У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 вересня 2009 року
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області у складі :
головуючого – Декайла П.В.
суддів – Максимовича Ю.А., Гавриш Г.П.
з участю прокурора – Гузіка Й.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Тернополі кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_1 . на вирок Бережанського районного суду від 04 червня 2009 року, яким
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, українець, громадянин України, уродженець та житель АДРЕСА_1 , освіта неповна середня, неодружений, непрацюючий, раніше судимий вироком Бережанського районного суду від 05 січня 2009 року за ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень,
засуджений за ч.2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 71 та ч.3 ст. 72 КК України, за сукупністю вироків призначено покарання у вигляді трьох років позбавлення волі та штрафу в розмірі 1700 грн., які повинні виконуватись самостійно.
Відповідно до вимог ст.75 КК України ОСОБА_2 . звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.
Відповідно до вимог ст. 76 КК України на засудженого покладено обов’язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Згідно вироку суду 03 березня 2009 року близько 12 години 00 хвилин ОСОБА_2 ., перебуваючи на промисловому ринку, що розташований в __________________________________________________________________
Головуючий у 1 інстанції - Крамар В.М. категорія – ч.2 ст.185 КК
Доповідач - Максимович Ю.А. справа № 11-237
місті Бережани, по вулиці Тернопільській, шляхом вільного доступу з метою наживи таємно викрав з автомобіля марки „ ІНФОРМАЦІЯ_2 " державний номерний знак НОМЕР_1 господарську сумку, в якій знаходився товар - жіночий одяг, який належав приватному підприємцю ОСОБА_1 . та з викраденим вийшов за межі ринку та став направлятися в сторону залізничного вокзалу, однак був затриманий громадянами.
Загальна вартість викраденого ОСОБА_2 . становить 2360,00 гривень.
У апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_1 ., не оспорюючи доведеності вини та кваліфікації дій ОСОБА_2 ., просить вирок суду скасувати в частині вирішення цивільного позову та постановити новий вирок, яким задовольнити її цивільний позов в повному обсязі. Вважає, що суд безпідставно залишив її позов без розгляду, оскільки у відповідності до ст. 28 КПК України особи, які пред’явили позов в кримінальній справі, звільняються від сплати державного мита.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора про необхідність виключення з вироку суду посилання про залишення цивільного позову потерпілої без розгляду, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає до часткового задоволення з наступних мотивів.
Суд належним чином обґрунтував у вироку винність ОСОБА_2 . у вчиненні злочину – повторного таємного викрадення чужого майна, що ніким не оспорюється.
Проте, вирішуючи питання цивільного позову в кримінальній справі суд припустився помилки.
Так, особа, яка потерпіла від злочину, має право
пред'явити позов про відшкодування заподіяної шкоди, який повинен бути розглянутий судом разом з кримінальною справою.
Згідно ст.28 КПК України, цивільний позивач і цивільний відповідач при розгляді цивільного позову в кримінальній справі звільняються від сплати державного мита. При цьому жодних обмежень щодо позивачів в залежності від того, які ними заявлені вимоги - чи про відшкодування матеріальної чи моральної шкоди – вказана стаття не містить.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 . подала в кримінальній справі позовну заяву та визнана цивільним позивачем, а тому суд першої інстанції неправомірно залишив заявлений нею цивільний позов без розгляду.
Отже, доводи потерпілої в цій частині є обґрунтованими.
Однак, у відповідності до ч. 1 ст. 335 КПК України в резолютивній частині вироку, посеред інших обставин повинно бути зазначено рішення про цивільний позов, яке у даному вироку відсутнє.
Таким чином, суд постановляючи вирок фактично не прийняв рішення по заявленому потерпілою цивільному позову, а тому доводи потерпілої про необхідність скасування вироку суду в частині цивільного позову не ґрунтуються на вимогах закону.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що посилання з мотивувальної частини вироку про залишення цивільного позову ОСОБА_1 . без розгляду слід виключити, роз»яснивши потерпілій право на звернення до суду для вирішення цивільного позову в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст.362,365,366 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію потерпілої ОСОБА_1 . задовольнити частково.
Вирок Бережанського районного суду від 4 червня 2009 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін.
Виключити з мотивувальної частини вироку посилання суду про залишення цивільного позову ОСОБА_1 . без розгляду, роз»яснивши потерпілій право на звернення до суду для вирішення цивільного позову в порядку цивільного судочинства.
Головуючий - підпис
Судді – два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Максимович Ю.А.