- Відповідач (Боржник): Одеське управління Офісу великих платників податків ДФС
- Позивач (Заявник): Товариство з обмеженою відповідальністю Старгруп Торг
- Відповідач (Боржник): Державна фіскальна служба України
- Представник відповідача: Гусарова Алла Валентинівна
- Секретар судового засідання: Гошуренко Н.С.
- Позивач (Заявник): товариство з обмеженою відповідальністю "Старгруп Торг"
- Відповідач (Боржник): Офіс великих платників податків ДФС в особі Одеського управління офісу великих платників податків ДФС
- Позивач (Заявник): Товариство з обмеженою відповідальністю "Старгруп Торг"
- Заявник касаційної інстанції: Одеське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
- Відповідач (Боржник): Одеське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
- Позивач (Заявник): ТОВ "Старгруп Торг"
Ім`я | Замінене і`мя | Особа |
---|
Справа № 815/728/17
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2017 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Корой С.М., суддів Потоцької Н.В., Стеценка О.О., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Старгруп Торг” до Офісу великих платників податків ДФС в особі Одеського управління офісу великих платників податків ДФС, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дії, -
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю “Старгруп Торг” до Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними дій Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС України, що полягають у відмові в укладені з ТОВ “Старгруп Торг”: договору про визнання електронної звітності №160120171 від 16.01.2017 року, договору про визнання електронної звітності №160120171 від 20.01.2017 року, договору про визнання електронної звітності №160120171 від 26.01.2017 року.
У судовому засіданні 30.05.2017 року представником позивача надано змінену позовну заяву, згідно якої збільшено позовні вимоги та визначено відповідачів у справі - Офіс великих платників податків ДФС в особі Одеського управління офісу великих платників податків ДФС та Державну фіскальну службу України.
Враховуючи змінену позовну заяву (а.с. 149-152), позивач просить суд визнати протиправними дії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Одеського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби та Державної фіскальної служби України, що полягають у відмові в укладенні з ТОВ «Старгруп Торг» договору про визнання електронної звітності № 160120171 від 16.01.2017 р.; договору про визнання електронної звітності № 200120171 від 20.01.2017 р.; договору про визнання електронної звітності № 260120171 від 26.01.2017 р.
Окрім того, ухвалою суду від 30 травня 2017 року задоволено клопотання представника позивача про залишення без розгляду адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю “Старгруп Торг” до Одеського управління офісу великих платників податків ДФС про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог про зобов’язання Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС України виконати умови договору №160120171 від 01.02.2017 року, а саме: забезпечити приймання податкової звітності та реєстрації податкових накладних в ЄДРПН та адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю “Старгруп Торг” до Одеського управління офісу великих платників податків ДФС про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог про зобов’язання Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС України виконати умови договору №160120171 від 01.02.2017 року, а саме: забезпечити приймання податкової звітності та реєстрації податкових накладних в ЄДРПН – залишено без розгляду.
В обґрунтування позовної заяви, позивач зазначає, що підприємством засобами електронного зв’язку було направлено до Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС для підписання договір про визнання електронної звітності № 160120171, проте 20 січня 2017 року позивачем було отримано електронну квитанцію №2 з відмовою в укладанні зазначеного договору, у зв’язку з невідповідністю місця знаходження юридичної особи відомостям Єдиного державного реєстру. Зважаючи на невідповідність отриманої інформації дійсності та з метою виконання вимог законодавства по укладенню договору про визнання електронної звітності, 20 січня 2017 року позивачем засобами електронного зв'язку повторно було направлено до Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС для підписання договір про визнання електронної звітності № 200120171. Разом з тим, 26 січня 2017 року ТОВ «Старгруп Торг» було отримано електронну квитанцію №2 з відмовою в укладанні зазначеного договору з тих самих підстав. Позивач, також і втретє направляв відповідачу договір про визнання електронної звітності № 260120171 від 26.01.2017 р., проте також отримав відмову з тих самих підстав. Позивач вказує на те, що відповідач безпідставно не укладав договори про визнання електронних документів, хоча в п’ятиденний строк зобов’язаний був вчинити такі дії. Крім того позивач зауважив, що підприємство знаходиться за місцем своєї реєстрації та у порядку визначеному законодавством України відомості щодо відсутності за місцем реєстрації підприємства в реєстрі юридичних осіб відсутні. Позивач зазначив, що внаслідок протиправних дій відповідача щодо не укладення договору про визнання електронних документів порушувались права позивача, який був позбавлений можливості подавати податкову звітність, сплачувати податки до бюджету та несе відповідальність у вигляді штрафних санкцій по господарських договорах у зв’язку із не реєстрацією податкових накладних. Враховуючи зазначене ТОВ “Старгруп Торг” звернулось до суду з цим позовом.
Представник позивача в судове не засідання з’явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с. 181).
Представники відповідачів в судове засідання не з’явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.
Одеським управлінням офісу великих платників податків ДФС надані письмові заперечення по справі (а.с. 111-113), згідно яких відповідач позовні вимоги не визнав та в задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі, посилаючись в цілому на те, що з метою вручення платнику листа щодо зміни місця податкового обліку було встановлено, що підприємство за податковою адресою:Україна, 54017, Миколаївська область, м. Миколаїв, Центральний р-н, вул. Московська, буд.55 не знаходиться, про що складено акт відсутності за місцезнаходженням від 05.01.2017р. № 12/28-10-49-06/38622315. До оперативного управління СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУ ДФС надано службову записку від 05.01.2017р. № 3/28-10-49-06-45, щодо встановлення місцезнаходження ТОВ «Старгруп Торг» ЄДРПОУ 38622315 та опитування посадових осіб щодо причетності до господарської діяльності даного підприємства. Згідно відповіді оперативного управління СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУ ДФС від 06.01.2017 року № 10/11/28-21-02 службових ТОВ «Старгруп Торг» осіб за вказаною адресою не встановлено. Представник Одеського управління офісу великих платників податків ДФС зазначає, що в пункті 2 Розділу 4 договору про визнання електроних документів, зазначається, що платник податків несе відповідальність згідно з законодавством за неподання податкової звітності та недостовірність інформації, що міститься в податкових документах, переданих до органу в електронному вигляді. ТОВ «Старгруп Торг» ЄДРПОУ 38622315 16.01.2017р., 20.01.2017р. та 26.01.2017р. засобом телекомунікаційного зв’язку було надано договори про визнання електронних документів. Відомості з ЄДР та договори про визнання електронних документів містять адресу: Україна, 54017, Миколаївська область,м. Миколаїв, Центральний р-н, вул. Московська, буд.55, в той час, як фактично підприємство за вказаною адресою не знаходиться, що вже є порушенням умов договору. Таким чином, на думку представника Одеського управлінням офісу великих платників податків ДФС, договори про визнання електронних документів від 16.01.2017р., 20.01.2017р. та 26.01.2017р. ТОВ «Старгруп Торг» було правомірно відхилено у зв'язку з тим, що місцезнаходження юридичної особи не відповідає відомостям Єдиного державного реєстру, отже будь яких порушень прав позивача не було допущено.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наведене, у зв’язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, а також за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.
Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що ТОВ «Старгруп Торг», відповідно до наказу ДФС 1036 від 26.12.2016 р. «Про затвердження реєстру великих платників податків на 2017 р.», було включено до реєстру великих платників податку на 2017 рік (а.с. 27) та TOB «Старгруп Торг» ЄДРПОУ 38622315 з 01.01.2017р. переведено на облік до Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС.
Надалі, підприємством засобами електронного зв’язку було направлено до Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС для підписання договір про визнання електронної звітності № 160120171, проте 20 січня 2017 року позивачем було отримано електронну квитанцію №2 з відмовою в укладанні зазначеного договору, у зв’язку з невідповідністю місця знаходження юридичної особи відомостям Єдиного державного реєстру. З метою виконання вимог законодавства по укладенню договору про визнання електронної звітності, 20 січня 2017 року позивачем засобами електронного зв'язку повторно було направлено до Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС для підписання договір про визнання електронної звітності № 200120171. Разом з тим, 26 січня 2017 року ТОВ «Старгруп Торг» було отримано електронну квитанцію №2 з відмовою в укладанні зазначеного договору з тих самих підстав. Позивач, також і втретє направляв відповідачу договір про визнання електронної звітності № 260120171 від 26.01.2017 р., проте також отримав відмову з тих самих підстав. Позивач вказує на те, що відповідач безпідставно не укладав договори про визнання електронних документів, хоча в п’ятиденний строк зобов’язаний був вчинити такі дії. Крім того позивач зауважив, що підприємство знаходиться за місцем своєї реєстрації та у порядку визначеному законодавством України відомості щодо відсутності за місцем реєстрації підприємства в реєстрі юридичних осіб відсутні. Позивач зазначив, що внаслідок протиправних дій відповідача щодо не укладення договору про визнання електронних документів порушувались права позивача, який був позбавлений можливості подавати податкову звітність, сплачувати податки до бюджету та несе відповідальність у вигляді штрафних санкцій по господарських договорах у зв’язку із не реєстрацією податкових накладних. Враховуючи зазначене ТОВ “Старгруп Торг” звернулось до суду з цим позовом.
Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Так, згідно з п. 42.4 ст. 42 Податкового кодексу України з платниками податків, які подають звітність в електронній формі, листування з контролюючими органами може здійснюватися засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Основні організаційно-правові засади електронного документообігу, використання електронних документів, правовий статус електронного цифрового підпису регулюються Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг".
Відповідно до частини першої статті 14, частини першої статті 15 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.
Суб'єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту.
Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів ДФС у електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначені Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року №233 (далі - Інструкція №233).
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Інструкції №233 платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.
Відповідно до положень розділу ІІІ Інструкції №233, для подання засобами телекомунікаційного зв'язку електронних податкових документів платник податків має попередньо укласти з органом ДПС за місцем реєстрації договір про визнання електронної звітності (за затвердженими формою та змістом - Додаток 1 до Інструкції) та отримати спеціальне програмне забезпечення.
Відповідно до пункту 5 розділу III Інструкції №233 з метою подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку платник податків:
1) отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб’єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці;
2) отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді;
3) ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб’єкта підприємницької діяльності за наявності печатки);
4) надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії;
5) після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.
В свою чергу, згідно з пунктом 6 розділу ІІІ Інструкції №233 орган ДПС, де зареєстрований платник податків, на його запит: 1) видає два примірники договору; 2) записує на електронний носій платника податків безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; 3) приймає від платника податків підписані та скріплені печаткою (для фізичної особи суб’єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) два примірники договору та електронний носій з посиленими сертифікатами відкритих ключів; 4) звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС. У разі невідповідності реквізитів повертає платнику податків його електронний носій та надані примірники договору; 5) після підписання договору вносить відповідний запис до журналу обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків та видає платнику податків один примірник договору.
Тобто, за наведеною затвердженою процедурою передбачається укладання договору про визнання електронних документів у письмовій (паперовій) формі безпосередньо за місцем реєстрації платника податків.
Відповідно до підпунктів 33, 78 пункту 4 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року №236, ДФС відповідно до покладених на неї завдань надає консультації відповідно до Податкового та Митного кодексів України, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску; оприлюднює на єдиному веб-порталі та в офіційному друкованому виданні ДФС акти та інші офіційні документи з питань, що належать до її компетенції.
Згідно з п.п.14.1.173 п. 14.1 ст.і 14 Податкового кодексу України узагальнююча письмова податкова консультація - оприлюднення позиції контролюючого органу, що склалася за результатами узагальнення податкових консультацій, наданих платникам податків.
Відповідно до листа Державної податкової адміністрації України "Методичні рекомендації щодо роботи з Договорами "Про визнання електронних документів" в електронному вигляді" від 22 липня 2011 року №19916/7/28-0517, договір про визнання електронних документів (далі - Договір) підписується електронним цифровим підписом (далі - ЕЦП) посадових осіб платника податків і ЕЦП відбитка печатки у порядку і за дотримання умов, визначених абз.абз. 2-4 пп. 7.1 п. 7 розд. III Інструкції №233, та надсилається електронною поштою на адресу Інформаційного порталу органів ДПС України.
Про отримання Договору органом ДПС платнику податків у якості підтвердження надсилається перша квитанція, підписана ЕЦП ДПА України.
Після підписання Договору з боку органу ДПС платнику податків надсилається друга квитанція та Договір, підписаний ЕЦП ДПА України. Відкриті сертифікати ЕЦП платника податків, яким підписано Договір, автоматично імпортуються до бази сертифікатів Інформаційного порталу органів ДПС України.
У випадку відхилення органом ДПС Договору платнику податків надсилається друга квитанція з зазначенням причини відмови, підписана ЕЦП ДПА України.
Термін обробки відповідальним співробітником органу ДПС Договору - до 5 робочих днів.
Тобто, протягом п’яти робочих днів із моменту направлення платнику податків квитанції №1 про отримання відповідного договору контролюючий орган зобов’язаний направити такому платнику податків квитанцію №2 із підписаним ЕЦП договором або із зазначенням причини відмови у підписанні договору.
Перевіряючи підставу податкового органу щодо відмови в укладенні договорів про визнання електронних документів, суд зазначає наступне.
Як вже зазначалося судом, підставою для відмови в укладенні з позивачем договорів про визнання електронних документів стало те, що на думку податкового органу місцезнаходження позивача не відповідає відомостям Єдиного державного реєстру.
При цьому, зі змісту заперечень Одеського управління офісу великих платників податків ДФС вбачається, що підприємство за податковою адресою:Україна, 54017, Миколаївська область, м. Миколаїв, Центральний р-н, вул. Московська, буд.55 не знаходиться, про що складено акт відсутності за місцезнаходженням від 05.01.2017р. № 12/28-10-49-06/38622315. До оперативного управління СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУ ДФС надано службову записку від 05.01.2017р. № 3/28-10-49-06-45, щодо встановлення місцезнаходження ТОВ «Старгруп Торг» ЄДРПОУ 38622315 та опитування посадових осіб щодо причетності до господарської діяльності даного підприємства. Згідно відповіді оперативного управління СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУ ДФС від 06.01.2017 року № 10/11/28-21-02 службових ТОВ «Старгруп Торг» осіб за вказаною адресою не встановлено. Представник Одеського управління офісу великих платників податків ДФС зазначає, що в пункті 2 Розділу 4 договору про визнання електроних документів, зазначається, що платник податків несе відповідальність згідно з законодавством за неподання податкової звітності та недостовірність інформації, що міститься в податкових документах, переданих до органу в електронному вигляді. ТОВ «Старгруп Торг» ЄДРПОУ 38622315 16.01.2017р., 20.01.2017р. та 26.01.2017р. засобом телекомунікаційного зв’язку було надано договори про визнання електронних документів. Відомості з ЄДР та договори про визнання електронних документів містять адресу: Україна, 54017, Миколаївська область,м. Миколаїв, Центральний р-н, вул. Московська, буд.55, в той час, як фактично підприємство за вказаною адресою не знаходиться, що вже є порушенням умов договору. Таким чином, на думку представника Одеського управлінням офісу великих платників податків ДФС, договори про визнання електронних документів від 16.01.2017р., 20.01.2017р. та 26.01.2017р. ТОВ «Старгруп Торг» було правомірно відхилено у зв'язку з тим, що місцезнаходження юридичної особи не відповідає відомостям Єдиного державного реєстру.
Однак, суд критично оцінює такі підстави у відмові в укладенні з позивачем договорів про визнання електронних документів, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України визначено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Податковою адресою підприємства, переданого у довірче управління, є місцезнаходження довірчого власника.
В той же час, згідно ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи.
Статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи-підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.
Таким чином, в силу норм чинного законодавства України єдиним доказом зміни юридичною особою місцезнаходження є дані з ЄДР.
Відповідно до змісту Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 23.01.2017 р. місцезнаходженням позивача є: 54017, м. Миколаїв, вул. Московська, буд. 55.
В графі "Дані про реєстраційні дії" у вказаному витягу відсутній запис щодо відсутності ТОВ «Старгруп Торг» за своїм місцем реєстрації.
Отже, підприємство за даними з ЄДР знаходилось за своїм зареєстрованим місцезнаходженням.
Враховуючи той факт, що відповідачем не надано жодного доказу, який би свідчив про правомірність його дій щодо відмови в укладенні з позивачем договорів про визнання електронних документів, а саме: не надано доказів, які б підтверджували відомості про встановлення факту відсутності позивача за його місцезнаходженням, доказів направлення повідомлення державному реєстратору про внесення запису про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням та доказів внесення реєстратором вказаних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що у відповідача не було законних підстав для відмови в укладенні з позивачем договорів про визнання електронних документів.
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У даному випадку відповідач не довів суду, що при прийнятті рішення про відмову в укладенні з позивачем договорів про визнання електронних документів він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.
Разом із цим, позивач довів наявність факту порушення відповідачем його прав та законних інтересів у сфері публічно-правових відносин.
Решта доводів сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69-72, 86, 94, 128, 158-163, 167,186, 254 КАС України суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю “Старгруп Торг” до Офісу великих платників податків ДФС в особі Одеського управління офісу великих платників податків ДФС, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дії– задовольнити.
Визнати протиправними дії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Одеського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби та Державної фіскальної служби України, що полягають у відмові в укладенні з ТОВ «Старгруп Торг» договору про визнання електронної звітності № 160120171 від 16.01.2017 р.; договору про визнання електронної звітності № 200120171 від 20.01.2017 р.; договору про визнання електронної звітності № 260120171 від 26.01.2017 р.
Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя С.М. Корой
Суддя Н.В. Потоцька
Суддя О.О. Стеценко
- Номер: П/815/752/17
- Опис: визнання протиправними дії
- Тип справи: Адміністративний позов
- Номер справи: 815/728/17
- Суд: Одеський окружний адміністративний суд
- Суддя: Корой С.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 07.02.2017
- Дата етапу: 28.11.2017
- Номер: 877/7456/17
- Опис: визнання протиправними дії
- Тип справи: Адміністративна апеляційна скарга
- Номер справи: 815/728/17
- Суд: Одеський апеляційний адміністративний суд
- Суддя: Корой С.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 17.08.2017
- Дата етапу: 28.11.2017
- Номер: К/9901/543/17
- Опис: визнання протиправними дії
- Тип справи: Касаційна скарга
- Номер справи: 815/728/17
- Суд: Касаційний адміністративний суд
- Суддя: Корой С.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Повернуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 18.12.2017
- Дата етапу: 18.01.2018
- Номер: К/9901/50642/18
- Опис: визнання протиправними дії
- Тип справи: Касаційна скарга
- Номер справи: 815/728/17
- Суд: Касаційний адміністративний суд
- Суддя: Корой С.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Повернуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 14.05.2018
- Дата етапу: 23.05.2018
- Номер: К/9901/53117/18
- Опис: визнання протиправними дії
- Тип справи: Касаційна скарга
- Номер справи: 815/728/17
- Суд: Касаційний адміністративний суд
- Суддя: Корой С.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Відмовлено у відкритті провадження
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 13.06.2018
- Дата етапу: 10.08.2018