КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2017 р. Справа№ 146/10-06/9/5

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Тищенко А.І.

За участю представників:

Прокурор: Толстореброва О.О.

Від позивача -1: Ілюха А.І.- представник;

Від позивача -2: Ілюха А.І.- керівник;

Від відповідача: Косяк О.В.- представник.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "Еркер"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.05.2017

у справі № 146/10-06/9/5 (головуючий суддя Подоляк Ю.В.)

За заявою Першого заступника військового прокурора Центрального регіону України

про зміну способу виконання рішення

за позовом Заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави

в особі 1)Міністерства оборони України та 2)Управління капітального будівництва Міністерства оборони України (місто Київ)

до Приватного підприємства "Еркер"

про зобов'язання вчинити дії та стягнення штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.05.2017 по справі № 146/10-06/9/5 в задоволенні вимог Першого заступника військового прокурора Центрального регіону України про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 146/10-06/9/5 відмовлено повністю.

Присуджено до стягнення з Військової прокуратури Центрального регіону України в доход Державного бюджету України 800,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Заяву Першого заступника військового прокурора Центрального регіону України про зміну способу виконання рішення Господарського суду Київської області від 13.09.2012 у справі № 146/10-06/9/5 задоволено частково.

Змінено спосіб виконання рішення Господарського суду Київської області від 13.09.2012 у справі № 146/10-06/9/5, визначений ухвалою Господарського суду Київської області від 04.03.2015 у даній справі із звернення стягнення на належні Приватному підприємству "Еркер" квартири загальною площею 1560,26 кв.м., які будуть виявлені під час виконання рішення суду у даній справі на користь Міністерства оборони України на:

- стягнення з Приватного підприємства "Еркер" на користь Міністерства оборони України через Управління капітального будівництва Міністерства оборони України (місто Київ) вартості недоотриманого житла загальною площею 1 560,20 м2 по ціні опосередкованої вартості житла в Київській області 9 688,00 грн. за 1 м2 на 2017 рік на загальну суму 15 115 217,60 грн.

В задоволенні решти вимог заяви Першого заступника військового прокурора Центрального регіону України про зміну способу виконання рішення Господарського суду Київської області від 13.09.2012 у справі № 146/10-06/9/5 відмовлено.

Не погодившись із вказаною ухвалою, Приватне підприємство "Еркер" подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить ухвалу Господарського суду Київської області від 23.05.2017 у справі №146/10-06/9/5 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Першого заступника військового прокурора Центрального регіону України про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Київської області у справі № 146/10-06/9/5 у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених в ухвалі, обставинам справи.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу Приватне підприємство "Еркер" зазначає, що розрахунок вартості житла, яке повинно передаватися Міністерству оборони України, відповідно до договору на пайову участь у будівництві житла № 227/УПБ-45Д від 14.10.2017 не відповідають умовам договору та суперечать вимогам Закону.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Приватного підприємства "Еркер" у справі №146/10-06/9/5 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Тищенко А.І. та Хрипуна О.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2017 поновлено строк на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу Приватного підприємства "Еркер" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 20.07.2017.

Розпорядженням начальника управління Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2017 № 09-53/2746/17, у зв'язку із перебування судді Хрипуна О.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 146/10-06/9/5.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, апеляційну скаргу Приватного підприємства "Еркер" у справі №146/10-06/9/5 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Отрюха Б.В, суддів Іоннікової І.А. та Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2017 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Еркер" прийнято до провадження у визначеному складі.

19.07.2017 через канцелярію Київського апеляційного господарського суду від позивачів надійшло клопотання та пояснення в якому позивачі заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили в задоволенні апеляційної скарги відмовити, ухвалу Господарського суду Київської області від 23.05.2017 залишити без змін.

20.07.2017 через канцелярію Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло пояснення, в якому відповідач підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив задовольнити апеляційну скаргу, а ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Учасники судового процесу надали свої пояснення.

За результатами судового засідання від 20.07.2017, з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, нова колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, про необхідність відкладення розгляду апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2017 розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства "Еркер"відкладено на 25.07.2017.

24.07.2017 через канцелярію від військової прокуратури Центрального регіону України надійшли письмові пояснення, в яких прокуратура заперечувала проти доводів апеляційної скарги.

В судовому засіданні, призначеному на 25.07.2017, представник відповідача надав пояснення по справі, підтримав доводи апеляційної скарги, просив задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі, ухвалу Господарського суду Київської області від 23.05.2017 скасувати.

25.07.2017 в судовому засіданні прокурор та представник позивачів надали пояснення по справі, заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, ухвалу Господарського суду Київської області від 23.05.2017 без змін.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.09.2012 у справі № 146/10-06/9/5, визнано недійсною додаткову угоду № 4 від 04.08.2006 до договору на пайову участь в будівництві житла № 227/УПБ-45Д від 14.12.2004, укладену між Приватним підприємством "Еркер", Міністерством оборони України та Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України (місто Київ), визнано недійсним додаток № 1 та додаток № 2 до додаткової угоди № 4 від 04.08.2006 до договору на пайову участь в будівництві житла № 227/УПБ-45Д від 14.12.2004. Позовні вимоги Заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері задоволено частково. Зобов'язано Приватне підприємство "Еркер" передати Міністерству оборони України через Управління капітального будівництва Міністерства оборони України (місто Київ) згідно договору на пайову участь в будівництві житла № 227/УПБ-45Д від 14.12.2004, укладеного між Приватним підприємством "Еркер", Міністерством оборони України та Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України (місто Київ) квартири загальною площею 1560,26 кв.м. В решті позову відмовлено. Стягнуто з Приватного підприємства "Еркер" в доход Державного бюджету України судові витрати.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 26.02.2013 у даній справі, рішення Господарського суду Київської області від 13.09.2012 у справі № 146/10-06/9/5 залишено без змін.

На виконання рішення Господарського суду Київської області від 13.09.2012 судом було видано відповідні два накази від 21.11.2012.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.06.2013 у даній справі роз'яснено рішення суду, та зазначено, що рішенням Господарського суду Київської області від 13.09.2012 у даній справі зобов'язано Приватне підприємство "Еркер" передати Міністерству оборони України через Управління капітального будівництва Міністерства оборони України (місто Київ) згідно договору на пайову участь в будівництві житла № 227/УПБ-45Д від 14.12.2004, укладеного між Приватним підприємством "Еркер", Міністерством оборони України та Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України (місто Київ) квартири загальною площею 1560,26 кв.м. в житловому будинку № 3 по пров. Академічному в м. Біла Церква.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.10.2013 змінено порядок та спосіб виконання рішення господарського суду Київської області від 13.09.2012 у даній справі. Зобов'язано Приватне підприємство "Еркер" передати Міністерству оборони України через Управління капітального будівництва Міністерства оборони України (місто Київ) згідно договору на пайову участь в будівництві житла № 227/УПБ-45Д від 14.12.2004, укладеного між Приватним підприємством "Еркер", Міністерством оборони України та Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України (місто Київ) квартири в м. Біла Церква Київської області загальною площею 1560,2 кв.м.: по вул. Фадеєва - в будинку № 105 "а": кв. № 127 - площею 62,2 кв.м., кв. № 139 - площею 62,1 кв.м.; по вул. Академіка Кримського в будинку № 10: кв. № 2 - площею 93,5 кв.м., кв. № 14 - площею 61,0 кв.м., кв. № 30 - площею 63,0 кв.м., кв. № 45 - площею 89,3 кв.м.; по вул. Гоголя в будинку № 3: кв. № 28 - площею 79,7 кв.м.; по пров. Академічному в будинку № 3: кв. № 122 - площею 53,6 кв.м.; по вул. Леваневського в будинку № 58: кв. № 35 - площею 97,5 кв.м., кв. № 43 - площею 98,0 м.кв., кв. № 55 - площею 106,7 кв.м., кв. № 59 - площею 98,5 м.кв., кв. № 62 - площею 78,3 кв.м., кв. № 63 - площею 98,0 м.кв., кв. № 146 - площею 107,8 м.кв., кв. № 155 - площею 107,7 кв.м.; по вул. Гайок в будинку № 222-ж: кв. № 45 - площею 98,3 кв.м., кв. № 50 - площею 52,7 кв.м., кв. № 54 - площею 52,3 м.кв. Та стягнуто з Приватного підприємства "Еркер" на користь Управління капітального будівництва Міністерства оборони України (місто Київ) 306,84 грн. вартості недоотриманих квартир загальною площею 0,06 кв.м.

На виконання ухвали господарського суду Київської області від 24.10.2013 судом було видано відповідні два накази від 27.03.2014.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.03.2015 вдруге змінено спосіб виконання рішення господарського суду Київської області від 13.09.2012 у даній справі. Звернуто стягнення на належні Приватному підприємству "Еркер" квартири загальною площею 1560,26 кв.м., які будуть виявлені під час виконання рішення суду у даній справі на користь Міністерства оборони України.

На виконання ухвали господарського суду Київської області від 04.03.2015 судом було видано відповідний наказ від 22.10.2015.

14.04.2017 Від Першого заступника військового прокурора Центрального регіону України надійшла заява № 05/3-123 вих. - 17 про зміну способу виконання рішення суду у даній справі, в якій останній просить змінити спосіб виконання рішення Господарського суду Київської області від 13.09.2012 у справі № 146/10-06/9/5 шляхом стягнення з відповідача на користь Міністерства оборони України через Управління капітального будівництва Міністерства оборони України вартості недоданого житла загальною площею 1560,26 кв.м. по ціні опосередкованої вартості житла в Київській області 9 688,00 грн. за 1 кв.м. на загальну суму 15 115 799,00 грн. Зазначена заява також містить клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти та майно належні Приватному підприємству "Еркер".

Дана заява про зміну способу виконання рішення суду у даній справі мотивована неможливістю виконання рішення суду у даній справі у спосіб, який встановлений ухвалою Господарського суду Київської області від 04.03.2015 у даній справі, через відсутність квартир у відповідача, готових до передачі для заселення військовослужбовців, не вчинення боржником дій спрямованих на виконання рішення суду у даній справі та ухилення від виконання умов укладеного між сторонами договору.

Вимогу про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти та майно боржника, яка міститься в заяві від 14.04.2017 № 05/3-123 вих. - 17 про зміну способу виконання рішення суду у даній справі, прокурором жодним чином не обґрунтовано та не вмотивовано.

Згідно із статтею 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову є засобом, що гарантує виконання майбутнього рішення господарського суду. Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

Відповідно до статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.

Абзацом 3 пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 № 16 визначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 № 16 умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК України).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Звертаючись з вимогою про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти боржника - Приватного підприємства "Еркер", прокурором не зазначено відповідних відомостей про наявність у боржника в банківських або в інших кредитно-фінансових установах рахунків, на яких обліковуються грошові кошти, номери рахунків та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, а також прокурором не зазначено та не подано суду доказів, які б підтверджували, що грошові кошти боржника можуть зникнути з рахунків чи зменшитись за кількістю або що боржник витрачає грошові кошти за рахунок яких можливо виконати рішення суду у даній справі. А відтак зазначена вимога прокурора є недоведеною та необґрунтованою, про що вірно було зазначено судом першої інстанції.

Крім того, заявляючи вимогу про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно належне боржнику - Приватному підприємству "Еркер", прокурором не зазначено на яке саме майно боржника потрібно накласти арешт, не наведено ознак, які моглиб ідентифікувати відповідне майно та відрізнити його від іншого однорідного чи подібного майна, та місцезнаходження такого майна.

Згідно із пунктом 7.2 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 № 16 арешт може бути лише накладений на індивідуальне визначене майно, і притому лише таке, що відноситься до предмета спору. В такому разі в ухвалі про забезпечення позову мають зазначатися ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого однорідного чи подібного майна, та за необхідності місцезнаходження майна.

Таким чином, вказана вимога прокурора є безпідставною недоведеною та необґрунтованою, про що також було вірно вказано судом першої інстанції.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 № 16 забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу, включаючи перегляд рішення, ухвали, постанови (далі - рішення) в апеляційному або у касаційному порядку. Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки. Не можуть забезпечуватися заходами, зазначеними в статті 67 ГПК України, інші, крім позовних, вимоги (наприклад, пов'язані із здійсненням повороту виконання судового рішення, із зміною способу та порядку його виконання тощо).

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно пп. 3 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову встановлюється у розмірі - 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1600,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні з заявою прокурор, керувався лише частиною 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якої судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення, проте за другу вимогу щодо вжиття заходів до забезпечення позову необхідно сплатити судовий збір сума якого складає - 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 800,00 грн., враховуючи, що відповідні недоліки виявлено після прийняття господарським судом зазначеної заяви, судом першої інстанції законно та обґрунтовано стягнуто з військової прокуратури Центрального регіону України в дохід Державного бюджету України 800,00 грн витрат по сплаті судового збору за розгляд вимоги про вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно із статтею 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Як вбачається з матеріалів справи, міським відділом державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції постановою від 08.02.2016 було відкрито виконавче провадження № 50063990 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 22.10.2015 у справі № 146/10-06/9/5 про стягнення з Приватного підприємства "Еркер" квартир загальною площею 1560,26 кв.м., які будуть виявлені під час виконання рішення суду у даній справі на користь Міністерства оборони України та надано боржнику 7-денний строк для його добровільного виконання.

Постановою Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби від 02.06.2016 ВП № 50063990 виконавчий документ - наказ господарського суду Київської області від 22.10.2015 у справі № 146/10-06/9/5 на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 та статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" було повернуто стягувачеві, у зв'язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення і здійснені заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Пунктом 2 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на час винесення постанови ВДВС від 02.06.2016) виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Через неможливістю виконання рішення суду першої інстанції у даній справі у спосіб встановлений ухвалою суду від 04.03.2015 по даній справі, а саме шляхом звернення стягнення на належні Приватному підприємству "Еркер" квартири загальною площею 1 560,26 кв.м., які будуть виявлені під час виконання рішення суду у даній справі на користь Міністерства оборони України, заявник просить суд змінити спосіб виконання рішення господарського суду Київської області від 13.09.2012 у справі № 146/10-06/9/5 шляхом стягнення з Приватного підприємства "Еркер" на користь Міністерства оборони України через Управління капітального будівництва Міністерства оборони України вартості недоданого житла загальною площею 1560,26 кв.м. по ціні опосередкованої вартості житла в Київській області 9688 грн. за 1 кв.м. на загальну суму 15 115 799,00 грн.

Згідно із частиною 2 статті 121 Господарського процесуального кодексу України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд за власною ініціативою, за заявою сторони виконавчого провадження, за заявою виконавця, поданою на підставі заяви сторони виконавчого провадження, або за заявою державного виконавця, поданою з власної ініціативи, у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", суд, який видав виконавчий документ, може змінити спосіб та порядок виконання рішення, ухвали, постанови у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті.

Пунктом 7.1.3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 № 9 визначено, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

Відповідно пункту 7.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 № 9 підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у встановленим господарським судом способом.

Згідно із наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України "Про прогнозовані середньорічні показники опосередкованої вартості спорудження жила за регіонами України на 2017 рік" від 18.10.2016 № 279 затверджено прогнозовані середньорічні показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України на 2017 рік, вартість 1 кв.м. загальної площі квартир будинку (з урахуванням ПДВ) у Київській області становить 9 688,00 грн.

14.04.2017 звертаючись з заявою № 05/3-123 вих. - 17 про зміну способу виконання рішення суду у даній справі шляхом стягнення з відповідача на користь Міністерства оборони України через Управління капітального будівництва Міністерства оборони України вартості ненаданого житла загальною площею 1560,26 кв.м. по ціні опосередкованої вартості житла в Київській області 9 688,00 грн. за 1 кв.м. на загальну суму 15 115 799,00 грн., прокурором не було враховано, що згідно ухвали Господарського суду Київської області від 24.10.2013, якою змінювався порядок та спосіб виконання рішення Господарського суду Київської області від 13.09.2012 у даній справі, зобов'язано Приватне підприємство "Еркер" передати Міністерству оборони України через Управління капітального будівництва Міністерства оборони України (місто Київ) згідно договору на пайову участь в будівництві житла № 227/УПБ-45Д від 14.12.2004, укладеного між Приватним підприємством "Еркер", Міністерством оборони України та Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України (місто Київ) квартири в м. Біла Церква Київської області загальною площею 1560,2 кв.м. та стягнуто з Приватного підприємства "Еркер" на користь Управління капітального будівництва Міністерства оборони України (місто Київ) 306,84 грн. вартості недоотриманих квартир загальною площею 0,06 кв.м.

Вартість недоотриманих квартир загальною площею 0,06 кв.м. була стягнута з відповідача у вигляді грошових коштів виходячи із показників опосередкованої вартості спорудження житла в Київській області, через відсутність станом на момент винесення ухвали суду від 24.10.2013, у власності відповідача квартир, що підлягають передачі згідно даного рішення суду у даній справі, які б за загальною площею становили 1560,26 м2.

27.05.2015 постановою Міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції виконавче провадження № 42916122 з виконання наказу Господарського суду Київської області від 27.03.2014, виданого на виконання ухвали суду від 24.10.2013, про стягнення з Приватного підприємства "Еркер" на користь Управління капітального будівництва Міністерства оборони України 306,84 грн. вартості недоотриманих квартир загальною площею 0,06 кв.м., закінчено на підставі пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження".

Крім того, вказаною постановою ВДВС встановлено, що 06.05.2014 на депозитний рахунок відділу надійшли кошти в сумі 306,84 грн. від ПП "Еркер". На неодноразові вимоги державного виконавця стягувач не надав банківські реквізити для перерахування стягнутих на його користь коштів.

Відповідно до пункту 12.23 Інструкції з організації примусового виконання рішень кошти, які внесенні на депозитний рахунок органу ДВС та які не витребувані сторонами виконавчого провадження протягом року з дня їх зарахування на депозитний рахунок, зараховуються до Державного бюджету України. Згідно платіжного доручення № 754 від 07.05.2015 кошти в сумі 306,84 грн. були перераховані до Державного бюджету України.

Згідно із пунктом 8 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на час винесення постанови ВДВС від 27.05.2015) виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Беручи до уваги той факт, що рішення суду у даній справі було виконано боржником частково у спосіб встановлений ухвалою Господарського суду Київської області від 24.10.2013 у даній справі шляхом стягнення з Приватного підприємства "Еркер" на користь Управління капітального будівництва Міністерства оборони України 306,84 грн. вартості недоотриманих квартир загальною площею 0,06 кв.м., вимоги Першого заступника військового прокурора Центрального регіону України про зміну способу виконання рішення суду у даній справі в частині стягнення з ПП "Еркер" на користь Міністерства оборони України через Управління капітального будівництва Міністерства оборони України вартості недоотриманого житла площею 0,06 кв.м. по ціні опосередкованої вартості житла в Київській області 9 688,00 грн. за 1 кв.м. на 2017 рік на суму 581,28 грн. є безпідставними, а відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку, відмовляючи в їх задоволенні.

Тобто, рішення Господарського суду Київської області від 13.09.2012 у даній справі залишається невиконаним в частині належних до передачі квартир загальною площею 1560,20 м2, що є різницею між загальною площею квартир 1560,26 м2 належних до передачі згідно рішення суду у даній справі та недоотриманою площею квартир 0,06 м2, вартість яких стягнута у вигляді грошових коштів.

Таким чином, враховуючи вимоги ст. 121 Господарського процесуального кодексу України та неможливість виконати рішення суду у даній справі у спосіб, визначений ухвалою Господарського суду Київської області від 04.03.2015, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявником доведено наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у встановленим господарським судом способом, а тому заява першого заступника військового прокурора Центрального регіону України про зміну способу виконання зазначеного рішення суду у даній справі підлягає задоволенню частково в частині стягнення з Приватного підприємства "Еркер" на користь Міністерства оборони України через Управління капітального будівництва Міністерства оборони України вартості недоотриманого житла загальною площею 1560,20 м2 по ціні опосередкованої вартості житла в Київській області 9 688,00 грн. за 1 м2 на 2017 рік на загальну суму 15 115 217,60 грн.

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що Білоцерківським міським відділом державної виконавчої служби 09.12.2016 повернуто виконавчий документ - наказ суду від 22.10.2015 про стягнення з ПП "Еркер" квартири загальною площею 1560,26 кв.м. на користь Міністерства оборони України, стягувачу без прийняття до виконання, у зв'язку з пропущенням встановленого строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, ніяким чином не впливає на невиконання боржником рішення суду у даній справі у спосіб, встановлений ухвалою суду від 04.03.2015 та встановленим постановою Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби від 02.06.2016 ВП № 50063990 фактом відсутності у ПП "Еркер" майна, на яке можливо звернути стягнення.

Крім того не заслуговують на увагу доводи, які наведені скаржником в апеляційній скарзі щодо порушення прав та інтересів третіх осіб, на замовлення та інвестиції яких ПП "Еркер" здійснює будівництво, з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що ухвала у даній справі прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в ухвалі, дійсним обставинам справи, тому ухвала є законною та обґрунтованою. Підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Еркер" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Київської області від 23.05.2017 у справі № 146/10-06/9/5 залишити без змін.

Матеріали справи № 146/10-06/9/5 повернути Господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді І.А. Іоннікова

А.І. Тищенко