У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 березня 2009 року
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області у складі :
головуючого – Коваленка Є.П.
суддів – Максимовича Ю.А., Подковського О.А.
з участю прокурора – Гузіка Й.М.
засудженого - ОСОБА_1 .
захисника - ОСОБА_2 .
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Тернополі кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 . та захисника ОСОБА_2 . на вирок Теребовлянського районного суду від 30 грудня 2008 року, яким
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець та житель АДРЕСА_1 , громадянина України, неодружений, освіта неповна-середня, непрацюючий, не судимий,
засуджений за ч.1 ст.129 КК України на 1 рік обмеження волі, за ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України на 9 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено 9 років позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому залишено без змін – тримання під вартою.
Час відбування покарання постановлено рахувати з 5 квітня 2008 року.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 . залишено без розгляду.
Згідно вироку суду ОСОБА_1 ., 4 квітня 2008 року, приблизно о 20 год. 30 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходився на території Теребовлянського речового ринку, що розташований в м. Теребовлі по вулиці Паращука. 7, де грав на ігрових автоматах кіоску № 113 „Гральний автомат". У вказаний час до кіоску підійшов знайомий ОСОБА_1 . – ОСОБА_4 , який запропонував йому піти із ним до бару випити,
Головуючий у1інстанції-Малярчук В.В. Доповідач - Максимович Ю.А. справа № 11-86/09 категорія – ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК
на що ОСОБА_1 . відмовився та відштовхнув ОСОБА_4 . від себе. В цей же час до кіоску підійшла неповнолітня ОСОБА_5 ., яка зупинившись біля кіоску, почала розмовляти із своїм знайомим ОСОБА_4 , а ОСОБА_1 ., у свою чергу, подовжував грати на ігрових автоматах. Через невеликий період часу ОСОБА_1 . безпричинно почав викрикувати у сторону ОСОБА_5 . та ОСОБА_4 . нецензурні слова, при цьому він вийшов з-під палатки, під якою знаходився кіоск „Гральний автомат" та почав в усній формі погрожувати ОСОБА_5 . позбавленням її життя, після чого підійшов до неї та своєю лівою рукою зловив ОСОБА_5 . за її руку та почав її крутити, при цьому він наказав останній покинути вказану територію, сказав, що вона заважає йому грати і він зараз розправиться із нею. В цей же час ОСОБА_5 ., сприйнявши погрози ОСОБА_1 . як реальні, побоюючись за своє життя і здоров'я, вирвалася від нього та разом із ОСОБА_4 . втекла в сторону бару "Чорний кіт", що розташований на ринку.
В подальшому ОСОБА_1 . залишив кіоск "Гральний автомат'' та. посягаючи на особисту безпеку ОСОБА_5 ., яка стояла вже сама навпроти вхідних дверей до бару "Чорний кіт", витягнув з кишені куртки складний ніж та, тримаючи його у руці, почав наближатися до останньої, бажаючи при цьому довести свій злочинний намір у формі залякування ОСОБА_5 . позбавленням її життя до кінця, викликати у неї побоювання виконання цієї погрози.
Підійшовши впритул до ОСОБА_5 ., ОСОБА_1 . приклав їй свою праву руку до попереку, при цьому, він направив клинок ножа у спину ОСОБА_5 . та знову пригрозив їй вбивством.
Як встановлено, висловлювана із сторони ОСОБА_1 . погроза була конкретною та реальною, тобто такою, що давала достатньо підстав ОСОБА_5 . вважати, що ця погроза буде здійснена. Остання ж, у свою чергу, оцінивши обстановку в якій ОСОБА_1 , виражав свої погрози, сприйняла їх як реальні і такі, що можуть бути реалізовані на ділі, а тому ОСОБА_5 ,, вирвавшись від ОСОБА_1 ., втекла від нього в приміщення бару. Останній же знову пішов до кіоску "Гральний автомат".
Перебуваючи у барі "Чорний кіт" ОСОБА_5 . розповіла про те, що сталося на вулиці своїй подрузі неповнолітній ОСОБА_3 ., після чого вони вийшли із приміщення бару на вулицю та підійшли до кіоску "Гральний автомат", де перебував ОСОБА_1 .. У вказаний час ОСОБА_3 . запитала останнього хто він такий і чому він зачіпав ОСОБА_5 .. На вказані запитання ОСОБА_1 . не відреагував, а продовжував грати на ігрових автоматах. Зважаючи на це, ОСОБА_5 . та ОСОБА_3 . вирішили його не зачіпати та пішли в сторону бару "Чорний кіт", де у той час перебували ОСОБА_4 . та його брат ОСОБА_6 .
В подальшому, вищевказані особи побачили, що до них наближається ОСОБА_1 ., який при цьому тримав у правій руці ножа, який в подальшому зайшов швидко до бару та зачинив за собою двері. Постоявши декілька секунд у барі біля дверей, ОСОБА_1 . одразу ж вийшов на вулицю, де у той час знаходилися ОСОБА_3 ., ОСОБА_5 . та ОСОБА_6 .
та підійшов до ОСОБА_6 , де проводячи собі клинком ножа по шиї, запитав у ОСОБА_6 . чи у нього якісь проблеми, на що останній відповів що немає проблем.
В цей час неповнолітня ОСОБА_3 . спитала ОСОБА_1 . хто він такий та сказала щоб він йшов звідти. Почувши ці слова, ОСОБА_1 ., будучи агресивно настроєним, діючи умисно, підбіг до ОСОБА_3 . та заподіяв їй декілька ударів кулаками по обличчі та у живіт. Після цього, він виказуючи у сторону ОСОБА_3 , погрозливі слова, діючи умисно, з метою умисного протиправного заподіяння смерті останній, лівою рукою зловив її у захват за шию, після чого, тримаючи у правій руці складний ніж заподіяв ним неповнолітній ОСОБА_3 . множинні колото-різані рани лівого плеча та колото різані рани лівої половини грудної клітки.
В цей час неповнолітня ОСОБА_3 . почала кричати від болю, а тому на місце вчинення злочину прибіг ОСОБА_4 ., який одразу ж, намагаючись припинити протиправні дії ОСОБА_1 ., штовхнув його у спину. На це ОСОБА_1 . відштовхнув ОСОБА_3 ., в результаті чого вона впала, обпершись руками на капот легкового автомобіля, який там стояв, після чого ОСОБА_1 . заподіяв їй ще один удар клинком складного ножа в область лівої нирки і ОСОБА_3 , впала на землю. В цей же час ОСОБА_1 ., розвернувшись до ОСОБА_4 ., випадково зачепив його клинком ножа, однак, тілесних ушкоджень останньому він не заподіяв, а спричинив лише одне ненаскрізне пошкодження ременя останнього. В цей же час до ОСОБА_1 , підбіг ОСОБА_6 ., який заподіяв йому два удари у живіт та бік, в результаті чого він втратив рівновагу та впав на огорожу біля кіоску, однак, ОСОБА_1 . одразу ж піднявся та втік, не довівши злочин до кінця з причин, які не залежали від його волі.
В апеляціях:
- захисник ОСОБА_2 . просить вирок суду в частині засудження ОСОБА_1 . за ч.1 ст. 129 КК України скасувати, закривши провадженння по справі, перекваліфікувати його дії з ч.2 ст. 15, ч.1 ст.115 КК України на ст.121 КК України та призначити йому мінімальне покарання, посилаючись на те, що сварку із засудженим розпочала саме потерпіла ОСОБА_5 ., а тому вона не мала підстав сприймати його погрози як реальні. В подальшому ж вона викликала з бару ОСОБА_3 ., щоби розібратись з ОСОБА_1 ., що також свідчить про те, що погроз останнього вона реально не сприймала. Враховуючи, що ОСОБА_1 . завдавав ОСОБА_3 . удари хаотично, не цілячись в життєві органи, а також те, що в ході досудового та судового слідства не встановлено доказів того, що ОСОБА_1 . мав намір вбивати ОСОБА_3 . вважає, що його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст. 121 КК України як спричинення тяжких тілесних ушкоджень. Крім того, при призначенні покарання ОСОБА_1 . просить врахувати, що він раніше не судимий, вину визнав, характеризується позитивно та хворіє активною виразкою 12-ти палої кишки.
- засуджений ОСОБА_1 . просить вирок щодо нього змінити, перекваліфікувавши його дії з ч.2 ст.15 ч.1 ст. 115 КК України на ч.1 ст. 121 КК України, оскільки умислу позбавляти життя ОСОБА_3 . у нього не було. Висновку суду, викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи. Суд не взяв до уваги того факту, що потерпіла ОСОБА_3 ., сама розпочала конфлікт. На його думку, на час інциденту потерпілі ОСОБА_5 . та ОСОБА_3 . самі перебували в стані алкогольного сп’яніння, а тому і спровокували конфлікт. Крім того, просить суд врахувати в якості пом’якшуючих його вину обставин те, що він частково визнав вину та щиро розкаявся, вперше притягується до кримінальної відповідальності та позитивно характеризується за місцем проживання.
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_1 . та його захисника, які підтримали свої апеляції, просять перекваліфікувати дії засудженого на ч.1 ст.121 КК України, за якою призначити мінімальне покарання, прокурора, який просить пом»якшити до мінімального призначене за ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України покарання, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони підлягають до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.22 КПК України слідчий зобов”язаний вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об”єктивного дослідження обставин справи.
Даних вимог закону органами досудового слідства не дотримано, на що не звернув увагу суд, постановивши обвинувальний вирок з порушенням вимог ст.327 КПК України.
Так, органом досудового слідства та судом належним чином не досліджено обставини щодо вчинення ОСОБА_1 . погрози вбивством потерпілій ОСОБА_5 . та замаху на вбивство потерпілої ОСОБА_3 .
Зокрема, не з»ясовано хто був ініціатором конфлікту та чим були викликані дії засудженого відносно потерпілих, а також чи реально сприйняла потерпіла ОСОБА_5 . погрози вбивством щодо неї.
Незважаючи на те, що ОСОБА_1 . фактично не визнав своєї причетності до вчинення погрози вбивством, орган досудового слідства та суд не усунули протиріччя між його показаннями і показами потерпілих та інших очевидців події злочину.
Також, висновок судово-медичної експертизи потерпілої ( а.с.227-232), який суд поклав в основу вироку не містить відповіді на питання які саме із спричинених потерпілій ОСОБА_3 . тілесних ушкоджень відносяться до категорії тяжких та механізму їх спричинення, що має значення для вирішення питання про спрямованість умислу ОСОБА_1 . та правильної кваліфікації його дій.
Крім того, суд допустив порушення норм кримінально-процесуального закону.
Так, згідно ч. 1 ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку має містити насамперед формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з обов'язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і його мотивів.
За матеріалами справи встановлено, що ці вимоги закону суд належним чином не виконав.
Так, суд не зазначив у вироку мотив вчинення ОСОБА_1 . злочинів, хоча ця обставина має істотне значення для правильного вирішення справи.
Не вказано мотиву злочину і в постанові про пред»явлення обвинувачення.
Крім того, вказана постанова та мотивувальна частина вироку суду містять зайвий опис та деталізацію подій 4 квітня 2008 року у довільній формі, без зазначення тих обставин вчинення злочинів, які мають значення для юридичної оцінки дій засудженого, чим не дотримані вимоги ст.ст.132,334 КПК України.
Отже, ОСОБА_1 . засуджений за обвинуваченням, яке пред»явлено йому неконкретно, без зазначення мотивів вчинення злочинів, що відповідно до п.3 ст.370 КПК України є порушенням права обвинуваченого на захист.
Крім того, суд навів у вироку, що засуджений, наносячи потерпілій ОСОБА_3 . удари ножем, бажав завдати їй муки, мордування та особливі фізичні страждання.
Такі висновки суду не підтверджені доказами дослідженими у судовому засіданні, а тому не відповідають фактичним обставинам справи.
Наведені порушення норм кримінально-процесуального закону, а також неповнота та однобічність досудового та судового слідства не можуть бути усунені в судовому засіданні, та відповідно до ст.ст. 367, 374 КПК України дають підстави для скасування вироку з направленням кримінальної справи для проведення додаткового розслідування.
Під час досудового слідства необхідно перевірити доводи, зазначені в апеляціях захисника та засудженого, належним чином дослідити усі обставини справи, усунути протиріччя у показаннях засудженого та очевидців злочину шляхом повторного їх допиту та проведення між ними очних ставок, провести додаткову судово-медичну експертизу та інші необхідні слідчі дії.
У разі доведеності вини необхідно дати вірну юридичну оцінку діям ОСОБА_1 . та пред'явити йому нове обвинувачення, із зазначенням мотивів вчинення злочинів.
Керуючись ст.ст. 362, 365, 367, 374 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляції засудженого ОСОБА_1 . та захисника ОСОБА_2 . задовольнити частково.
Вирок Теребовлянського районного суду від 30 грудня 2008 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу направити прокурору Теребовлянського району для проведення додаткового розслідування.
Запобіжний захід ОСОБА_1 . залишити без змін.
З оригіналом згідно:
Головуючий - підпис
Судді – два підписи
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Максимович Ю.А.