Справа №2-2636/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2009 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:
головуючого судді Сіренко М.О.
при секретарі Карпенко Ю.М.
заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Макіївки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого Акціонерного Товариства Комерційний Банк „Надра” „Про стягнення банківського вкладу та моральної шкоди”,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ВАТ КБ „Надра” про стягнення на її користь депозитного вкладу в розмірі 50000 гривень та відсотки у розмірі 8600 гривень, згідно договору строкового банківського вкладу /депозиту/ „Мій вибір” №НОМЕР_1 від 08.08.2008р.. а також суми депозитного вкладу у розмірі 5000 євро та відсотки у розмірі 560 євро, згідно договору строкового банківського вкладу /депозиту/ „Мій вибір” №НОМЕР_2 від 5.09.2008р., і понесені судові витрати по сплаті судового збору і інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
Свої вимоги позивач мотивувала тим, що 8 серпня 2008 року між нею та відповідачем, в особі начальника відділення №18 філії ВАТ КБ „Надра” Донецького РУ ОСОБА_2, був укладений договір строкового банківського вкладу /депозиту/ „Мій вибір” №НОМЕР_1 від 8.08.2008р., відповідно до якого вона передала відповідачу грошову суму вкладу у розмірі 50000грн. 5 вересня 2008р. між нею та ВАТ КБ „Надра”, в особі начальника відділення №18 філії ВАТ КБ „Надра” Донецького РУ ОСОБА_2, було укладено договір строкового банківського вкладу /депозиту/ „Мій вибір” №НОМЕР_2, відповідно до якого вона передала відповідачу грошову суму вкладу в розмірі 5000 євро. 10 серпня 2009 року, після завершення дії депозитного договору №НОМЕР_1 від 8.08.2008р., вона звернулася з письмовою заявою до ВАТ КБ „Надра” про повернення депозитного вкладу. але їй було відмовлено в поверненні депозиту та запропоновано зробити переукладання депозиту у гривнях з виплатою відсотків на протязі нового терміну депозиту. 7 вересня 2009р., після завершення дії депозитного договору №НОМЕР_2 від 5.09.2008р., вона звернулася з письмовою заявою до ВАТ КБ „Надра” про повернення депозитного вкладу, але їй було відмовлено та запропоновано зробити переукладання депозиту в євро з виплатою відсотків на протязі нового терміну депозиту.
Пунктом 3.1.2 договору депозиту від 8.08.2008р. передбачено, що вкладник має право на отримання суми вкладу та нарахованих процентів. Згідно з п.3.4.5 банк зобов’язаний повернути вкладникові вклад за його вимогою в кінці терміну дії вкладу та сплатити нараховані проценти.
Також, пунктом 3.1.2 договору депозиту від 5.09.2008 року передбачено, що вкладник має право на отримання суми вкладу та нарахованих процентів, а згідно п.3.4.5. частини 3 договору банк зобов’язаний повернути вкладникові вклад за його вимогою в кінці терміну дії вкладу і сплатити нараховані проценти.
Процентна ставка по договору депозиту від 8.08.2008р. становить 17,2% річних, що на 10.08.2009р. сума вкладу та проценти за ним становить 58600грн., що підлягає стягненню на її користь.
Процентна ставка по договору депозиту від 5.09.2008р. становить 11,4% річних, що на 5.09.2009р. становить 560 євро, а враховуючи суму депозитного вкладу в 5000 євро, стягненню за цим договором підлягає 5560євро.
Також, вона просила стягнути на її користь судовий збір у сумі 1239грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.
Позивач в судове засідання не з’явилася, надав заяву, в якій просила розглянути справу в її відсутності.
Представник відповідача до судового засідання не з’явився, про день, час і місце слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення.
При цьому, відповідачем надані письмові заперечення. В яких він зазначив, що постановою правління НБУ №59 від 10.02.2009р. біла призначена тимчасова адміністрація у ВАТ КБ „Надра”, а постановою правління НБУ №452 від 5.08.2009р. було продовжено мораторій до 10.02.2010р.. на задоволення вимог кредиторів у ВАТ КБ „Надра” та з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку. строком на шість місяців. Дану обставину він вважає виключною і тому ніякі грошові санкції не повинні бути застосовані до банку і тим більше застосовуватися стягнення судових витрат. Крім того, відповідно до ч.4 ст. 80 ЗУ „Про банки і банківську діяльність” тимчасовий адміністратор має продовжувати або припиняти будь-які операції банку. Отже, банк не відмовляється від виконання своїх зобов’язань, що стосується депозитів.
Що стосується нарахування відсотків, то позивач не надав розрахунку відсотків, але надав лише припущення щодо їх розміру.
Суд, дослідив надані в справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 8 серпня 2008 року між ВАТ КБ „Надра” і ОСОБА_1 був укладений договір строкового банківського вкладу /депозиту/ „Мій вибір” №НОМЕР_1, на підставі якого ОСОБА_1 передала, а відповідач прийняв грошову суму вкладу 50 000 гривень на строк 12 місяців з процентною ставкою в розмірі 17,2 процентів річних. /а.с.10/
10 серпня 2009 року ОСОБА_1 звернулася до відділення №18 установи ВАТ КБ „Надра” з проханням видати їй депозит та відсотки за укладеним договором, у зв’язку з закінченням його строку, і отримала відмову. /а.с.9/
В судовому засіданні також встановлено, що 5 вересня 2008 року між ВАТ КБ „Надра” і ОСОБА_1 був укладений договір строкового банківського вкладу /депозиту/ „Мій вибір” №НОМЕР_2, на підставі якого ОСОБА_1 передала, а відповідач прийняв грошову суму вкладу 5000 євро на строк 12 місяців з процентною ставкою в розмірі 11,4 процентів річних. /а.с.11/
7 вересня 2009 року ОСОБА_1 звернулася до відділення №18 установи ВАТ КБ „Надра” з проханням видати їй депозит та відсотки за укладеним договором, у зв’язку з закінченням його строку, і отримала відмову. /а.с.13/
Відповідно до ч.1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу /депозиту/ одна сторона /банк/, що прийняла від другої сторони /вкладника/ або для неї грошову суму /вклад/, що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Статтею 2 Закону України „Про банки і банківську діяльність” зазначено, що вклад /депозит/ - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
Згідно частин 1,2,4 статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу /вклад на вимогу/ або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку /строковий вклад/.
За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.
В судовому засіданні встановлено, що позивач звернувся до банку про повернення суми вкладу та виплати процентів за умовами договорів зразу ж після спливу строків договорів.
Пунктами 3.4.3 і 3.4.5 укладених договорів банк зобов’язався повернути вкладнику вклад з нарахованими процентами за його вимогою в кінці терміну дії вкладу чи у випадках дострокового розірвання договору шляхом перерахування коштів на рахунок.
Банк, як сторона договору, порушивши його умови, послався на постанови правління Національного банку України №59 від 10.02.2009 року і №452 від 5.08.2009р., якою введений мораторій на задоволення вимог клієнтів строком на 6 місяців.
Викладені доводи суд вважає безпідставними.
Відповідно до ст.. 85 Закону України „Про банки та банківську діяльність” з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.
Згідно до ст.. 56 Закону України „Про Національний банк України” Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов’язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.
Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечить законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом’якшують або скасовують відповідальність.
Нормативно-правові акти Національного банку підлягають обов’язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства України.
Таким чином, зазначеним законом встановлена обов’язковість державної реєстрації в Міністерстві юстиції України нормативно-правових актів Національного банку України.
При цьому, п.п. а п.4 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затверджених постановою КМУ від 28.12.1992р. №731 /з подальшими змінами/ зазначено, що державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду /постанови, накази, інструкції тощо/, якщо в них є одна або більше норм, що зачіпляють соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободі й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколами до неї, міжнародними договорами України, згоду на обов’язковість яких надано Верховного Радою України, а також з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації.
Так, статтею 41 Конституції України закріплено право володіння, користування та розпорядження своєю власністю, об’єктом якої є грошові вклади. При цьому, право власності є непорушним і громадянин має право вільно здійснювати право власності щодо належного йому майна.
Постанови Правління Національного банку України №59 від 10.02.2009 року і №452 від 5.08.2009р. зачіпають права і законні інтереси громадян, тому підлягають державній реєстрації в Міністерстві юстиції України. Але, таку реєстрацію ці постанови не пройшли.
Тому, суд вважає, що відповідач порушив права позивача, і останній має право вимагати від відповідача виконання взятого на себе зобов’язання повернути вклад з нарахованими процентами відповідно до укладених договорів.
Відповідно до частин 1,5 статті 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу, які нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові.
За умовами договору від 8.08.2008р. процентна ставка по вкладу складає 17,2 % річних.
Відомості про зміну процентної ставки у суду відсутні.
Виходячи з того, що відповідач до судового засідання не з’явився і не надав розрахунок по нарахованим процентам, а позивач також не провів розрахунку, вказав загальну суму, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача розмір вкладу у сумі 50000 гривень з нарахованими 17,2 процентами річних.
За умовами договору від 5.09.2008р. процентна ставка по вкладу складає 11,4% річних.
Відомості про зміну процентної ставки у суду відсутні.
Також, позивачем не зроблений розрахунок по нарахованим процентам, а відповідач не надав такого розрахунку. Тому суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача суму вкладу 5000 євро з нарахованими 11,4 процентів річних.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
При подачі позову ОСОБА_1 був сплачений судовий збір у розмірі 1239,30 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн., а всього 1359грн., що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст..ст. 1058,1060,1061,1167 ЦК України, ст.. 10,11,60,88,212-215,225-226 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з Відкритого Акціонерного Товариства комерційний банк „Надра”, через відділення №18 Філії Донецьке регіональне Управління, на користь ОСОБА_1 банківський вклад в сумі 50000 /п’ятдесят тисяч/ гривень з процентною ставкою по вкладу 17,2 процентів річних; банківський вклад в сумі 5000 /п’ять тисяч/ євро з процентною ставкою по вкладу 11,4 процентів річних, а також понесені судові витрати в сумі 1359 грн.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а апеляційної скарги – протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя М.О. Сіренко
.