Справа №11 -70                                                               Головуючий у І інстанції Старосуд М.І.

Доповідач Шаліна Т.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2007 року колегія суддів Судової палати по кримінальним справам Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого: Шаліної Т.О.

судців: Топалової В.В., Шапар Ю.І.

за участю прокурора: Марченко О.О.

та захисника: ОСОБА_1 розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляцією захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 6.12.2006 року про відмову в задоволенні його скарги про скасування постанови про порушення кримінальної справи.

ВСТАНОВИЛА: Постановою прокурора Жовтневого району м. Маріуполя від 14 червня 2006 року скасована  постанова  про   відмову  в   порушені  кримінальної  справи  та  порушена кримінальна справа щодо ОСОБА_2 за ст.296 ч.1 КК України.

Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 6 грудня 2006 року вказана постанова залишена без зміни, а скарга захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про її скасування залишена без задоволення.

У апеляції захисник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 просить постанову Жовтневого районного суду від 6.12.2006 року скасувати, задовольнити його скаргу і скасувати постанову прокурора Жовтневого району від 14.06.2006 року про скасування постанови про відмову в порушені кримінальної справи та про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ст.296ч.1 КК України. Вказує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Так, суд не взяв до уваги, що ОСОБА_2 наносив удар ОСОБА_3 не з хуліганських мотивів, а в наслідок того, що між ними склалися неприязні відносини, тому в діях ОСОБА_2 відсутні признаки злочину, передбаченого ст.296ч.1 КК України. Крім того, ні потерпілий, ні його батьки не зверталися с заявою про порушення відносно ОСОБА_2 кримінальної справи.

Заслухавши суддю-доповідача; захисника ОСОБА_1, який підтримав доводи своєї апеляції і наполягав на її задоволенні; прокурора, який заперечував проти доводів апеляції і вважав, що постанова суду законна і підстав для її скасування не вбачається; дослідивши матеріали кримінальної справи відносно ОСОБА_2 та матеріали по розгляду скарги захисника; перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.4 Постанови №1 від 11 лютого 2005 року „Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на

2

постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи", розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суддя вправі з'ясувати лише такі питання: чи були наявними на час порушення справи передбачені ч. 1ст.94 КПК приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатні дані, що вказували на наявність ознак злочину (ч.2ст.94 КПК); чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінально справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (ст.98 КПК).

Як вбачається з матеріалів, на підставі яких 14 червня 2006 року прокурором Жовтневого району м. Маріуполя була винесена постанова про скасування постанови про відмову в порушені кримінальної справи та про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченому ст.296 ч.І КК України. Приводом для порушення даної справи були матеріали про відмову в порушені кримінальної справи №1193/06 про причинения ОСОБА_3 тілесних ушкоджень,

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.п.4,16 Постанови №3 від 28 червня 1991 року з подальшими змінами та доповненнями „Про судову практику в справах про хуліганство", з особливою увагою судам належить підходити до розгляду справ про хуліганство відносно неповнолітніх та до призначення їм покарання. При розгляді таких справ необхідно ретельно та всебічно досліджувати обставини, пов'язані з правопорушеннями, а також умови, при яких воно було вчинено. Суди повинні відрізняти хуліганство від інших злочинів в залежності від спрямованості умислу винного, мотивів, цілей та обставин вчинених ним дій. Дії, що супроводжувались погрозами вбивством, образою, нанесенням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчиненні в сім'ї, квартирі, відносно родичів, знайомих і викликані особистими неприязними відносинами, неправильними діями потерпілих та інше, повинні кваліфікуватись за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Такі дії можуть кваліфікуватися як хуліганство лише в тих випадках, коли вони одночасно були поєднані з грубим порушенням громадського порядку і виражали явну неповагу до суспільства.

Із матеріалів про відмову в порушені кримінальної справи № 1193/06 про причинения тілесних ушкоджень ОСОБА_3, не вбачається в яких саме діях ОСОБА_2 є ознаки хуліганства. При цьому, із цих матеріалів вбачається, що 26 березня 2006 року приблизно о 17-00 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виник конфлікт на грунті того, що останній раніше ображав та погрожував молодшому брату ОСОБА_2 і саме під час цього ОСОБА_2 наніс удар кулаком в око ОСОБА_3, чим причинив останньому легке тілесне ушкодження, яке спричинило короткочасний розлад здоров'я. При цьому ні ОСОБА_2, ні ОСОБА_3 нецензурними словами не ображали один одного і таким чином громадський порядок не був порушений.

Від потерпілого ОСОБА_3 та його батьків заява про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 по факту спричинення легкого тілесного ушкодження не надходила. Більш того, від матері потерпілого ОСОБА_3 на ім'я прокурора Жовтневого району м. Маріуполя була подана заява про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_2

Таким чином, по справі не вбачається підстав і приводів, зазначених у статті 94 КПК України для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 по факту спричинення ним легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я ОСОБА_3, тому постанову про порушення кримінальної справи від 16 червня 2006 року було винесено з порушенням вимог ст.98 КПК України.

3

З огляду на це, колегія суддів вважає, що доводи апеляції захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 є обґрунтованими і підлягають задоволенню, так як достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину, передбаченого ст.296ч.1 КК України при порушені кримінальної справи про хуліганство відносно ОСОБА_2 не було, а тому кримінальну справу було порушено безпідставно, у зв'язку з чим як постанова суду від 6 грудня 2006 року про відмову в задоволенні скарги захисника ОСОБА_1, так і постанова прокурора Жовтневого району м. Маріуполя від 14.06.2006 року про скасування постанови про відмову в порушені кримінальної справи та про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 про хуліганство за ознаками злочину, передбаченого ст.296 ч.І КК України підлягають скасуванню.

Керуючись ст.. 366,367 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 6 грудня 2006 року про відмову в задоволенні скарги захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову прокурора Жовтневого району м. Маріуполя від 14 червня 2006 року про відмову в порушені кримінальної справи та про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст..296ч.1 КК України скасувати.

Постанову Прокурора Жовтневого району міста Маріуполя від 14 червня 2006 року про скасування постанови про відмову в порушені кримінальної справи та про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 про хуліганство за ознаками злочину, передбаченого ст.296 ч.1 КК України скасувати.