-Daewoo Т 13110, державний номер НОМЕР_2 під час ДТП. Так, у зв’язку з ДТП ОСОБА_2 завдані моральні страждання, пов’язані з тим, що вона дуже злякалася при зіткненні за своє життя та здоров’я, після скоєння ДТП в неї погіршилося здоров’я, тому вона змушена була звернутися за допомогою до лікаря зі скаргами на головний біль, сухість в порожнині рота та біль у відділі шийного хребта. Зважаючи на погане почуття позивачки та її слабкість, лікар порадив їй амбулаторне лікування та виписав листок непрацездатності. Позивач ОСОБА_2 вказує, що відчувала сильний біль в області хребта, що заважало їй нормально рухатися, а тим більше їздити за кермом автомобіля, вона перебувала в постійному напруженні, не могла нормально відпочивати та спати, що суттєво погіршило її уклад та зв’язки з оточуючими людьми. Крім того, позивач вказує, що вже після подачі позовної заяви вона знаходиться у триваючому стресовому стані, який викликаний постійними та неминучими явками до суду. Ніяких дій по добровільному відшкодуванню заподіяної шкоди відповідачі не здійснили, тому позивачі просять: стягнути на користь позивача ОСОБА_1 з ВАТ “Страхова компанія “Оранта-Січ” заподіяну йому матеріальну шкоду в розмірі 2395 грн. та витрати на проведення автотоварознавчого дослідження, в розмірі 220 грн.; з відповідача ОСОБА_3 – на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, в розмірі 1264 грн., витрати на опублікування оголошень про виклик в газеті “Запорізька правда”, в розмірі 220 грн., та на користь ОСОБА_2 моральну шкоду, в розмірі 3000 грн., витрати на правову допомогу, в розмірі 1000 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та на оплату судового збору, в розмірі 85 грн.
Позивач ОСОБА_2 та представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_6 – в судовому засіданні підтримали позовні вимоги за зазначеними доводами та підставами.
Представник відповідача ВАТ “Страхова компанія “Оранта-Січ” в судовому засіданні визнав позовні вимоги в повному обсязі в розмірі матеріальної шкоди 2395 грн. та 220 грн. в рахунок відшкодування вартості проведення автотоварознавчого дослідження автомобіля, належного позивачу ОСОБА_1
Відповідач ОСОБА_3, який був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи через оголошення в пресі, в судове засідання не з’явився повторно, повідомлення про причини чи неможливість неявки у судове засідання до суду не надав, тому суд вважає можливим розглядати справу за його відсутністю.
Представник третіх осіб в судовому засіданні вважав позов таким, що підлягає задоволенню.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
З копії постанови судді Мелітопольського міськрайонного суду від 04.12.2008 року видно, що 21.11.2008 року, приблизно о 08 годині 50 хвилин ОСОБА_3, керуючи автомобілем ОСОБА_7 709 Д, державний номер НОМЕР_1 по пр-ту Б.Хмельницкього в м.Мелітополі порушив п.13.1 ПДР України, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з зупинившимся попереду автомобілем Деу, державний номер НОМЕР_2, в результаті зіткнення автомобілі отримали механічні пошкодження, чим скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України. Зазначеною постановою ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Згідно з ч.4 ст.61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до копії висновку спеціаліста № 392-Д автотоварознавчого дослідження від 26.11.2008 року, вартість матеріального ушкодження, без урахування втрати товарної вартості, транспортного засобу ЗАЗ-Daewoo Т 13110, державний номер НОМЕР_2 на момент проведення дослідження складає 2905 грн.; вартість матеріального ушкодження з урахуванням втрати товарної вартості транспортного засобу ЗАЗ-Daewoo Т 13110, державний номер НОМЕР_2 на момент проведення дослідження складає 3659 грн. /а.с.11-13/.
Автомобіль ЗАЗ-Daewoo Т 13110, державний номер НОМЕР_2 належить позивачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АРС № 053905, виданого Мелітопольським ВРЕР 11.12.2007 р. Позивач ОСОБА_2 має право керувати цим транспортним засобом згідно запису в зазначеному свідоцтві про реєстрацію ТЗ /а.с.9/.
Автомобіль ОСОБА_7 709 Д, державний номер НОМЕР_1 зареєстрований за ОСОБА_4, що підтверджується копією листа Мелітопольського ВРЕР УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області /а.с.15/. Відповідач ОСОБА_3 керував зазначеним автомобілем на підставі доручення, виданого ОСОБА_4 та посвідченого секретарем Семенівської сільської ради /а.с.93/.
Відповідно до ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше майнове право, договір підряду, оренда тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, збереження якого створює підвищену небезпеку.
Між третьою особою ОСОБА_5 та Якимівською районною філією ВАТ СК “Оранта-Січ” був укладений поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тип договору 1, відповідно до п.6 якого забезпеченим транспортним засобом є ОСОБА_7, АР 7101 АВ /а.с.97/. За вказаним полісом франшиза становить 510 грн.
Згідно зі ст.28 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов’язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу, з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого.
Відповідно до ст.29 зазначеного Закону, у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Згідно з п.37.5 ст.37 Закону, страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.
Таким чином, суд вважає, що з відповідача ВАТ СК “Оранта-Січ” на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню матеріальна шкода, визначена висновком спеціаліста № 392-Д автотоварознавчого дослідження, в розмірі 2395 грн. (2905 грн. вартості матеріальної шкоди без урахування втрати товарної вартості – 510 грн. франшизи), а також з відповідача ОСОБА_3 матеріальна шкода в розмірі 1264 грн. (різниця між матеріальною шкодою згідно висновку спеціаліста № 392-Д з урахуванням втрати товарної вартості 3659 грн. та стягнутою з ВАТ СК “Оранта-Січ” сумою матеріальної шкоди 2395 грн.).
Згідно зі ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Відповідно до ч.1 ст.1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно з пунктами 3, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду № 5 від 25.05.2001 р.), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв’язку з ушкодженням здоров’я, у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
В обґрунтування моральної шкоди ОСОБА_2 посилається на те, що при зіткненні вона дуже злякалася за своє життя та здоров’я, а також зазнала тілесних ушкоджень; крім того, зіткнення відбулося в той момент, коли вона зупинилася перед нерегульованим пішохідним переходом для того, щоб надати перевагу у русі пішоходам, а внаслідок наїзду відповідача ззаду на її автомобіль той міг виїхати на пішохідний перехід та травмувати пішоходів. Після скоєння ДТП в неї погіршився стан здоров’я, у зв’язку з чим вона була змушена звернутися за допомогою до лікаря, який, зважаючи на її стан здоров’я та слабкість, порадив їй амбулаторне лікування та виписав листок непрацездатності. Дорожньо-транспортна пригода, що сталася з вини відповідача ОСОБА_3, призвела до розладу звичайного способу її життя та життя її родини, тому що вона користувався автомобілем щодня. Внаслідок ДТП в позивача ОСОБА_2 з’явилося безсоння, головний біль, вона не може спокійно відпочивати.
В обґрунтування позовних вимог про стягнення моральної шкоди позивачем ОСОБА_2 надані копія листка непрацездатності та довідки травмпункту /а.с.19/, копії виписки з її медичної картки /а.с.21-22/, згідно яких після ДТП в неї були черепно-мозкова травма, струс головного мозку, ушиб шийного відділу хребта, а також скарги на запаморочення, легку нудоту, болі в очних яблуках, у вухах.
Приймаючи до уваги , що дорожньо-транспортна пригода, а отже й погіршення стану здоров’я позивача ОСОБА_2 сталися з вини відповідача ОСОБА_3, суд вважає , що маються підстави для відшкодування ОСОБА_2 моральної шкоди.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд бере до уваги характер і ступінь моральних страждань, завданих позивачу ОСОБА_2 внаслідок погіршення стану здоров’я у зв’язку з зіткненням транспортних засобів, істотність вимушених змін її життя, час і зусилля, витрачені для відновлення свого попереднього стану, викликані цим фізичні і моральні переживання, а так само враховує характер і ступінь провини відповідача ОСОБА_3, і вважає, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню повністю, в розмірі 3000 грн.
Згідно з ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до ч.1, п.2, п.4 ч.3 ст.79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу, та витрати, пов’язані із проведенням судових експертиз.
Позивачем ОСОБА_2 були понесені витрати на правову допомогу, в розмірі 1000 грн., що складаються з оплати за складання позовної заяви, в розмірі 300 грн., оплати представництва в суді, в розмірі 700 грн., та підтверджується копіями рахунків № 59 від 03.04.2009 р., № 57 від 13.05.2009 р., а також квитанцій до прибуткових касових ордерів № 37 від 07.04.2009 р. та № 57 від 13.05.2009 р. /а.с.94-95/, тому суд вважає необхідним стягнути ці витрати з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_2.
При подачі позову позивачем ОСОБА_1 був сплачений судовий збір, в розмірі 51 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, в розмірі 30 грн., та позивачем ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 17 грн., що підтверджується квитанціями № 002700451, № 002800451, № 002900451 від 27.01.2009 р. /а.с.3-5/, тому суд вважає, що ці витрати підлягають стягненню на їх користь з відповідача ОСОБА_3.
Також позивачем ОСОБА_1 були оплачені витрати за проведення автотоварознавчого дослідження, в розмірі 220 грн., що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордеру № 392-Д /а.с.14/, тому суд вважає необхідним стягнути ці витрати на його користь з відповідача ВАТ СК “Оранта-Січ”.
Крім того, позивачем ОСОБА_2 при подачі уточненої позовної заяви було сплачено судовий збір в розмірі 150 грн. за позовні вимоги про стягнення моральної шкоди /а.с.97-А/, які вона просила стягнути з відповідача ОСОБА_3, однак, з урахуванням встановленого законом розміру оплати судового збору, визначеного Декретом КМУ, суд вважає, що ці витрати не підлягають стягненню з відповідача.
Що стосується вимог позивача ОСОБА_1 про стягнення на його користь витрат на опублікування оголошень про виклик відповідача в газеті “Запорізька правда”, в розмірі 220 грн., то суд вважає, що в їх задоволенні слід відмовити, оскільки їх стягнення з відповідача не передбачене чинним законодавством.
Керуючись ст.23, ст.1167, ч.2 ст.1187 ЦК України, ст. 10, 60, 61, 79, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Оранта-Січ” на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 2395 грн. та витрати по оплаті автотоварознавчого дослідження, в розмірі 220 грн., всього 2615 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 1264 грн., а також судові витрати, а розмірі 81 грн., всього 1345 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду, в розмірі 3000 грн., витрати по оплаті правової допомоги, в розмірі 1000 грн., та судові витрати, в розмірі 17 грн., всього 401 7 грн.
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана апеляційному суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або може бути подана в десятиденний строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ В.І.БАРАНОВ