Справа № 369/2012/13-к

Провадження № 1-кп/367/187/2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2017 року Ірпінський міський суд Київської області у складі колегії:

головуючого судді Кафтанова В.В.,

суддів Шестопалової Я.В., Линника В.Я.,

за участю секретаря Чамор Я.С.,

прокурора Свищ А.В.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 за ст.ст. 186 ч. 1, 115 ч. 2 п. 12 КК України, ОСОБА_4 за ст. 115 ч. 2 п. 12 КК України, ОСОБА_5 за ст. 115 ч. 2 п. 12 КК України колегія суддів, -

встановила:

16.01.2017 року до Ірпінського міського суду Київської області з Апеляційного суду Київської області після визначення підсудності надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 за ст.ст. 186 ч. 1, 115 ч. 2 п. 12 КК України, ОСОБА_4 за ст. 115 ч. 2 п. 12 КК України, ОСОБА_5 за ст. 115 ч. 2 п. 12 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор висловив думку про те, що дане кримінальне провадження підсудне Ірпінському міському суду Київської області, підстави для закриття провадження відсутні, обвинувальний акт відповідає вимогам Кримінального процесуального законодавства, а тому можливо призначити судовий розгляд даного обвинувального акту у відкритому судовому засіданні у строки визначені КПК України, з доставкою в судове засідання обвинувачених та викликом інших учасників процесу.

Захисник ОСОБА_2 не заперечував проти призначення кримінального провадження до слухання. Вважав за можливе змінити своїм підзахисним ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на більш м’який посилаючись на те, що вони мають постійне місце проживання. Питання щодо запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 залишив на розсуд суду.

Захисник ОСОБА_1 заперечував проти призначення кримінального провадження до слухання, вважав, що в даному обвинувальному акті відсутнє належним чином сформульоване обвинувачення. Підтримав клопотання свого підзахисного ОСОБА_5 про зміну останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м’який запобіжний захід. Питання щодо запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишив на розсуд суду.

Обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_5 заперечували проти призначення кримінального провадження до слухання та продовження всім обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. ОСОБА_5 заявив клопотання про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника ОСОБА_2 з питань можливості призначення даного провадження до слухання та продовження запобіжних заходів обвинуваченим.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Також, у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03.10.2012 р. № 223-1430/0/4-12 зазначено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, зокрема, якщо цей документ містить положення, що суперечать одне одному, до нього не долучено передбачені законом додатки.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити, в тому числі, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Пунктом 13 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку встановленому цим Кодексом.

Частиною першою ст. 337 КПК України передбачено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008р. зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз’ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час судового розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваному він вважається офіційно письмово повідомлений про фактичні та юридичні підстави пред’явленого йому обвинувачення. Крім того, Європейський суд з прав людини нагадує, що положення зазначеного вище підпункту «а» п. З ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної детальної інформації щодо пред’явленого особі обвинувачення, а також про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 20.04.2006р. у справі І.Н. та інші проти Австрії, п.34).

В рішенні від 25.07.2000 р., у справі «Маттоціа проти Італії» зазначено: «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. «В» ч. 3 ст. 6 Конвенції. Аналогічно слід оцінювати інформацію про зміни, які мали місце в обвинуваченні, включаючи зміни причини обвинувачення».

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (рішення від 01.03.2001 р. по справі «Даллос проти Угорщини, п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «В» п. 3 ст. 6 Конвенції (рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54).

Вивчивши обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному 21.11.2012 р. в Єдиний  реєстр  досудових  розслідувань за   № 12012100200000077 по обвинуваченню  ОСОБА_3 за ст.ст. 186 ч. 1, 115 ч. 2 п. 12 КК України, ОСОБА_4 за ст. 115 ч. 2 п. 12 КК України, ОСОБА_5 за ст. 115 ч. 2 п. 12 КК України, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт не відповідає вимогам закону, оскільки він не містить у собі належним чином сформульованого, зрозумілого обвинувачення та містить протиріччя.

Також, відповідно до ст. 384 ч. 1 КПК України прокурор, суд зобов’язані роз’яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

Письмове роз’яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду.

Оглянувши матеріали кримінального провадження, колегія суддів встановила відсутність письмової розписки доданої до обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування.

Також, відповідно до ухвали Вищого спеціалізованого суду України від 14.12.2016 року, колегією суддів скасовано вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області з підстав невиконання судом під час підготовчого судового засідання вимог ст. 384 КПК України.

Крім того, прокурор виклавши фактичні обставини кримінального правопорушення, не сформулював обвинуваченням згідно з вимогами ст.291 КПК України обмежившись лише посиланням на те, що в чому обвинувачуються обвинуваченню ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5

Отже, у зв’язку із наведеним обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України і підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.

Також, відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

В підготовчому судовому засіданні встановлено, що під час досудового провадження обвинуваченим ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, дія якого закінчується 21.07.2017 р.

Суд вважає, що залишаються ризики, які спонукають суд продовжити обвинуваченим строк тримання під вартою, т. я. перебуваючи на волі вони можуть вчинити інше кримінальне правопорушення. До такого висновку суд дійшов враховуючи те, що існують ризики їх зникнення щоб уникнути відповідальності, т. я. ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у скоєнні особливо тяжкого злочину, раніше притягалися до кримінальної відповідальності, в т. ч. за скоєння тяжких злочинів, що обумовлює їх негативну репутацію.

Жоден із більш м’яких видів запобіжних заходів не забезпечить запобіганню зазначеного ризику.

Тому суд  вважає за доцільне  продовжити строк тримання обвинуваченим  ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5  під вартою на 60 днів.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 327, 331 КПК України колегія суддів, -

ухвалила:

Повернути прокурору обвинувальний акт по кримінальному провадженню внесеному  21.11.2012 р. в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12012100200000077 по обвинуваченню ОСОБА_3 за ст.ст. 186 ч. 1, 115 ч. 2 п. 12 КК України, ОСОБА_4 за ст. 115 ч. 2 п. 12 КК України, ОСОБА_5 за ст. 115 ч. 2 п. 12 КК України.

Зазначені в ухвалі недоліки обвинувального акту прокурору усунути протягом 15 днів.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 за ст.ст. 186 ч. 1, 115 ч. 2 п. 12 КК України на строк 60 днів.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 за ст. 115 ч. 2 п. 12 КК України на строк 60 днів.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 за ст. 115 ч. 2 п. 12 КК України на строк 60 днів.

Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою діє з 17.07.2017 р. по 14.09.2017 р. включно.

Повний текст ухвали буде складений, в межах строків, визначених ч. 2 ст. 376 КПК України та оголошений 24 липня 2017 року о 13 годині 30 хвилин.

На ухвалу в частині повернення обвинувального акту може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд на протязі семи днів з дня проголошення ухвали.

Суддя                                                                      В.В. Кафтанов

Судді                                                                        Я.В. Шестопалова

                                                                                ОСОБА_7