Справа №2-а-763/09/1319
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 жовтня 2009 року
Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючого-судді Мички Б.Р.
при секретарі Диді М.І.
з участю представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова, управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м.Львова, про зобов’язання до вчинення дій, -
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду із позовом до управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова, в якому просить зобов’язати нарахувати недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну грошову допомогу за 2006-2009 роки з врахуванням Закону України „Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати”, зобов’язати в подальшому нараховувати надбавку, як дитині війни, в розмірі 149,40 грн. щомісячно. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він відповідно до ст.1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни. Згідно із статтею 6 цього ж Закону йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, однак у 2006-2007 р.р. така допомога не виплачувалась, а у 2008-2009 р.р. виплачувалась не в повному обсязі.
В судове засідання позивач не з’явився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності.
Представник відповідача УПФ у Шевченківському районі м.Львові у судовому засіданні, згідно поданих заперечень, позов не визнала. Жодного нормативного акта на виконання вимог ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” прийнято не було, не визначено за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином обчислювати його розмір за відсутності поняття „мінімальна пенсія за віком” як розрахункової величини. В ч.3 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений на рівні прожиткового мінімуму, застосовується виключно до визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Жодних змін не було внесено до видаткової частини Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” і після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 09 липня 2007 року, тому кошти на виплату оскаржуваного підвищення в 2007 році були відсутні. Крім цього, позивачу у 2008 році виплачується щомісячна державна соціальна допомога „Дітям війни” у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Просить застосувати строк для звернення до суду з адміністративним позовом.
Відповідач УПФ Галицького району м.Львова подав суду письмові заперечення, в яких просить в позові відмовити у зв’язку з тим, що позивач не перебуває на обліку в УПФ Галицького району.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та з’ясувавши її дійсні обставини, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних мотивів.
Позивач ОСОБА_3 народився 8 листопада 1943 року та згідно ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни, про що має відмітку в пенсійному посвідченні /а.с.8/, та перебуває на обліку в УПФ в Шевченківському районі м.Львова.
Згідно ст.99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. За умовами ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Позивач звернувся до суду в червні 2009 р., в якому оскаржує виплату підвищення до пенсії як дитині війни за 2006-2008 р.р. При цьому, відповідач наполягає на застосуванні строків звернення до адміністративного суду та судом не здобуто жодних доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску річного строку звернення до адміністративного суду. Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що вказані підвищення не одержані з вини органу, що їх призначає та виплачує, а відтак підлягають виплаті за минулий час без обмеження будь-яким строком, оскільки таке не ґрунтується на вимогах чинного законодавства. За наведених обставин, суд приходить до висновку про відмову в позовних вимог за 2006-2007 р. у зв’язку із пропущенням строку звернення до суду.
Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком визначається згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України ” дію ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” було обмежено.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема положення пп.2 п.41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України ”, якими обмежується дія ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. Відтак, з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення визнані неконституційними положення згаданого закону втратили чинність і з цього часу відновлено дію статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Після Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, у 2009 році до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” жодних змін не вносилось, а відтак дія норма, згідно якої дітям війни виплачується підвищення в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Судом встановлено, що підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни, відповідачем УПФ у Шевченківському районі м.Львова в розмірі встановленому ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у 2008-2009 р.р. не виплачувалось.
Суд не приймає до уваги покликання відповідача про недопустимість застосування мінімального розміру пенсії за віком відповідно до ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та нарахування такого відповідно до постанови КМУ №530 від 28.05.2008 р., враховуючи відсутність встановленого законом іншого мінімального розміру пенсії за віком та пріоритетність законів над підзаконними актами.
Таким чином, суд вважає, що відповідача УПФ у Шевченківському районі слід зобов'язати нарахувати та виплатити, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, невиплаченої з 9 липня по 31 грудня 2007 року та недоплаченої за період з 22 травня 2008 року по 8 жовтня 2009 року /час постановлення рішення по справі/.
Вимога в подальшому здійснювати нарахування та виплату підвищення до пенсії не підлягає до задоволення, оскільки право позивача, захист якого здійснює адміністративне судочинство, не порушувалося.
Крім того, не підлягає до задоволення вимога про зобов’язання нарахувати компенсацію відповідно до Закону України „Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплат”, оскільки ст.ст.2,3 згаданого Закону передбачено компенсацію з нарахованого, але не виплаченого доходу, проте в даному випадку всі нараховані кошти були виплачені.
На підставі ст.ст.1,3,6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, та керуючись ст.ст.7-14,71,99,100,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Позов ОСОБА_2 задоволити частково.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м.Львова нарахувати і виплатити з 22 травня 2008 року по 8 жовтня 2009 року ОСОБА_4 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з врахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення постанови та апеляційна подається протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження. Заява та апеляційна скарга подаються Львівському апеляційному адміністративному суду через Сихівський районний суд м.Львова.
Повний текст постанови виготовлено 9 жовтня 2009 р.
Головуючий Мичка Б.Р.
Оригінал. Виготовлено в єдиному екземплярі.