Справа №22- 1971 ас   2006 р.                        Головуючий у 1 інстанції:   КорекянН.Р.

Категорія: 14                                                     Доповідач:  НовіковаГ.В.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2007 року                              Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого:   Рибалко  Л.І.

суддів:   Дем"яносова М.В., Новікової Г.В.

при секретарі: Тимченко Г.В.

з участю прокурора Конакової В.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку справу за апеляційною скаргою прокурора м.Сніжне на постанову Сніжнянського міського суду від 7 листопада 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Сніжнянської міської ради про визнання недійсним рішення № НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року та державного акту на землю-

Заслухавши доповідача, пояснення представника виконавчого комітету Сніжнянської міської ради за дорученням - Романюк Ю.В., перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд-

ВСТАНОВИВ:

В березні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, посилався на те, що з ІНФОРМАЦІЯ_2 року він є власником   квартири АДРЕСА_1, яка розташована на земельній ділянці розміром 1943 км.м, розмір та межі земельної ділянки визначалися БТІ в 1991 році. Сніжнянська міська рада встановила нову межу між суміжними ділянками, в результаті чого ОСОБА_2 було необгрунтовано передано у власність частину земельної ділянки, яка знаходилася у його законному користуванні. Просив поновити межі земельних ділянок, встановлені в 1991 році та визнати незаконним рішення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради № НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року та Державний акт на землю, виданий на ім"я ОСОБА_2.

Постановою Сніжнянського міського суду від 7 листопада 2006 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі   прокурор м. Сніжне просить скасувати   постанову суду та задовольнити позовні вимоги, так як суд не прийняв до уваги, що   пакет документів для прийняття рішення про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки у власність було підготовлено з грубим порушенням земельного законодавства і не прийнято до уваги всі документи, які б підтверджували розмір суміжних ділянок.

Апеляційний суд вважає, що скарга    не    підлягає    задоволенню з наступних підстав.

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або

2

користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості),одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

В п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 „Про практику застосування сулами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" роз"яснено, що у справах про встановлення порядку користування земельною ділянкою співвласників жилого будинку необхідно витребувати план земельної ділянки, відведеної в натурі (на місцевості).

Судом встановлено, що за договором купівлі-продажу від ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_1 належить на праві власності ¹А частину жилого будинку АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці площею в 1943 кв.м..

Рішенням Сніжнянської міської ради №НОМЕР_2 року було вирішено встановити   межу між суміжними земельними ділянками по АДРЕСА_2 та вул. АДРЕСА_1 в м.Сніжне. Рішенням сесії Сніжнянської міської ради від ІНФОРМАЦІЯ_3 року було передано в приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку для обслуговування будинку АДРЕСА_2, на підставі чого останні отримали державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0903 га.

Інших правовстановлюючих документів про виділення ОСОБА_1 в користування чи у власність земельної ділянки не надано.

Згідно ст. 158 ЗК України   оформлення прав на землю (установлення межових знаків) та вирішення земельних спорів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян та додержання громадянами правил добросусідства віднесено до компетенції органів місцевого самоврядування. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування спір вирішується судом. Оскільки рішенням Сніжнянської міської ради №НОМЕР_2 року було встановлено межу між суміжними земельними ділянками, позивач вказане рішення не оспорював, то суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що вимоги про встановлення меж за даними БТІ 1991 року не обґрунтовані і правильно відмовив в задоволенні позову.

Керуючись ст. 200 КАС України, апеляційний суд ,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу прокурора м.Сніжне залишити без задоволення. Постанову Сніжнянського міського суду   від 7 листопада 2006 року залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена до    Вищого адміністративного    Суду України протягом одного місяця.