ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
10.05.2007 року Справа № 2/38пн-ад
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Єжової С.С.
суддів Бойченка К.І.
Парамонової Т.Ф.
секретар
судового засідання Наумов Б.Є.
за участю представників сторін:
від позивача адвокат Білоконь О.П., довіреність №б/н
від 22.12.2006;
від відповідача повноважний та компетентний
представник не прибув;
від зацікавленої особи начальник юридичного відділу
Алексанян Ю.О., довіреність №22
від 12.04.2007;
розглянувши матеріали
апеляційної скарги Державного підприємства „Антрацит”,
м.Антрацит Луганської області
на постанову
господарського суду Луганської області
від 06.02.2007
у справі № 2/38пн-ад (суддя –Лісовицький Є.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
„Механік”, м.Донецьк
до відповідача Державної виконавчої служби
у м.Антрациті, м.Антрацит Луганської області
про визнання незаконними дій
виконавчої служби
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Механік”, м.Донецьк звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Державної виконавчої служби у м.Антрациті, м.Антрацит Луганської області про визнання незаконними дій виконавчої служби.
Постановою господарського суду Луганської області від 06.02.2007 по справі № 2/38пн-ад відновлено строк щодо оскарження дій ДВС у м.Антрациті, у задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконними дій виконавчої служби у м.Антрациті відмовлено, скорочено строк зупинення виконавчого провадження щодо виконання наказу суду №6/36 від 12.07.2006 з моменту винесення даної постанови.
Не погоджуючись з постановою господарського суду Луганської області від 06.02.2007 Державне підприємство „Антрацит”, м.Антрацит Луганської області подало до апеляційної інстанції апеляційну скаргу, в якій просить закрити провадження по справі.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог її заявник посилається на те, що справа розглянута без виклику представника підприємства, чим порушено вимоги ст.ст.6, 11 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач запереченням б/н від 19.04.2007 вимоги апеляційної скарги відхилив, вважає оскаржувану постанову законною та обгрунтованою.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 14.03.2007 відповідно до ст.28 Закону України „Про судоустрій”, ст.ст.24, 26 Кодексу адміністративного судочинства України для розгляду апеляційної скарги Державного підприємства „Антрацит”, м.Антрацит Луганської області призначена судова колегія у складі: головуючий суддя - Єжова С.С., суддя –Парамонова Т.Ф., суддя –Семендяєва І.В.
Згідно ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 19.03.2007 по справі №2/38пн-ад відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства „Антрацит”, м.Антрацит Луганської області.
Відповідно до ст. 190 Кодексу адміністративного судочинства України Луганський апеляційний господарський суд ухвалою від 28.03.2007 по справі № 2/38пн-ад закінчив підготовку по справі та призначив адміністративну справу до апеляційного розгляду.
Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 18.04.2007 відповідно до ст.28 Закону України „Про судоустрій”, ст.ст.24, 26 Кодексу адміністративного судочинства України для розгляду апеляційної скарги Державного підприємства „Антрацит”, м.Антрацит Луганської області у зв”язку з відпусткою судді Семендяєвої І.В. її виключено із складу колегії та включено суддю Бойченка К.І.
Учасники судового процесу по справі, направленими судом апеляційної інстанції повістками-викликами, сповіщені, що розгляд скарги відбудеться 10.05.2007, у вказаний час і в приміщенні Луганського апеляційного господарського суду за вказаною адресою.
Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судова колегія, приймаючи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосовані норми матеріального та процесуального права при прийнятті оспореного судового акту, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб в сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Стаття 7 Кодексу адміністративного судочинства України визначає принципи здійснення адміністративного судочинства, першими із яких вказані верховенство права і законність.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідними дійсності та підтвердженими достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Судова колегія вважає вимоги заявника апеляційної скарги необґрунтованими, враховуючи наступне.
Позивач звернувся з позовом до Державної виконавчої служби у м.Антрациті про визнання незаконними дій виконавчої служби у м.Антрацит по зупиненню виконавчого провадження та скорочення строку зупинення виконавчого провадження на підставі ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено право учасника виконавчого провадження звернутися до адміністративного суду з даними вимогами і відповідачем по даній справі є Державна виконавча служба у м.Антрацит.
Як встановлено господарським судом Луганської області при розгляді даної справи, 01.07.2005 Господарським судом Луганської області було винесене рішення №6/36, відповідно до якого з державного підприємства „Антрацит” на користь позивача у справі –товариство з обмеженою відповідальністю „Механік” було стягнуто заборгованість у сумі 79300 грн. 00 коп., пеню у сумі 6622 грн. 09 коп., річні у сумі 1831 грн. 50 коп., інфляційні нарахування у сумі 10459 грн. 67 коп., держмито у сумі 982 грн. 13 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп. та видано наказ.
16.08.2005 ДВС у м.Антрациті була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу №6/36 та надіслано сторонам постанови про відкриття виконавчого провадження.
Постановою від 17.08.2006 виконавче провадження по виконанню наказу суду від 12.07.2005 №6/36 було приєднано до зведеного виконавчого провадження №11-184.
У відповідності до вимог Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” від 23.06.2005 №2711-VI, яким підприємство боржника –ДП „Антрацит” внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу та на підставі його заяви, ДВС у м.Антрациті зупинила виконавче провадження по виконанню наказу від 12.07.2005 №6/36, про що видала відповідну постанову від 20.02.2006.
Статтею 1 Закону України „Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №І606-ХІУ ( далі - Закон № 606-ХІУ) передбачено, що виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та у межах повноважень, визначених даним Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до даного Закону та інших законів.
Пунктом 15 ст. 36 Закону № 606-ХІУ передбачено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку внесення підприємства боржника до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу.
ДП „Антрацит” було подано до ДВС у м. Антрациті заяву, щодо зупинення виконавчого провадження внаслідок внесення підприємства до паливно-енергетичного комплексу і відповідач - ДВС у м.Антрацит правомірно виніс постанови про зупинення виконавчого провадження від 20.02.2006 та діяв у спосіб і у межах повноважень визначених Законом № 606-ХІV, тому у задоволенні позовних вимог позивача щодо визнання її дій неправомірними господарський суд відмовив правомірно.
Щодо вимог позивача відносно скорочення строку зупинення виконавчого провадження відповідно до п. 7 ст. 36 Закону № 606-ХІV, то вимоги позивача у цієї частині господарський суд правомірно визнав обґрунтованими, враховуючи наступне.
Стаття 124 Конституції України передбачає, що рішення суду є обов’язковими для виконання на всій території України.
Статтею 9 Конституції України передбачено, що міжнародні договори, згоду на обов'язковість яких дано Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Пунктом 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини (далі - Конвенція), яка ратифікована Верховною Радою України, передбачено, що кожний при вирішенні питання про його громадянські права та обов'язки має право на справедливий та відкрий розгляд протягом розумного строку.
Відповідно до вимог ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23.02.2006 №3477-ІУ зазначено, що суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.
Як вбачається зі змісту рішення Європейського суду по справі „Stran Greek Refineries and Stratis Andreadis v. Greece” (1994 року) держава не може через прийняття законів обмежувати дії судових рішень.
Обмеження дій судових рішень, які винесені проти підприємств паливно-енергетичного комплексу, за своєю суттю є обмеженням права на обов'язкове виконання рішення суду протягом розумного строку. Рішенням Європейського суду від 27.06.2000 по справі „Nuutinen v.Filand” визначено, що „Суд бере до уваги згоду сторін, що частина 1 ст. 6 Конвенції застосовується у сукупної тривалості проваджень, включаючи зі стадією вирішення питання про виконання судових рішень. Суд не бачить підстав не погодитися з цим.” Тобто, винесення судового рішення та його виконання є єдина процедура. Тому, прийняття Закону № 2711-УІ не обмежувало підприємство боржника - ДП „Антрацит” добровільно виконувати рішення суду, однак протягом дії мораторію, воно не здійснило жодної дії, яка була б направлена на таке виконання.
У зв'язку з вищевикладеним, судова колегія вважає, що господарський суд обґрунтовано дійшов висновку суд на підставі п.7 ст. 36 Закону України № 606-ХІV скоротити строк зупинення виконавчого провадження по виконанню наказу суду № 6/36 від 12.07.2005 з моменту винесення постанови.
З такого, постанова від 06.02.2007 по справі № 2/38пн-ад суду першої інстанції є законною та обґрунтованою.
Витрати по сплаті судового збору відносяться на заявника –Державне підприємство „Антрацит”, м.Антрацит Луганської області.
У судовому засіданні 10.05.2007 були оголошені лише вступна та резолютивна частини даної ухвали.
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 15.05.2007.
Керуючись ст. ст. 17, 71, 94, 167, 195, 196, п.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 254, п.6 Розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
У Х В А Л И В:
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства „Антрацит”, м.Антрацит Луганської області на постанову господарського суду Луганської області від 06.02.2007 у справі №2/38пн-ад залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Луганської області від 06.02.2007 у справі №2/38пн-ад без змін.
Відповідно до ч.5 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку згідно ч.2 ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя С.С. Єжова
Суддя К.І. Бойченко
Суддя Т.Ф. Парамонова
Спеціаліст 1-ої категорії С.І. Заєць