У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2017 року м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Іваненко Ю.Г., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 01 лютого 2017 року та рішення Апеляційного суду Херсонської області від 26 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 в інтересах малолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

У серпні 2016 року ОСОБА_3 в інтересах малолітнього ОСОБА_4 звернувся до суду з цим позовом, обґрунтовуючи його тим, що 03 березня 2016 року ОСОБА_2 близько 17 години, рухаючись у м. Генічеську по вул. Ковпака, керуючи автомобілем Ford Fiesta, державний номерний знак НОМЕР_1, всупереч вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України, не вибрав безпечної швидкості руху та здійснив наїзд на пішохода - малолітнього ОСОБА_4, в результаті чого дитині спричинено тілесні ушкодження, а транспортний засіб відповідача зазнав механічних пошкоджень.

Постановою Генічеського районного суду Херсонської області від 06 квітня 2016 року, яка залишена без змін постановою Апеляційного суду Херсонської області від 01 червня 2016 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців.

Таким чином, винними діями ОСОБА_2 була завдана матеріальна шкода, пов'язана з витратами на лікування, які становлять 310,24 грн та моральна шкода у сумі 30 000 грн, яка виразилася у тривалих фізичних стражданнях, які переніс ОСОБА_4, у зв'язку з отриманими черепно-мозковими травмами.

Ухвалою Генічеського районного суду Херсонської області від 26 жовтня 2016 року задоволено клопотання відповідача та позивача про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (далі - ПАТ «СК «Країна»).

Крім того, в ході розгляду справи, позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди, де з урахуванням вимог п. 24.2 ст. 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач на підставі здійснених розрахунків просив суд стягнути з відповідачів у солідарному порядку матеріальні збитки у розмірі 4 134 грн. Також просив стягнути витрати на правову допомогу адвоката як під час розгляду справи про адміністративне правопорушення так і під час розгляду даної цивільної справи та витрати пов'язані з прибуттям до суду, які загалом становлять 11 181,80 грн.

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 01 лютого 2017 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 459,30 грн в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в рахунок завданої моральної шкоди 10 000 грн.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати, пов'язані з наданням правової допомоги в розмірі 4 733 грн, витрати, що пов'язані з явкою представника до суду у розмірі 3 048,42 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 102,40 грн, а всього понесені витрати в загальному розмірі 8 883,82 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 26 квітня 2017 року рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 01 лютого 2017 року, в частині стягнення витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги у сумі 4 733 грн та загальної суми судових витрат у розмірі 8 883,82 грн, а також в частині відшкодування витрат, пов'язаних з явкою представника до суду, змінено, зменшено суму стягнуту в рахунок витрат на правову допомогу з 4 733 грн до 3 079 грн 40 коп., суму стягнуту в рахунок витрат пов'язаних з явкою представника до суду з 3 048,42 грн до 1 598, 20 грн, а загальну суму стягнутих судових витрат з 8 883,82 грн до 5 780,02 грн.

В іншій частині оскаржуване рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суди попередніх інстанцій, виходячи із положень ст. 1187 ЦК України, дійшли обґрунтованого висновку про порушення відповідачем Правил дорожнього руху України та їх причино наслідковий зв'язок із спричиненням тілесних ушкоджень малолітньому ОСОБА_4, які відносяться до легких тілесних ушкоджень та потягли короткочасний розлад здоров'я, а тому є підстави для стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, саме з ОСОБА_2, оскільки він є власником джерела підвищеної небезпеки і не довів те, що шкода завдана внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Також суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги в частині солідарного стягнення шкоди з ПАТ «СК «Країна» задоволенню не підлягають, оскільки діями чи бездіяльністю страховика прав позивача не було порушено, а доводи відповідача щодо незаконної відмови у стягненні страхового відшкодування з ПАТ «СК «Країна» у зв'язку з тим, що позивач не звернувся з вимогами до страхової компанії, спростовуються правовою позицією Верховного Суду України у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2808цс15, відповідно до якої право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.

Доводи касаційної скарги та зміст судових рішень не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій було допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338-341 ЦПК України є підставами для скасування судових рішень.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

Відмовити ОСОБА_2 в відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_3 в інтересах малолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали повернути особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого суду

України з розгляду цивільних

і кримінальних справ Ю.Г.Іваненко